Технологія і техніка шкільного уроку - Кузьмінський А. І. - 2.2. Рушійна сила навчального процесу

Усім явищам і процесам властиві певні діалектичні суперечності. Вони є джерелом їхнього розвитку, своєрідним внутрішнім рушієм. Оскільки навчання багатогранний і багато аспектний процес, то розуміння суперечностей, пізнання внутрішніх рушійних сил пізнання є особливо актуальним завданням.

У найбільш загальному розумінні рушійна сила процесу навчання - це результат суперечностей між пізнавальними завданнями з одного боку та наявним рівнем знань, умінь і навичок - з іншого (рис. 2.4).

рушійна сила процесу навчання

Рис. 2.4. Рушійна сила процесу навчання

Процес навчання характеризується наявністю багатьох суперечностей - зовнішніх і внутрішніх, об'єктивних і суб'єктивних, істотних і неістотних. Найбільше уваги потребують внутрішні суперечності. Вони збуджують внутрішні психічні сили, які є рушієм навчальної діяльності людини.

Рушійна сила - це певне психологічне відчуття труднощів у розв'язанні поставлених навчальних завдань. Вона виявляється у підвищенні розумової активності особистості (виникають оперантні запитання: чому? як?) і спонуканні до конкретних дій: оволодіння необхідним обсягом знань, умінь і навичок для розв'язання поставленої задачі. Таким чином, у результаті дії механізму рушійної сили створюються оптимальні умови для інтелектуального розвитку особистості, оволодіння нею методами пізнавальної діяльності, формування пізнавальних мотивів навчання, а отже, й забезпечення міцності засвоєння знань.

Дія рушійної сили - це обов'язковий чинник процесу пізнання. Та треба мати на увазі, що механізм дії рушійної сили часто буває непомітним, носить латентний характер і не завжди усвідомлюється учнями. Тому вчитель на початковому етапі опрацювання з учнями певної навчальної теми має створювати відповідні ситуації, які сприяли б введенню в дію механізму рушійної сили. Наведемо кілька прикладів.

Приклад 1

На уроці української мови опрацьовується тема: "Правопис відмінкових закінчень іменників 2-ї відміни в родовому відмінку". Вчитель пропонує учням низку слів поставити в родовому відмінку: стіл, пісок, Житомир, листопад, мороз, сміх, Роман, футбол, журнал, радіус, роман, Донбас, Буг, листопад (опадання листя), спорт, магазин, обов'язок, мільйон, орден і под.

Перевіривши виконане завдання, вчитель зазначає, що в написанні пропонованих слів були допущені численні помилки. В учнів виникають запитання: в яких словах допущені помилки, які вони. Таким чином включається механізм дії рушійної сили навчального процесу.

Приклад 2

Урок фізики на тему: "Умови плавання тіл". Розпочався урок з легенди: "У древньому імператорському Китаї жив-був великий воєначальник і поет Цао Цао. Придворні подарували йому слона на знак вдячності за його військові заслуги. Прийняв він цей дарунок і задумався: "Як визначити вагу такої великої тварини?" (У той час ще не було таких великих ваг, які є нині.)

Зібрав вельможа мудреців і поставив завдання вирішити це питання. Відповідь мала бути готовою наступного ранку. Мудреці, вирішивши, що така задача для них надто проста, не задумуючись, запропонували: розділити слона на дрібні шматки і кожен з них зважити окремо. Цао Цао, розчарований нерозумною відповіддю мудреців, прогнав їх.

У цей час до кімнати зайшов дванадцятирічний хлопчик Чао Чун, служник пана, несучи на таці фрукти. Служка чув попередню розмову і попросив дозволу відповісти за мудреців. Пан і мудреці із здивуванням почули просту, але правильну відповідь".

Після короткої паузи вчитель звертається до класу із запитанням: "Якою була відповідь хлопця?" Почалося активне обговорення, кожен пропонував свій варіант, відстоюючи його. Правильної відповіді не знаходилось. Учитель запропонував учням самостійно опрацювати навчальний матеріал підручника, а потім з його допомогою відшукати правильну відповідь.

Організовуючи навчальний процес, треба виходити з вимог тих функцій, які мають реалізовуватись при цьому. Провідні функції навчання: освітня, розвивальна та виховна. Зазначені функції реалізуються не відокремлено, а в тісній взаємодії (рис. 2.5). Особис

структура функцій навчального процесу

Рис. 2.5. Структура функцій навчального процесу

Тість у процесі навчання, пізнання навколишньої дійсності оволодіває певним обсягом знань, умінь і навичок, що сприяє підвищенню освіченості. Включення людини в навчальний процес, інтенсифікація її розумової діяльності важлива передумова інтелектуального, психічного й соціального розвитку особистості.

Процес навчання - велика школа всебічного гармонійного виховання учня. Він здійснюється як безпосередньо через організацію навчального процесу, так і через зміст навчального матеріалу.

Схожі статті




Технологія і техніка шкільного уроку - Кузьмінський А. І. - 2.2. Рушійна сила навчального процесу

Предыдущая | Следующая