Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Когнітивний розвиток дитини першого року життя

У немовлячому віці формуються основи орієнтування у навколишньому світі за допомогою пізнавальних психічних процесів, пов'язаних із сприйняттям і переробкою інформації. Це такі психічні процеси, як відчуття, сприймання, мислення, мовлення, увага, пам'ять. Саме завдяки їм дитина отримує інформацію про себе і навколишній світ. Ці психічні процеси тісно взаємопов'язані, однак мають і суттєві відмінності. їх називають когнітивними процесами - сукупністю процесів, що забезпечують перетворення сенсорної інформації від моменту потрапляння стимулу на рецепторні поверхні до отримання відповіді у вигляді знання.

Особливості уваги

Елементарним проявом уваги у немовлячому віці є реакція зосередженості, коли малюк ніби встановлює свій аналізатор, щоб краще сприйняти сигнал.

Увага - спрямованість і зосередженість психічної діяльності на певних Об'єктах.

На 3-4-му тижні життя спостерігається зорове зосередження на обличчі дорослого і слухове - під час розмови з малюком. Дитина не розуміє, що їй говорять, але прислухається, в результаті чого створюються передумови для переходу до активного неспання. Наприкінці 1-го місяця життя вона зосереджується на нових достатньо сильних подразниках, наприклад, затримує погляд на незвичному предметі.

Найзначущішим подразником для немовляти є дорослий. 2-3-місячна дитина зосереджується на обличчі матері, потім на предметах, включених у контекст спілкування з нею, що є найближчим для дитини протягом усього немовлячого віку.

У 5-7 місяців немовля може достатньо довго розглядати будь-який предмет, обмацувати його, брати в рот. Особливий інтерес викликають нові яскраві і блискучі предмети, що свідчить про нормальний розвиток мимовільної уваги. Подальший розвиток уваги пов'язаний із засвоєнням хапання, яке дає змогу утримувати предмети і маніпулювати ними. Після 6-ти місяців рефлекс "що таке?" перетворюється на рефлекс "що з цим можна робити? ", дитина фіксує не лише предмет, а і його ознаки, дії з ним. Це стимулює орієнтувально-дослідницьку діяльність, зосередження на пізнаванні навколишнього світу. Наприкінці року маніпулювання з предметами зумовлює розподіл уваги (дитина діє одночасно з двома предметами), переключення (малюк складає кульки в коробочку, переміщуючи фокус уваги з однієї кульки на іншу).

Виникнення властивостей уваги сприяє зародженню складніших форм поведінки і діяльності.

Розвиток відчуттів і сприймань немовляти

У немовлячому віці інтенсивно розвиваються відчуття, формуються сприймання, уявлення про предмети навколишньої дійсності, розширюється і диференціюється ставлення до них. Відчуття починають розвиватися відразу після народження дитини. Суть їх полягає у відображенні психікою дитини окремих властивостей предметів, таких як тепло і холод, твердість і м'якість, колір тощо.

Відчуття - відображення властивостей предметів і явищ об'єктивного світу під час їх безпосереднього впливу на органи чуття.

Головною відмінністю сприймання від відчуття є те, що у процесі сприйняття у дитини формується цілісне уявлення про предмет, а не лише про його окремі властивості.

Сприймання - цілісне відображення предметів, ситуацій, явищ об'єктивного світу у процесі їх безпосереднього впливу на органи чуття.

До початку немовлячого віку удосконалюється робота зорового і слухового апаратів, оскільки виникає зорове і слухове зосередження. Зазвичай цей процес закінчується на 3-4-му місяці життя. Дитина вільно стежить за предметами, які рухаються в будь-якому напрямку з різною швидкістю і на будь-якій відстані. Вона може зосереджуватись на предметі протягом необмеженого часу (до 25 хв. і довше), У цей період виникають ініціативні рухи очей - переведення погляду з одного предмета на інший без жодної зовнішньої причини. Слухове зосередження також стає тривалим. Його зумовлюють будь-які неголосні звуки, які приваблюють немовля. Зір і слух об'єднуються: дитина повертає голову туди, звідки чути звук, шукає очима його джерело. Уже на 3- *-му місяці Деякі діти починають реагувати на спів і музику ^мішкою, загальним пожвавленням.

Про розвиток мовного слуху свідчить реагування ма-юка на інтонацію мовлення. Відчувається це на 2-му місяці життя, коли дитина заспокоюється, почувши ласкавий голос матері.

Дещо пізніше дитина починає сприймати ритміку мовлення і загальний звуковий малюнок слів. Розрізнення звуків мовлення настає наприкінці першого року життя. Відтоді починається розвиток власне мовного слуху. Спочатку виникає здатність розрізняти голосні, потім - приголосні звуки.

Дитина не тільки бачить і чує, вона прагне зорових і слухових вражень, отримує від них задоволення. її погляд привертають блискучі, яскраві, рухомі, предмети; слух - звуки музики, людського мовлення. Усе це помітно під час простого спостереження, однак воно не дає підстав для висновків, що саме бачить дитина, як переживає отримані враження. Це можна з'ясувати експериментально. 3-мі-сячні діти добре розрізняють кольори, форми об'ємних і плоских геометричних фігур. Кольори привертають їхню увагу по-різному: як правило, перевага надається яскравим і світлим кольорам. На основі розрізнення кольорів з'являється інтерес до різноманітних яскравих предметів.

У другій половині 1-го року життя дитина починає активно розглядати, обстежувати предмети, маніпулювати ними (малюк стукає, розмахує, перекладає, кидає та ін.), під час розглядання і маніпулювання з предметами виникають зорово-рухові координації. Спершу малюк орієнтується у навколишньому світі за допомогою зовнішніх орієнтувальних дій. Коли він хоче взяти якийсь предмет, рука рухається до нього, визначаючи віддаль практично і вносячи корективи по мірі руху. Око, спостерігаючи за рухом руки, "вчиться" оцінювати відстань. У процесі хапання і маніпулювання дитина пізнає різноманітні властивості предметів: форму, величину, вагу, температуру, міцність та ін.

Діти цього віку дуже чутливі до новизни: якщо поряд з предметами, на які вони часто дивляться, розмістити новий, відмінний від них за кольором або формою, малюк, помітивши цей предмет, цілком переключається на нього, надовго зосереджуючи погляд. Малюк переставляє предмет в нові положення доти, поки він не вичерпає своєї новизни, що знизить орієнтувальну реакцію на цей предмет. Таке обстеження об'єктів свідчить про зародження інтересу до їх властивостей. Предмети постійно нагадують дитині про своє існування в навколишньому світі, відкривають їй свої властивості. Пошук 9-10-місячними дітьми предметів, які зникли, засвідчує розуміння ними того, що предмет не перестав існувати, а знаходиться в іншому місці. Вони починають впізнавати предмети незалежно від їх положення у просторі (перевернуті, показані у незвичному місці), правильно визначати їх величину, якою б не була відстань до них.

У цьому процесі враження перетворюються на образи сприймання, що відображають стійкі властивості предметів, з якими дитина ознайомлюється у своїх діях. Це створює основу для використання властивостей предметів під час виконання нових завдань, що виникають перед дитиною, тобто для елементарних форм мислення.



Схожі статті




Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Когнітивний розвиток дитини першого року життя

Предыдущая | Следующая