Педагогіка - Пальчевський С. С. - Акмеологічні основи глобальної зрілості підростаючої людини на вікових етапах життя

Нова інтегративна галузь знань - акмеологія (від давньогр. acme - квітуча сила, вершина) одним із важливих своїх завдань вважає виявлення характерних рис, які формуються у процесі розвитку людини в їхніх вершинних досягненнях у дошкільному, молодшому шкільному віці та у роки юності з тим, щоб особистість змогла всебічно виявити себе на щаблі зрілості та успішно розробляти стратегії організації свого життя.

Зрілість в акмеології виступає акмеологічним критерієм якості освіти і розвитку підростаючої людини. Поняття "акмеологічний" ототожнюється з трьома якісними характеристиками: цілісність, стійкість і вищий рівень досягнень. Зрілість і дорослість - нетотожні поняття. Зрілість в акмеології розглядається як характеристика рубіжних етапів дорослішання підростаючої людини в процесі навчання й виховання. Це інтегральна якість і рівень розвитку дитини. Вікові стадії розвитку так чи інакше збігаються зі ступенями навчання, кожний із яких закінчується досягненням своєї вершини - як готовності до розвитку і навчання на наступних стадіях - ступенях. Наприклад, дошкільник досягає шкільної зрілості як готовності до школи; "випускник" початкової школи - навчальної зрілості як готовності до навчання в основній школі; випускник основної школи - особистісної зрілості як готовності до усвідомленого і відповідального вибору подальшого освітнього шляху; випускник середньої школи - соціальної зрілості як готовності до особистісного і професійного самовизначення.

Зрілість як критерій якості освіти співвідноситься з такою ціллю, як цілісний розвиток підростаючої людини в освітньому середовищі, її розвиток як індивіда, особистості, суб'єкта життєдіяльності та індивідуальності в їхньому взаємозв'язку.

Поняття глобальної зрілості ввів у науковий обіг відомий психолог Б. Г. Ананьєв, однак воно стосувалося тварин. В. Н. Максимова, автор акмеологічної концепції шкільної освіти, уперше застосувала його до розвитку людини і рубіжних етапів процесу дорослішання. У її визначенні глобальна зрілість - інтегральна характеристика розвитку всіх життєвих сил людини на певному етапі її дорослішання, гармонійне співвідношення природних, особистісних і суб'єктивних показників її цілісного розвитку.

На кожному ступені глобальної зрілості батьки, школа, суспільство покликані у випадку необхідності надавати акмеологічну підтримку цілісному розвитку підростаючої людини.

Узагальнивши результати досліджень багатьох психологів, вітчизняні психологи В. Ф. Моргун та Н. Ю. Ткачова запропонували цілісну схему періодизації розвитку особистості впродовж усього її життя. Згідно з нею основні періоди розвитку підростаючої людини мають такий вигляд: 1) фаза новонародженості (від одного до двох місяців); 2) стадія немовляти (до кінця року); 3) перехід до раннього дитинства (від року до трьох); 4) дошкільне дитинство (3-6 років); 5) молодше шкільне дитинство (6-10 років); 6) підлітковий вік (11-15 років).

Дещо детальнішою стосовно підростаючої людини є вікова періодизація В. Крутецького: новонароджений (до 10 днів); немовля (до року); ранній дитячий вік (1-3 роки); переддошкільний вік (3-5 років); дошкільний (5-6 (7) років; молодший шкільний вік (6 (7) - 11 років); підлітковий (11-15 років); вік старшокласників (15-18 років).

Природною основою вікових особливостей розвитку є анатомофізіологічне дозрівання організму, центральної нервової системи, залоз внутрішньої секреції.

Схожі статті




Педагогіка - Пальчевський С. С. - Акмеологічні основи глобальної зрілості підростаючої людини на вікових етапах життя

Предыдущая | Следующая