Ділове мовлення для державних службовців - Шевчук С. В. - ВИМОВА СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ

1. Відповідно до закономірностей сполучуваності звуків у мовленні деякі орфоепічні норми випливають з асимілятивних змін у групах приголосних:

1) - ться вимовляється як [ц': а]:

[лиЕСтуйец': а] - орфографічно Листується; [учац': а] - учаться; [гн'івайуц': а] - гніваються; [обуриЕЦ': а] - обуриться;

2) - шся вимовляється як [с': а]:

[зв'ітуйес': а] - звішуєшся; [в'ітайес': а] - вітаєшся; [розписуйес': а] - розписуєшся;

3) - жся вимовляється як [з'с'а]:

[зваз'с'а] - зважся;

[не" ур'із'с'а] - не вріжся;

4) - чся вимовляється як [ц': а]:

[неИ морбц': а] - Не морочся;

5) - жці вимовляється як [з'ц'і]:

[криСВор'і'з'ц'і] - Криворіжжі; [запороз'ц'і] - запорожці.

2. Групи приголосних, що з'являються у словах унаслідок словотворення, спрощуються:

Проїзд + н(ий) ■> [пройізний] - Проїзний; контраст + н(ий) -> [контрасни'й] - Контрастний; баласт + н(ий) -> [баласниСЙ] - Баластний.

Отже, написання окремих слів не відповідає вимові: [ш'існад'ц'ат'] - шістнадцять; [ш'іс: от] - шістсот; [ш'іздеИС, Ат] - шістдесят; [преИЗиЕДен, С,КиСЙ] - Президентський; [агенство] - агентство; [інтеИЛ'іген, С'кий] - інтелігентський.

Увага!

У словах [пеИСтлйвий], [хвастливий], [виЕПускнйй] спрощення не відбувається у вимові й не передається на письмі. Також ніколи не спрощується звукосполучення [здр], [спр], [стр]:

[здружйтиВС'а] - Здружитися;

[здрауниЕЦ'а] - Здравниця;

[сприЕЙмати] - Сприймати;

[спрац'уватиВС'а] - Спрацюватися;

[страйкувати] - страйкувати;

[страховий] - страховий.

ВИМОВА СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ

Іншомовні слова в українській мові фонетично й граматично адаптуються, проте деякі з них характеризуються орфоепічними особливостями:

1. Голосні [і] та [и] слід завжди вимовляти відповідно до їх написання. Після приголосних [д], [т], [з], [с], [ц], [р], [ж], [ч], [ш] постійно вимовляеться [и], а не [і] перед наступним приголосним звуком: система, Дипломатичний, фізика, цивільний, риторика, шифр, Ратифікація, режим.

Початковий [і] вимовляється чітко, а наближена до [и] вимова [і] є орфоепічною помилкою.

Правильно Неправильно

[ідеИАл'но] - Ідеально идеально [ідейа] - Ідея идея

2. В іншомовних словах ненаголошений [о] ніколи не переходить в [у] (навіть перед складом з постійно наголошеним [у]): корупція, доручення, документ, популяризація.

3. Ненаголошені [и], [е] після приголосного вимовляються з наближенням до [е], [и]:

[теИНден'ц'ійа] - Тенденція; [пеИР'іодиЕЗац'ійа] - Періодизація; [сеИРтиЕФ'ікат] - Сертифікат.

АКЦЕНТУАЦІЙНІ НОРМИ

З орфоепічними нормами тісно пов'язані акцентуаційні, що визначають правильне наголошування слів.

В українській мові наголос вільний, різномісцевий і рухомий, тобто може падати на будь-який склад слова і змінювати своє місце в одно-кореневих словах або у формах одного й того ж слова: Збитки-Збитковий, приймальня - прийми, будувати - Будую, багаж - багажем.

Дотримання норм наголошення й вимови є одним із важливих показників культури усного мовлення.

Як відомо, в українській літературній мові є чимало слів, у яких мовці порушують усталений літературний наголос, тобто акцентологічні норми.

Правильно Неправильно

Безпристрасний безпристрасний

Безрозмірний безрозмірний

Безрозмірний

(без певного розміру)

Безрозмірний

(не залежний від одиниць

Вимірювання)

Беремо

Беремо

Бюлетень

Бюлетень

Валовий

Валовий

Вимова

Вимова

Випадок

Випадок

Вчення

Вчення

Виразний

Виразний

Відсотковий

Відсотковий

Вісімдесят

Вісімдесят

Втрутитися

Втрутитися

Господарчий

Господарчий

Довідник

Довідник

Документ

Документ

Експерт

Експерт

Змовчати

Змовчати

Йдемо

Йдемо

Каталог

Каталог

Компроміс

Компроміс

Контрактовий

Контрактовий

Корисний

Корисний

Котрий

Котрий

Кредитор

Кредитор

Кулінарія

Кулінарія

Легкий

Легкий

Листопад (місяць)

Листопад

Масляний

Масляний

Машинописний

Машинописний

Металургія

Металургія

Мітинговий

Мітинговий

Надлишковий

Надлишковий

Надлишок

Надлишок

Найцікавіший

Найцікавіший

Напередодні

Напередодні

Насамкінець

Насамкінець

Недовідний

Недовідний

Ненавидіти

Ненавидіти

Ненависний

Ненависний

Ненависть

Ненависть

Неприйнятний

Неприйнятний

Новий

Новий

Об'єм

Об'єм

Один (одного, одному)

Одного, одному

Одинадцять

Одинадцять

Одинадцятий

Одинадцятий

Ознака

Ознака

Окрім

Окрім

Пайовий

Пайовий

Перегодя (присл.)

Перегодя

Передпокій

Передпокій

Перекупка (перекупниця)

Перекупка

Перекупний

Перекупний

Переобрання

Переобрання

Пересічний (середній,

Пересічний

Посередній)

Перипетія

Перипетія

Підзахисний

Підзахисний

Податковий

Податковий

Поживний

Поживний

По-новому

По-новому

Поняття

Поняття

Порядковий

Порядковий

Посильний (кур 'єр)

Посильний

Похибка

Похибка

Почасти

Почасти

Приєднання

Приєднання

Приятель

Приятель

Прожитковий

Прожитковий

Прожиток

Прожиток

Промисловик

Промисловик

Протипоказання

Протипоказання

Ректор (ректори мн.)

Ректори

Речовина

Речовина

Ринковий

Ринковий

Розголос

Розголос

Роздрібний

Роздрібний

Сантиметр

Сантиметр

Середина

Середина

Сімдесят

Сімдесят

Сороковий

Сороковий

Співробітник

Співробітник

Старий

Старий

Сторінка (на сторінках)

На сторінках

Текстовий

Текстовий

Той (того, тому)

Того, тому

Ув'язнити

Ув'язнити

Україна

Україна

Український

Український

Умовчати

Умовчати

Уродженець

Уродженець

Усередині

Усередині

Устояти

Устояти

Факсиміле

Факсимше

Фаховий

Фаховий

Феномен

Феномен

Цеховий

Цеховий

Час (часу)

Часу

Чотириразовий

Чотириразовий

Чотирнадцять

Чотирнадцять

Шлях (шляху)

Шляху

Щодобовий

Щодобовий

Щотижневик

Щотижневик

Яловичина

Яловичина

Яскравіший

Яскравіший

Запам'ятайте!

Слово просити вживається з двома наголосами: прошу-у значенні "звертаюся з проханням, клопочу"; Прошу - у значенні "запрошую, будь ласка".

ЛЕКСИЧНІ НОРМИ

Лексичні норми регааментують правила слововживання. їх фіксують насамперед словники: "Словник української мови" в 11-ти томах (1971-1980), "Новий тлумачний словник української мови" (1998), "Великий тлумачний словник сучасної української мови" (2001), "Український орфографічний словник" (2002), "Російсько-український словник ділового мовлення" (автор Шевчук С. В., 2002).

Відхилення від норм слововживання у мовній практиці зумовлені кількома чинниками:

- незнанням точного лексичного значення слова, наприклад: Часопис "Вечірній Київ" відсвяткував свій ювілей. Часопис - періодичне друковане видання у вигляді книжки; журнал. Отже, у цьому реченні слід вживати слово газета, а не часопис;

- невмінням вибрати із синонімічного ряду найточніше слово, тобто незнанням синонімічного багатства мови, яке є "одним із невичерпних джерел урізноманітнення вислову"6.

Схожі статті




Ділове мовлення для державних службовців - Шевчук С. В. - ВИМОВА СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ

Предыдущая | Следующая