Екологія довкілля. Охорона природи - Грицик В. - 3.7.4.4. Проблеми за факторами антропогенного впливу

Як можна бачити з наведеного вище, найважливішою сучасною причиною зникнення окремих видів живих істот та екосистем є посилення антропогенного впливу. Традиційно виділяють дві групи факторів такого впливу: безпосередні й опосередковані (табл. 3.15).

Таблиця 3.15. Головні фактори антропогенних впливів, небезпечних для існування рідкісних і зникаючих видів хребетних тварин (за даними МСОП, 1980 р.)

Фактор антропогенного впливу

Частка зникаючих видів, для

Яких фактор є причиною зменшення чисельності, %*

Безпосередній вплив

Надмірний промисел

37

Знищення заради захисту сільськогосподарських і промислових об'єктів

3

Випадкове знищення

2

Опосередкований вплив

Руйнування місць мешкання

67

Вплив штучно заселених видів

19

Скорочення і погіршення кормової бази

4

*) Сума відсотків перевищує 100, оскільки багато видів зникають в результаті дії кількох факторів.

Розглянемо коротко основні фактори, які призводять до зникнення тварин і рослин.

Руйнування місць мешкання відбувається внаслідок будівництва, сільськогосподарського освоєння, вирубування лісів, розвитку гірничої промисловості, зведення гребель на річках, різних видів забруднення середовища, ерозії грунтів і ряду інших причин. Більшість видів тварин, що зникають з причини деградації місць мешкання, мешкають в екосистемах прісних вод (40%), тропічних лісів (23%) та острівних екосистемах (17%). Порушення місцезростань загрожує загибеллю і багатьом рослинам. За деякими даними, частка видів рослин, які під загрозою, що страждають від випасу, меліорації та інших форм деградації місцезростань складає коло 1/3 всіх рідкісних та зникаючих їх видів. Через руйнування біотопів зменшується чисельність величезної кількості менше вивчених таксонів, починаючи з мікроорганізмів та нижчих рослин і закінчуючи безхребетними тваринами.

З різних причин, які пов'язані з діяльністю людини, відбувається не лише безпосереднє руйнування місць мешкання, але й розділення їх на фрагменти, ізоляція окремих частин ареалу. Фрагменти ареалу, оточені зміненим людиною середовищем, непридатним для життя даного виду стають наче островом. Такий процес (т. зв. інсуляризація) дуже часто пов'язаний з руйнуванням місць мешкання. Після інсуляризації на фрагментах, що збереглися, починається процес зникнення видів тим швидший, чим менша площа ділянки і чим сильніше вона ізольована від найближчих подібних місць мешкання. Таким чином, інсуляризація і фрагментація місць мешкання є дуже небезпечним фактором, який призводить до зникнення популяцій і через який навіть найбільші в світі природоохоронні території в умовах ізоляції не можуть повністю забезпечити збереження видів, якщо не приймати спеціальних заходів. Тим часом практично всі види господарської діяльності людини на суші призводять до фрагментації ареалів та ізоляції популяцій, а також їх частин одна від другої.

Надмірний промисел загрожує тваринам не лише внаслідок добування заради використання в їжу, а й через аматорське колекціонування, виготовлення сувенірів і відловлювання тварин на продаж. Перепромисел став причиною різкого зменшення чисельності деяких риб, морських черепах, великих копитних, фазанів, крокодилів, папуг, кішок, приматів (в тому числі всіх без винятку людиноподібних мавп). Це вірогідно головна причина зменшення чисельності більшості великих ссавців і плазунів. Головними причинами, що викликають надмірне збирання дикорослих рослин, є їх декоративність, використання деревини, лікарські властивості та харчова цінність. Кількість видів рослин, які зникають унаслідок надмірного збирання, непомірно велика, а їх частка становить 35-45% від усіх видів, які є під загрозою.

Вплив інтродукованих видів стоїть на третьому за вагомістю місці серед причин зникнення хребетних тварин. Впливи чужинців, в результаті яких аборигенні види можуть зникнути, доволі різноманітні. Сюди відноситься поглинання близькоспоріднених форм внаслідок гібридизації, конкуренція за простір, харчові та інші ресурси, пряме переслідування і руйнування звичних біотопів. Особливо відчувається вплив інтродукованих видів на фауну островів і прісних водойм: такі види разом складають майже 80% усіх, які є під загрозою з даної причини. Наприклад, з моменту відкриття Гавайських островів на них було інтродуковано 22 види ссавців, 50 видів птахів, кількасот видів квіткових рослин. З того часу на цих островах вимерли 22 види птахів (30% місцевої авіфауни), 14 видів молюсків (34%), коло 250 - вищих рослин (12%), а ще 40% аборигенних видів рослин знаходяться під загрозою зникнення. Особливо небезпечне заселення паразитів і збудників хвороб, оскільки місцеві види часто бувають беззахисні перед ними. Так, один з паразитичних видів грибів, завезений із саджанцями з Азії у США, майже повністю знищив американський вид каштану Castanea dentata.

Від погіршення кормової бази страждає значна кількість великих тварин, які знаходяться біля вершини екологічної піраміди. До них відносяться дикі копитні, які страждають від конкуренції за їжу із стадами свійської худоби, великі хижаки (зокрема кішки), що втрачають свою кормову базу в міру скорочення чисельності диких копитних, розширення урбанізованих і сільськогосподарських ландшафтів, хижі птахи та ін. Вагомим, хоча часто й недооціненим фактором є випадкове знищення тварин під час військових дій, внаслідок зіткнення з транспортними засобами, виливів нафти, сільськогосподарського виробництва, загибелі птахів на лініях електропередач.

У природі, як правило, діє одночасно декілька факторів, які викликають загибель особин, популяцій і видів загалом. За сукупної дії вони можуть призводити до серйозних негативних наслідків навіть при незначному впливі кожного з них. Це заставляє ставити питання про необхідність більш глибокого дослідження і ретельного врахування цих факторів при всіх природоохоронних заходах.

Схожі статті




Екологія довкілля. Охорона природи - Грицик В. - 3.7.4.4. Проблеми за факторами антропогенного впливу

Предыдущая | Следующая