Вікова та педагогічна психологія - Видра О. Г. - МОДУЛЬ І. ПСИХІЧНИЙ РОЗВИТОК ЛЮДИНИ НА РІЗНИХ ВІКОВИХ ЕТАПАХ ЖИТТЯ

Тема № 1. Вступ до вікової та педагогічної психології

Мета Першого заняття полягає в тому, щоб зрозуміти предмет і завдання вікової та педагогічної психології, проаналізувати особливості її розвитку у вітчизняній та зарубіжній науці, уяснити суть і специфіку методів, які використовуються у віковій та педагогічній психології.

Для досягнення цієї мети потрібно виконати такі Завдання:

1) ознайомитись з літературою, яка рекомендована для вивчення курсу, проаналізувати її (стор. 80);

2) зробити конспект тематичних питань, виконати завдання для самостійної роботи, розкрити основні поняття теми;

3) виконати практичну роботу і зробити висновки.

Основні поняття теми: Вікова та педагогічна психологія, методи вікової та педагогічної психології, психічний розвиток.

Тематичні питання

1. Предмет і завдання вікової та педагогічної психології.

2. Методи вікової та педагогічної психології.

3. Поняття про психічний розвиток людини.

Завдання для самостійної роботи

Потрібно ознайомитись з проблемою вікової періодизації психічного розвитку людини (Д. Б. Ельконін [8, с. 59]) та законспектувати вікові етапи психічного розвитку людини протягом всього життя [38,с. 143].

Другим завданням є розкрити і законспектувати зміст методів, які подані у схемі на рисунку 1.

Орієнтовні теоретичні відомості

Вікова і педагогічна психології є галузями психологічної науки, які відокремились від неї відповідно у XVIII та XIX ст.

Предметом вікової психології Є закономірності психічного розвитку людини на різних вікових етапах її індивідуального життя. Структура вікової психології визначається переліком вікових етапів всього життя людини.

Предметом педагогічної психології Є психологічні закономірності навчання та виховання. Структура педагогічної психології складається з Психології навчання та Психології виховання. Предметом психології навчання є закономірності розвитку особистості, виникнення психологічних новоутворень у людей різних вікових груп під час їх навчання. Предметом психології виховання є вивчення психологічних закономірностей формування особистості в умовах цілеспрямованої організації педагогічного процесу.

Завдання вікової та педагогічної психології Поділяють на три групи.

1) Методологічні завдання (спрямовані на розробку принципів і способів пізнання предмету науки):

- вивчення рушійних сил психічного розвитку людини;

- дослідження вікової періодизації розвитку людини;

- встановлення системи співвідношення навчання і розвитку.

2) Теоретико-пізнавальні завдання:

- визначення еталонів зрілості особистості;

- виявлення актуальних і потенціальних можливостей людини в різні періоди її життя;

- побудова концептуальної моделі материнства і батьківства;

- співвідношення інтелектуальних й особистісних змін у загальному психічному розвитку дитини;

- наукове прогнозування в розвитку психічних ресурсів дитини.

3) Практичні завдання:

- організація оптимальних форм дитячої діяльності та спілкування;

- надання психологічної допомоги в періоди різних вікових криз;

- гуманізація навчально-виховного процесу;

- робота з "важкими" дітьми.

У віковій та педагогічній психології використовуються методи, з якими ви ознайомилися під час вивчення курсу "загальна психологія".

Але вони мають свою специфіку, яка визначена предметом даної дисципліни. Система методів вікової та педагогічної психології зображена на рисунку 1. Необхідно самостійно розкрити зміст усіх методів, які подані в схемі.

Як вже було зазначено, основним питанням вікової психології є психічний розвиток людини на різних вікових етапах її життя. Існує цілий ряд понять, які використовуються при розгляді цього питання. Найпершим з них розглянемо поняття розвиток - це зміни від простого до складного, від нижчого до вищого в результаті накопичення кількісних змін, які призводять до якісних перетворень. Розвиток психіки Людини - це чергування стабільних та кризових періодів у її житті.

Розвиток психіки ніколи не припиняється до кінця життя. Він є незворотнім, змінюється лише за напрямком (прогрес або регрес), Інтенсивністю (є нерівномірним), характером та якістю.

Розвиток психіки людини відбувається за певними законами. Л. С. Виготський у своїх дослідженнях встановив Чотири закони розвитку психіки дитини:

1. Розвиток психічних функцій здійснюється Нерівномірно в часі (то швидше, то сповільнюється) і асинхронно (якщо розвиток одних функцій прискорюється, то в той же час розвиток інших стає повільнішим).

2. Закон метаморфози: розвиток не зводиться лише до кількісних змін; це ланцюг якісних змін, перетворення змін кількісних у якісні.

3. Закон нерівномірності: різні психічні функції та сторони особистості дитини мають свій оптимальний (сенситивний) період розвитку.

4. Закон розвитку вищих психічних функцій: вищі психічні функції спочатку виникають як форма колективної поведінки, а лише потім вони стають внутрішніми індивідуальними функціями самої дитини.

Кожна людина проходить однакові вікові етапи психічного розвитку, але при цьому переживає їх індивідуально, оскільки має свої особливості нервової системи, розумові здібності, фізичні властивості й т. д.

Будь-який віковий етап психічного розвитку людини характеризується провідною діяльністю, психологічними новоутвореннями, соціальною ситуацією розвитку та кризою.

структура методів вікової та педагогічної психології

Провідна діяльність - це діяльність, виконання якої визначає виникнення і формування основних Психологічних новоутворень людини на певному етапі розвитку її особистості. Провідна діяльність не виникає одразу. Вона з'являється поступово. Діяльність, яка була провідною на попередньому віковому етапі, залишається, але вже не призводить до психологічних новоутворень.

Психологічні новоутворення - це психічні та соціальні зміни, які вперше виникають на певному віковому етапі, визначають свідомість людини, її ставлення до середовища, її внутрішнє і зовнішнє життя, перебудовують весь хід психічного розвитку. Новоутворення формуються в кінці вікового періоду.

Соціальна ситуація розвитку - своєрідні, специфічні, єдині та неповторні для кожного віку взаємини між людиною та її соціальним оточенням. Ці взаємини відбуваються через провідну діяльність вікового етапу.

Вікова криза - це період у житті людини, коли протягом відносно короткого часу, відбуваються різкі й суттєві психологічні зрушення та зміни особистості, а розвиток набуває бурхливого, стрімкого, кризового відтінку.

Людська психіка не розвивається лише за рахунок дозрівання мозку. Існують рушійні сили психічного розвитку людини. У кожній теорії психічного розвитку людини, які розроблені науковцями психологами і які ми розглянемо у практичній частині вивчення цієї теми, є різні версії щодо рушійних сил.

Наприклад, Л. С. Виготський вважав, що головною рушійною силою психічного розвитку людини є Навчання. При цьому він зазначав, що навчання ще не є розвитком. Воно повинне бути правильно організоване: орієнтуватись на нові можливості дитини, забігати наперед розвитку. За таких умов навчання створює "зону найближчого розвитку" - відстань між рівнем актуального розвитку (завдання, які дитина вже може вирішити самостійно) та рівнем можливого розвитку (завдання, які дитина може вирішувати під керівництвом дорослих).

Інший науковець-психолог, Г. С. Костюк, розглядав у якості рушійних сил психічного розвитку людини Суперечності (протиріччя), Які виникають в її житті. При чому вони спочатку виникають як зовнішні (які ще не є рушійною силою), а потім в процесі інтеріоризації (перетворення зовнішнього у внутрішнє) перетворюються у внутрішні суперечності, які вже стають джерелом активності індивіда, спрямованої на їх розв'язання через вироблення нових способів поведінки.

У своїй теорії Г. С. Костюк виділив Три типи суперечностей:

1) основна внутрішня суперечність - розходження між новими потребами та досягнутим рівнем оволодіння засобами їх задоволення;

2) загальна суперечність - між тенденцією до постійності, інертності, стійкості та бажанням до зміни, руху, розвитку; 3) Соціальна суперечність - між досягнутим рівнем психічного розвитку та місцем людини, яке вона займає у суспільстві.

Вирішення суперечностей породжує нові суперечності, таким чином, забезпечується постійний психічний розвиток людини.

Практична частина роботи

Для того щоб вивчити, розвинути розуміння, "відчуття" та вміння застосовувати психолого-педагогічний досвід відомих науковців психологів й педагогів різних часових вимірів історії людства щодо розуміння процесу розвитку психіки людини, людини як особистості й професіонала, особливостей розвитку навчання та виховання учнів, у даній роботі пропонується провести "рефлексивний історико-ро-льовий тренінг", автором якого є В. В. Рибалка. Тренінг є дещо змінений та адаптований для підготовки вчителів за напрямком "технологічна освіта" .

В основі тренінгу покладена техніка дебатів. Учасники намагаються довести певну теорію психічного розвитку людини протягом її життя.

Інструкція до виконання тренінгу

Група студентів поділяється на мікрогрупи: по 3 студенти у кожній. Один студент в групі виконує окреме завдання.

Кожній мікрогрупі потрібно вивчити окрему теорію таким чином, щоб вони ніби "вжилися" в роль науковців-представників цієї теорії і могли б доводити її у дебатах своїм опонентам - іншим мікрогрупам.

Теорії обираються мікрогрупами самостійно ("психоаналітична теорія дитячого розвитку", "теорія соціального научіння", "теорія інтелектуального розвитку дитини Ж. Піаже", "концепція діалектичного характеру розвитку Г. С. Костюка", "теорія розвитку вищих психічних функцій Л. С. Виготського", "періодизація вікового розвитку Д. Б. Ель-коніна" та ін.).

Окремому студентові з групи потрібно підготувати питання на тему "Біогенетичні підходи до дослідження психіки дитини". Роль цього студента - науковець часу Ч. Дарвіна, який опинився у сьогоденні на 1 годину і хоче дізнатися після своєї розповіді як змінилися з часом наукові знання про розвиток психіки та особистісних якостей людини протягом її життя.

Роль мікрогруп студентів - граючи відповідних науковців та їх учнів або послідовників (можливим є використання гриму, одежі відповідного часу тощо), розповісти тогочасному науковцю "свою" точку зору на дану тему і спробувати довести її іншим представникам.

Для найбільш вдалої підготовки до тренінгу необхідно вивчити не тільки наукову теорію, але й біографічні аспекти творчості своїх героїв для того, щоб на час заняття тимчасово зуміти втілитися в їх образ. Використовувати можливо будь-які джерела інформації.

Послідовність проведення тренінгу

1. Виступ окремого студента - науковця часу Ч. Дарвіна: розповідь про мету прибуття у даний час; повідомлення теорії біогенетичного підходу до дослідження психіки людини та її особистісних якостей на різних етапах життя; прохання розповісти про нові знання щодо цієї теми.

2. Почерговий виступ з розповіддю інших теорій представників мікрогруп: від кожної по одному студенту, які грають роль свого науковця.

3. "Рольові" запитання або критика між опонентами: це завдання виконують інші представники мікрогруп.

4. Відповіді на запитання та критику опонентів: виконує третій студент з кожної мікрогрупи.

5. Відповідь у вигляді висновку першого студента, який грає роль "науковця-мандрівника" крізь час.

Таким чином, під час самого тренінгу за сценарієм передбачається виступ кожного студента і творча дискусія між учасниками гри.

Протягом часу, який відведений на виступи представників мікро-груп студент, який грає роль науковця-мандрівника в часі, уважно вислуховує доповіді, по-можливості конспектує їх для того, щоб у кінці зробити свої висновки, оголосити їх, поставити свої питання, або обговорити з аудиторією.

Усім студентам рекомендується також конспектувати виступи інших.

Тренінг закінчується загальним обговоренням. Після виконання тренінгу зробіть висновки, у яких дайте відповіді на такі запитання:

- Яка з теорій психічного розвитку людини зрозуміла вам найбільше? Чим саме?

- Що в розглянутих теоріях психічного розвитку людини залишилось для вас незрозумілим?

Питання для самоконтролю та захисту практичної роботи

1. Назвіть предмет і завдання вікової та педагогічної психології.

2. Охарактеризуйте методи вікової та педагогічної психології.

3. Назвіть та охарактеризуйте основні поняття психічного розвитку.

4. Наведіть вікову періодизацію психічного розвитку людини.


Схожі статті




Вікова та педагогічна психологія - Видра О. Г. - МОДУЛЬ І. ПСИХІЧНИЙ РОЗВИТОК ЛЮДИНИ НА РІЗНИХ ВІКОВИХ ЕТАПАХ ЖИТТЯ

Предыдущая | Следующая