Соціологія - Герасимчук А. А. - 7.1. Становлення і розвиток футурології

Слово "футурологія" (від лат. futurum - майбутнє і грецьк. logos - вчення) у широкому його значенні означає сукупність уявлень про майбутнє людства; у вузькому - це галузь наукових знань, яка охоплює перспективи соціальних процесів; часто вживається як синонім прогностики (теорія розробки прогнозів) і прогнозування (практика розробки прогнозів)1. Таке визначення дає один з сучасних словників з соціології. У "Філософському словнику" стосовно футурології читаємо, що це уявлення про майбутнє людства, галузь знань, яка охоплює перспективи соціальних процесів.

7.1. Становлення і розвиток футурології
Виникнення науки

Першим соціологом, який намагався змоделювати майбутній розвиток суспільства, вважає болгарський вчений Н. Ірібаджаков, був арабський мислитель Ібн-Халдун (1322-1406) У праці "Вступ до світової історії" Ібн-Халдун писав, що завданням науки повинно стати не тільки розкриття таємниць сучасного життя суспільства. Вона повинна озброїти людину такими знаннями, які могли б розкрити перед нею шляхи її розвитку в майбутньому.

Релігійна відірваність Сходу від Європи значною мірою впливала і на культурні зв'язки. Тому думки арабського мислителя не були підхоплені європейською філософією, а якщо врахувати те, що Європа поступово входила в морок інквізиції, то вони взагалі були небезпечні для тих, хто їх висловлював.

Термін "футурологія" у 1943 році ввів німецький вчений О. К. Флехтгейм, який окреслив ним "філософію майбутнього", вільну від ідеології і різного роду утопічних вчень. Філософською основою нового напряму в соціології стали, з одного боку, соціологічний емпіризм у поглядах К. Поппера і, з іншого - структурно-функціональний аналіз Р. Мертона та загальна аналітична логіко-дедуктивна система Т. Парсонса.

Причини розвитку футурології

Спочатку майже ніхто з соціологів не підтримав О. К. Флехтгейма, вважаючи, що наука, яка будує прогнози на далеке завтра, мало потрібна; навіщо вдивлятися у XXI ст., коли ми ще не розібралися як слід з проблемами XX. Проте вже в 50-ті і особливо 60-ті роки ставлення до футурології різко змінилося. Виник ряд проблем, які вимагали пояснення та вирішення не тільки питань сьогодення, а й передбачення розвитку й вирішення окремих проблем близького і далекого майбутнього. Основними причинами бурхливого розвитку футурології в країнах Західної Європи були:

- розвиток науково-технічної революції;

- загострення суперечностей суспільно-політичних систем;

- міжнародна стурбованість подальшою долею світу; наростання ознак екологічної кризи;

- загальне усуспільнення продукції і науки.

Розвиток футурології сприяв виникненню у різних країнах Заходу наукових центрів. Так, наприклад, в Англії було створено "Раду соціологічних досліджень", у Франції соціологи організували групу "Перспектива"; в 1967 році в Осло відбувся перший міжнародний конгрес, присвячений проблемам майбутнього людської цивілізації. На книжковому ринку Заходу з'явилася велика кількість праць соціологів, в яких прогнози розвитку західного суспільства і світу взагалі займають чільне місце. Щоправда, вони переважно мали рекламний характер. Серед тих, які набули найбільшої популярності, слід назвати "Технологічне суспільство" (Ж. Еллюль, 1954 р.); "Образ майбутнього" (Ф. Поллак, 1961 р.), "Профілі майбутнього" (А. Ч. Кларк, 1962 р.), "Історія і футурологія" (О. К. Флехтгейм, 1967 р.), "Технологічна людина" (В. Феркісс, 1969 р.), "Активне суспільство". (А. Етціоні, 1969 р.), "Між двома епохами. Роль Америки в технотронній епосі" (З. Бжезінський, 1970р.), "Шок майбутнього" (А. Тоффлер, 1970 р.) та інші.



Схожі статті




Соціологія - Герасимчук А. А. - 7.1. Становлення і розвиток футурології

Предыдущая | Следующая