Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Виникнення ісламу. Арабський халіфат
Іслам як релігія сформувався на початку VII ст. у південно-західній частині Аравійського півострова у період розпаду родоплемінного ладу й утворення Арабської держави. Засновником і проповідником цієї релігії був Мухам мед ібн Абдаллах (570- 632), який у 610 р. проголосив себе посланцем єдиного Бога.
Географічно іслам виник і поширився приблизно там, де виникли та поширилися за кілька століть до нього іудаїзм та християнство, тому іслам запозичив багато ідей та положень цих релігій.
Мешканці великих міст Західної Аравії завдяки діяльності іудейських та християнських проповідників були ознайомлені з ідеєю єдинобожжя - головною в новій релігії, що відрізняла її від традиційних язичницьких культів.
Згідно з переказами, Мухаммед вперше виступив із проповіддю нової релігії у своєму рідному місті Мекка, але там він не отримав визнання. Рід, вихідцем з якого був новоявлений пророк, не мав особливого впливу в місцевій громаді. Тривалий час населення Мекки залишало поза увагою його проповіді. Байдуже до них поставилися і бедуїни - жителі пустель, які не бажали відмовлятися від традиційних язичницьких культів. У своїх проповідях Мухаммед засуджував язичників та їхніх богів, котрим поклонялися мекканці, й утверджував єдиного Бога: "Немає Бога, окрім Аллаха". А себе Мухаммед називав посланцем Бога - його Пророком. Але ця теза не була сприйнята знаттю.
Мекка в VI ст. відігравала роль релігійного центру Західної Аравії, була місцем прочанства для язичницьких аравійських племен. У місті знаходилося головне святилище - камінь Кааба. Розташоване поруч джерело Земзем також вважалося священним. Мекканській знаті, насамперед представникам роду Омейя з племені курейш, торгівля з прочанами та обслуговування їх приносили значні прибутки і зміцнювали їхній вплив у бедуїнських племенах. Тому у проповідях єдинобожжя вони вбачали загрозу своєму впливові та матеріальному добробуту.
У своїх проповідях Мухаммед схвалював хороші вчинки, за які людина матиме нагороду в потойбічному світі. Крім цього, він засуджував купців і лихварів, які обдурюють своїх покупців. Подібні заклики не змогли консолідувати соціальний рух низів. Усі ці обставини призвели до закономірного наслідку: проповіді Мухаммеда в рідному місті, незважаючи на всі його намагання, успіху не мали. Проти нього виступили верхівка курейшитів і навіть деякі члени його сім'ї. Йому довелося втекти з Мекки в Ясріб (давня назва Медини).
Переселення перших мусульман (ті, хто приймав нову релігію, називали себе мусульманами, тобто покірними Богові) у Медину означало велике досягнення Мухаммеда. Він зумів вміло використати об'єктивні суперечності між двома містами. Мекка, розташована на перехресті торговельних шляхів з Ємену в Палестину, Ірак, Єгипет, поєднана морем зі Східною Африкою, на той час уже перетворилася на великий торговельний центр Західної Аравії.
Медина змагалася з Меккою в торгівлі. Крім того, мединські землероби та ремісники зверталися за позиками до мекканських лихварів, тому нерідко потрапляли в залежність від них. Соціально-економічні суперечності між Мединою і Меккою, їх суперництво нерідко переростали у збройні конфлікти між мешканцями двох міст.
Мухаммед закликав послідовників нової віри боротися з тими, хто не бажав сповідувати іслам. І хоча в цих проповідях безпосередньо не йшлося про мекканців, для жителів Медини такий заклик мав досить однозначний зміст. Іслам, таким чином, на першому етапі свого поширення став ідеологічним виявом ставлення мединців до економічно сильніших суперників з Мекки.
У своєму вченні Пророк виступив у ролі провісника НОВОЇ спільноти людей, яка грунтується не на кровній спорідненості, а на єдиній вірі. Тому він дозволив їм сповідувати свою релігію. Ворогами нової релігії, яких належало навернути в іслам або знищити, проголошувалися лише язичники-ідолопоклонники.
Так, унаслідок конкретних історичних умов в Аравії на момент зародження нової релігії формувалося ставлення ісламу до інших культів: терпимість до іудеїв та християн і непримиренність до язичників і безбожників.
Заклик Мухаммеда об'єднатися незалежно від етнічної та племінної належності був новим поштовхом для об'єктивних соціально-економічних і політичних процесів. Досить швидко Мекка усвідомила вигідність ісламу: оскільки Мухаммед визнавав Каабу як святиню, вона набула статусу ісламського релігійного центру, тобто залишилася традиція прочанства в Мекку. Мекканська знать, а також більшість арабських племен навернулися в іслам. Так відбулося об'єднання арабів. Мухаммед став главою Арабської держави і засновником мусульманської віри. Основні положення ісламу викладені у священній книзі мусульман - Корані (після смерті Мухаммеда). Чимало бедуїнських племен Аравії приймали іслам добровільно. Вони не тільки визнали Мухаммеда своїм вождем, а й зобов'язалися сплачувати данину у фонд мусульманської громади, а також ісламський релігійний податок.
Першочерговим завданням ісламу було залучення до цієї релігії нових народів, переважно мирними засобами. Але проти тих, хто не хотів сповідувати іслам, оголошувалася священна війна - джихад. Разом з релігійними догматами запроваджувалися нові закони та державні структури.
Після смерті Мухаммеда Арабською державою управляли халіфи ("заступники Пророка"), тому вона дістала назву Арабського халіфату.
Схожі статті
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Стародавній Вавилон
На початку XIX ст. до н. е. у Месопотамію - долину між Тигром і Євфратом - увійшли племена амореїв і заснували тут свою державу зі столицею у Вавилоні....
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Принципат Октавіана
Із заповіту вбитого 15 березня 44 до н. е. Юлія Цезаря стало відомо, що Октавій оголошується названим сином і спадкоємцем трьох чвертей майна. Заповіт...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Релігія і культура стародавнього Китаю
У Китаї у XII-VIII ст. до н. е. було винайдене примітивне ідеографічне письмо, що вдосконалювалося і згодом перетворилося на завершену за формою...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Римська імперія в II-III ст. н. е
У II ст. Римська імперія досягла кульмінації розвитку. На початку століття правив імператор Трояк (98-117), під час правління якого зовнішня політика...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Правління Калігули
Зумовлювала посилення військової диктатури. Але Тіберій не хотів приймати будь-яких нових титулів і повноважень. Титул імператора не став частиною його...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Внутрішня і зовнішня обстановка в імперії
Зумовлювала посилення військової диктатури. Але Тіберій не хотів приймати будь-яких нових титулів і повноважень. Титул імператора не став частиною його...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Правління Тіберія (14-37 рр. н. е.)
Правління Тіберія (14-37 рр. н. е.). Політична система, заснована Августом, виявилась міцною, оскільки була вдалим компромісом між різними угрупованнями...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Римська держава у І ст. н. е
Правління Тіберія (14-37 рр. н. е.). Політична система, заснована Августом, виявилась міцною, оскільки була вдалим компромісом між різними угрупованнями...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Значення культурної спадщини Риму
З часів імператора Діоклетіана (284-305) розпочалася нова епоха римської історії - період пізньої імперії (284-476). Для політичного життя цього часу...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Пізня римська імперія IV-V ст. н. е
З часів імператора Діоклетіана (284-305) розпочалася нова епоха римської історії - період пізньої імперії (284-476). Для політичного життя цього часу...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Римська культура
У розвитку культури Стародавнього Риму можна виокремити такі періоди: етруський (VIІІ-ІІ ст. до н. е.), "царський" (VIII - VI ст. до н. е.), Римської...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Культура стародавнього єгипту
Історія державності та культури Стародавнього Єгипту поділяється, як зазначалося раніше, на кілька періодів. Раннє Царство було часом виникнення...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Розквіт Македонії та її гегемонія в Греції
У політичній долі Балканської Греції в V-IV ст. до н. е. значну роль відігравала Македонія. Вигідне географічне положення на перехресті шляхів, що вели з...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Життя людей у первісні часи
Вважається, що з глибини століть рухається потік людської думки, імпульс освоєння світу, пізнання навколишнього. Цей "потік" започаткували ще в...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Китайські імперії Цінь І Хань
Китай - країна давньої цивілізації. Початок китайської державності пов'язаний із племенем шан, яке після переселення в долину річки Хуанхе стало...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Культура та вірування первісних людей
Первісна культура відіграла значну роль у розвитку людства. Саме з цього культурно-історичного періоду розпочалася історія людської цивілізації,...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Первісне суспільство: хронологія, заняття людей
Вважається, що з глибини століть рухається потік людської думки, імпульс освоєння світу, пізнання навколишнього. Цей "потік" започаткували ще в...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Римська держава в І ст. до н. е
Хоча римським рабовласникам удалося придушити повстання Спартака, проте політичний лад, який сформувався за багато століть до того, вже не задовольняв...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Християнізація Європи
Завершення в основному процесу феодалізації призвело до політичного розпаду імперії Карла Великого незабаром після його смерті. Тимчасове об'єднання під...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Загибель імперії карла великого та поява середньовічної Європи
Завершення в основному процесу феодалізації призвело до політичного розпаду імперії Карла Великого незабаром після його смерті. Тимчасове об'єднання під...
-
Велике переселення народів III-VII ст. Утворення варварських держав У III-VII ст. германські, сарматські, слов'янські та інші племена переселялися зі...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Середньовіччя
Велике переселення народів III-VII ст. Утворення варварських держав У III-VII ст. германські, сарматські, слов'янські та інші племена переселялися зі...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Повстання Спартака
Народні трибуни - брати Гракхи Тіберій (162-133 або 132 до н. е.) і Гай (153-121 до н. е.) походили зі знатного плебейського роду Семпроніїв і були...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Римська держава в І ст. до н. є. - І ст. н. е
Народні трибуни - брати Гракхи Тіберій (162-133 або 132 до н. е.) і Гай (153-121 до н. е.) походили зі знатного плебейського роду Семпроніїв і були...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Реформи гракхів
Народні трибуни - брати Гракхи Тіберій (162-133 або 132 до н. е.) і Гай (153-121 до н. е.) походили зі знатного плебейського роду Семпроніїв і були...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Східний похід Александра Македонського та утворення його імперії
Александр Македонський (336-323 до н. е.) є однією з найпопулярніших постатей давнини. Масштаби його завоювань, що сягали від Егейського моря до басейну...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Зовнішня політика Флавіїв
Придушення повстання Ці-віліса в Галлії та благополучне для Риму закінчення Іудейської війни сприяли зміцненню влади Веспасіана. Становище нового...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Наступники Веспасіана
Придушення повстання Ці-віліса в Галлії та благополучне для Риму закінчення Іудейської війни сприяли зміцненню влади Веспасіана. Становище нового...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Правління Веспасіана (69-79)
Придушення повстання Ці-віліса в Галлії та благополучне для Риму закінчення Іудейської війни сприяли зміцненню влади Веспасіана. Становище нового...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Громадянська війна 68-69 рр
Іспанські та галльські війська проголосили імператором легата Тарраконської Іспанії Сервія Сульпіція Гальбу, старого сенатора, який походив зі знатного...
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Виникнення ісламу. Арабський халіфат