Аудит: організація і методика - Огійчук М. Ф. - 2.7. Суттєвість в аудиті

Суттєвість і ризик тісно пов'язані між собою. Суттєвість є однією із ланок аудиту, тому що від обсягу знехтуваної інформації залежать результати перевірок. При розгляді блок-схеми проведення аудиту і його попередньої стадії можна відмітити, що оцінка суттєвості є однією з найважливіших ланок побудови всієї моделі перевірки.

При плануванні аудитор зобов'язаний розглянути склад суттєвості та можливість її впливу на підсумки перевірки. Суттєвість буде більш впливовою, якщо вона зможе вплинути на економічне рішення користувача інформацією.

Суттєвість - це певний розмір недослідженої або не повністю вивченої інформації, висновки з якої можуть змінитися і вплинути на результати проведення аудиту.

При вивченні фінансової звітності аудитор повинен установити наявність чи відсутність у ній помилкових записів. При виявленні виправлення аудитор пропонує виправити виявлені нечіткості. Якщо виявлені порушення з яких-небудь причин не ліквідуються, аудитор має право врахувати цей стан звітності при складанні аудиторського висновку. При цьому аудитор повинен знати, хто буде користувачем даної інформації і які висновки будуть зроблені на основі аудиторського висновку. У цих випадках аудитор повинен надати більш широку й переконливу інформацію про стан звітності, щоб запевнити користувачів інформації в необхідності прийняття більш правильних рішень.

У нормативі 320 "Суттєвість в аудиті" суттєвість визначається так: інформація є суттєвою, якщо її пропускання або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів. Суттєвість залежить від величини суми статті або значущості помилки, допущеної за певних обставин у зв'язку з пропуском чи неправильним відображенням. Таким чином, суттєвість скоріше виступає певним критерієм відсікання, а не основною якісною характеристикою, яка має бути притаманна інформації, щоб вона стала корисною.

Під час розробки плану аудиту аудитор установлює певний рівень суттєвості для визначення помилок. Помилки слід глибоко конкретизувати. У першу чергу, наприклад, помилки треба аналізувати з точки зору правильності складання на підприємстві наказу про облікову політику, адже причиною виникнення викривлень в обліку може бути неправильне його складання.

При плануванні аудиторської перевірки аудитор ураховує можливість наявності у фінансовій звітності помилок і виникнення ситуації, коли може підвищитися рівень суттєвості. Аудитор у цьому випадку застосовує всі прийоми і способи для запобігання в аудиті негативних висновків при складанні аудиторського висновку. Таким чином, всі дії аудитора спрямовані на те, щоб знизився ризик при перевірці. Тобто можна сказати, що чим вищий рівень суттєвості, тим нижчий аудиторський ризик. Однак, якщо не прийняти ніяких заходів щодо вивчення суттєвості, міра ризику може мати пряму залежність від міри суттєвості.

При аудиті суттєвість ризику може змінюватися при поглибленому вивченні аудиторських процедур. Якщо справжні результати діяльності підприємства відрізняються від фінансового стану підприємства на період планування аудиту, то суттєвість і ризик можуть переглядатися.

Тому при плануванні аудиту, аудитор повинен звернути увагу на планування рівня суттєвості і ризику, попередньо вивчаючи дійсний стан фінансової звітності.

У разі виявлення у звітності більш грубих помилок аудитор повинен поставити питання про зменшення аудиторського ризику шляхом подальшого здійснення процедур перевірки або пред'явити додаткові вимоги до замовника про внесення виправлень (змін) до фінансової звітності підприємства.



Схожі статті




Аудит: організація і методика - Огійчук М. Ф. - 2.7. Суттєвість в аудиті

Предыдущая | Следующая