Аудит: організація і методика - Огійчук М. Ф. - РОЗДІЛ 5. АУДИТОРСЬКИЙ РИЗИК І ОЦІНЮВАННЯ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ

5.1. Аудиторський ризик

В умовах ринкової економіки зберігається загроза того, що підприємства в зв'язку з економічними та політичними причинами можуть знизити ефективність виробництва або ж зовсім розоритись. Тобто виникнуть такі обставини, коли виробничі об'єкти зовсім припинять свою діяльність і стануть банкрутом.

В таких випадках виробничі або фінансово-економічні процеси здійснюються всупереч волі товаровиробників, дилерів, аудиторів. При цьому результати діяльності підприємства не збігаються з поставленою ціллю, а суб'єкти, не впевнені в своїх очікуваних результатах, тобто вони підпадають під економічний ризик.

З іншого боку, при аналізі чи перевірці підприємницької діяльності таких підприємств може виникнути ситуація, коли аудитором допускається ряд помилок у встановленні фактів дійсності та оцінці ефективності стану обліку та контролю, які не сприяють виведенню об'єкта перевірки з кризових ситуацій.

Таким чином, ризики, які виникли в такому випадку, можна класифікувати за двома видами: виробничі, в тому числі банківські, і аудиторські.

До першого виду ризиків можна віднести ті ризики, які закладені в саму діяльність виробничих та інших підприємств і банків. В такому разі виробничий ризик можна охарактеризувати як очікування таких результатів, коли фактичні надходження від виробничої діяльності можуть бути значно меншими ніж заплановані. Таку ж характеристику можна дати і ризикам від банківських послуг.

Виробничі ризики поділяють на економічні (комерційні) та політичні.

Економічні ризики можуть бути зовнішні та внутрішні. До зовнішніх ризиків відносять: державні, стихійного лиха, падіння загально ринкових цін, валютні, нововведень, інфляційні, банківських операцій та ліквідні.

Внутрішні виробничі ризики залежать від виду підприємства. Залежність їх визначається розміром, могутністю підприємства, по відношенню до власності та приналежності за галузями.

Під аудиторським ризиком розуміють виникнення ситуацій, при яких аудитором допускаються помилки, коли він встановлює факти дійсності.

До аудиторських ризиків відносять: спадковий (властивий), ризик контролю та ризик невиявлених помилок.

5.2. Ризик внутрішнього контролю (спадковий ризик), ризик контролю, ризик невиявлених помилок

Оцінка ризиків та внутрішнього контролю викладена в міжнародному (національному) стандарті аудиту № 400 " оцінка ризиків та внутрішній контроль".

При перевірці аудитор повинен достатньо розуміти системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, щоб спланувати аудиторську перевірку і розробити ефективний аудиторський підхід.

Аудитор повинен використовувати своє професійне судження для оцінки аудиторського ризику і для розробки аудиторських процедур, щоб забезпечити зменшення цього ризику до допустимо низького рівня.

Аудиторський ризик - це ризик того, що аудитор висловить невідповідну аудиторську думку, якщо фінансові звіти містить суттєво викривлену інформацію.

Аудиторський ризик поділяється на три різновиди:

O властивий ризик;

* ризик контролю;

* ризик невиявлення.

Як вказано у міжнародному стандарті № 400, властивий (спадковий) ризик - це ризик викривлення залишку на рахунку (або класу операцій), який може бути суттєвим, окремо або разом з викривленням залишків на інших рахунках (або класів операцій), якщо припустити відсутність відповідних заходів внутрішнього контролю.

Властивий ризик

Тобто, властивий ризик пов'язаний з виробничою і господарською діяльністю підприємства. При цьому він відіграє роль на накопичення умов, які підвищують ризик як внутрішніх так і зовнішніх факторів:

* заниження цін на реалізовану продукцію;

* зниження якості продукції;

* організаційно-управлінська структура підприємства;

* підбір і розстановка кадрів;

* організація внутрішньогосподарського контролю:

* стан бухгалтерського обліку та дієвість облікової політики. Зниження цін на продукцію може відбутися за рахунок появи на зовнішньому ринку конкурентів з більш якісною і більш дешевою продукцією.

Невідповідність організаційно-управлінської структури може призвести до зниження ефективності роботи підприємства, що в подальшому може призвести навіть до дефолту.

Від правильного підбору і розстановки кадрів залежить продуктивність праці, якість виробленої продукції і рентабельність виробництва.

Відсутність належного обліку і контролю на підприємстві призводить до несвоєчасного відображення на бухгалтерських рахунках, спотворенню на них залишків.

Ризик контролю

Ризик контролю - це ризик того, що викривлення залишку на рахунку (або класу операцій), які могли б виникнути і які могли бути суттєвими, окремо або разом із викривленням залишків на інших рахунках (або класів операцій), не можна буде своєчасно запобігти (або виявити та виправити його) за допомогою систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю.

Тобто, ризик контролю - це небезпека того, що викривлена інформація не може бути виявлена або її не можна запобігти за допомогою системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю. Тобто, можна сказати, що ризик контролю залежить від системи бухгалтерського обліку і системи внутрішнього контролю.

Аудитор не може швидко зробити виправлення помилок у звітності. У цьому випадку він повинен оцінити таку ситуацію і визначити величину ризику. При цьому аудитор також оцінює надійність системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.

Особливо впливає на ризик контролю, ризик системи бухгалтерського обліку, коли допущені помилки в документуванні господарських операцій.

Не точні записи в первинних документах тягнуть за собою перенесення цих даних в регістри, а потім і в фінансову звітність.

Ризик невиявлення

Ризик невиявлення - це ризик того, що аудиторські процедури по суті не виявлять викривлення залишку на рахунку (або класу операцій), які можуть бути суттєвими, окремо або разом з викривленнями залишків на інших рахунках (або класів операцій).

Тобто, ризик невиявлення характеризується тим, що частина істотних помилок може бути не виявлена в результаті неправильного вибору комплексу процедур або невідповідності підбору методичних прийомів.

Величина ризику невиявлення тісно пов'язана з ризиком системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю. В цьому зв'язку аудитор повинен передбачити внести в план більш повний список аудиторських робіт, що підлягають перевірці. Проте, доля похибки при перевірці господарських операцій може бути присутня, що і буде величиною ризику невиявлення. Аудитору необхідно прийняти всі міри, щоб знизити величину ризику невиявлення, застосувати більш раціональні процедури перевірки і методи контролю.



Схожі статті




Аудит: організація і методика - Огійчук М. Ф. - РОЗДІЛ 5. АУДИТОРСЬКИЙ РИЗИК І ОЦІНЮВАННЯ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ

Предыдущая | Следующая