Зовнішня політика України - Чекаленко Л. Д. - Миротворча діяльність у рамках СНД

На тлі інтеграційних процесів у Співдружності Незалежних Держав одним із пріоритетів у її діяльності стає запобігання, локалізація і розв'язання конфліктів на територіях держав-учасниць СНД. Миротворчі зусилля держав Співдружності чітко позначені вже в Алма-атинській декларації від 21 грудня 1991 p., Декларації про незастосування сили або погрози силою у взаємовідносинах між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав від 20 березня 1992 р. (Київ), в Ашгабатській декларації про розвиток співробітництва і зміцнення довіри у відносинах між державами-учасницями СНД від 24 грудня 1993 р.

З моменту створення Співдружності одночасно напрацьовувалася практика прийняття конкретних рішень політичного врегулювання конфліктів у ній. Так, на зустрічі в Києві (1992) було прийнято Заяву глав держав-учасниць СНД про ситуацію в лівобережних районах Республіки Молдова. На квітневому (1994) саміті глав держав у Москві - Рішення про проведення операції щодо підтримки миру в зоні грузино-абхазького конфлікту та Заяву Ради глав держав Співдружності щодо конфлікту в Нагірному Карабасі і навколо нього. Прийнято низку важливих документів про перебування Колективних миротворчих сил у Республіці Таджикистан і про врегулювання обстановки на таджицько-афганському кордоні.

У вересні 2000 р. відповідно до Рішення глав держав Співдружності було розформовано Колективні миротворчі сили СНД у Таджикистані у зв'язку з завершенням процесу міжтаджицького врегулювання і початком реалізації постконфліктної розбудови миру.

Держави-учасниці СНД зробили перші кроки для створення багатосторонніх миротворчих сил у рамках Співдружності. У березні 1992 р. в Києві була підписана Угода про Групи військових спостерігачів і Колективні сили з підтримки миру в Співдружності Незалежних Держав, у вересні 1993 р. в Москві - Угода про Колективні миротворчі сили і спільні заходи для їхнього матеріально-технічного забезпечення. У червні 1995 р. у Виконавчому Секретаріаті Співдружності пройшла міжнародна науково-практична конференція "Проблеми співробітництва держав-учасниць Співдружності у врегулюванні збройних конфліктів у СНД", яка рекомендувала розробити загальні принципи управління і спостереження за миротворчою діяльністю. 19 січня 1996 р. на Раді глав держав Співдружності було затверджено Положення про Колективні сили з підтримки миру (КСПМ) у Співдружності Незалежних Держав і Концепція запобігання і врегулювання конфліктів на території держав-учасниць СНД.

На зустрічах глав держав Співдружності і засіданнях Ради міністрів закордонних справ регулярно аналізується хід операцій з підтримання миру в Абхазії і Південній Осетії (Грузія), приймаються відповідні рішення. Мандат на проведення операції з підтримки миру в зоні конфлікту в Абхазії, затверджений Рішенням Ради глав держав Співдружності від 21 жовтня 1994 p., надалі уточнювався і доповнювався. Згідно з Рішенням Ради глав держав Співдружності від 2 квітня 1999 р. про подальші кроки щодо врегулювання конфлікту в Абхазії створена тимчасова Оперативна робоча група СНД з представників заінтересованих держав, Виконавчого комітету СНД і Штабу з координації військового співробітництва держав-учасниць Співдружності. Група покликана здійснювати координацію миротворчих зусиль в Абхазії і моніторинг виконання відповідних рішень Ради глав держав СНД.

У 1996 р. глави держав прийняли Заяву Ради глав держав СНД з врегулювання нагірно-карабахського конфлікту, у якій визнається низка позитивних моментів у врегулюванні, а сторони закликаються до активізації зусиль у мирному вирішенні спірних питань. Президенти Азербайджанської Республіки і Республіки Вірменія в Спільній заяві від 28 квітня 1998 р. підтвердили схильність сторін до мирного врегулювання конфлікту і готовність дотримуватися режиму припинення вогню, досягнутого у травні 1994 р. Виконавчий комітет Співдружності бере участь як спостерігач у переговорах щодо узгодження тексту Угоди про припинення збройного конфлікту в зоні Нагірного Карабаху за посередництвом Російської Федерації, США і Франції.

У грудні 1999 р. робоча група Виконавчого комітету СНД на запрошення Президента Республіки Молдова П. Лучинського відвідала Кишинів і Ти рас піль, де ознайомилася з ситуацією стосовно врегулювання конфлікту. Проводяться консультації зі сторонами конфлікту про можливі форми участі СНД та її Виконкому у врегулюванні конфлікту навколо Придністров'я.

Під час підготовки документів, що стосуються питань миротворчості, використовується досвід міжнародних організацій, зокрема ООН і ОБСЄ. Виконавчий комітет СНД на запрошення Генерального Секретаря ООН бере участь у нарадах на вищому і робочому рівні ООН та основних регіональних організацій світу з питань запобігання і врегулювання конфліктів. Миротворчі зусилля в рамках СНД свідчать про наявні потенційні можливості спонсорства і мають відповідати практиці ООН і ОБСЄ у врегулюванні локальних і міждержавних конфліктів. Однак миробудівництво на цих теренах поки що є малоефективним. До того ж СНД не отримала мандату ООН на проведення мировотворчих операцій на її теренах.

Схожі статті




Зовнішня політика України - Чекаленко Л. Д. - Миротворча діяльність у рамках СНД

Предыдущая | Следующая