Екологія довкілля. Охорона природи - Грицик В. - 2.4.3. Динаміка популяцій

Характерною особливістю популяції є система взаємовідносин між організмами, що її складають. Закономірності поведінки організмів вивчає наука етологія. Залежно від способу життя виду форми спільного існування особин у популяції досить різноманітні. Розрізняють одинокий спосіб життя, при якому особини в популяції незалежні та відокремлені одна від одної. Повністю одиноке існування організмів у природі не зустрічається, оскільки тоді було б неможливим здійснення їх основної життєвої функції - розмноження. Тому у видів з одиноким способом життя часто утворюються тимчасові угруповання особин у місцях зимівлі або в період, що передує розмноженню.

При сімейному способі життя помітно посилюються зв'язки і взаємовідносини між батьками та їх потомством, зокрема турбота про дитинчат і їх охорона. При сімейному способі життя звичайно проявляється територіальна поведінка тварин, коли за допомогою різноманітних сигналів, маркуванням і т. п. забезпечується володіння ділянкою, яка необхідна для вирощування потомства. В основі формування більш-менш великих об'єднань тварин (стадо, зграя, колонія) лежать ускладнення поведінки організмів, а отже і зв'язків у популяції.

Зграя - це тимчасове об'єднання тварин, які виявляють біологічно корисну організованість дій (для захисту від ворогів, добування корму, міграцій тощо).

Стадо - тривале або постійне об'єднання тварин, у якому здійснюються всі життєві функції організмів: добування корму, захист від хижаків, міграції, розмноження, виховання молоді. Основу групової поведінки в стаді становлять взаємовідносини домінування - підпорядкування, які базуються на індивідуальних відмінностях між особинами. Для стада властива наявність тимчасового чи постійного лідера, який впливає на поведінку інших особин і часто визначає поведінку стада в цілому.

Колонія - це групове поселення осілих тварин. Колонії можуть існувати постійно або виникати на період розмноження (наприклад, у морських птахів). Особливим випадком колоній є поселення суспільних комах - мурашок, термітів, бджіл, ос тощо. У таких колоніях існують групи організмів, які виконують певну функцію - розмноження, захисту від ворогів, добування їжі, будування помешкань. Координація дій такого псевдо-суспільства відбувається шляхом складних і недостатньо вивчених взаємовідносин між його членами.

2.4.3. Динаміка популяцій

У природних популяціях завжди відбуваються постійні коливання чисельності. Інколи такі коливання мають періодичний (циклічний) характер, як наприклад у популяціях полярних гризунів - лемінгів, сарани, багатьох лісових видів комах. Частіше коливання чисельності - стохастичні (випадкові), пов'язані із непередбачуваними змінами (т. зв. флуктуаціями) абіотичних та біотичних факторів навколишнього середовища.

Однією з динамічних характеристик популяції є її крива росту. Характер зміни чисельності популяції може бути різним, і в зв'язку з цим виділяють різні типи росту популяції. За формою кривих росту можна виділити два основних типи - експоненційний (і - тип) і сигмовидний (Б - тип). Ці протилежні типи відповідно до особливостей різних організмів і умов середовища можуть ускладнюватись, модифікуватись або сполучатися різним чином.

При І-подібній кривій росту чисельність швидко зростає за експонентою (рис.2.7), але згодом, коли починає діяти опір середовища чи інший лімітуючий фактор, ріст швидко припиняється. Цей тип росту описується простим рівнянням (див. п.2.4.1):

Де І^0- чисельність популяції в початковий момент часу, г - біотичний потенціал.

j-подібна крива росту популяції

Рис.2.7. J-подібна крива росту популяції

При Б-подібній кривій росту популяція спочатку повільно, а потім все скоріше збільшується, але врешті-решт ріст поступово сповільнюється і досягається стабільна рівновага (рис.2.8). Такий тип росту описується простим рівнянням:

Де К - верхня межа чисельності популяції, а - стала інтегрування, а = (К - 1М0) / М0.

При ї - подібному типі росту рівновага не досягається, навпаки, чисельність популяції різко зменшується при перевищенні певного значення величини N внаслідок обмеження ресурсів або взаємодії з іншими популяціями (наприклад, хижаків чи паразитів). Верхня межа чисельності популяції (К) відповідає її теоретичному максимуму, який може підтримуватись за наявних умов і ресурсів середовища (т. зв. ємності середовища).

s-подібна крива росту популяції

Рис.2.8. S-подібна крива росту популяції

Коливання чисельності популяцій багатьох видів тварин мають важливе господарське значення. З точки зору людини, будь-який вид організмів, чисельність якого зростає настільки, що він стає конкурентом за певний ресурс (сільськогосподарську продукцію, деревину тощо), попадає у категорію шкідників. При цьому, як правило не враховується той факт, що причини таких спалахів чисельності "шкідників", часто пов'язані з екологічно неграмотною господарською діяльністю, яка створює умови і ресурси для масового розмноження окремих видів організмів і водночас спричиняє зникнення популяцій природних ворогів останніх та багатьох інших видів. У природних екосистемах динамічні популяційні процеси відіграють важливу стабілізуючу роль.

Доведено, наприклад, що циклічні коливання чисельності листовійки-пагонов'юна в тайгових лісах Північної Америки є явищем екосистемного рівня, оскільки еволюція комах-листоїдів, їхніх паразитів і хижаків, а також хвойних дерев відбувалася одночасно і взаємопов'язано. В міру зростання біомаси дерев у лісі найбільші й найстаріші дерева стають сприйнятливими до пошкоджень гусеницями листовійки, і багато цих дерев гинуть від періодичної дефоліації. У процесі відмирання й розкладу деревини, фекалій та залишків комах у лісовий грунт повертаються поживні речовини. Менш чутливі до нападів комах молоді дерева позбуваються затінення і швидко ростуть. Тим часом паразити і комахоїдні птахи швидко зменшують чисельність листовійки. Якщо розглянути існування хвойних лісів протягом достатньо великого проміжку часу, стає зрозуміло, що листовійка-пагонов'юн сприяє періодичному омолоджуванню лісу і є невід'ємною частиною цієї цілісної екосистеми, а не являє собою катастрофу, як могло б здатися кожному, хто бачив тільки мертві дерева в максимумі циклу (Одум, 1986).

Схожі статті




Екологія довкілля. Охорона природи - Грицик В. - 2.4.3. Динаміка популяцій

Предыдущая | Следующая