Адміністративне право - Кісіль З. Р. - 2. Управління національною безпекою

Національна безпека - стан захищеності державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб.

Безпека досягається проведенням єдиної політики у галузі її забезпечення, системою заходів економічного, політичного, організаційно-правового та іншого характеру адекватно загрозам життєво важливим інтересам особи, суспільства і держави.

Сил (суб'єктів) забезпечення національної безпеки належать:

Український народ; Верховна Рада України; Президент України; Рада національної безпеки і оборони України; Кабінет Міністрів України; Конституційний Суд України; суди загальної юрисдикції; Прокуратура України; Національний банк України; Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.

Особлива роль у цій сфері належить воєнній організації держави, до якої входять:

Збройні Сили України, внутрішні війська, органи і підрозділи МВС України, Прикордонні війська України, військові підрозділи Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та ін.

Органи Служби безпеки України складають:

Центральне управління Служби безпеки України; регіональні обласні управління, їх міжрайонні, районні та міські підрозділи; Служба безпеки АРК; органи військової контррозвідки; військові формування; навчальні, науково-дослідні та інші заклади.

Діяльність цих органів здійснюється за такими основними напрямками:

1) контррозвідувальна діяльність;

2) боротьба з корупцією і організованою злочинністю;

3) розвідувальна діяльність.

Контррозвідувальна діяльність полягає у виявленні, попередженні, припиненні розвідувальної та іншої діяльності спеціальних служб і організацій іноземних держав, а також окремих осіб, спрямованої на заподіяння шкоди безпеці України.

Сутність боротьби з корупцією і організованою злочинністю становлять оперативно-розшукові заходи виявлення, попередження, припинення і розкриття шпигунства, терористичної діяльності, організованої злочинності, корупції, незаконного обігу зброї і наркотичних засобів, контрабанди та інших злочинів; проведення дізнання і попереднього слідства в справах, віднесених до компетенції органів Служби безпеки України.

Розвідувальна діяльність це комплекс заходів спеціального призначення, спрямованих на інформаційно-аналітичне забезпечення ефективного вирішення органами виконавчої влади питань внутрішньої і зовнішньої діяльності, пов'язаних з національною безпекою.

Функції державної безпеки здійснюються також Управлінням державної охорони України і службою охорони об'єктів при МВС України.

Важливі функції у сфері безпеки Української держави здійснюють внутрішні війська. Відповідно до Закону України від 26 березня 1992 року "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України" (в редакції від 11 грудня 1998 року), вони забезпечують охорону та оборону важливих державних об'єктів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, супроводжують спеціальні вантажі, здійснюють пропускний режим на охоронних об'єктах та ін.

Повноваження: затримувати громадян, перевіряти в них документи, застосовувати заходи фізичного примусу, вогнепальну зброю, спеціальні засоби, бойову техніку тощо.

Схожі статті




Адміністративне право - Кісіль З. Р. - 2. Управління національною безпекою

Предыдущая | Следующая