Соціологія: 100 питань 100 відповідей - Подольська Є. А - Які існують основні стилі управління? Які якості повинен мати лідер?

Лідер - член групи, який добровільно визнає за собою найбільшу міру відповідальності в досягненні групових цілей, тобто значно більшу, ніж того вимагають формальні розпорядження або загальноприйняті норми.

Формальний лідер призначається або обирається, набуваючи таким шляхом офіційного статусу керівника; неформальний лідер - член групи, шо в своїй поведінці найбільш повно відповідає груповим цінностям і нормам. Він веде групу, стимулюючи досягнення групових цілей і виявляючи при цьому в порівнянні з іншими членами більш високий рівень активності.

Функції і стиль діяльності лідера-керівника: - лідер як адміністратор (спостерігає за виконанням, іноді боїться перекласти частину відповідальності на інших);

Лідер як планувальник (методи і засоби), але він один може бути "в курсі справи", а інші зовсім не володіють необхідною інформацією);

Лідер як політик (цілі і лінії поведінки виходять зверху, з групи, від лідера);

Лідер як експерт (достовірність інформації, кваліфікація);

Лідер як представник групи в зовнішньому середовищі ("привратник");

Лідер як регулятор відносин всередині групи ("один з усіх", коли всі тільки через нього можуть вирішувати питання);

Лідер як джерело заохочень і покарань;

Лідер як третейський, суддя і миротворець;

Лідер як приклад;

Лідер як символ групи (імена привласнюють науковим школам, фірмам);

Лідер як чинник, що відміняє індивідуальну відповідальність ("всі претензії - до мне" "дійте моїм ім'ям"); наприклад, Еріх Фромм: "втеча від свободи" (передача своєї свободи лідерам);

Лідер як провідник світогляду;

Лідер як "батько" (фокус позитивних емоцій членів групи, ідеальний об'єкт ідентифікації і відчуття відданості);

Лідер як "козел відпущення" (мішень для агресії у разі невдачі).

Сприйняття лідера групою:

Один з нас;

Подібний більшості з нас;

Кращий з нас.

Керівнику необхідно мати три види навичок:

Технологічні (професійні);

Комунікативні (управлінські);

Концептуальні (ідеї, рішення).

Переваги лідера полягають в тому, що за ним організація визнає моральне право ухвалення рішень в значущих для неї ситуаціях. Це людина, яка займає вершину на ієрархічних сходах статусу і престижу членів організації. Лідер не командує, не наказує і "не тисне" на працівників за - ради досягнення будь-яких, інколи далеких від їхнього розуміння, цілей, а веде людей за собою на розв'язання загальних для даного колективу проблем.

В типології лідерства розрізняють лідерство демократичне і авторитарне, формальне і неформальне, з орієнтацією на завдання і з орієнтацією на відносини.

Найпоширенішими вважаються наступні основні стилі управління:

Авторитарний ("диктатор"): одноосібно визначає стратегії, тактику, диктує, регулює, нав'язує, заохочує роздрібненість групи, суперництво в групі; жорстка ієрархія, фрустрація і агресивність;

Демократичний ("посередник", "довірена особа"): залучення групи до визначення цілей, достатнє інформування; передовіряє відповідальність, а не концентрує в своїх руках; заохочує міжособистісні зв'язки; перешкоджає виникненню ієрархії, диференціації;

Ліберальний ("тільки посередник"): мінімальне втручання в діяльність групи, забезпечує співробітників матеріалами і інформацією.

Найефективнішим є демократичний стиль, але якщо загрожує небезпека, доцільно використовувати і авторитарний.

У виробничих колективах найбільш ефективним виявляється ліберальний стиль, в науковому - авторитарний.

Окрім цих ще існують наступні стилі управління:

Безпосереднє керівництво;

Наставництво;

Співпраця;

Делегування повноважень.

Р. Уїльям виділив також негативні стилі управління:

Пасивний (смутні цілі, формалізм, немає самокритичності);

Місіонерський (ціль - злагода, уникає конфліктів);

Компромісний (керівник часто змінює точку зору, підстроюється).

Соціальна група, колектив - динамічні організації, що знаходяться в стані постійного розвитку, мають свої рівні, функції і стадії, які залежать від зовнішніх, об'єктивних і внутрішніх, суб'єктивних умов. До таких умов суб'єктивного порядку відносяться:

- якості кадрового складу організації, у тому числі керівника;

Характеристика міжособистісних відносин;

Психологічний клімат.

Чинники і умови висунення лідера:

Критична ситуація (небезпека і труднощі подолання перешкод, ситуація, коли хтось повинен "підібрати владу");

Групова нестійкість, конфлікт;

Невідповідність старого лідера керівному положенню;

Потреба в лідерстві (ціннісні орієнтації на владу "воля до влади", стихійний або цілеспрямований рух до владних функцій).

Згідно Фрейду Маккліланду, людина може проходити чотири рівні розвитку:

Пристосування - виховується пошана до традицій і авторитетів "програмується" відповідна певним нормам поведінка;

Незалежність - за умови вільного розвитку, а не придушування свободи, формується відчуття упевненості в собі, виробляється здатність формувати власну думку, з'являється незалежність від інших, демонструється воля, рішучість і мужність; вже в групах дошкільників виділяються ватажки, або активні, досвідчені, з високим рівнем розумового розвитку "ініціатори", а окрім них - "виконавці", "затравлені", "бунтарі". Існує думка, що, якщо до закінчення статевого дозрівання людина не виявляє прагнення володарювати, то освоїти якусь техніку управління в майбутньому вона зможе, але це не замінить потреби володарювати;

Самоствердження - на тлі успіхів в навчанні, сильних емоційних переживань людина вивчається добиватися визнання у оточуючих, застосування влади перетворюється у неї у внутрішню потребу, проте з тією єдиною метою, щоб піднестися над іншими;

Давати/брати - в міжособистісних відносинах людина підкоряється етичним нормам, добровільно виучується брати на себе обов'язки; виконує функції влади, знаходячись на службі в певній установі, з якою вона себе ідентифікує.

Людина може розвивати прагнення до влади у відповідь на авторитарність батьків, братів, сестер, як компенсацію комплексу неповноцінності.

Схожі статті




Соціологія: 100 питань 100 відповідей - Подольська Є. А - Які існують основні стилі управління? Які якості повинен мати лідер?

Предыдущая | Следующая