Стимуляція здоров'я та інтелекту - Чепига М. П. - 2.4. Чому ми відчуваємо запах?
І. П. Павлов вважав, що проблема нюху і запаху є однією з найскладніших у фізіології та загальній біології. Людина сприймає запахи носом. Він здатний сприймати і розпізнавати 4000 різних запахів, а дуже чутливий ніс - до 10 000, до того ж, про кожен окремий запах у мозок передаються спеціальні сигнали. Нюхові нерви майже ніколи не помиляються. Вони не будуть передавати сигнал про лілію, коли в повітрі пахне трояндою. Тварини розрізняють запахи ще краще, ніж люди. У кішок, собак і коней нюх розвинений так сильно, що вони при попутному вітрі відрізняють запах знайомої їм людини за цілий квартал. У диких тварин нюх розвинені и ще сильніше. Числова величина чутливості носа на пахучі речовини просто неймовірна. Наприклад, звичайна людина відчуває ванілін при концентрації 1 грам у 10 мільйонах кубічних метрів повітря.
Аромати із повітря потрапляють у порожнину носа до нюхових клітин (близько 30 мільйонів нейронів). На поверхні цих війчастих клітин є рецептори. Імпульс у клітині виникає при попаданні на рецептори війок 8-10 молекул ароматичної речовини. Відчуття запаху виникає, якщо одночасно збуджується не менше 40 нейронів. Навіть для виконання такого на перший погляд простого завдання: як ми розрізняємо запах, залучено понад 6 мільйонів нейронів, кожен з яких отримує, можливо, по 10 000 контактів своїх товаришів. Сигнал запаху переміщується по спеціальних клітинах безпосередньо в гіпоталамус мозку. Це дуже важливо, бо цей мініатюрний орган регулює десятки функцій організму, такі як температура, спрага, голод, рівень цукру в крові, сон, сексуальне збудження і такі емоції, як гнів і радість. Одночасно сигнал запаху поступає у ділянку, яка називається гіппо-камп - частина мозку, яка відповідає за пам'ять та увагу. З цієї причини запахи викликають у нас найрізноманітніші спогади. Світ запахів оточує нас всюди і безперервно. До носової порожнини людини кожної хвилини проникають десятки подразників. Проте тільки деякі з них ми розрізняємо свідомо. Більшість же реакцій на навколишні запахи має підсвідомий характер.
Людина сприймає тільки п'ять основних запахів - м'ятний, камфорний, квітковий, ефірний, мускусний. Всі інші одержують шляхом змішування основних.
Свідомі реакції на запах - це коли мозок переробляє численний потік інформаційних сигналів (виділивши найбільш життєво важливі), посилає зворотній сигнал, на який людина реагує (запах їжі чи газу).
Таємниця запаху остаточно не розгадана, оскільки вчені приділяли цьому недостатньо уваги. Однією з найцікавіших властивостей запаху є здатність цього ненапрямленого відчуття викликати напрямлену відповідь. Тварини з парою вух можуть визначати напрямок звуку дуже точно. Навіть за допомогою одного вуха тварина може визначити, з якого боку звук голосніший. Слух є напрямленим, як і зір, а відчуття запаху, як і відчуття смаку, напрямку не має.
Існувало понад ЗО теорій запаху. Найбільшу дискусію викликало питання, чи повинна молекула ароматичної речовини вступати в контакт з рецептогенами, чи вона випромінює хвилі, які й подразнюють рецептори.
Теорія Еймура (ключ-замок) пояснює запах таким чином: "Якщо молекула круглої форми, то і відповідний рецептор нерва має вгнутість, в яку молекула наче заходить". Проте нейробіолог Бостонського університету Джон Кауер виявив недосконалість цієї теорії. Під час експерименту з використанням томографа Кауер виявив, що три близьких хімічних речовини - естери оцтової кислоти, пропілацетат і амілацетат, молекули яких мають подібну форму, викликають різну активність мозкових клітин.
Нещодавно молодий британський біофізик Лука Тьюрн висунув зовсім іншу концепцію механізму сприйняття запахів. Згідно з цією концепцією запах, так як і колір чи звук, визначається частотою коливань, а орган нюху є наче приладом, який здатний реєструвати ці частоти. Тьюрн довів, що різні речовини з різними частотами міжатомних коливань мають подібний запах. Для досліду було взято сірководень і бороводні з частотою коливань 2500 Гц. Виявилось, що бороводні також пахнуть сірководнем, не дивлячись на те, що їх молекули мають різну форму.
Схожі статті
-
Стимуляція здоров'я та інтелекту - Чепига М. П. - 1.4. Енергетичний вплив музики
Звук - це вібрації, які впливають на організм людини. Вібрації звуку (енергію) сприймає не тільки вухо, але й увесь організм. Вібрації, які сприймає...
-
Кожен звук несе в собі певну вібрацію, яка відгукується в організмі людини. Слова, у яких багато "О", що переходить в "Е", - лікувальні. Зокрема, у...
-
Стимуляція здоров'я та інтелекту - Чепига М. П. - 1.8. Лікувальні звуки
Кожен звук несе в собі певну вібрацію, яка відгукується в організмі людини. Слова, у яких багато "О", що переходить в "Е", - лікувальні. Зокрема, у...
-
При виборі музики орієнтуємось на свої внутрішні бажання: у кожної людини свої біоритми. Будь-яка гармонійна музика позитивно впливає на біоритми....
-
Стимуляція здоров'я та інтелекту - Чепига М. П. - Як користуватися мантрою?
Виберіть мантру і ознайомтесь з її значенням. Оберіть час, коли ніхто вас не потурбує. Розслабтесь. Почніть вимовляти мантру співучо, склад за складом, у...
-
Стимуляція здоров'я та інтелекту - Чепига М. П. - 2.1. Історія ароматерапії
2.1. Історія ароматерапії Ароматерапія веде свій початок ще з часів поклоніння вогню і диму. З того часу людство накопичило багато знань про лікувальну і...
-
Стимуляція здоров'я та інтелекту - Чепига М. П. - Розділ 2. ЗАПАХИ У НАВЧАННІ ТА ОЗДОРОВЛЕННІ
2.1. Історія ароматерапії Ароматерапія веде свій початок ще з часів поклоніння вогню і диму. З того часу людство накопичило багато знань про лікувальну і...
-
Ефірні олії - це суміш хімічних сполук різних класів (альдегіди, дипептиди, кетони, лактони, складні ефіри, феноли тощо), що утворюються в рослинах. Вони...
-
Ефірні олії - це суміш хімічних сполук різних класів (альдегіди, дипептиди, кетони, лактони, складні ефіри, феноли тощо), що утворюються в рослинах. Вони...
-
Що таке звук? На це запитання можна дати різні відповіді. Фізик скаже, що це хвиля, яка виникає у повітрі в результаті коливання, і дасть нам фізичні...
-
Стимуляція здоров'я та інтелекту - Чепига М. П. - 1.6. Оздоровчий вплив церковного дзвону
Цікавим є лікувальний вплив церковного дзвону. Група дослідників під керівництвом російського вченого Ф. Ш. Шипулнова вивчала природу впливу церковного...
-
Стимуляція здоров'я та інтелекту - Чепига М. П. - Слухайте музику - розвивайте свій інтелекті!
Виконання та прослуховування музики не лише сприяє "прокладанню мостів" між різними полюсами мозку (гармонізує півкулі), але і розвиває уяву. Вчені...
-
Стимуляція здоров'я та інтелекту - Чепига М. П. - 1.11. Музика, яка стимулює навчання
Виконання та прослуховування музики не лише сприяє "прокладанню мостів" між різними полюсами мозку (гармонізує півкулі), але і розвиває уяву. Вчені...
-
Стимуляція здоров'я та інтелекту - Чепига М. П. - 1.3. Становлення музикотерапії
На думку вчених Сходу, музика - це мистецтво, здатне змінювати не лише настрій, а й характер людини. Бони розглядали її не тільки як засіб зцілення душі,...
-
Стимуляція здоров'я та інтелекту - Чепига М. П. - 1.1. Історія проблеми
1.1. Історія проблеми Давно помічено, що мистецтво може бути великою перетворюючою силою, засобом морального, інтелектуального і духовного формування...
-
Стимуляція здоров'я та інтелекту - Чепига М. П. - Розділ 1. МУЗИКА У НАВЧАННІ ТА ОЗДОРОВЛЕННІ
1.1. Історія проблеми Давно помічено, що мистецтво може бути великою перетворюючою силою, засобом морального, інтелектуального і духовного формування...
-
Стимуляція здоров'я та інтелекту - Чепига М. П. - 1.7. Сила слова в енергії
Коли ми вимовляємо слово, то вкладаємо в нього той зміст, який воно означає, і не задумуємося над тим, що творимо певне звукосполучення. "Спочатку було...
-
Відповідь на це питання можна одержати за допомогою біологічно активного вагаделка і нитки певної довжини. Вагаделко є тільки індикатором. Насправді...
-
Стимуляція здоров'я та інтелекту - Чепига М. П. - ВІД АВТОРІВ
XX століття принесло небачені раніше досягнення, основані на силі розуму. Проте в той же час Планета і усе Людство виявилося на межі тотальної...
-
Стимуляція здоров'я та інтелекту - Чепига М. П. - 1.13. Деякі застереження і рекомендації
Надзвичайні можливості підсвідомого навчання відомі вже давно. Ще в 1916 році дослідник Л. Л. Терсон виявив, що навчання матросів азбуки Морзе у сні...
-
Стимуляція здоров'я та інтелекту - Чепига М. П. - 1.12. Підсвідоме навчання
Надзвичайні можливості підсвідомого навчання відомі вже давно. Ще в 1916 році дослідник Л. Л. Терсон виявив, що навчання матросів азбуки Морзе у сні...
-
Стимуляція здоров'я та інтелекту - Чепига М. П. - ПЕРЕДМОВА
XX століття принесло небачені раніше досягнення, основані на силі розуму. Проте в той же час Планета і усе Людство виявилося на межі тотальної...
-
М. Фоллетт вважає, що не можна впровадити контроль в організації доти, поки немає єдності й кооперації між усіма її ресурсами - матеріальними й...
-
М. Фоллетт вважає, що не можна впровадити контроль в організації доти, поки немає єдності й кооперації між усіма її ресурсами - матеріальними й...
-
Валеологія - Грибан В. Г. - 1.2. Здоров'я та хвороба
СТРУКТУРА ВАЛЕОЛОГІЇ ЯК НАУКИ ВАЛЕОЛОГІЯ Предмет валеології - індивідуальне здоров'я людини, його механізми. Проаналізуємо більш конкретно цю категорію....
-
В цьому розділі розглянуто вікові особливості анатомії та функціонального стану систем організму дітей, в тому числі тих, які найбільш задіяні в процесі...
-
Слух є органом чуття людини, що здатний сприймати і розрізняти звукові хвилі, які складаються з почергових ущільнень і розріджень повітря з частотою від...
-
В цьому розділі розглянуто вікові особливості анатомії та функціонального стану систем організму дітей, в тому числі тих, які найбільш задіяні в процесі...
-
Якщо прихильники наукового менеджменту концентрували основну увагу на питаннях управління процесом виробництва, то прихильники адміністративної школи...
-
Менеджмент у галузі охорони здоров'я - Баєва О. В. - Школа наукового управління
Фундамент сучасного менеджменту був закладений засновниками Школи наукового менеджменту Фредериком Тэйлором (1856-1915), подружжям Френком (1868-1924) і...
Стимуляція здоров'я та інтелекту - Чепига М. П. - 2.4. Чому ми відчуваємо запах?