Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 8.3. Жива речовина
Поняття про "живу речовину" було вперше розроблено В. І. Вернадським (1934,1936,1940 рр.). Під живою речовиною він розумів сукупність маси всіх організмів, які населяють нашу планету на даний момент. Вся жива речовина займає мізерну долю у порівнянні з будь-якою із зовнішніх оболонок земної кулі. Згідно із сучасними підрахунками загальна маса живої речовини в нинішню епоху дорівнює 2420 млрд. т, тобто вона майже у 2000 разів поступається навіть сумарній вазі повітря. Але в якісному відношенні жива речовина є найбільш високоорганізованою частиною матерії Землі. Живі організми надзвичайно активні та є носіями величезної енергії. У боротьбі за своє існування організми здійснюють величезну роботу, визначаючи цим напрям геохімічних процесів і надаючи ландшафтам індивідуальних ознак.
За 2,5-3 млрд. років діяльності жива речовина докорінно змінила обличчя планети. Більша частина вуглецю атмосфери перейшла в гумусові горизонти сучасних і давніх грунтів, у товщі осадових порід і в різні форми корисних копалин, а також у відклади карбонатів кальцію і магнію. Низька концентрація кисню, яка була властива атмосфері на ранніх стадіях існування Землі, змінилася під впливом фотосинтезу. Внаслідок цього атмосфера стала переважно киснево-азотною, а на великих висотах утворився шар озону, який захищає організми від згубної дії ультрафіолетового випромінювання.
Тривалий геологічний вплив живої речовини на гірські породи і дія на них різних видів вивітрювання сприяла формуванню величезних мас органогенного дрібнозему, товщ осадових порід, грунтового покриву. Поява останнього стала можливою завдяки пишному розвитку організмів на суходолі.
Жива речовина нашої планети нині існує у вигляді величезної кількості різноманітних організмів. За способом живлення всі організми поділяють на автотрофні і гетеротрофні. Автотрофні живляться безпосередньо неорганічними мінеральними речовинами. До них належить більша частина рослин і деякі групи мікроорганізмів, вони є першоджерелом біомаси. Гетеротрофні організми живляться готовими органічними речовинами. До гетеротрофних належать тварини і більша частина мікроорганізмів. Гетеротрофні бактерії здійснюють один з найголовніших для кожного грунту процесів - розклад органічних решток до простих мінеральних солей. Цей процес відбувається залежно від характеру повітряного режиму в аеробних (при вільному доступі кисню) або анаеробних умовах. В останньому випадку через нестачу кисню в перезволожених тривалий час породах утворюються і нагромаджуються закисні сполуки елементів. Більшість організмів біосфери належить до аеробних.
Населення біосфери у видовому і морфологічному відношенні дуже різноманітне. На Землі нині нараховується близько 2 млн видів організмів (табл. 8).
Таблиця 8. Приблизна кількість видів основних типів мікроорганізмів, рослин і тварин
МІКРООРГАНІЗМИ |
Кількість Видів |
ТВАРИНИ |
Кількість видів |
1 |
2 |
3 |
4 |
Всього |
500 000 |
Всього |
1 500 000 |
У тому числі |
У тому числі: Найпростіші |
15 000 | |
Водорості |
25 000 |
Губки |
5 000 |
Бактерії та гриби |
100 000 |
Кишковопорожнинні |
9 000 |
Лишайники |
18 000 |
Черв'яки |
19 000 |
Молюски |
105 000 | ||
Мохи |
20 000 |
Членистоногі (без комах) |
50 000 |
Продовження табл. 8
1 |
2 |
3 |
4 |
Плавуневі |
800 |
Комахи |
1 000 000 |
Хвощеві |
300 |
Хордові (включаючи хребетних) |
50 000 |
Папоротневі |
6 000 |
З них: | |
Голонасінні |
600 |
Птахи |
10 000 |
Покритонасінні |
200 000- 300 000 |
Ссавці |
6 000 |
Найпоширенішими в біосфері є бактерії. Вони зустрічаються в географічній оболонці практично скрізь, але особливо багато їх у грунтах. Наприклад, в 1 г грунту їх нараховується сотні мільйонів, а в чорноземах кількість мікроскопічних організмів може досягати кількох мільярдів. У водоймах найбільша кількість бактерій міститься в поверхневих шарах, особливо поблизу від берега, де вода більш забруднена і багата поживними речовинами.
Серед рослин більше половини видів - це квіткові - покритонасінні, які виникли в порівняно недавньому геологічному минулому на поверхні континентів. У видовому відношенні органічний світ суші більш різноманітний, ніж водного середовища. Так, кількість видів сухопутних тварин становить 93 %, а водних - тільки 7 %. Майже аналогічне співвідношення склалося і серед рослин: 92 % припадає на наземні види флори і 8 % на водні. Наведені дані свідчать, що можливості для видоутворення на суші більш сприятливі, ніж у воді.
Рослинність тісно пов'язана з умовами середовища і залежить від нього. Ця залежність полягає в тому, що для розвитку рослин потрібні відповідні кліматичні умови і перш за все певна кількість тепла і вологи. Залежність рослинного світу від середовища виявляється в існуванні на суші різних фітоценозів - сукупностей рослин, які населяють певну ділянку, що характеризується більш-менш однорідними умовами існування.
За ставленням до зволоження грунтів розрізняють кілька груп рослин з характерними для них особливостями. Наприклад, гідрофіти - це рослини, які поселяються в надмірно зволожених місцях, вони мають здебільшого поверхневу кореневу систему. Інша група, мезофіти, поселяються в місцях із середньою зволоженістю. Ще менше потребують вологи ксерофіти - рослини сухих грунтів. Ці рослини побудовані так, що, маючи глибоке або дуже розгалужене коріння, вони завжди спроможні вбирати достатню кількість вологи з грунту. Цікавою групою є сукуленти - рослини пустельних областей, які накопичують запаси води в листях, стеблах або підземних органах. Ефемерами називають рослини, які мають дуже короткий період вегетації, вони ніби поспішають закінчити свій життєвий цикл за час, поки є волога.
Тварини теж залежать від середовища, тільки на відміну від рослин вони можуть значною мірою обирати собі умови проживання. Ця здатність розширює їх можливості до адаптації. Хоча границі ареалів проживання тварин не так чітко виражені в природі, як рослин, все ж вони обмежені певними територіями. Разом з навколишнім середовищем рослини і тварини утворюють різні за видовим складом біогеоценози.
Біогеоценоз - це історично сформований взаємозумовлений комплекс живих і неживих компонентів певної ділянки земної поверхні або акваторії, які пов'язані між собою обміном речовин чи енергії. Біогеоценози є елементарною одиницею біосфери. Кожному біоценозу властиві однорідність складу компонентів і певний характер матеріально-енергетичного обміну між ними. Найважливіша роль у біогеоценозах належить зеленим рослинам, які створюють первинну органічну продукцію. Межі біогеоценозів у вертикальному та горизонтальному напрямах переважно збігаються з межами рослинних угруповань.
Схожі статті
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 7.8. Підземні води
Уся вода, що залягає нижче земної поверхні, дна водойм та водотоків, називається підземною. Вона проникає в земну кору на глибину 12-14 км. Вода заповнює...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - Глава 8. БІОСФЕРА
8.1. Загальні відомості Біосфера - загальнопланетарна оболонка, склад, будова й енергетика якої зумовлені минулою і сучасною діяльністю всієї сукупності...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 7.11. Багаторічна мерзлота
Багаторічна мерзлота поширена в районах, де середні річні температури від'ємні, а атмосферних опадів дуже мало. У таких умовах грунти і гірські породи...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 7.9. Болота
Болота - це надмірно зволожені із застійним водним режимом ділянки землі, на яких відбувається нагромадження органічної речовини у вигляді нерозкладаних...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 8.1. Загальні відомості
8.1. Загальні відомості Біосфера - загальнопланетарна оболонка, склад, будова й енергетика якої зумовлені минулою і сучасною діяльністю всієї сукупності...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 6.2. Будова атмосфери
Атмосферу за рядом особливостей прийнято умовно поділяти на ряд концентричних шарів різної товщини, кожному з яких притаманні деякі спільні риси. Шари...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 1.1. Зародження географії в давньому світі
1.1. Зародження географії в давньому світі Назва "географія" походить від грецьких слів ge - Земля і grapho - писати. Першим використав її в науковій...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 8.2. Виникнення і еволюція біосфери
Виникнення життя і біосфери є великою нерозв'язаною проблемою сучасного природознавства. Нині існують з цього приводу різні гіпотези, але їх суть можна...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - Глава 1. ІСТОРІЯ ГЕОГРАФІЧНИХ ВІДКРИТТІВ ТА ДОСЛІДЖЕНЬ
1.1. Зародження географії в давньому світі Назва "географія" походить від грецьких слів ge - Земля і grapho - писати. Першим використав її в науковій...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 2.2. Географічна оболонка Землі
Основним об'єктом вивчення сучасної фізичної географи є географічна оболонка Землі - комплексна природна система, в якій межують, стикаються, проникають...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 1.5. Географія на сучасному етапі
Якісно новий етап у розвитку географії настав у другій половині XX ст. Уже на самому його початку, в 1953 p., альпіністи англійської експедиції здійснили...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 5.8. Сучасні особливості розподілу суші і моря
Співвідношення суші і моря протягом геологічної історії Землі постійно змінювалося. Нині з 510 млн км2 поверхні планети океанами зайнято 361 млн км2 (71...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 5.5. Землетруси
Зміст слова "землетрус" зрозумілий без пояснень - це трясіння землі. А точніше, землетруси - це раптові коливання земної кори, зумовлені різного роду...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 5.3. Історія розвитку земної кори
За останніми даними вік найбільш давніх гірських порід земної кори досягає приблизно 3,8 млрд. років. Для визначення віку гірських порід у роках...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 4.4. Внутрішня будова Землі
Люди здавна цікавилися внутрішньою будовою нашої планети. З цією метою вони спостерігали й аналізували особливості будови геологічних пластів у місцях...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 3.3. Характеристика планет Сонячної системи
Сонячна система має складну будову. До її складу входять вісім планет з їх супутниками, десятки тисяч астероїдів, комети, метеоритна речовина і єдина...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 7.6. Ріки
Як помітив ще цар Соломон, ріки течуть до моря, але воно не переповнюється, хоч ріки течуть віками. Довго вчені не могли пояснити цю загадку, і лише...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 7.2. Кругообіг води
Серед численних рис і особливостей гідросфери слід особливо виділити рух. Гідросфера дуже динамічна. Рух є основою кругообігу води - грандіозного процесу...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 7.1. Загальна характеристика
7.1. Загальна характеристика Природні води Землі формують її гідросферу. Вона включає в себе Світовий океан, води суші (ріки, озера, сніговий покрив і...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - Глава 7. ГІДРОСФЕРА
7.1. Загальна характеристика Природні води Землі формують її гідросферу. Вона включає в себе Світовий океан, води суші (ріки, озера, сніговий покрив і...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 6.13. Причини ритмічних змін клімату
У спеціальній літературі описано ряд гіпотез, в яких зроблено спроби дати наукове пояснення змін клімату нашої планети як в історичному минулому, так і...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 6.12. Погода і клімат
Фізичний стан атмосфери в тому чи іншому місці в певний момент часу прийнято називати погодою. Описується фізичний стан атмосфери рядом характеристик,...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 6.10. Циклони та антициклони
Вихрові рухи дуже характерні для атмосфери. Серед багатьох безперервно виникаючих і згасаючих вихорів особливо виділяються своїми грандіозними розмірами...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 2.3. Методи фізичної географії
Фізична географія використовує у своїх дослідженнях різноманітні методи: експедиційний, стаціонарний, порівняльно-описовий, експериментальний,...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 6.1. Склад повітря
6.1. Склад повітря Атмосфера - це легка газова оболонка, що оточує Землю. Незважаючи на свою невелику масу (5 1015 т), атмосфера займає найбільший об'єм...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - Глава 6. АТМОСФЕРА
6.1. Склад повітря Атмосфера - це легка газова оболонка, що оточує Землю. Незважаючи на свою невелику масу (5 1015 т), атмосфера займає найбільший об'єм...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 5.9. Форми земної поверхні
Співвідношення суші і моря протягом геологічної історії Землі постійно змінювалося. Нині з 510 млн км2 поверхні планети океанами зайнято 361 млн км2 (71...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 7.7. Озера
Озера - це внутрішні водойми суші з застійними або слабо-протічними водами. Вони розташовуються в замкнених улоговинах. Озера займають на земній кулі...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 1.3. Епоха Великих географічних відкриттів
У XV ст. вчені вже були переконані, що Земля - це куля, а деякі з них стверджували, що нема на ній такого місця, куди б не могла проникнути людина. На...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 1.4. Формування галузей географічної науки
Знання про Землю стали значно поглиблюватися, коли до складу експедицій, які відправлялися в далекі землі, почали включати компетентних учених. Одним з...
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 8.3. Жива речовина