Юридична психологія - Александров Д. О. - 1. Злочинні групи неповнолітніх і молоді
Зазначені психологічні особливості, в тому числі й закономірності функціонування, стосуються злочинних груп загалом. Звичайно, в кожному конкретному випадку вони можуть набувати різних форм свого прояву та мати різний ступінь вираженості. Разом із тим, залежно від складу учасників та спрямованості злочинної діяльності, можна виділяти окремі різновиди злочинних груп, що матимуть свою специфіку.
1. Злочинні групи неповнолітніх і молоді
Як свідчить статистика, понад 70% злочинів неповнолітні вчиняють у групі. Враховуючи неповноту статистичної інформації (окремі учасники групових злочинів не притягаються до кримінальної відповідальності у зв'язку з недосягненням віку, малозначністю діяння або ж до них застосовуються інші міри покарання), можна стверджувати, що вчинення злочину підлітком-одинаком - швидше виняток, аніж правило. Але і в таких випадках завжди наявний вплив на неповнолітнього правопорушника найближчого соціального оточення, групи з антисоціальною спрямованістю, до якої він належить чи належав раніше. Слід також відзначити, що участь у групі і співучасть у вчиненні злочину для підлітків у значній кількості випадків не збігаються, тобто не виключена різниця соціальної ролі, виконуваної в неформальній групі та при вчиненні конкретного злочину.
Проведені дослідження свідчать, що злочинні групи неповнолітніх і молоді виникають, переважно, на основі неформальних груп або "груп дозвілля"". Це пов'язано з такими елементами підліткової психології, як підвищена схильність до навіювання та наслідування, несталість емоційно-вольової сфери, орієнтованість на групу (конформізм), домінування потреби у спілкуванні з однолітками та переоцінка значимості їх схвалення, некритичність оцінки своїх переваг і недоліків та ін.
Звичайно, криміногенну значимість мають не перераховані вікові особливості самі по собі, а їх зміст та спрямованість. Соціальні властивості особистості у підлітків ще тільки починають формуватися. Окрім вже зазначеної недостатньої самокритичності при оцінці своєї поведінки, у них може бути навіть знижена здатність до вибірковості свідомих дій. Але особливу увагу слід приділити домінуючій у цьому віці схильності до групування. Саме в неформальній групі підлітки мають можливість виявити себе та самоствердитися як особистість.
За даними психологічних досліджень, учасників злочинних груп неповнолітніх та молоді первісно об'єднувало: сусідство по будинку - 30,4%, проживання на одній вулиці - 24.8%, спільне навчання та робота - 16%. їх антисуспільна спрямованість зумовлювалася необхідністю задоволення потреби в спілкуванні при наявній вузькості, обмеженості інтересів (їх примітивізмі), невмінні організувати свій вільний час, що посилювалося комплексом об'єктивних причин та утрудненнями у нормативному проведенні часу. Повнокровне спілкування з однолітками в офіційному середовищі для підлітків, які опинилися в психологічній ізоляції, змінюється дозвіллям асоціального змісту Антисуспільна група стає референтною, завдяки чому негативний вплив її посилюється, а вікові особливості набувають викривлених форм: підвищена емоційність виявляється у нестриманості, потреба самоствердження - у брутальності, цинізмі тощо.
Неповнолітні учасники антисуспільних груп, як правило, не здатні проявити себе та утвердитися в групах, діяльність яких є соціально-корисною. Вони поступово втрачають зв'язки з колективами, до яких формально належать, перестають орієнтуватися на їх ставлення, не цінують їх думку. До 70% з них вчаться погано чи посередньо, 40% - порушують дисципліну, 37% - раніше вже вчиняли проступки та правопорушення; наявні також конфліктні стосунки у сім'ї та школі. Загострюються такі риси характеру, як жорстокість, агресивність, нахабство, підступність (до 45% обстежених), що серед законослухняних зустрічаються значно рідше. Це наочно свідчить про порушення процесу соціалізації та моральну деформацію і призводить до спроби самоствердження серед подібних собі, в тому числі - через вчинення правопорушень. Група, у свою чергу, впливає на своїх учасників, прищеплює їм антисуспільні погляди і установки, заохочує до злочинного способу життя - відбувається активний процес "перевиховання" (десоціалізація). Звичайно, не кожен важковиховуваний підліток вступає у конфлікт із законом, але взаємозв'язок цих явищ очевидний.
На кожному етапі формування злочинної групи неповнолітніх І молоді можлива переорієнтація її на позитивний розвиток, але для цього необхідно створення відповідних сприятливих умов її функціонування в соціумі. Полишена напризволяще, "дозвільна" група з великою ймовірністю може стати криміногенною, вчиняючи спочатку малозначні протиправні дії, спричинені бешкетуванням та пустощами, потім - правопорушення корисливого і корисливо-насильницького характеру, нарешті - злочини.
У процесі переростання антисуспільної групи неповнолітніх і молоді у злочинну в ній відбуваються важливі зміни: зменшується кількість учасників та підвищується ступінь їх ідентифікації з групою ("ми" на відміну від "вони"); зростає питома вага осіб із негативними соціально-моральними характеристиками (схильні до вживання алкоголю та наркотиків, раніше засуджені тощо); склад групи стає більш різнорідним за соціальним складом (учні загальноосвітніх шкіл і вищих закладів освіти, мало-кваліфіковані робітники, непрацюючі); учасники все більше часу проводять у місцях із кримінальним забарвленням; методи керівництва групою змінюються з демократичних на авторитарні.
Схожі статті
-
1. Поняття злочинної групи та її психологічна характеристика. 2. Психологічні особливості різновидів злочинних груп. 3. Психологічні аспекти...
-
Юридична психологія - Александров Д. О. - 2. Психологічні особливості різновидів злочинних груп
Зазначені психологічні особливості, в тому числі й закономірності функціонування, стосуються злочинних груп загалом. Звичайно, в кожному конкретному...
-
Юридична психологія - Александров Д. О. - Тема 4. Психологічні особливості злочинних груп
1. Поняття злочинної групи та її психологічна характеристика. 2. Психологічні особливості різновидів злочинних груп. 3. Психологічні аспекти...
-
1. Нормативна регуляція поведінки та її вплив на поведінку особистості. 2. Психологічні аспекти правової поведінки. 3. Психологічна характеристика...
-
1. Нормативна регуляція поведінки та її вплив на поведінку особистості. 2. Психологічні аспекти правової поведінки. 3. Психологічна характеристика...
-
Юридична психологія - Александров Д. О. - 3. Злочинна поведінка та механізми її формування
Структуру конкретного злочину можна охарактеризувати як діяння, що складається з чотирьох елементів: об'єкта (на що спрямоване діяння), об'єктивної...
-
Юридична психологія - Александров Д. О. - 2. Структура особистості злочинця
Психологічні особливості осіб із антисуспільною спрямованістю поведінки вивчались як вітчизняними, так І зарубіжними дослідниками. Так, зокрема, можна...
-
Становлення юридичної психології як науки визначалося тим, що основні проблеми юриспруденції (особистість злочинця, досудове слідство та судове...
-
Юридична психологія - Александров Д. О. - 3. Психологічна характеристика девіантної поведінки
Загалом соціальну норму і соціальні відхилення можна вважати двома полюсами однієї і тієї ж осі: "соціально значима поведінка". Як і соціальні норми,...
-
Юридична психологія - Александров Д. О. - ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Тема 1. Теоретичні засади юридичної психології 1. Місце юридичної психології в системі наук, її об'єкт і предмет. 2. Історія розвитку та сучасні напрями...
-
Тема 1. Теоретичні засади юридичної психології 1. Місце юридичної психології в системі наук, її об'єкт і предмет. 2. Історія розвитку та сучасні напрями...
-
Юридична психологія - Александров Д. О. - Тема 1. Теоретичні засади юридичної психології
Тема 1. Теоретичні засади юридичної психології 1. Місце юридичної психології в системі наук, її об'єкт і предмет. 2. Історія розвитку та сучасні напрями...
-
Юридична психологія - Александров Д. О. - ПЕРЕДМОВА
Авторський колектив Київського національного університету внутрішніх справ представляє читачам (студентам, курсантам, магістрантам, ад'юнктам і...
-
Юридична психологія - Александров Д. О. - А. Біологізаторські концепції особистості злочинця
Антропологічний напрям у визначенні природи злочинця звичайно пов'язують із іменем італійського лікаря-психіатра Ч. Ломброзо. Однак ще у 20-х рр. XIX ст....
-
Юридична психологія - Александров Д. О. - В. Соціологізаторські концепції особистості злочинця
Індивідуальна психологія А. Адлера. Автор обгрунтував положення про обумовленість психіки людини суспільними умовами Існування. Згідно його теорії, у...
-
Юридична психологія - Александров Д. О. - 3. Принципи і методи юридичної психології
Методологічними засадами юридичної психології як системи є наступні базисні елементи: 1) принципи - загальнонаукові (фундаментальні), що визначають...
-
Юридична психологія - Александров Д. О. - Тема 3. Психологія особистості злочинця
1. Поняття особистості злочинця та основні детермінанти її формування. 2. Структура особистості злочинця. 3. Злочинна поведінка та механізми її...
-
Юридична психологія - Александров Д. О. - 2. Психологічні аспекти правової поведінки
Правова поведінка - різновид людської поведінки, один з проявів суспільних відносин. Сумлінне виконання трудових обов'язків, вступ у шлюб або його...
-
1. Поняття особистості злочинця та основні детермінанти її формування. 2. Структура особистості злочинця. 3. Злочинна поведінка та механізми її...
-
Юридична психологія - Александров Д. О. - ВСТУП
Юридична психологія - науково-практична дисципліна, що досліджує психологічні закономірності системи "людина - суспільство-право", розробляє...
-
Юридична психологія - Бочелюк В. Й. - РОЗДІЛ 1 ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ В СИСТЕМІ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ
1.1. Психологія як наука. Предмет і завдання юридичної психології Внутрішній світ кожної окремої людини називають також суб'єктивним, підкреслюючи тим...
-
1.1. Психологія як наука. Предмет і завдання юридичної психології Внутрішній світ кожної окремої людини називають також суб'єктивним, підкреслюючи тим...
-
Соціальна психологія - Орбан-Лембрик Л. Б. - Соціалізація студентської молоді
Цей період пов'язаний передусім з навчанням у вузі, з опануванням багатьох нових дисциплін, необхідних для професійного становлення особистості. Тому...
-
3.1. Експерименти в загальній психології У загальній психології вивчаються традиційні проблеми сучасної психології, найбільш впливові психологічні...
-
Вікова психологія - Павелків Р. В. - 3.8. Періодизація розвитку особистості за А. В. Петровським
Уявлення Л. С. Виготського про віковий розвиток набули подальшого розвитку в концепції Д. Б. Ельконіна. Він розглядає дитину як цілісну особистість, яка...
-
Вікова психологія - Павелків Р. В. - 3.7. Періодизація психічного розвитку за Д. Б. Ельконіним
Уявлення Л. С. Виготського про віковий розвиток набули подальшого розвитку в концепції Д. Б. Ельконіна. Він розглядає дитину як цілісну особистість, яка...
-
Юридична психологія - Бочелюк В. Й. - РОЗДІЛ 2 СУТНІСТЬ МЕТОДОЛОГІЇ ТА МЕТОДІВ ЮРИДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
2.1. Загальна характеристика методології та методів пізнання в юридичній психології Юридична психологія вирішує значну частину поставлених перед нею...
-
2.1. Загальна характеристика методології та методів пізнання в юридичній психології Юридична психологія вирішує значну частину поставлених перед нею...
-
Юридична психологія - Бочелюк В. Й. - 1.3. Історія розвитку юридичної психології
Незважаючи на те, що юридична психологія - одна з порівняно молодих галузей психології, застосування психологічного знання з метою забезпечення...
-
Психологія управління - Ходаківський Є. І. - 4.4. Формування взаємовідносин у групі
Люди за своєю природою є, за словами І. П. Павлова, найсильнішими подразниками. Вони найчастіше можуть міняти один одному настрій як у хороший, так і в...
Юридична психологія - Александров Д. О. - 1. Злочинні групи неповнолітніх і молоді