Товарна інноваційна політика - Сумець О. М. - 6.2. Стратегічне та оперативне планування

Інноваційна діяльність підприємства формується в умовах постійної зміни кон'юнктури ринку, попиту на товари (послуги) як з боку реальних, так і потенційних споживачів. Вона повинна будувати свою інноваційну стратегію, виходячи з необхідності адаптуватися до цих змін - розробляти чи використовувати певні підходи до розробки нової продукції та її впровадження на ринкові.

Виходячи з цього, стратегічна мета інноваційної діяльності фірми полягає в реагуванні на зміни ринку, створенні, підтримці і поглибленні своєї конкурентоспроможності.

Інноваційна стратегія має орієнтуватися на освоєння базових інновацій. Тільки такий підхід дозволяє підприємству здійснити перехід до нової технологічної й товарної структур виробництва. Застосування удосконалюючих нововведень здатне "консервувати" фінансові ресурси, послабити перспективи базових інновацій.

Інноваційна стратегія фірми являє собою систему заходів у сфері розробки і виведення на ринок інноваційних продуктів, що мають цільову довгострокову направленість і передбачають інші, більш конкретні форми і методи інноваційної діяльності.

Основні підходи до формування стратегії інноваційної діяльності фірми наступні.

1. Стратегічний план інноваційної діяльності фірми повинен

Передбачати розробку довгострокових цільових установок і методів їх реалізації.

2. Стратегія інноваційної діяльності повинна бути пов'язана з розробкою головних, вирішальних напрямків діяльності фірми по створенню нової продукції. Відносна деталізація напрямків і форм інноваційної діяльності має місце тільки в межах основних стратегічних установок.

3. Основні довгострокові напрямки діяльності виробляються, виходячи із пріоритету ринкової привабливості нового товару над чисто виробничими. Прийняття рішень про напрямки удосконалення виробництва має здійснюватися на основі ринкових критеріїв, оскільки тільки успіх нового товару на цільовому ринкові вирішує долю виробництва.

4. Фірма повинна прийняти активну програму поведінки на споживчому ринкові. Така програма передбачає розробку і виведення на ринок нових товарів не в міру виникнення потреби в них, а за рахунок витиснення конкурентів і розширення самого ринку. Це має передбачати розробку стратегічних підходів до розширення ринкової частки і підвищення ефективності збуту нового товару. Фірма, що зорієнтована на інноваційну діяльність, повинна вирішувати цілий ряд завдань, що пов'язані з вибором стратегії.

П'ять основних вихідних положень інноваційної стратегії фірми.

Положення 7. Фірма має загальну стратегічну орієнтацію на ринкові в цілому.

Положення 2. Фірма формує систему стратегічних установок у напрямах розробки, виробництва, організації, технічної політики, форм збуту тощо, які відповідають загальній стратегічній орієнтації.

Положення 3. Фірма конкретизує загальну стратегію інноваційної діяльності щодо застосування до окремих видів нової продукції.

Положення 4. Фірма розробляє відповідну систему науково-дослідних, технологічно-конструкторських та інших заходів, що підсилюють її інноваційну стратегію на кожному ринкові.

Положення 5. Фірма розробляє основні напрями і форми виведення нової продукції на цільові ринки.

Планування є тим необхідним фундаментом, який забезпечує високу результативність інноваційної діяльності фірми. Основне управлінське завдання керівництва фірми при плануванні полягає в тому, щоб зменшити рівень ризику в проведенні інноваційної діяльності і забезпечити концентрацію ресурсів на обраних пріоритетних напрямах. Ефективна реалізація інноваційних проектів на потрібному рівні мало-реальна без продуманого і всеохоплюючого планування.

Ефективне внутрішньофірмове планування передбачає необхідність дотримання наступних принципів:

O гнучкості і адаптивності, тобто одночасного реагування на впливи факторів зовнішнього середовища;

O планування тими особами, які будуть потім впроваджувати ці плани;

O компетенції по відношенню до розпорядження ресурсами фірми, якими вона забезпечена.

Будь-які масштаби інноваційної діяльності потребують розробки довгострокових і оперативних планів із послідовним розглядом всіх етапів і процедур їх здійснення, узгодження цілей і задіяних ресурсів.

Передумовою реалізації будь-якого інноваційного проекту являється формування довгострокового плану інноваційної діяльності фірми. Це, по суті, викладення концепції розвитку, де розглядаються основні проекти і задаються пріоритети. При виведенні нової продукції на ринок необхідно знайти оптимальні рішення, що відповідають як вимогам ринку, так і можливостям фірми.

Оновлення товарної пропозиції дозволяє фірмі закріпитися на ринкові, зберегти конкурентоспроможність, розширити обсяг продажів. Але виведення на ринок нового товару пов'язане із значними труднощами і ризиком.

Для того, щоб процес розробки і впровадження інноваційних проектів був вдалим, фірмі необхідно правильно вирішити три основних питання:

1. Які товари виробляти?

2. Яку прийняти стратегію збуту?

3. Чи необхідні додаткові дослідження для збільшення достовірності наявної інформації?

Стратегічне планування - це багаторазовий процес розробки концепції розвитку всієї фірми, формування для неї "місії", яка визначає тривалу орієнтацію інноваційної діяльності з метою створення свого іміджу і завоювання високого і стабільного положення на ринкові.

Головна мета стратегічного планування полягає у виборі найбільш ефективних напрямів і режимів діяльності фірми по створенню конкурентоспроможної продукції для отримання максимального прибутку при мінімальних сукупних витратах.

Обгрунтування головної мети стратегічного розвитку інноваційних процесів фірми розробляється при дотриманні таких основних факторів:

O врахування розподілу ресурсів;

O адаптація до ринкового зовнішнього середовища;

O визначення внутрішніх можливостей фірми і регулювання ними;

O об'єктивна оцінка внутрішньофірмових переваг і недоліків стосовно основних конкурентів.

Вибір мети передбачає її наділення на досягнення певної сукупності ресурсів, якими володіє фірма. Оскільки ці ресурси завжди обмежені, фірма повинна визначити, досягнення яких цілей забезпечить найбільшу продуктивність використання цих ресурсів, тобто забезпечить її конкурентну перевагу. При цьому фірма визначає альтернативну вартість таких цілей, тобто оцінює, чим необхідно пожертвувати, щоб досягти цієї цілі. Таким чином, маркетингова стратегія повинна виробляти такі правила і прийоми вибору цілей і засобів їх досягнення, щоб напрям якого-небудь ресурсу на реалізацію тієї чи іншої цілі не впливав негативно на процес досягнення хоча б однієї з інших стратегічних цілей.

В основу формування стратегічного плану розробки нового товару покладають наступні принципи.

1. Стратегічний план інноваційної діяльності фірми передбачає розробку довгострокових цільових установок і методів їх реалізації.

2. Стратегія інноваційної діяльності пов'язується з розробкою головних, вирішальних напрямків діяльності фірми по створенню нової продукції. Відносна деталізація напрямків і форм інноваційної діяльності має місце тільки в межах основних стратегічних установок.

З - Основні довгострокові напрямки діяльності формуються, виходячи із пріоритету ринкової привабливості нового товару над суто виробничими. Прийняття рішень про напрями удосконалення виробництва здійснюються на основі ринкових критеріїв, оскільки тільки успіх нового товару на цільовому ринку вирішує долю виробництва.

4. Фірма приймає активну програму поведінки на споживчому ринку. Така програма передбачає розробку і виведення на ринок нових товарів не в міру виникнення потреби в них, а за рахунок витіснення конкурентів і розширення самого ринку. Це передбачає розробку стратегічних підходів до розширення ринкової частки і підвищення ефективності збуту нового товару.

Структура методики розробки стратегічного плану створення нового товару наведена на рис. 6.2.



Схожі статті




Товарна інноваційна політика - Сумець О. М. - 6.2. Стратегічне та оперативне планування

Предыдущая | Следующая