Соціологія - Герасимчук А. А. - Сутність поняття "суспільство"
3.1. Суспільство і соціальні структури
Суспільство - це спосіб існування людства, сукупність форм спільної життєдіяльності людей, які історично розвиваються.
Сутність поняття "суспільство"
Термін "суспільство" використовується в різних значеннях: від найширшого (соціальна форма руху матерії, людство в своєму історичному розвитку) через різні проміжні значення (античне суспільство, світське суспільство і т. д.) до найвужчого-різновид організації, об'єднання.
Поняття "суспільство" в процесі історичного розвитку філософської соціологічної думки набувало різних інтерпретацій. В античності сфера людського існування ототожнювалася не з суспільством, аз державою. У філософії Нового часу уявлення про суспільство формувалися в межах теорії приватного права і суспільного договору, де зазначено, що виникнення держави і права є результатом свідомої угоди між людьми. Пізніше Гегель відокремив громадянське суспільство як сферу приватних (майнових та ін.) інтересів від держави.
Основоположник соціології як науки французький соціолог Огюст Конт вважав суспільство функціональною системою, структуру якої складають сім'я, держава, власність, релігія, мова і яка базується на розподілі праці і солідарності.
Представники органістичної школи в соціології (Г. Спенсер, А. Шеффлє, П. Лілієнфельд, Р. Бормс, А. Еспінас та ін.) стверджували, що суспільство-організм, і виділяли ряд аналогій між суспільством і біологічним організмом. Патріарх французької соціологічної школи Еміль Дюркгейм розглядав суспільство як над індивідуальну духовну реальність, основану на "колективних уявленнях".
Класик німецької соціології Макс Вебер вважав, що суспільство - це взаємодія людей, яка є продуктом соціальної, тобто орієнтованої на інших людей, дії. Американський соціолог Талкотт Парсонс також виходив з "соціальної дії", коли зазначав, що суспільство - це система, для утворення якої служать норми, цінності і т. д.
Таким чином, поняття суспільства в своєму історичному розвитку мало велику кількість різних тлумачень залежно від історичного періоду, а також концепцій і шкіл, в межах яких воно формувалося.
В сучасній науковій літературі суспільство визначають як сукупність всіх способів взаємодії і форм об'єднання людей, в яких виражається їх всебічна залежність один від одного.
Основні ознаки суспільства
Основною важливою ознакою суспільства є територія, на якій консолідуються соціальні зв'язки. Планета надає можливість багатьом спільностям людей знайти свою екологічну нішу для забезпечення життєвих потреб, життєдіяльності індивідів - набути своїх неповторних рис, обумовлених різноманітними кліматичними умовами і природним ландшафтом.
Територія - основа соціального простору, в якому розвиваються відносини і взаємодія індивідів. Здатність підтримувати і відтворювати високу інтенсивність внутрішніх зв'язків - інша ознака, притаманна суспільству. Колективна свідомість, наявність загальної волі, що стоїть на перешкоді людському егоїзму, Еміль Дюркгейм вважав основою стійкості і єдності суспільства. Саме завдяки фундаментальним цінностям, які засвоюються більшістю населення і орієнтують кожного індивіда на дотримання норм спільної життєдіяльності, і зберігається суспільство - вважає соціолог Роберт Мертон.
На початку зародження суспільства людей зв'язували узи родини і сусідства, що будувалися на емоційній" напівінстинктивній основі, на звичці, на побоюванні залишитися без допомоги і підтримки. Фердинанд Тьонніс називає суспільство, що базується на спорідненості і сусідстві, общиною. Але система міжособистісної взаємодії у міру зростання населення не могла довго підтримувати стійкість зв'язків між людьми.
Основним стабілізуючим фактором суспільства стають соціальні структури. Під структурою в соціології розуміють стійкі соціальні утворення, зв'язки, відношення: соціальні спільності, соціальні інститути і т. д. Саме вони реалізують життєво важливі для суспільства цілі і завдання.
Соціальна спільність - це сукупність індивідів, яка реально існує, яку можна емпірично зафіксувати, що відрізняється відносною цілісністю та виступає самостійним суб'єктом соціальної дії (сім'я, молодь, політична партія і т. п.).
Соціальний інститут-стійкі форми організації спільної діяльності людей (армія, церква, школа, право, власність і т. д.).
Схожі статті
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - 3.1. Суспільство і соціальні структури
3.1. Суспільство і соціальні структури Суспільство - це спосіб існування людства, сукупність форм спільної життєдіяльності людей, які історично...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Розділ 3. СОЦІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СУСПІЛЬСТВА
3.1. Суспільство і соціальні структури Суспільство - це спосіб існування людства, сукупність форм спільної життєдіяльності людей, які історично...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Теорія "нового гуманізму"
Представники феноменологічної лінії (Альфред Шутц, Петер Бергер, Томас Лукман) стоять на крайніх суб'єктивних позиціях. Філософською основою...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Визначення поняття "соціологія"
Розмірковуючи про місце соціологи в системі суспільних і гуманітарних наук, А. О. Бороноєв, В. Я. Єльмеєв, В. М. Орлов у статті "Про предмет соціології...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Основна категорія соціології-категорія "соціальне"
Категорії, поняття кожної науки відображають внутрішні зв'язки, якості об'єктивної реальності, яка була виділена практичною діяльністю людей і стала...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Розділ І. СОЦІОЛОГІЯ ЯК САМОСТІЙНА НАУКА ПРО СУСПІЛЬСТВО
Шановний Читачу! Ти розпочинаєш вивчення нової для себе дисципліни - соціології. Сьогодні соціологія викладається як норма/пивний курс на всіх...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - 2.1. Функції соціології
2.1. Функції соціології Функції кожної науки обумовлюють необхідність її виникнення та зв'язків з повсякденною практикою життя суспільства. Вони фіксують...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Прогностична функція
2.1. Функції соціології Функції кожної науки обумовлюють необхідність її виникнення та зв'язків з повсякденною практикою життя суспільства. Вони фіксують...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Пізнавальна функція
2.1. Функції соціології Функції кожної науки обумовлюють необхідність її виникнення та зв'язків з повсякденною практикою життя суспільства. Вони фіксують...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Інструментальна функція
2.1. Функції соціології Функції кожної науки обумовлюють необхідність її виникнення та зв'язків з повсякденною практикою життя суспільства. Вони фіксують...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Управлінська функція
2.1. Функції соціології Функції кожної науки обумовлюють необхідність її виникнення та зв'язків з повсякденною практикою життя суспільства. Вони фіксують...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Організаційно-технологічна функція
2.1. Функції соціології Функції кожної науки обумовлюють необхідність її виникнення та зв'язків з повсякденною практикою життя суспільства. Вони фіксують...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Розділ 2. ФУНКЦІЇ, МЕТОДИ І КАТЕГОРІЇ СОЦІОЛОГІЇ
2.1. Функції соціології Функції кожної науки обумовлюють необхідність її виникнення та зв'язків з повсякденною практикою життя суспільства. Вони фіксують...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Феноменологічна та етнометодологічна лінії
Представники феноменологічної лінії (Альфред Шутц, Петер Бергер, Томас Лукман) стоять на крайніх суб'єктивних позиціях. Філософською основою...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Соціологічні погляди Еміля Дюркгейма
Могутній поштовх у становленні соціологічної думки був зроблений Гегелем (1770-1831). Німецький мислитель в центрі уваги поставив не абстрактні роздуми...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Соціальні реформи Огюста Конта
Могутній поштовх у становленні соціологічної думки був зроблений Гегелем (1770-1831). Німецький мислитель в центрі уваги поставив не абстрактні роздуми...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Технологічний детермінізм
Представники феноменологічної лінії (Альфред Шутц, Петер Бергер, Томас Лукман) стоять на крайніх суб'єктивних позиціях. Філософською основою...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Неоконсерватизм
Представники феноменологічної лінії (Альфред Шутц, Петер Бергер, Томас Лукман) стоять на крайніх суб'єктивних позиціях. Філософською основою...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Гегелівська концепція взаємовідносин
Могутній поштовх у становленні соціологічної думки був зроблений Гегелем (1770-1831). Німецький мислитель в центрі уваги поставив не абстрактні роздуми...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Соціологія в системі суспільних і гуманітарних наук
Розмірковуючи про місце соціологи в системі суспільних і гуманітарних наук, А. О. Бороноєв, В. Я. Єльмеєв, В. М. Орлов у статті "Про предмет соціології...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Частина І. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА СОЦІОЛОГІЯ
Шановний Читачу! Ти розпочинаєш вивчення нової для себе дисципліни - соціології. Сьогодні соціологія викладається як норма/пивний курс на всіх...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Об'єкт і предмет соціології
Шановний Читачу! Ти розпочинаєш вивчення нової для себе дисципліни - соціології. Сьогодні соціологія викладається як норма/пивний курс на всіх...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - 1.1. Специфіка соціологічної системи знання
Шановний Читачу! Ти розпочинаєш вивчення нової для себе дисципліни - соціології. Сьогодні соціологія викладається як норма/пивний курс на всіх...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Соціологічна думка вчених Нового часу
Становлення соціологічної думки в ХІІ-ХІV ст. в Європі відбувалось порівняно повільно. Феодальна роздробленість, ворожнеча між удільними князівствами,...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Постулати Нікколо Макіавеллі
Становлення соціологічної думки в ХІІ-ХІV ст. в Європі відбувалось порівняно повільно. Феодальна роздробленість, ворожнеча між удільними князівствами,...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Соціологічна думка мислителів епохи Відродження
Становлення соціологічної думки в ХІІ-ХІV ст. в Європі відбувалось порівняно повільно. Феодальна роздробленість, ворожнеча між удільними князівствами,...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Концепція Фоми Аквінського
Проте, якщо в Сенеки такими спільними ідеями були добро, милосердя, турбота про ближнього і т. д. у їх світському розумінні, то в християнській теології...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Марксистська соціологія
Важливий внесок у сучасну науку про суспільство зробив італійський соціолог Вільфредо Парето (1843-1923), автор "Трактату про загальну соціологію"....
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Соціологічна думка в Росії
Важливий внесок у сучасну науку про суспільство зробив італійський соціолог Вільфредо Парето (1843-1923), автор "Трактату про загальну соціологію"....
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Становлення франкфуртської школи
Важливий внесок у сучасну науку про суспільство зробив італійський соціолог Вільфредо Парето (1843-1923), автор "Трактату про загальну соціологію"....
Соціологія - Герасимчук А. А. - Сутність поняття "суспільство"