Адміністративне право - Кісіль З. Р. - 4. Управління закордонними справами

Державне управління закордонними справами - це діяльність органів держави, спрямована на здійснення зовнішньої політики України

Міністерство закордонних справ України (далі - МЗС України) є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує у межах своїх повноважень проведення зовнішньої політики України і здійснює координацію всіх учасників зовнішньополітичних зв'язків держави.

Закордонними органами МЗС України є дипломатичні представництва України, консульські установи, місії України за кордоном.

Дипломатичне представництво України є постійно діючою установою України за кордоном, що покликана підтримувати офіційні міждержавні відносини, здійснювати представництво України, захищати інтереси України, права та інтереси її громадян і юридичних осіб.

Главою дипломатичного представництва України є посол, посланець або повірений у справах.

Консульські установи України (Консульське управління МЗС України, представництва МЗС України в Україні, консульські відділи дипломатичних представництв України, генеральні консульства, консульства, віце-консульства та консульські агентства) захищають за кордоном права та інтереси України, юридичних осіб, громадян України, сприяють розвиткові дружніх відносин України з іншими державами, розширенню економічних, торговельних, науково-технічних, гуманітарних, культурних, спортивних зв'язків і туризму, а також сприяють вихідцям з України та їх нащадкам у підтримці контактів з Україною.

5. Управління юстицією

Управління юстицією - це діяльність, спрямована па виконання завдань зміцнення законності, організації захисту прав і законних інтересів громадян та їх об'єднань, підприємств, установ, організацій і держави.

До об'єктів юстиції належать:

O судові установи;

O нотаріальні контори;

O органи реєстрації актів цивільного стану;

O судово-експертні установи;

O адвокатура.

Особливості юстиції:

- багатооб'єктність в цій галузі управління;

Різне правове станови ще об'єктів правового впливу, диференційною ознакою котрих зазвичай виступають їх призначення і характер компетенції;

Різноманітність форм і методів управління, які застосовуються органами юстиції. Так, щодо державних нотаріальних органів та органів реєстрації актів цивільного стану застосовується метод управління; щодо судів - метод керівництва шляхом організаційного та матеріального забезпечення судів, з дотриманням принципу незалежності суддів і підпорядкування їх тільки законові; щодо органів адвокатури - метод регулювання;

- керуючий вплив органів управління юстицією має рекомендаційний характер і зводиться, переважно, до вирішення організаційних питань, оскільки більшість об'єктів у цій галузі є самостійними і незалежними в своїй практичній діяльності.

Систему органів управління в галузі юстиції складають:

1. Міністерство юстиції України.

2. Головне управління юстиції в АРК.

3. Обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції.

4. Районні, районні у містах управління юстиції.

5. Міські (міст обласного значення) управління юстиції.

Мін'юст України:

1. Розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів.

2. Здійснює роботу з систематизації законодавства України.

3. Веде Єдиний загально-правовий рубрикатор.

4. Здійснює заходи щодо вдосконалення роботи органів реєстрації актів цивільного стану та установ нотаріату, контролює їх діяльність.

5. Сприяє роботі об'єднань адвокатів; видає та анулює спеціальні дозволи (ліцензії) на здійснення юридичної практики суб'єктами підприємницької діяльності та ін.

Указом Президента України від 31 жовтня 1998 року "Про службу громадянства та реєстрації фізичних осіб" в системі органів Мін'юсту України створена нова служба, якій передані функції паспортної служби органів внутрішніх справ.

Акти цивільного стану - це засвідчені державою факти народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, зміни прізвища, імені, по батькові. Загалом, вони є юридичними фактами, що нерозривно пов'язані з особою-носієм та з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення відповідних прав і обов'язків.

Акти цивільного стану підлягають обов'язковій реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану. Згідно з Законом України від 24 грудня 1993 року "Про органи реєстрації актів цивільного стану", їх систему становлять відділи реєстрації актів цивільного стану, а в сільській місцевості - виконавчі комітети сільських і селищних рад.

Органи реєстрації актів цивільного стану забезпечують своєчасну і правильну реєстрацію актів цивільного стану, вносять до актових записів необхідні зміни, доповнення та виправлення; поновлюють втрачені та анулюють повторно складені актові записи; видають громадянам свідоцтва про реєстрацію; зберігають архівний фонд.

Нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладений обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії з метою надання їм юридичної вірогідності.

Головними завданнями нотаріальної служби є:

O охорона прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб та держави, їх власності шляхом здійснення певних нотаріальних дій;

O профілактика правопорушень;

O зміцнення законності.

Правові засади організації і діяльності нотаріальної служби закріплені Законом України від 2 вересня 1993 року "Про нотаріат". Згідно з цим Законом, вчинення нотаріальних дій в України покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Закон надав державним і приватним нотаріусам право

O посвідчувати угоди;

O видавати свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя;

O видавати свідоцтва про придбання жилих будинків з прилюдних торгів;

O видавати дублікати документів, що зберігаються у справах нотаріальної контори;

O засвідчувати належний рівень перекладу документів з однієї мови на іншу;

O посвідчувати факт, що громадянин є живим;

O посвідчувати факт перебування громадянина в певному місці та вчиняти інші нотаріальні дії.

Державні нотаріуси уповноважені:

O накладати і знімати заборони відчуження жилого будинку, квартири та іншого нерухомого майна;

O видавати свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя;

O видавати свідоцтва про право на спадщину;

O вживати заходів до охорони спадкового майна;

O посвідчувати договори довічного утримання;

O засвідчувати справжність підпису на документах, призначених для дії за кордоном, а також підпису батьків або опікуна (піклувальника) на згоду про усиновлення дитини.

В населених пунктах, де немає державного або приватного нотаріуса, певні нотаріальні дії здійснюють посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних та міських рад. За кордоном виконання нотаріальних дій покладено на консульські установи України.

На посаду нотаріуса призначаються громадяни України, які мають вийду юридичну освіту і пройшли стажування протягом шести місяців у державній нотаріальній конторі або у нотаріуса, що займається приватною нотаріальною практикою, склали кваліфікаційний іспит та одержали свідоцтво про право заняття нотаріальною діяльністю.

Органи юстиції та адвокатура

Специфіка взаємовідносин органів юстиції та адвокатури визначається тим, що остання є громадською організацією, яка діє на засадах самоврядування, самостійно вирішуючи всі свої внутрішні питання. Тому основною рисою цих взаємовідносин є співробітництво.

Правове становище адвокатури, її завдання, права та обов'язки закріплені Законом України від 19 грудня 1992 року "Про адвокатуру".

Адвокатура є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу.

Адвокати дають консультації та роз'яснення з юридичних питань, усні і письмові довідки щодо законодавства; складають заяви, скарги та інші документи правового характеру; здійснюють представництво в суді, інших державних органах, перед громадянами та юридичними особами та ін. Адвокат має право займатися адвокатською дальністю індивідуально, об'єднуватися з іншими адвокатами в колеш, адвокатські фірми та інші адвокатські об'єднання.

Порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації адвокатських об'єднань, структура, штати, функції, порядок витрачання коштів, права та обов'язки керівних органів, порядок їх обрання та інші питання, що належать до їх діяльності, регулюються Законом України "Про адвокатуру" та статутом відповідного об'єднання.

Схожі статті




Адміністративне право - Кісіль З. Р. - 4. Управління закордонними справами

Предыдущая | Следующая