Стратегічний менеджмент - Кіндрацька Г. І. - Довгострокове планування
Довгострокове планування охоплювало орієнтовно 50-60-ті pp. (на думку деяких учених, це 1955-1975 pp.) і відповідало періоду "зрілих" ринків. Наприклад, американська економіка цих років відзначалася високими темпами росту товарних ринків і відносною передбачуваністю напрямів розвитку національного господарства, порівняно вузькою спеціалізацією провідних компаній і відносно низьким рівнем конкуренції між ними. Завданням довгострокового планування було складання прогнозу продажу фірми на декілька наступних років, а на його основі - функціональних планів, які в подальшому об'єднували в єдиний фінансовий план корпорації. Обмеженість цієї системи планування полягала у використанні методів екстраполяції для прогнозування продажу, а також методів розподілу ресурсів. В умовах нестабільності зовнішнього середовища та інтенсивної конкуренції ці методи неефективні.
Стратегічне планування
Стратегічне планування запроваджене у 60-70-ті pp. XX ст., коли зовнішнє середовище корпорацій ставало дедалі складнішим і динамічнішим, що вимагало переорієнтації з виробничо-технічних проблем на маркетинг. Ця система об'єднала методи довгострокового планування і маркетингу. Однак, незважаючи на її прогресивний характер, організація розроблення і впровадження стратегії має істотні недоліки.
Стратегічне управління започатковане приблизно у 70-ті pp. XX ст. в американській економіці, пізніше поширилося в інших країнах. Його вважають найсучаснішою модифікацією стратегічного корпоративного планування. Основна відмінність між ними полягає в тому, що стратегічне планування сфокусоване на прийнятті оптимальних стратегічних рішень, тоді як стратегічне управління зорієнтоване на досягнення певних результатів: нових ринків, нових товарів і нових технологій. Перефразовуючи П. Друкера, І. Ансофф дав таке визначення: стратегічне планування - управління планами, а стратегічний менеджмент - управління результатами.
Стратегічний менеджмент як спосіб управління почав застосовуватися в умовах появи нових, складніших завдань, які обумовлені динамічністю та невизначеністю зовнішніх обставин; швидкої зміни завдань та реакції організації на зовнішні обставини; високої ціни помилки від неправильних рішень, відсутності формалізованих та звичних процедур вирішення завдань.
Одночасно активно проводилися дослідження проблем стратегічного менеджменту багатьма вченими, зокрема професорами Гарвардської бізнес-школи (К. Ендрю, Ж. Бовером, К. Р. Крістенсоном та ін.). Розроблений методичний підхід почали розвивати консалтингові фірми і перш за все такі всесвітньовідомі, як Бостонська консалтингова група, "Мак-Кінсі", Артур Д. Літтл тощо. Запропоновані ними конкретні моделі та методи почали активно впроваджувалися в практику найбільших корпорацій ("Дженерал Електрік", "Ай Бі Ем", "Кока-Кола", "Тексас Інструменте". Цю систему на початку 80-х pp. XX ст. використовувала майже половина найбільших корпорацій США. Вона постійно розвивається.
У сучасних умовах розрізняють два напрями розвитку стратегічного управління. Перший з них є логічним продовженням стратегічного планування. Він охоплює підсистему аналізу й планування стратегії та підсистему реалізації стратегії. Це практично управління стратегічними можливостями організації, тому його іноді називають регулярним стратегічним управлінням. Цей методично досить повно розроблений напрям часто застосовують на практиці. Другий напрям розвитку стратегічного управління називають стратегічним управлінням у реальному масштабі часу, тому що він забезпечує вирішення стратегічних завдань, які несподівано виникають. Розвивається цей напрям у тих галузях, де зміни в зовнішньому середовищі відбуваються досить часто і здебільшого є непередбачуваними, що вимагає негайної адекватної реакції. У таких умовах в організації не залишається часу на перегляд своєї стратегії, тому вона змушена одночасно займатися вирішенням нових стратегічних завдань.
На думку деяких учених, в останні роки стратегічне управління дедалі більше доповнюється якісними особливостями, що дає підстави твердити про його трансформацію у систему стратегічного підприємництва [15]. Великі, раніше досить успішні компанії зіткнулися з проблемами, спричиненими технологічним динамізмом, інформаційною автоматизацією, непередбачуваністю ринку, посиленням конкурентної боротьби. Вирішити ці проблеми в диверсифікованих організаціях, організованих за функціональною ознакою і керованих з єдиного центру, нелегко. Вихід був знайдений у запровадженні нового стилю керівництва та організаційної форми, яка передбачає створення в компаніях незалежних господарських одиниць. Такі підрозділи мають безпосередні зв'язки з групами споживачів, залишаючись частиною організації; самостійно визначають стратегію в межах узгоджених умов і здійснюють її незалежно; несуть відповідальність за результати своєї діяльності. Контракти регулюють відносини між самими підрозділами, між підрозділами і вищим керівництвом, між підрозділами і службами забезпечення, не допускаючи утворення проміжних ланок між нижчим і вищим рівнями управління.
Однак запровадження такої системи сприяє успіху тільки тоді, коли існує радикальна децентралізація повноважень і відповідальності, а також досягнутий високий рівень згуртованості компанії.
Схожі статті
-
Стратегічний менеджмент - Кіндрацька Г. І. - Стратегічне планування
Довгострокове планування охоплювало орієнтовно 50-60-ті pp. (на думку деяких учених, це 1955-1975 pp.) і відповідало періоду "зрілих" ринків. Наприклад,...
-
Стратегічний менеджмент - Кіндрацька Г. І. - На початку 90-х pp
В останні роки українські виробники, переживши період дещо скептичного ставлення до планування взагалі та перспективного зокрема, роблять спроби...
-
Стратегічний менеджмент - Кіндрацька Г. І. - Протягом 30-80-х pp
В останні роки українські виробники, переживши період дещо скептичного ставлення до планування взагалі та перспективного зокрема, роблять спроби...
-
Стратегічний менеджмент - Кіндрацька Г. І. - У 20-ті рр
В останні роки українські виробники, переживши період дещо скептичного ставлення до планування взагалі та перспективного зокрема, роблять спроби...
-
Стратегічний менеджмент - Кіндрацька Г. І. - 1.2.2. Розвиток вітчизняного управління підприємствами
В останні роки українські виробники, переживши період дещо скептичного ставлення до планування взагалі та перспективного зокрема, роблять спроби...
-
Стратегічний менеджмент - Кіндрацька Г. І. - 1.2. Еволюція системи управління організацією
1.2.1. Основні етапи розвитку менеджменту в зарубіжних корпораціях Згідно з теорією менеджменту розрізняють чотири типи моделей, які відображають...
-
Стратегічний менеджмент - Кіндрацька Г. І. - Бюджетне планування
1.2.1. Основні етапи розвитку менеджменту в зарубіжних корпораціях Згідно з теорією менеджменту розрізняють чотири типи моделей, які відображають...
-
1.2.1. Основні етапи розвитку менеджменту в зарубіжних корпораціях Згідно з теорією менеджменту розрізняють чотири типи моделей, які відображають...
-
Стратегічний менеджмент - Кіндрацька Г. І. - ПЕРЕДМОВА
Вітчизняні організації, що діють в умовах нестабільного розвитку ринку, посилення технологічного динамізму і конкурентної боротьби, намагаються...
-
Стратегічний менеджмент - Кіндрацька Г. І. - 1.1. Концепція управління організацією
Концепція управління організацією Еволюція системи управління організацією Сутність і структура системи стратегічного менеджменту Особливості...
-
Концепція управління організацією Еволюція системи управління організацією Сутність і структура системи стратегічного менеджменту Особливості...
-
Стратегічний менеджмент - Кіндрацька Г. І. - 1.3.1. Поняття стратегічного менеджменту
1.3.1. Поняття стратегічного менеджменту Беручи до уваги обставини, які сприяли виникненню стратегічного менеджменту, його трактують як діяльність, що...
-
1.3.1. Поняття стратегічного менеджменту Беручи до уваги обставини, які сприяли виникненню стратегічного менеджменту, його трактують як діяльність, що...
-
Стратегічний менеджмент - Кіндрацька Г. І. - 1.3.3. Стадії процесу стратегічного управління
Стратегічне управління є різновидом процесу прийняття управлінських рішень і передбачає такі стадії: усвідомлення необхідності прийняття рішення, тобто,...
-
Стратегічний менеджмент - Кіндрацька Г. І. - Діагностика середовища організації
Стратегічне управління є різновидом процесу прийняття управлінських рішень і передбачає такі стадії: усвідомлення необхідності прийняття рішення, тобто,...
-
Стратегічний менеджмент - Кіндрацька Г. І. - 1.3.2. Елементи системи стратегічного менеджменту
Методологічною основою стратегічного управління є системний підхід, згідно з яким організацію характеризують такі особливості: змінність окремих її...
-
Стратегічний менеджмент - Кіндрацька Г. І. - Організаційна культура
Здійснення стратегічної та оперативної діяльності вимагає різних організаційних структур. Багато організацій, які сформували структуру для вирішення...
-
Стратегічний менеджмент - Кіндрацька Г. І. - Організаційна структура
Здійснення стратегічної та оперативної діяльності вимагає різних організаційних структур. Багато організацій, які сформували структуру для вирішення...
-
Стратегічний менеджмент - Осовська Г. В. - Тема 2. Зміст стратегічного менеджменту
1. Суть та принципи стратегічної діяльності Стратегічне управління - це не чітко визначені дії і тим більше не конкретний план робіт. Стратегічне...
-
Стратегічне управління - Порохня В. М. - 1.1. Еволюція систем планування
Починаючи з 70-х років XX ст. почався докорінний злом традиційних концепцій управління, що було викликано різкими змінами зовнішнього середовища...
-
Стратегічний менеджмент - Осовська Г. В. - 1. Суть та принципи стратегічної діяльності
1. Суть та принципи стратегічної діяльності Стратегічне управління - це не чітко визначені дії і тим більше не конкретний план робіт. Стратегічне...
-
Стратегічне управління - Дикань В. Л. - Поточне планування та бюджетування
Розрізняють такі етапи розвитку стратегічного управління: бюджетне, довгострокове і стратегічне планування, стратегічне управління. Поточне планування та...
-
Стратегічний менеджмент - Осовська Г. В. - 3. Поняття стратегії та їх види
Що ж розуміють науковці під цією життєдайною компонентою стратегічного управління? За Альфредом Чандлером [2,18], стратегія-це визначення основних...
-
Система бюджетно-фінансового планування була дійовим засобом визначення і контролю прибутковості фірми. Але їй були властиві істотні недоліки: фінансове...
-
Стратегічне управління - Дикань В. Л. - Стратегічне планування
У 60-ті роки у США та більшості країн Західної Європи почався "бум стратегічного планування", який базувався на домінуванні концепції підприємства як...
-
1. Стратегічне планування та управління як складові процесу розробки стратегії Процес розробки стратегії включає стратегічне планування та стратегічне...
-
Стратегічний менеджмент - Осовська Г. В. - Тема 3. Процес стратегічного менеджменту
1. Стратегічне планування та управління як складові процесу розробки стратегії Процес розробки стратегії включає стратегічне планування та стратегічне...
-
Менеджмент туристичного підприємства - Кудла Н. Є. - 2.2. Планування діяльності
2.1. Специфіка процесу управління туристичним підприємством 2.2. Планування діяльності 2.3. Організаційна функція у менеджменті туризму 2.4. Мотивація як...
-
Стратегічний менеджмент - Осовська Г. В. - 2. Зміст стратегічного управління
Передусім встановимо основні складові системи стратегічного управління, її суб'єкт та об'єкт. Об'єкт стратегічного управління - це потенціал...
-
2.1. Загальна характеристика змісту операційної стратегії підприємства Операційна стратегія відноситься до одного з функціональних напрямів корпоративної...
Стратегічний менеджмент - Кіндрацька Г. І. - Довгострокове планування