Соціологія - Жоль К. К. - Методологічна самосвідомість та раціоналізація науково-теоретичної діяльності
А наліз процесів поняттєвого відображення дійсності посідає центральне місце у працях Мегрелідзе, який зумів подолати деякі недоліки маррівського вчення, зберігши та поглибивши найцінніше у функціональній семантиці. У своїй фундаментальній праці "Головні проблеми соціології мислення" він присвятив великий розділ аналізові виникнення понять, функціонування їх за певних соціально-культурних умов. Цей аналіз можна розглядати як блискучий зразок справді творчого підходу до розв'язання наукових проблем та як базис для подальшого розвитку нового вчення про поняття.
Поняття, писав Мегрелідзе, не є якась особлива категорія пізнання, яка виражає завжди одне й те саме. Поняття є передусім розуміння, особливий різновид інтелектуальної діяльності щодо конкретизації мислимих предметів. Поняття виражає не відсторонену сутність, а "схему" цілої думки. Якщо ми ясно усвідомимо те, що власне розуміємо під поняттями "причина" або "сила", то ніякого конкретно-образного змісту у нашій свідомості ми не знайдемо.
Правильне відображення об'єктивної дійсності у поняттях зумовлене можливостями практичного відтворення закономірностей об'єктивної дійсності. Тому для адекватної характеристики механізму утворення та функціонування понять вкрай важливо враховувати, що люди розрізняють та мислять предмети не задля них самих, а задля задоволення своїх потреб. Звідси випливає характеристика функціональності поняття, а саме: осмислення речей та утворення понять відбуваються не за зовнішньою схожістю предметів і не за близькістю їхніх об'єктивних фізичних ознак, а за тотожністю або відмінністю функцій цих предметів у соціально-історичній практиці людей.
Почавши з розгляду структурно-функціонального методу аналізу в лінгвістиці, ми поступово перейшли до питань філософського характеру про свідомість та мислення. Цей перехід зумовлений самою логікою аналізу, яка вимагає для глибшого розуміння зазначеного методу виходу у сферу методології наукового пізнання, яка є відносно самостійним компонентом гносеології.
Пам'ятатимемо про те, що філософія сучасного структуралізму базується на такому головному для неї положенні: методи тих наук, які піднеслися до рівня високих теоретичних узагальнень і в змозі ефективно використовувати логіко-математичний інструментарій для аналізу різних структур та функцій, зумовлені не тільки досліджуваною предметною цариною, але також цілями та завданнями пізнання, зорієнтованого на зв'язок потужного технічного забезпечення науки з раціональним мисленням сучасних учених.
Методологічна самосвідомість та раціоналізація науково-теоретичної діяльності
Будь-яка достатньо зріла наука має теоретичну самосвідомість. Це означає, що вона добре поінформована про своє історичне коріння та критично ставиться до тягаря традицій, які іноді тільки заважають просуванню вперед. Крім того, теоретична самосвідомість дозволяє науці узгодити свої методологічні уявлення із загальною методологією наукового пізнання. Так, низка гуманітарних наук не протиставляє методологію соціального пізнання загальній методології наукового пізнання, про що свідчить тенденція до структуризації своїх об'єктів у цих науках. Це дуже важливо мати на увазі, щоб не потонути у схоластичних суперечках про виокремлення наук про "дух" та наук про "природу". Захисники такого розмежування зазвичай вважають, що методи, використовувані у соціальному пізнанні, у сфері гуманітарних наук мають бути більш "гуманістичними", ніж "холодні" та "байдужі" до своєї предметної царини методи природознавства, технічних наук та математики. Такий захист не витримує серйозної критики. Будь-який науковий метод становить систематичну процедуру, складену з послідовності конкретних дій та операцій, знання яких і утворює те, що називають методологією певного наукового пізнання. Добре відпрацьований метод є у певному розумінні алгоритмом, придатним для розв'язання певного типу завдань, але не проблем. Складні наукові проблеми найменше піддатні алгоритмізації, на чому й спекулюють прибічники поділу наук на науки про "дух" та науки про "природу". Виходить так, що гуманітарні науки мають справу переважно з проблемами, які важко або й неможливо перевести у розряд розв'язних завдань, натомість у природознавстві, технічних науках та математиці переважають алгоритмізовувані завдання. Звідси випливає, що у соціальному пізнанні мають панувати "інтуїція", "співпереживання подій", "апріорне вбачання істини" тощо. Таких висновків не можуть дозволити собі серйозні вчені, нехай то будуть філологи чи математики. Вони чудово розуміють, що інтуїція обов'язково має бути підкріплена систематичною та кропіткою працею, а також вимогливою самокритичністю.
Схожі статті
-
Соціологія - Жоль К. К. - Поняттєво-функціональне відображення дійсності
А наліз процесів поняттєвого відображення дійсності посідає центральне місце у працях Мегрелідзе, який зумів подолати деякі недоліки маррівського вчення,...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Загальна характеристика методології наукового пізнання
Будь-який науковий метод - це система пізнавальних дій і водночас об'єкт-засіб, тобто певна специфічна "річ", відмітна від інструментальної діяльності...
-
Соціологія - Жоль К. К. - З історії розвитку методологічної проблематики
Упродовж сторіч явища душі та фізичні явища філософи визначали не за предметом, а за методом. Наприклад, традиційно душевні явища визначали за допомогою...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Як ставлять та розв'язують проблеми
Питання про алгоритмізовуваність методів наукового пізнання, про перетворення їх на конкретні методики розв'язання тих чи тих завдань виводить на питання...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Розділ 1 МЕТОДОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНОГО ПІЗНАННЯ
Науку, з якою читачеві пропонованого навчального посібника належить ознайомитися, називають "соціологія". Етимологічне та теоретичне значення цього слова...
-
Практичне значення теоретичних побудов, як правило, підтверджують прикладні науки, в яких важливу роль відіграють емпіричні методи досліджень...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Становлення соціології у Німеччині XIX - початку XX ст
Розвиток соціології у Німеччині XIX ст. пов'язаний з діяльністю Л. фон Штейна (1815-1890). Його праця "Соціалізм та комунізм сучасної Франції" (1842)...
-
Відомий французький лінгвіст Е. Бенвеніст (1902-1976) зазначав, що сучасна лінгвістика має два об'єкти: вона є наукою про мову та наукою про мови. Тобто,...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Розділ 2. ПРЕДМЕТНА ЦАРИНА СОЦІОЛОГІЇ, ЇЇ ШКОЛИ, НАПРЯМИ ТА МЕТОДИ
- Пропедевтичні зауваження - Початковий етап становлення соціології як самостійної науки - Організмічний напрям у соціології " Формування соціальної...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Частина перша. Соціологія як наука
Науку, з якою читачеві пропонованого навчального посібника належить ознайомитися, називають "соціологія". Етимологічне та теоретичне значення цього слова...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Початковий етап становлення соціології як самостійної науки
- Пропедевтичні зауваження - Початковий етап становлення соціології як самостійної науки - Організмічний напрям у соціології " Формування соціальної...
-
Соціологія - Жоль К. К. - ПЕРЕДМОВА
Науку, з якою читачеві пропонованого навчального посібника належить ознайомитися, називають "соціологія". Етимологічне та теоретичне значення цього слова...
-
Поряд з організм і мною соціологією певною популярністю користувалася соціальна психологія (психологічна соціологія). Одним з головних представників цієї...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Організмічний напрям у соціології
Молола соціологічна наука, незважаючи на нешанобливе ставлення до неї академічних вчених, наполегливо розширювала межі своєї предметної царини,...
-
Друге питання вступної лекції присвячено методологічним проблемам науки і навчальної дисципліни. Методологія - це вчення про доцільність та необхідність...
-
Тема 2. Методологічні рівні наукового дослідження Тема 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ РІВНІ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ 2.1 Теоретичний рівень 2.2 Теоретико-емпіричний...
-
Тема 2. Методологічні рівні наукового дослідження 2.1. Теоретичний рівень 2.2. Теоретико-емпіричний рівень 2.3. Емпіричний рівень 2.3.1. Кабінетні...
-
Тема 2. Методологічні рівні наукового дослідження Тема 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ РІВНІ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ 2.1 Теоретичний рівень 2.2 Теоретико-емпіричний...
-
Тема 2. Методологічні рівні наукового дослідження 2.1. Теоретичний рівень 2.2. Теоретико-емпіричний рівень 2.3. Емпіричний рівень 2.3.1. Кабінетні...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Методологія
Охоплює період з XVII до кінця XIX ст. Це епоха новацій, масштабних змін та істотних зрушень у всіх сферах життєдіяльності людини. У цей час з'являються...
-
Муніципальне право України - Погорілко В. Ф. - Методологія науки муніципального права
Кожна суспільствознавча наука має свій методологічний інструментарій, з допомогою якого вона вивчає відповідні соціальні процеси, робить висновки й надає...
-
Криміналістика: питання і відповіді - Кофанов А. В. - 5. Поняття методологічних основ криміналістики
Методологія науки - це не тільки вчення про методи, а поняття значно ширше, що являє собою загальну теорію науки, яка включає пізнання її предмета,...
-
Інституціонально-інформаційна економіка - Чухно А. А. - 1.2. Методологія інституціональної економіки
У процесі багатовікової еволюції цивілізації відбувається формування та розвиток нових інститутів, які відображають органічну єдність економічного,...
-
Теорія права і держави - Скакун О. Ф. - 3. Методологія теорії права і держави
Методологія теорії права і держави (від грец. "methodos" - метод + logos - вчення) - система загальних підходів, принципів, методів, способів І засобів...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 2.1. Поняття про методологію педагогіки і її рівні
2.1. Поняття про методологію педагогіки і її рівні Наука може розвиватись лише тоді, коли вона поповнюватиметься все новими і новими фактами. В свою...
-
Психодіагностика - Галян І. М. - Сутність методології, методу, методики психодіагностики
Психологічні закони і закономірності розкриваються на основі аналізу дослідних даних, для здобування яких використовують різні методи дослідження....
-
Педагогіка вищої школи - Курлянд З. Н. - Загальне поняття методології
Умовою розвитку будь-якої науки і досягнення значущих результатів є її методологічна озброєність. Для здійснення пізнавальної діяльності потрібно добрати...
-
Історія економіки та економічної думки - Юхименко П. І. - 1.5. Методологія курсу
У дослідженні та вивченні історії економіки й економічної думки важливе і специфічне місце посідає методологія економічної науки (економічна...
-
Педагогіка вищої школи - Курлянд З. Н. - 1.2. Сучасні методологічні аспекти педагогіки вищої школи
Умовою розвитку будь-якої науки і досягнення значущих результатів є її методологічна озброєність. Для здійснення пізнавальної діяльності потрібно добрати...
-
Теорія держави та права - Гіда Є. O. - 1.1.1.3. Методологія теорії держави та права
Ступінь достовірності пізнавальної діяльності визначається як відповідність її результатів "реальному стану речей", що залежить від обрання і...
Соціологія - Жоль К. К. - Методологічна самосвідомість та раціоналізація науково-теоретичної діяльності