Соціологія - Герасимчук А. А. - Поняття та структура соціального інституту
Система являє собою сукупність елементів, між якими існує взаємозв'язок і взаємодія і які в цій взаємодії утворюють єдине ціле.
Суспільство розглядають як макросистему, яка включає сукупність підсистем.
Поняття соціальної системи
Соціальна система - це складно-організоване цілісне утворення, впорядковане і пов'язане з сукупністю взаємо-детермінованих зв'язків між його елементами.
Можна виділити ряд особливостей, які притаманні соціальній системі:
1) цілісність, відносна завершеність об'єкта і його відносна єдність;
2) наявність внутрішніх зв'язків;
3) наявність зовнішніх зв'язків з іншими об'єктами та системами;
4) має свою структуру, внутрішню будову;
5) соціальна система як об'єкт є відносно автономною;
6) само-організована і само-регульована система;
7) виконує численні функції;
8) соціальна система скерована на досягнення певного результату. Сучасне суспільство - це система, яка складається з окремих рівнів соціальних спільностей.
При соціологічному аналізі в основному вивчають суб'єкти чотирьох рівнів спільності.
По-перше, фундаментальний рівень формування, організації суспільства - це людство в цілому, що формує свої інтереси як єдина цивілізація.
. По-друге, це соціальні інститути.
Поняття та структура соціального інституту
Соціальний інститут - це стійка, організована форма діяльності груп, спільностей людей, соціальних верств, форма закріплення і спосіб здійснення спеціалізованої діяльності, яка забезпечує функціонування суспільних відносин. Соціальні інститути виникають в процесі суспільного розподілу праці і суспільних відносин в межах соціальної організації суспільства. їх діяльність може бути охарактеризована з зовнішнього та внутрішнього боку. Зовнішні соціальні інститути - це сукупність осіб, установ, які володіють певними матеріальними засобами і здійснюють конкретну соціальну функцію. Змістовна, внутрішня сторона діяльності соціальних інститутів - певний набір стандартів поведінки конкретних осіб в конкретній ситуації. Кожний соціальний інститут характеризується наявністю мети діяльності, конкретними функціями, що забезпечують її досягнення, набором соціальних позицій та ролей, типових для певного соціального інституту, а також системою санкцій.
Інституціоналізовані соціальні зв'язки бувають формальні і неформальні.
Формальні соціальні інститути мають загальну ознаку - взаємодія між суб'єктами здійснюється на основі формально обумовлених правил, законів, регламентів, положень і т. п.
Неформальні соціальні інститути хоча і регламентуються в соціальних діях, зв'язках, але не оформлені законом. Неформальні соціальні інститути грунтуються на особистих зв'язках, взаємних симпатіях, безпосередньому спілкуванні. Прикладом неформального соціального інституту може бути дружба.
Кожний соціальний інститут має свою структуру, яка включає:
1.Соціальні норми, правила, які уособлюються у вимогах, статутах, інструкціях, законах.
Соціальні норми - це система вимог і правил, які встановлені суспільством або групою щодо своїх членів з метою здійснення ними діяльності за певним зразком. Соціальні норми деперсоналізовані, вони стосуються кожного члена суспільства.
2. Наявність спеціалізованих установ, закладів (наприклад, тюрма, церква як будівля),
3. Спеціалізований професійний суб'єкт соціального інституту (наприклад, в політичних інститутах - чиновники).
4. Організація соціального контролю, який відбувається через відповідні санкції.
Прикладом формального соціального інституту може бути суд. Соціальні норми уособлюються в даному випадку в юридичних законах. Спеціалізованим закладом є суд як установа. Спеціалізовані суб'єкти соціального інституту - судді, прокурори, адвокати і т. д. Здійснення соціального контролю відбувається через санкції (покарання за скоєний злочин).
Схожі статті
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Поняття соціальної системи
Система являє собою сукупність елементів, між якими існує взаємозв'язок і взаємодія і які в цій взаємодії утворюють єдине ціле. Суспільство розглядають...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Функції знання соціального утворення
Знання соціального утворення виявляється в таких функціях: - як критерій оцінки відповідності стану суспільства і його елементів досягнутому рівню...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - 3.2. Суспільство як соціальна система
Система являє собою сукупність елементів, між якими існує взаємозв'язок і взаємодія і які в цій взаємодії утворюють єдине ціле. Суспільство розглядають...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Сутність поняття "суспільство"
3.1. Суспільство і соціальні структури Суспільство - це спосіб існування людства, сукупність форм спільної життєдіяльності людей, які історично...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Визначення поняття "соціологія"
Розмірковуючи про місце соціологи в системі суспільних і гуманітарних наук, А. О. Бороноєв, В. Я. Єльмеєв, В. М. Орлов у статті "Про предмет соціології...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Категорії проведення соціальних досліджень
Знання соціального утворення виявляється в таких функціях: - як критерій оцінки відповідності стану суспільства і його елементів досягнутому рівню...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Методологічні категорії
Знання соціального утворення виявляється в таких функціях: - як критерій оцінки відповідності стану суспільства і його елементів досягнутому рівню...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - 3.1. Суспільство і соціальні структури
3.1. Суспільство і соціальні структури Суспільство - це спосіб існування людства, сукупність форм спільної життєдіяльності людей, які історично...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Основні ознаки суспільства
3.1. Суспільство і соціальні структури Суспільство - це спосіб існування людства, сукупність форм спільної життєдіяльності людей, які історично...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Розділ 3. СОЦІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СУСПІЛЬСТВА
3.1. Суспільство і соціальні структури Суспільство - це спосіб існування людства, сукупність форм спільної життєдіяльності людей, які історично...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Соціологія в системі суспільних і гуманітарних наук
Розмірковуючи про місце соціологи в системі суспільних і гуманітарних наук, А. О. Бороноєв, В. Я. Єльмеєв, В. М. Орлов у статті "Про предмет соціології...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - 2.1. Функції соціології
2.1. Функції соціології Функції кожної науки обумовлюють необхідність її виникнення та зв'язків з повсякденною практикою життя суспільства. Вони фіксують...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Розділ 2. ФУНКЦІЇ, МЕТОДИ І КАТЕГОРІЇ СОЦІОЛОГІЇ
2.1. Функції соціології Функції кожної науки обумовлюють необхідність її виникнення та зв'язків з повсякденною практикою життя суспільства. Вони фіксують...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Соціологічні погляди Еміля Дюркгейма
Могутній поштовх у становленні соціологічної думки був зроблений Гегелем (1770-1831). Німецький мислитель в центрі уваги поставив не абстрактні роздуми...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Соціальні реформи Огюста Конта
Могутній поштовх у становленні соціологічної думки був зроблений Гегелем (1770-1831). Німецький мислитель в центрі уваги поставив не абстрактні роздуми...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Інструментальна функція
2.1. Функції соціології Функції кожної науки обумовлюють необхідність її виникнення та зв'язків з повсякденною практикою життя суспільства. Вони фіксують...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Управлінська функція
2.1. Функції соціології Функції кожної науки обумовлюють необхідність її виникнення та зв'язків з повсякденною практикою життя суспільства. Вони фіксують...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Організаційно-технологічна функція
2.1. Функції соціології Функції кожної науки обумовлюють необхідність її виникнення та зв'язків з повсякденною практикою життя суспільства. Вони фіксують...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Прогностична функція
2.1. Функції соціології Функції кожної науки обумовлюють необхідність її виникнення та зв'язків з повсякденною практикою життя суспільства. Вони фіксують...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Пізнавальна функція
2.1. Функції соціології Функції кожної науки обумовлюють необхідність її виникнення та зв'язків з повсякденною практикою життя суспільства. Вони фіксують...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Гегелівська концепція взаємовідносин
Могутній поштовх у становленні соціологічної думки був зроблений Гегелем (1770-1831). Німецький мислитель в центрі уваги поставив не абстрактні роздуми...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Особливості соціологічних категорій
Категорії, поняття кожної науки відображають внутрішні зв'язки, якості об'єктивної реальності, яка була виділена практичною діяльністю людей і стала...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Вимоги до категорії соціології
Категорії, поняття кожної науки відображають внутрішні зв'язки, якості об'єктивної реальності, яка була виділена практичною діяльністю людей і стала...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Основна категорія соціології-категорія "соціальне"
Категорії, поняття кожної науки відображають внутрішні зв'язки, якості об'єктивної реальності, яка була виділена практичною діяльністю людей і стала...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - 2.3. Категорії соціології
Категорії, поняття кожної науки відображають внутрішні зв'язки, якості об'єктивної реальності, яка була виділена практичною діяльністю людей і стала...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Концепції функціональної орієнтації
Палітра сучасних соціологічних концепцій зарубіжної соціології' різнобарвна і широко планова. Важко перерахувати всі ті концепції, які з'являються,...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Технологічний детермінізм
Представники феноменологічної лінії (Альфред Шутц, Петер Бергер, Томас Лукман) стоять на крайніх суб'єктивних позиціях. Філософською основою...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Неоконсерватизм
Представники феноменологічної лінії (Альфред Шутц, Петер Бергер, Томас Лукман) стоять на крайніх суб'єктивних позиціях. Філософською основою...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Теорія "нового гуманізму"
Представники феноменологічної лінії (Альфред Шутц, Петер Бергер, Томас Лукман) стоять на крайніх суб'єктивних позиціях. Філософською основою...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Феноменологічна та етнометодологічна лінії
Представники феноменологічної лінії (Альфред Шутц, Петер Бергер, Томас Лукман) стоять на крайніх суб'єктивних позиціях. Філософською основою...
Соціологія - Герасимчук А. А. - Поняття та структура соціального інституту