Діагностика і корекція "Я-концепції" молодших школярів - Співак Л. М. - 1.3.3. Порушення операційного блоку учбової діяльності

Одним з основних чинників низького рівня навчальних досягнень є понижена навчальність. Навчальність - це "більш-менш повний комплекс пізнавальних процесів, навчальних навичок, сформованих в певній мірі, відношення до учіння та, передусім, легкість, швидкість оволодіння новими знаннями", тобто

"загальні розумові здібності до засвоєння знань" [74, с. 31]. Згідно з виокремленими видами навчальності - загальною та спеціальною (чи специфічною), психологи диференціюють низький рівень навчальних досягнень на загальний (майже з усіх навчальних предметів, в тому числі, з мови та математики) та специфічний (з одного із основних навчальних предметів - з мови чи з математики).

Основними чинниками низького рівня навчальності виступають несформованість чи порушення таких пізнавальних процесів: пам'ять, мислення, увага, сприймання та просторові уявлення. Найважливішим і детермінуючим щодо навчальності з-поміж вказаних процесів є процес мислення.

Молодші школярі з несформованим процесом мислення не вміють робити дедуктивні умовиводи; рівень абстрагування та узагальнення в них набагато нижчий від того, який потрібний для продуктивного розв'язання навчального завдання. Дуже низький розвиток словесно-логічного мислення в поєднанні з дещо вищим рівнем розвитку наочно-дійового мислення призводить до нерозуміння навчального матеріалу, або ж до його формального засвоєння. Вказані особливості мислення безпосередньо впливають і на інші психічні процеси, зокрема, на пам'ять та увагу. В окремих випадках дитина не може запам'ятати навчальний матеріал не тільки при механічному запам'ятовуванні, але й з опорою на наочність. Порушення мислительної діяльності перешкоджають розвитку в молодших школярів вміння довільно керувати увагою і супроводжуються небажанням докладати зусиль для її концентрації.

Досить часто чинником низького рівня навчальних досягнень є недостатній розвиток просторових уявлень, становлення яких значною мірою залежить від своєчасності дозрівання мозкових структур тіменної області та своєчасного формування моторних навичок та вмінь.

З-поміж таких дітей доречно виокремити категорію дітей із сенсомоторними вадами (порушення зору, слуху, дитячий церебральний параліч) та з недорозвитком дрібної моторики. В загальноосвітній масовій школі такі діти не можуть успішно навчатися навіть за умови нормального інтелекту. Недорозвиток моторних вмінь призводить до труднощів в оволодінні учнями навичок письма (почерк нерозбірливий, досить часто недописані завдання, що виконуються в класі). У зв'язку з необхідністю корекції вказаних вад, такі діти повинні вчитися в спеціальних школах, де зможуть отримати нормальний інтелектуальний розвиток.

Тривалий час об'єктом вивчення психологів є особлива група учнів початкових класів з низьким рівнем навчальних досягнень - школярі з недорозвитком інтелекту, що пов'язується із затримкою психічного розвитку, розумовою відсталістю та педагогічною занедбаністю.

Результати психологічних досліджень вказують на те, що близько половини стійко дітей з низьким рівнем навчальних досягнень - це діти із затримкою психічного розвитку. Серед вказаної категорії дітей виділяється група дітей із так званою тимчасовою затримкою психічного розвитку. За умов своєчасної та правильної індивідуальної допомоги, такі діти можуть навчатись в масових школах. А діти з глибокою затримкою психічного розвитку повинні навчатися лише в спеціальних школах для дітей із затримкою психічного розвитку.

Охарактеризуємо деякі особливості молодших школярів з тимчасовою затримкою психічного розвитку.

Такі учні значно відстають від своїх ровесників за багатьма параметрами, що передбачають готовність до шкільного навчання. Вони мають дуже бідні знання та уявлення про навколишній світ, навіть про найближче оточення. Діти із затримкою психічного розвитку вирізняються низьким рівнем сформованості таких важливих для навчання у школі пізнавальних процесів як мислення, пам'ять та мовлення. У таких дітей повною мірою не сформовані інтелектуальні операції (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та абстрагування), які виступають необхідними компонентами мислительної діяльності. Без спеціальної допомоги вчителя вони взагалі не сприймають або ж сприймають частково навчальний матеріал. Багато матеріалу сприймається ними неправильно. Відставання в розвитку словесно-логічного мислення зумовлює виникнення труднощів під час розв'язування задач.

Таким дітям властиві й недоліки пам'яті, причому ці недоліки стосуються всіх видів запам'ятовування: довільного і не-довільного, короткочасного і довготривалого. Це стосується й запам'ятовування наочного матеріалу та словесного, що безпосередньо впливає на рівень навчальних досягнень. Діти з затримкою психічного розвитку не можуть вивчити літери, оскільки вони не запам'ятовують їх назви, часто плутають схожі за написанням літери.

Діти з затримкою психічного розвитку характеризуються погано розвиненим мовленням, невірно складають речення, плутають схожі за вимовою слова, не можуть послідовно викладати свої думки, внаслідок чого, вони не в змозі відповісти на запитання вчителя.

Недорозвиток емоційно-вольової сфери виступає чинником несформованості довільності психічних процесів, що перешкоджає сприйняттю та виконанню навчальних завдань, які пропонуються вчителем. "Недостатнє усвідомлення своєї ролі учня, нерозуміння шкільних вимог і невміння свідомо керувати своєю поведінкою виявляється в тому, що такий учень не може брати участі в роботі класу під час уроку" [72, с. 22].

Дітям із затримкою психічного розвитку властива й низька працездатність, що зумовлена підвищеною втомлюваністю та швидким виснаженням. Вказані особливості розвитку не дають можливості дітям з затримкою психічного розвитку добре навчатися.

У масових школах, з-поміж дітей із стійким низьким рівнем навчальних досягнень, інколи зустрічаються діти з особливими потребами (раніше використовувався термін "розумово відсталі діти"). Такі діти за жодних умов не можуть навчатися в загальноосвітніх школах. Діти з легкою формою розумової відсталості мають характеристики, схожі з характеристиками дітей із затримкою психічного розвитку. Тому завдання психолога - правильно диференціювати цих дітей і дитину з особливими потребами обов'язково направити вчитися в спеціальну школу, в умовах якої дитина зможе навчатися і розвиватися.

На особливу увагу психологів і педагогів заслуговують молодші школярі з низьким рівнем навчальних досягнень, що зумовлений педагогічною занедбаністю.

Не маючи вад психофізичного розвитку, такі діти не можуть реалізувати свої високі можливості у результаті несприятливих умов виховання та навчання, що склалися. Відсутність належної уваги до дитини дошкільного віку, надмірна опіка призводять до того, що в неї не формується "вміння зосереджуватися на певному завданні, доводити розпочату справу до кінця, вміння долати труднощі, які постають перед ними у процесі навчання, ...вміння спокійно сидіти впродовж уроку, в разі потреби переключатися з одного завдання на інше, тощо" [72, с. 9]. Іншими словами - дитина психологічно не готова до навчання у школі.

На уроках такі молодші школярі не вміють себе поводити, не виконують вимог вчителя, не можуть зосереджуватися на конкретному завданні, закінчити розпочату справу, не вміють докладати жодних зусиль. Безумовно, в результаті у них з'являються низькі оцінки. Якщо вчитель за допомогою психолога не зможе встановити справжньої причини низького рівня навчальних досягнень і не допоможе поступово виправити вищевказані недоліки, а весь час буде ставити низькі оцінки, то дитина справді залишиться на такому рівні.


Схожі статті




Діагностика і корекція "Я-концепції" молодших школярів - Співак Л. М. - 1.3.3. Порушення операційного блоку учбової діяльності

Предыдущая | Следующая