Соціологія - Жоль К. К. - Соціологія та психологія мистецтва
Щоб стати фактом свідомості, будь-яка цінність спочатку має набути вигляду значущості, тобто перетворитися на значущу для людини цінність. З цього випливає, що оцінка пов'язана з пізнанням, але не зводиться до нього. Специфіка оцінки полягає в тому, що вона не вільна від інтересів та потреб суб'єкта, який оцінює й прагне задовольнити певну потребу. Останнє й породжує інтерес до того чи того боку оцінюваного предмета.
Перетворення потреби на інтерес супроводжує вироблення мотиваційного механізму майбутньої діяльності щодо задоволення потреби. Внутрішні мотиви діяльності найтіснішим чином пов'язані з оцінною діяльністю суб'єкта, якому не байдужа адекватність зроблених ним оцінок. Якщо оцінки завищені чи занижені, то замислене може бути не досягнуте. Щоб уникнути хибного вибору, треба розрізняти "дві істини" - пізнавальну та оцінну. Скажімо, у пізнанні ми прагнемо встановити відповідність наших знань об'єктивному станові речей. Перевірка ж істинності оцінки має на меті встановити відповідність наших знань про соціально-культурну цінність певних предметів реальному станові їх у певній системі суспільних відносин. Предмет оцінки є вужчим за предмет пізнання.
Соціологія та психологія мистецтва
Естетичний розгляд мистецтв - одна зі сфер естетики як філософської дисципліни, яку іноді зовсім неправомірно називають філософією мистецтва. Компонентами філософії мистецтва є соціальна психологія та соціологія, але не як самодостатні наукові дисципліни, а як додаткова підмога.
У радянській науці соціологічний підхід до мистецтва, який набув поширення у 20-ті роки XX ст., доводив до карикатурності горезвісний "принцип класовості", тобто соціальну природу мистецтва цілковито ототожнювали з його класовими функціями. Тому у вжитку були висловлювання про мистецтво як знаряддя класової боротьби. А у відповідь на запитання про історичні перспективи розвитку мистецтва категорично лунало: у безкласовому комуністичному суспільстві мистецтво як спеціалізована, однобічна форма діяльності зникне, точніше, перестане бути схожим на себе.
Тільки у 60-ті роки XX ст. окреслився поворот до тверезішого погляду на можливості соціології мистецтва. У цей час висувають положення про те, що соціологічний розгляд витвору мистецтва залежить від аналізу сприйняття художніх цінностей різними категоріями публіки. Водночас набуває поширення поняття "свобода", яке щодо мистецтва відображає той факт, що людину не можна змусити естетично пережити своє спілкування з мистецтвом, ОСКІЛЬКИ естетичне переживання - акт добровільний. На відміну від добровільності у моральному розумінні, коли, наприклад, людина добровільно йде на смерть заради життя інших, тут не потрібні вольові зусилля, але передбачається наявність певного рівня культурності, що зумовлює в людині потребу у прекрасному.
Захисники теорії мистецтва як теорії особливого пізнання неабияк применшують можливості художнього осмислення світу. Наприклад, коли витвір мистецтва оголошують тим художнішим, чим наочніше та виразніше він викликає чуттєвий образ у голові людини. Виходить так, що будь-яке наочне уявлення разом з тим вже і є художнім. З цього приводу Л. С. Виготський іронізував: коли Гоголь стверджує, що "мало який птах долетить до середини Дніпра", того Дніпра, який будь-який птах перелетить без особливих зусиль, то він не тільки не приводить нас до наочного уявлення річки, а радше за все чимдалі веде від нього згідно з метою своєї фантастичної "Жахливої помсти". Тоді Дніпро справді постає як якась надзвичайна, казкова річка.
Не виправдали себе й спроби психоаналітичного витлумачення мистецтва. Як відомо, вчення, розроблене 3. Фрейдом, ставить у центр уваги несвідомі психічні процеси. Психоаналіз намагається поглянути на мистецтво, відштовхуючись від досвіду вивчення сновидінь та неврозів. У середовищі психологів цього напряму набули поширення висловлювання про те, що мистецтво займає серединне положення між сновидінням та неврозом, тобто засадовим для нього є конфлікт, який, на думку психоаналітиків, уже перезрів для сновидіння, але ще не став патогенним. У контексті психоаналітичної теорії мистецтва митця ототожнюють з невротиком. При цьому стверджується, що, наприклад, поет у своїй творчості вивільнює несвідомі потяги. На підтвердження сказаного наводяться слова одного з героїв В. Шекспіра (1564-1616): "Поет виплакує власні гріхи в інших людях".
За такого погляду на мистецтво виявляється, що художня творчість схожа на терапевтичне лікування як для самого творця, так і для тих, хто сприймає плоди його праці. Мистецтво постає лише як засіб для залагодження конфлікту з несвідомим. Звідси напрошується висновок, що мистецтво не має інших позитивних завдань, крім лікувальних. Ігнорування свідомих моментів у переживанні мистецтва стирає грань між ним як цілком осмисленою діяльністю та хворобливими симптомами у невротиків. Незважаючи на допущені прорахунки, психологія мистецтва внесла та продовжує вносити чимало корисного як у філософію, так і в соціологію мистецтва (особливо це стосується соціальної психології).
Схожі статті
-
Соціологія - Жоль К. К. - Аксіологічний підхід до мистецтва
Щоб стати фактом свідомості, будь-яка цінність спочатку має набути вигляду значущості, тобто перетворитися на значущу для людини цінність. З цього...
-
Італійський економіст та соціолог В. Парето (1848-1923) є одним із творців економічної теорії граничної корисності. Його у певному розумінні можна...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Біля витоків соціології знання. "Назад до Канта!"
Розділ 1. СОЦІОЛОГІЯ ЗНАННЯ - Пропедевтичні зауваження - Біля витоків соціології знання. "Назад до Канта!" - Проблеми соціології мислення у працях К. Р....
-
Соціологія - Жоль К. К. - Розділ 1. СОЦІОЛОГІЯ ЗНАННЯ
Розділ 1. СОЦІОЛОГІЯ ЗНАННЯ - Пропедевтичні зауваження - Біля витоків соціології знання. "Назад до Канта!" - Проблеми соціології мислення у працях К. Р....
-
Соціологія - Жоль К. К. - Частина друга. Галузі соціології
Розділ 1. СОЦІОЛОГІЯ ЗНАННЯ - Пропедевтичні зауваження - Біля витоків соціології знання. "Назад до Канта!" - Проблеми соціології мислення у працях К. Р....
-
Розглядаючи поняття ідеалу, Гегель вказував на те, що ідеал - це не просто ідея, а енергія саморозвитку у світі краси. На його думку, вчення про красу...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Соціологічні погляди В. Парето
Італійський економіст та соціолог В. Парето (1848-1923) є одним із творців економічної теорії граничної корисності. Його у певному розумінні можна...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Як ставлять та розв'язують проблеми
Питання про алгоритмізовуваність методів наукового пізнання, про перетворення їх на конкретні методики розв'язання тих чи тих завдань виводить на питання...
-
Соціологія - Жоль К. К. - "Утопія" та "ідеологія" у соціології знання К. Мангенма
Будь-яка соціальна утопія має певний ціннісний вимір. Утопії не звалюються з неба, їх вимірюють часом працевитрат на їх виробництво, тобто вони мають...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Проблеми соціології мислення у працях К. Р. Мегрелідзе
І все-таки саме з марксизмом пов'язане виникнення головних ідей та методів соціології знання, які найповніше репрезентовано у праці К. Мегрелідзе...
-
Іншим шляхом розвивалася методологія позитивістського напряму в соціології. Філософські погляди Р. Авенаріуса, одного з фундаторів неопозитивізму, який...
-
Характер та зумовленість марксистської критики буржуазного тлумачення соціальної держави багато в чому стають зрозумілими після звернення до...
-
- Пропедевтичні зауваження - Концепція "естетичної держави" як предтеча соціології мистецтва та культури - Концепція "поліцейської держави" як...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Розділ 4. СОЦІОЛОГІЯ МИСТЕЦТВА ТА КУЛЬТУРИ
- Пропедевтичні зауваження - Концепція "естетичної держави" як предтеча соціології мистецтва та культури - Концепція "поліцейської держави" як...
-
У XVIII ст. знаний французький історик та лінгвіст Ш. де Бросс (1709-1777) запропонував теорію фетишизму для пояснення походження стародавніх релігійних...
-
Соціологія - Жоль К. К. - З історії розвитку методологічної проблематики
Упродовж сторіч явища душі та фізичні явища філософи визначали не за предметом, а за методом. Наприклад, традиційно душевні явища визначали за допомогою...
-
А наліз процесів поняттєвого відображення дійсності посідає центральне місце у працях Мегрелідзе, який зумів подолати деякі недоліки маррівського вчення,...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Поняттєво-функціональне відображення дійсності
А наліз процесів поняттєвого відображення дійсності посідає центральне місце у працях Мегрелідзе, який зумів подолати деякі недоліки маррівського вчення,...
-
Соціологія - Жоль К. К. - "Емпірична соціологія" М. Вебера
Розвиток соціології у Німеччині XIX ст. пов'язаний з діяльністю Л. фон Штейна (1815-1890). Його праця "Соціалізм та комунізм сучасної Франції" (1842)...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Становлення соціології у Німеччині XIX - початку XX ст
Розвиток соціології у Німеччині XIX ст. пов'язаний з діяльністю Л. фон Штейна (1815-1890). Його праця "Соціалізм та комунізм сучасної Франції" (1842)...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Сучасні рухи за оновлення історичної науки
Нині центрами руху за оновлення історичної науки за допомогою методів сучасних соціальних наук, включаючи соціологію, стали Франція та США. У Франції...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Матеріалістичне розуміння історії: його сильні та слабкі аспекти
Говорячи про становлення соціології історії, слід відзначити, що новий етап у розвиткові соціально-історичної самосвідомості незаперечно пов'язаний з...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Класифікація еволюції історичної науки
На початку XVIII ст. історична думка не перебувала ще під впливом уявлень про людство як про організм, що розвивається за певними загальними законами. Ці...
-
На початку XVIII ст. історична думка не перебувала ще під впливом уявлень про людство як про організм, що розвивається за певними загальними законами. Ці...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Релігія у житті сучасного секулярного суспільства
У питанні про роль релігії у житті сучасного промислово розвиненого та секулярного суспільства неможливо обійтися без соціологічного аналізу. У цьому...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Соціальний сенс секуляризації
Кризу сучасної богословської свідомості християнина можна розглядати у контексті процесу секуляризації (сер.-лат. saecularis - світський, мирський;...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Християнство, клерикалізм та соціалізм
Як відомо, ранні християни заперечували офіційну релігію та освячувану нею політику римського світу, за що їх і переслідували, переважно з політичних...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Феномен "забобонного мислення"
Фейєрбах був останнім видатним представником класичної німецької філософії. З його іменем пов'язані підведення останньої риски під історією традиційного...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Соціальне тлумачення релігійного відчуження Л. Фейєрбахом
Фейєрбах був останнім видатним представником класичної німецької філософії. З його іменем пов'язані підведення останньої риски під історією традиційного...
-
- Пропедевтичні зауваження - Теоретичні та методологічні питання історії у працях європейських і вчених початку XX ст. - Біля витоків сучасної історичної...
Соціологія - Жоль К. К. - Соціологія та психологія мистецтва