Бухгалтерський облік - Садовська І. Б. - 9.2. Нормативно-правове регулювання обліку оплати праці

Правові, економічні та соціальні умови обліку витрат на оплату праці визначено чинним законодавством.

До складу елемента "Витрати на оплату праці" включаються:

O заробітна плата за окладами і тарифами;

O надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених діючим законодавством;

O премії та заохочення;

O матеріальна допомога;

O компенсаційні виплати;

O оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу;

O інші витрати на оплату праці.

Закон України "Про оплату праці" визначає: структуру заробітної плати, порядок встановлення і перегляду розміру мінімальної заробітної плати, джерела коштів на оплату праці, систему організації і тарифну система оплати праці. Також законом передбачено державне та договірне регулювання оплати праці. права працівників на оплату праці та їх захист.

Кодексом законів про працю України передбачено встановлення загальних вимог щодо укладання колективних договорів між роботодавцем і трудовим колективом та трудових договорів - між роботодавцем та відповідно працівниками.

У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: зміни в організації виробництва і праці; нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.); встановлення гарантій, компенсацій, пільг; умов і охорони праці; режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку.

Трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язуються виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

9.3. Первинний облік праці та заробітної плати

Організація оплати праці на підприємстві визначається діючими формами оплати праці, а також законодавством про працю.

У діловодстві підприємства використовуються нормативні документи, що регулюють порядок нарахування заробітної плати:

O штатний розклад;

O розцінки та норми;

O договори підряду (на виконання разових робіт);

O інші трудові договори (контракт);

O накази та розпорядження (на виплату премій, доплат, матеріальної допомоги);

O колективний договір.

Міністерством статистики України затверджено наступні первинні документи з обліку особового складу:

Таблиця 9.1. Типові форми первинних документів з обліку розрахунків з оплати праці

З/п

Номер типової форми

Назва типової форми

1

2

3

Кадрова документація

1

П-1

Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу

2

П-2

Особова картка

3

П-3

Алфавітна картка

4

П-4

Особова картка фахівця з вищою освітою, який виконує науково-дослідні, проектно-конструкторські та технологічні роботи

5

П-5

Наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу

6

П-6

Наказ (розпорядження) про надання відпустки

7

П-7

Список про надання відпустки

3 обліку використання робочого часу

8

П-8

Наказ (розпорядження) про припинення дії трудового договору (контракту)

9

П-12

Табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати

10

П-13

Табель обліку використання робочого часу

11

П-14

Табель обліку використання робочого часу

12

П-15

Список осіб, які працювали у понаднормовий час

13

П-16

Листок обліку простоїв

3 обліку розрахунків з працівниками з оплати праці

14

П-49

Розрахунково-платіжна відомість

15

П-50

Розрахункова відомість

16

П-51

Розрахункова відомість

17

П-52

Розрахунок заробітної плати

18

П-53

Платіжна відомість

19

П-54

Особовий рахунок

20

П-54-А

Особовий рахунок

21

П-55

Накопичувальна картка виробітку та заробітної плати

22

П-56

Накопичувальна картка обліку заробітної плати

Оформлення працівників здійснюється на основі наказу (розпорядження) про прийняття на роботу (№ П-1). На кожного працівника у відділі кадрів відкривають особовий картку (№ П-2), до якої заносять відомості про працівника, водночас роблять запис про прийняття на роботу в трудовій книжці і присвоюють йому табельний номер.

Картки комплектують за структурними підрозділами підприємства в алфавітному порядку, створюючи картотеку працівників. Особові картки працівників, що вибули, підшивають у спеціальній справі для кожного працівника.

Поряд з обліком особового складу на підприємстві має бути організовано облік використання робочого часу.

Для обліку використання робочого часу застосовується табель (№ П-13).

Табельний облік застосовується з метою аналізу і контролю за використанням робочого часу і станом трудової дисципліни, для отримання даних про відпрацьований час, а також для складання статистичної звітності з праці. Дані табельного обліку використовуються також для визначення заробітку працівників, які перебувають на погодинній оплаті праці, та окремих виплат іншим працівникам. Включення до табеля і виключення з нього працівників здійснюються на підставі первинних документів з обліку кадрів.



Схожі статті




Бухгалтерський облік - Садовська І. Б. - 9.2. Нормативно-правове регулювання обліку оплати праці

Предыдущая | Следующая