Педагогіка у запитаннях і відповідях - Кузьмінський А. І. - Розділ 6. СУТНІСТЬ І ЗАВДАННЯ ДИДАКТИКИ

6.1. Що таке дидактика?

Дидактика (від гр. didasco - навчаю) - це галузь педагогіки про теорію навчання й освіти людини.

6.2. Які основні категорії дидактики?

Категорія (від гр. каtehorіa - ствердження; основа й загальна ознака) - загальне поняття, що відображує найбільш суттєві властивості й відношення предметів, явищ об'єктивного світу; розряд, група предметів, явищ, які об'єднані спільністю певних ознак.

У дидактиці виділяють такі категорії: навчання, освіта, знання, вміння, навички, методи, прийоми, засоби, форми навчання; принципи та правила навчання; функції навчання.

Усі категорії дидактики перебувають між собою в діалектичному взаємозв'язку і взаємозумовленості (рис. 10).

основні категорії дидактики

Рис. 10. Основні категорії дидактики

6.3.3 якими науками пов'язана дидактика?

Дидактика тісно пов'язана з такими науками, як філософія, вікова фізіологія, вікова і педагогічна психологія, фахові методики (рис. 11).

зв'язок дидактики з іншими науками

Рис. 11. Зв'язок дидактики з іншими науками

Виходячи з положень Національної доктрини розвитку освіти (2003 р.), актуальними завданнями дидактики є:

- розробка змісту загальної й професійної освіти з урахуванням особливостей соціально-економічного розвитку України;

- забезпечення наукових передумов організації навчально-виховного процесу в навчальних закладах нового типу - гімназіях, ліцеях, колегіумах;

- дослідження особливостей навчання обдарованих дітей;

- обгрунтування наукових засад подальшого розвитку й підвищення пізнавальної самостійності та активності учнів у навчальному процесі;

- поглиблення досліджень, спрямованих на інтенсифікацію навчального процесу;

- обгрунтування шляхів інтеграції навчальних дисциплін;

- дослідження питань оптимізації навчального процесу на основі комп'ютеризації, використання технічних засобів навчання;

- побудова змісту й процесу навчання на засадах гуманізму;

- побудова змісту освіти на основі національної культури (мови, історії" літератури);

- наукове забезпечення аналізу й оцінювання навчальної діяльності на засадах модульно-рейтингової системи;

- пошуки нових технологій навчання, спрямованих на розвиток інтелектуальних здібностей учнів.

Розділ 7. ПРОЦЕС НАВЧАННЯ
7.1. Що називають навчанням?

Навчання - складний і багатогранний процес взаємодії вчителя й учнів, у результаті чого мають бути вирішені такі завдання:

- оволодіння учнями знаннями, уміннями та навичками;

- забезпечення оптимальних умов для розвитку потенційних інтелектуальних здібностей учнів;

- формування наукового світогляду;

- оволодіння учнями ефективними методами самостійної пізнавальної діяльності.

7.2. Що є методологічною основою процесу навчання?

Навчання як специфічна форма пізнання об'єктивної дійсності та досвіду попередніх поколінь спирається на загальні закони пізнання: від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики (рис. 12).

методологічні засади пізнання

Рис. 12. Методологічні засади пізнання

7.3. Що становить рушійну силу навчання?

Усім явищам і процесам властиві певні діалектичні суперечності. Вони є джерелом їх розвитку, своєрідним внутрішнім рушієм.

У найбільш загальному вимірі рушійна сила процесу навчання - це результат суперечностей між пізнавальними і практичними завданнями, з одного боку, та наявним рівнем знань, умінь і навичок - з другого (рис. 13).

Рушійна сила - це психологічне відчуття труднощів у вирішенні поставлених завдань. Вона проявляється у підвищенні розумової активності (чому? як?) і спрямована на конкретні дії: оволодіння необхідним обсягом знань, умінь та навичок, щоб вирішити поставлене завдання.

Процес навчання характеризується наявністю багатьох суперечностей - зовнішніх і внутрішніх, суб'єктивних і об'єктивних, істотних і неістотних. Механізм їх взаємодії подано на рис. 14.

Схожі статті




Педагогіка у запитаннях і відповідях - Кузьмінський А. І. - Розділ 6. СУТНІСТЬ І ЗАВДАННЯ ДИДАКТИКИ

Предыдущая | Следующая