Соціологія - Кузьменко Т. М. - Концепції соціальної стратифікації
У соціології найбільше поширення мають три типи теорій стратифікації:
1. Марксистська - визначає, що поділ на класи базується на відношенні людей до засобів виробництва або на способах, за допомогою яких забезпечують засоби існування. В капіталістичних суспільствах існують два класи: капіталісти - власники засобів виробництва, і робітничий клас - продає свою працю і створює додатковий продукт для капіталіста, виробляючи більше, ніж йде на оплату його праці.
2. М. Вебер Вважав, що класові відмінності грунтуються не лише на відношенні до засобів виробництва, але також і до інших ресурсів (наприклад, майстерність і міра довіри). Він вирізняв ще один аспект стратифікації - відмінності між соціальними групами у сфері престижу. Статусні ресурси можуть розрізнятися незалежно від класових, вони можуть бути або позитивними, або негативними. Групи з негативним статусом називають знедоленими групами, або паріями.
3. Е. Райт Доводить, що існує три способи контролю над економічними ресурсами: контроль над інвестиціями (грошовий капітал); над фізичними засобами виробництва; над робочою силою. Капіталісти контролюють всі три типи ресурсів, робітничий клас - не контролює жодного. Між цими двома класами існує ряд класових позицій, їх займають ті, хто впливає на деякі (не всі) аспекти виробництва, наприклад, юристи у великих корпораціях*19.
*19: {Радаев В. В., Шкаратан О. И. Социальная стратификация. Учеб. пособ. - М., 1995. - С. 49.}
КЛАС СОЦІАЛЬНИЙ
За В. Леніним -
- велика група людей, яка відрізняється від інших,
- місцем в історично визначеній системі суспільного виробництва,
- ставленням до засобів виробництва,
- роллю в суспільній організації праці і
- способами отримання і розмірами тієї частки багатства, якою вона володіє.
За М. Вебером - агрегати людей, які володіють одними й тими самими життєвими шансами. "Класи" - не спільноти: вони зазвичай є лише можливою основою спільних дій. Ми можемо говорити про "клас" лише у випадку, коли:
1) певна множина людей об'єднана специфічними причинними компонентами, які стосуються їхніх життєвих шансів;
2) такий компонент поданий винятково економічними інтересами щодо придбання товарів або одержання прибутку;
3) цей компонент обумовлений ситуацією, яка складається на ринку товарів або на ринку праці".*20
*20: {Вебер М. Основные понятия стратификации // Кравченко А. И. Социология: хрестоматия для вузов. - М., 1003.}
За У. Л. Уорнером - група людей, що відносить себе до певної позиції в системі соціальної ієрархії.
Життєві шанси за М. Вебером - це можливості, які має людина для досягнення економічного розквіту. Так, людина із "низів" має менше шансів стати багатим. Найкращий шанс стати багатим - це розпочати свій життєвий шлях із певної позиції. Концепція життєвих шансів наголошує, що клас має суттєвий вплив на життя людей, однак не детермінує його повністю. Класові відмінності впливають на оточення особистості, стиль життя, вибір шлюбних партнерів. Однак вони не прикріплюють назавжди людей до соціальних позицій, отриманих від народження, як системи стратифікації - рабство, касти та стани*21.
*21: {Култыгин В. П. Исследования социальной структуры в переходных обществах (историко-методологический обзор) // Социологические исследования. - 1001. - № 4. - С. 111-119.}
Значний внесок у розробку соціологічної категорії клас зробив Ллойд Уорнер. Він здійснив перше масштабне емпіричне вивчення соціальної стратифікації в США в 1930-х рр.. Дослідження соціальної структури й функцій північно-східної спільноти (Янкі Сіті).
Уорнерівская школа*22
*22: {Гордон М. Социальный класс в американской социологии }
Л. Уорнер в основу визначення класу переважно поклав статусне ранжування, обумовлене оцінками членів громади. "Для того, щоб бути членом статусної групи або класу, людина повинна братиучасть у соціальних взаємодіях, що характеризують цей клас, зокрема, у його колах (cliues) і спільнотах (associatios), і повинна бути визнана їхніми членами як "своя". "Належати до певного рівня класової системи Америки для індивіда або родини означає - од1Ержати визнання як рівного з боку тих, хто належить до цього класу" *23.
*23: {Там само. }
Застосувавши таке визначення класу, Уорнер виокремив та проаналізував шість класів у Янкі-Сіті, на відміну від типового виокремлення трьох класів у структурі суспільства. На противагу К. Марксу, Уорнер більшою мірою покладався на "суб'єктивні" критерії, виокремлення класу, ніж на "об'єктивні" (прибуток, влада...).
Вищий |
Вищий |
Нижчий | |
Вищий |
Середній |
Нижчий | |
Вищий |
Нижчий |
Нижчий |
Окрім цієї схеми стратифікації надалі вирізнили ряд інших. Варіантів багато, але є принципові положення*24:
O *24: {Коваліско Н. В. Основи соціальної стратифікації: Навч. посіб. - Л., 2007. - С. 45-47.}
O Основних класів лише три: багаті, заможні та бідні;
O Неосновні класи виникають додаванням страт або верств у межах основних.
Досить поширеною сьогодні є стратифікаційна модель, що базується на уорнерівському підході. Вона поєднує сім статусних груп:
1. Верхній-вищий клас - "аристократи по крові", їх вирізняє велике багатство, великосвітські манери, елітний спосіб життя.
2. Нижній-вищий клас - "нові багаті", які ще не встигли створити потужній родовід, займають найвищі пости в промисловості, бізнесі, політиці тощо.
3. Верхній-середній клас - дрібна буржуазія, високооплачувані професіонали, спосіб життя наближається до великосвітського, але вони не можуть собі дозволити фешенебельну віллу на найдорожчих курортах чи колекцію найрідкісніших художніх раритетів.
4. Середній-середній клас - основа розвинутого індустріального суспільства, до його складу входять гарно оплачувані службовці, середньо оплачувані професіонали, люди інтелігентних професій.
5. Нижній-середній клас - службовці та кваліфіковані робітники, праця яких за характером наближається радше до розумової, ніж до фізичної.
6. Верхній-нижчий клас - середньо та малокваліфіковані робітники, зайняті у масовому виробництві. Характерні риси: невисокий рівень освіти, пасивне дозвілля, примітивні розваги, зловживання алкоголем.
7. Нижній-нижчий клас - "соціальне дно": мешканці підвалів, горищ та інших малопридатних для життя місць. Вони без освіти або з початковою освітою, жебракують чи мають випадкові заробітки. їм властивий комплекс неповноцінності через безпросвітну бідність та постійні приниження.
Відмінності класової системи від рабства, каст і станів*25
*25: {Култыгин В. П. Исследования социальной структуры в переходных обществах (историко-методологический обзор) // Социологические исследования. - 1001. - № 4. - С. 111-119.}
1) класові системи гнучкі й мінливі. На відміну від інших типів страт класи не встановлюються за допомогою юридичних або релігійних процедур. Межі між класами ніколи не є застиглими й чітко окресленими. Не існує формальних обмежень для змішаних шлюбів між людьми з різних класів;
2) значною мірою класові позиції Відкриті для досягнення. Приналежність індивіда до класу не дається просто при народженні, як це відбувається в інших типах стратифікаційних систем. Соціальна мобільність, тобто рух нагору й униз у класовій структурі, значно більше поширена, ніж в інших типах структур;
3) приналежність до класу Обгрунтована економічно. Класи залежать від економічних відмінностей між групами індивідів, від нерівності у володінні матеріальними ресурсами. В інших типах стратифікаційних систем найважливіше значення мають не економічні фактори (наприклад, релігія в індійській кастовій системі);
4) класові системи широкомасштабні й мають знеособлений характер. В інших типах стратифікаційних систем нерівність виражена, насамперед, у персоналізованих відносинах боргу або обов'язку - між кріпаком і дворянином, рабом і рабовласником, представниками вищих і нижчих каст. На відміну від цього класова система діє переважно за допомогою безособових великомасштабних асоціацій, наприклад, одна з головних підстав класових відмінностей - це нерівність в оплаті й умовах праці.
Схожі статті
-
Соціологія - Кузьменко Т. М. - Типи стартифікаційних систем
1. Соціальна структура та соціальна стратифікація. 2. Типи стрАтИфікацйних систем. 3. Середній клас: ознаки, функції. Соціальна структура та соціальна...
-
Соціологія - Кузьменко Т. М. - Соціальна структура та соціальна стратифікація
1. Соціальна структура та соціальна стратифікація. 2. Типи стрАтИфікацйних систем. 3. Середній клас: ознаки, функції. Соціальна структура та соціальна...
-
Соціологія - Кузьменко Т. М. - ТЕМА 4. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА
1. Соціальна структура та соціальна стратифікація. 2. Типи стрАтИфікацйних систем. 3. Середній клас: ознаки, функції. Соціальна структура та соціальна...
-
Соціологія - Кузьменко Т. М. - Типологія суспільств
1. Поняття та ознаки суспільства. 2. Типологія суспільств. 3. Суспільство як соціальна система. Поняття суспільства та його типи СУСПІЛЬСТВО Аристотель...
-
Соціологія - Кузьменко Т. М. - Поняття суспільства та його типи
1. Поняття та ознаки суспільства. 2. Типологія суспільств. 3. Суспільство як соціальна система. Поняття суспільства та його типи СУСПІЛЬСТВО Аристотель...
-
Соціологія - Кузьменко Т. М. - ТЕМА 3. СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА. ТИПОЛОГІЯ СУСПІЛЬСТВ
1. Поняття та ознаки суспільства. 2. Типологія суспільств. 3. Суспільство як соціальна система. Поняття суспільства та його типи СУСПІЛЬСТВО Аристотель...
-
Соціологія - Кузьменко Т. М. - Суспільство як соціальна система
Суспільство - це така система, основними елементами якої є особистості, а також інші соціальні суб'єкти, соціальні норми та соціальні зв'язки. Соціальна...
-
Соціологія - Кузьменко Т. М. - Поняття соціології. Її об'єкт та предмет
Курс соціології є обов'язковим навчальним предметом для вивчення у вищих навчальних закладах України. Сучасна освічена людина повинна володіти системою...
-
Соціологія - Кузьменко Т. М. - ТЕМА 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА
Курс соціології є обов'язковим навчальним предметом для вивчення у вищих навчальних закладах України. Сучасна освічена людина повинна володіти системою...
-
Соціологія - Кузьменко Т. М. - Розуміюча соціологія М. Вебера
Німецький соціолог МАКС ВЕБЕР (1864-1920 рр.) "Протестантська етика і дух капіталізму" (1904 р.) Засновник "розуміючої соціології" (метод розуміння...
-
Соціологія - Кузьменко Т. М. - О. Конт - засновник соціології. позитивізм та натуралізм
ОГЮСТ КОНТ (Франція; 1798-1857 рр.). ("Курс позитивної філософії", "Система позитивної політики"). У роботі "Курс позитивної філософії" (1839 р.) О. Конт...
-
Соціологія - Кузьменко Т. М. - Функції соціології
Сучасна структура соціологічного знання постала внаслідок якісних змін у самому змісті цього знання, методах його отримання і характері соціальних...
-
Соціологія - Кузьменко Т. М. - Структура соціологічного знання
Сучасна структура соціологічного знання постала внаслідок якісних змін у самому змісті цього знання, методах його отримання і характері соціальних...
-
Соціологія - Кузьменко Т. М. - Соціологія другої половини ХХ ст.: характерні риси
Німецький соціолог МАКС ВЕБЕР (1864-1920 рр.) "Протестантська етика і дух капіталізму" (1904 р.) Засновник "розуміючої соціології" (метод розуміння...
-
Соціологія - Кузьменко Т. М. - ВСТУП
Курс соціології є обов'язковим навчальним предметом для вивчення у вищих навчальних закладах України. Сучасна освічена людина повинна володіти системою...
-
Соціологія - Кузьменко Т. М. - Соціологія Е. Дюркгейма
Французький соціолог ЕМІЛЬ ДЮРКГЕЙМ (1858-1917 рр.) "Правила соціологічного методу", "Метод соціології" Дві тенденції в соціологічній концепції:...
-
Соціологія - Кузьменко Т. М. - Соціологічний психологізм
МАРКСИЗМ Карл Маркс (Німеччина; 1818-1883 рр.), Фрідріх Енгельс (Німеччина; 1820-1895рр.). Основні ідеї Базис-надбудова (система матеріально-виробничих...
-
Соціологія - Кузьменко Т. М. - Марксистська соціологія
МАРКСИЗМ Карл Маркс (Німеччина; 1818-1883 рр.), Фрідріх Енгельс (Німеччина; 1820-1895рр.). Основні ідеї Базис-надбудова (система матеріально-виробничих...
-
Соціологія - Кузьменко Т. М. - TEMA 2. ІСТОРІЯ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ДУМКИ
1. Періодизаи/я історії соціології. 2. Протосоціологія. 3. О. Конт - засновник соціології. Позитивізм та натуралізм. 4. Марксистська соціологія. 5....
-
Соціологія - Кузьменко Т. М. - Протосоціологія
1. Періодизаи/я історії соціології. 2. Протосоціологія. 3. О. Конт - засновник соціології. Позитивізм та натуралізм. 4. Марксистська соціологія. 5....
-
Соціологія - Кузьменко Т. М. - Періодизація історії соціології
1. Періодизаи/я історії соціології. 2. Протосоціологія. 3. О. Конт - засновник соціології. Позитивізм та натуралізм. 4. Марксистська соціологія. 5....
-
Соціологія - Кузьменко Т. М. - Основні категорії соціології. Зміст поняття "соціальне"
Категорії соціології - це основні стрижеві поняття, які відображають, описують певні явища, процеси, аспекти Ц об'єкта соціології, тобто суспільства....
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 5.2 Теорія "соціальної дії"
Як же "працює" поняття "ідеальний тип" у Вебера? Щоб відповісти на це питання, необхідно ввести ще одне фундаментальне поняття соціології Вебера -...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 3.1 Психологічні концепції в західноєвропейській соціології
Ключові поняття та терміни - психологічний напрямок - нелогічні закони - натовп - психологічний еволюціонізм - усвідомлення роду - соціальний розум -...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - § 3. Соціологічні концепції першої половини XX ст
ВІЛЬФРЕДО ФЕДЕРІКО ПАРЕТО (1848-1923) Італійський соціолог і економіст В. Ф. Парето був яскравим представником так званого психологізму в соціології....
-
Принципово інших поглядів на соціально-політичний розвиток суспільства притримувався Карл Марксі 1818-1883). Значний вплив на розвиток соціології мала...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 1. Соціологія як наука про суспільство
Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ 1. Соціологія як наука про суспільство Перш за все, необхідно з'ясувати: що таке...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ
Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ 1. Соціологія як наука про суспільство Перш за все, необхідно з'ясувати: що таке...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - І. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ СОЦІОЛОГІЇ
Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ 1. Соціологія як наука про суспільство Перш за все, необхідно з'ясувати: що таке...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Функціоналістський та конфліктологічний підходи
Розглядаючи витоки наукового суспільствознавства, ми вже зазначали, що перші соціологічні концепції мали своїм предметом проблематику макрорівня. Ця...
Соціологія - Кузьменко Т. М. - Концепції соціальної стратифікації