Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 8.6. Екскурс: українська реідеологізація
На перший погляд, грандіозні суспільні трансформації в СРСР і в країнах Східної Європи повинні були призвести до зникнення ідеологічних відмінностей між, умовно кажучи, східними і західними соціологіями, тим більше, що ці відмінності мали, як уже зазначалося, вторинний характер і, по суті, були конкуруючими версіями того самого модерністського проекту встановлення справедливості й рівності.
Власне кажучи, соціологічний розвиток у суспільствах, що трансформуються, рухається саме в напрямку зняття відмінностей, а власне кажучи - у напрямку засвоєння західної версії модерністського проекту. Про це свідчить безліч фактів, зокрема видання західних підручників з соціології минулих десятиліть, відтворення як конкретних західних теорій (і визначень), так і цілих систем мислення в новітніх підручниках соціології, виданих вітчизняними авторами.
Виходить, начебто суспільства Східної Європи (насамперед нас цікавить Україна), які трансформуються, в змозі адекватно описати і зрозуміти себе за допомогою стандартних підручників і стандартних соціологічних схем, що розроблені на Заході в 60-і - 70-і роки XX ст. й описують західне суспільство того часу. Це докорінно неправильно і тягне за собою певну небезпеку. Які небезпеки тут криються? Перша небезпека полягає в консервуванні соціологічних методологій радянського часу. Практично сучасна українська соціологія, як показує досвід минулих років, може користуватися тією же фразеологією і зберігати той самий ідеологічний пафос, що і радянська соціологія двадцяти-тридцятирічної давнини. Треба просто не згадувати деякі одіозні імена і терміни. Це відбувається не тому, що соціологи ідеологічно перефарбовуються. Навпаки, навіть відмовившись від марксизму і перейшовши на позиції структуралізму, системного підходу, теорії обміну тощо, вони зберігають свою ідеологічну - на вищому рівні - самототожність, зберігають вірність модерністському проекту здійснення рівності й справедливості (хоча в пору їхньої молодості вони осмислювали цей проект як проект побудови соціалізму і комунізму).
Друга небезпека полягає в консервуванні соціологічного пізнання на рівні західних теорій і методологій двадцяти-тридцятирічної давнини. Зрозуміло, що нашим соціологам зручні і зрозумілі ці теорії, ідеологічно і теоретично добре знайомі. Марксизм і західні теорії суспільства системно-структурного напряму схожі не тільки ідеологічно, але і теоретично. Вони грунтуються на загальних об'єктивістських і натуралістських передумовах, що забезпечує їх швидке й успішне сприйняття в пострадянському соціологічному середовищі.
Небезпека консервації цілком конкретних ідей та ідеологій, а отже, і консервації відсталого стану вітчизняної соціології пояснюється, насамперед тим, що саме західне суспільство поступове відмовляється як від застарілих діагностичних інструментів, так і від нормативних визначень, скажемо умовно, здоров'я суспільства, тобто від традиційних уявлень про соціальний ідеал.
Старі теорії і старі підручники не придатні для опису сьогоднішнього стану суспільства. Вони не придатні і для опису нашого суспільства, тому що більш ніж наївно намагатися пристосувати українські реали до суспільного ідеалу Заходу двадцяти-тридцятилітньої давнини.
І західне суспільство, і українське змінилися, причому не в останню чергу під впливом модерністського проекту. І західне суспільство, і українське майже одночасно прийшли до необхідності докорінної когнітивної переорієнтації. В Україні когнітивна переорієнтація збіглася з руйнівними реформами і повною відмовою від придбаного раніше знання. Тому перевизначення практично не відбулося. Зараз ми живемо не своїм знанням, а ідеологією західного модерну тридцяти - сорокалітньої давнини. Разом і ідеологією засвоюються і соціологічні теорії, і методології, тим більше що духовний "грунт" для цього дбайливо підготовлений модерністським марксизмом.
Схожі статті
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.3. Об'єктивізм
У подальшому розвитку соціології обидві ці тенденції - об'єктивістська і культурно-аналітична - виявляються і постійно, хоча і досить рідко в підкреслено...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.10. Пізнання як творчість світу
Вище, говорячи про книгу Бергера і Лукмана "Соціальна конструкція реальності", ми відзначили, що їхня концепція будується діалектично: пізнаючи...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.2. Репрезентативна культура
Соціологія, починаючи з Опоста Конта, якого вважають родоначальником цієї науки, зосереджувалася насамперед на аналізі культурних закономірностей...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 7.9. Категорії моностилістичної культури
Для характеристики феномену моностилізму знову звернемося до ідеї репрезентативної культури. Згадавши визначення, дане Тенбруком, приходимо до висновку,...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 7.8. Що таке моностилізм
Для характеристики феномену моностилізму знову звернемося до ідеї репрезентативної культури. Згадавши визначення, дане Тенбруком, приходимо до висновку,...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 5.4. Дюркгейм про релігію і ритуали
Єдина спроба проаналізувати різноманітні функції ритуалів як єдине системно організоване ціле належить Е. Дюркгейму. У своїй інтерпретації ритуалу...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 2.1. Характеристики понять "особистість" та "індивід"
Незважаючи на величезну кількість різних характеристик і визначень понять "особистість" та "індивід" для наших цілей можна вказати на кілька головних,...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 8.3. "Модерністський проект"
Перевизначення ситуації відбулося в XVIII ст., у період піднесення буржуазії. Узагалі ж справа виглядала так, начебто в цей період соціальна нерівність...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.1 О. Конт як основоположник соціології
Соціологія, починаючи з Опоста Конта, якого вважають родоначальником цієї науки, зосереджувалася насамперед на аналізі культурних закономірностей...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.7. Соціальна феноменологія
Прямий попередник символічного інтеракціонізму - американський соціолог Чарльз Лантухи (1864-1929). Вихідною передумовою його теорії було твердження про...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 5.5. Типи і функції ритуалів
Дюркгеймівська класифікація ритуалів-мабуть, найсистематичніша й найобгрунтованіша. Але і вона не містить у собі всього різноманіття типів ритуалів....
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.6. Визначення ситуації
Прямий попередник символічного інтеракціонізму - американський соціолог Чарльз Лантухи (1864-1929). Вихідною передумовою його теорії було твердження про...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 5.2. Ритуали і соціальні інститути
Ритуалізація певних систем діяльності, відрив їх від реального життєвого енергетичного субстрату є формою утворення соціальних інститутів....
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 4.7.1. Політика: ідеологія і практика
Прагнення до домінування одних людей і груп над іншими характерне насамперед для політичної й економічної сфер життя. У політиці це боротьба за владу, в...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 4.7. Насильство як засіб домінування і панування
Питанням насильства вжитті людей присвячено багато праць, вони є предметом заклопотаності політиків, зачіпають життєві інтереси мільйонів людей в усьому...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 8.5. Модернізм у вивченні соціальної структури
Для соціального пізнання і конкретної соціальної діяльності модерністський проект був ніби масштабом, відповідно до якого повинні відбуватися культурна і...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 8.4. Марксизм і модернізм
Можна сказати, що дослідження соціальної структури взагалі і соціальної нерівності зокрема стали одним з результатів реалізації модерністського проекту...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 4.6. Про природу любові і сакральності
Людина всередині об'єктивного Всесвіту, що спостерігається, знаннями про який вона зобов'язана науці ("науковій картині світу"), створює свій...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 8.2. Вертикальні класифікації
Більшість авторів стверджує, що соціальна нерівність була завжди. Справді, нерівність людей є емпіричним фактом. Люди розрізняються за своїми смаками, за...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 7.13. Культурні інсценівки
Однозначно відповісти на запитання про те, що є джерелом нових культурних стилів і форм, неможливо. Нові стилі і форми приходять буквально звідусіль: із...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 7.12. Нові культурні моделі
Однозначно відповісти на запитання про те, що є джерелом нових культурних стилів і форм, неможливо. Нові стилі і форми приходять буквально звідусіль: із...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 7.10. Сакральне ядро моностилістичної культури
Використання категорій моностилістичної культури при описі соціокультурної системи може призвести до парадоксальних на перший погляд висновків....
-
Наслідуючи методу сходження від абстрактного до конкретного, перейдімо від опису історичної еволюції інформаційної ємності людини до опису інформаційних...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 2.4. Людина - семіотична істота
Поведінка тварин цілком визначається тими ситуаціями-подіями, з якими вони зіштовхуються (у випадку небезпеки тварина біжить, якщо хоче їсти, шукає їжу...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 7.7. Стильова диференціація
У соціологічній літературі нашого століття дуже часто вживається термін життєвий стиль. Він походить від веберівського Lebensfь'3uhrung, шо можна...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 7.6. Життєвий стиль і Lebensfuhrung
У соціологічній літературі нашого століття дуже часто вживається термін життєвий стиль. Він походить від веберівського Lebensfь'3uhrung, шо можна...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 7.5. Життєві форми в Шпрангера
Розглянемо еволюцію понять життєвої форми і життєвого стилю. У XV-XV1 ст. ці поняття вживалися все рідше, а в Новий час з його універсалістським і...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 6.9. Свобода в "лівому" дискурсі
Дотепер ми протиставляли дві полярні концепції свободи. Залишається питання, до якого з цих полюсів схиляються уявлення про свободу, що пропагуються...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 6.6. Структура ідеологій
Якщо ж проаналізувати новітній розвиток уявлень про власність, характерних для лівих політичних рухів (особливо уявлень про земельну власність), можна...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 6.5. Земля як власність
Якщо ж проаналізувати новітній розвиток уявлень про власність, характерних для лівих політичних рухів (особливо уявлень про земельну власність), можна...
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 8.6. Екскурс: українська реідеологізація