Соціальна педагогіка - Богданова І. М. - 1.3. Основні етапи сприймання та осмислення навчальної інформації
Унаслідок "переробки" інформації органами чуття створюються цілісні образи предметів та явищ довкілля. Процес створення цих образів називають сприйманням.
Характерними рисами сприймання е: предметність, цілісність, осмисленість, константність. Предметність виявляється у співвіднесенні відомостей про об'єкти із самими об'єктами як носіями певної інформації. Предмети та явища сприймаються як єдине ціле, в якому його окремі компоненти постають в єдності. Відсутність якоїсь деталі предмета не заважає цілісному сприйманню. Ставлення до предмета як цілого, що утворюється в процесі набуття досвіду, визначає його структуру. Константність сприймання полягає в тому, що форма, розмір, колір предметів сприймаються більш-менш усталено, незалежно від умов, за яких предмет сприймається. Осмислення сприйнятого залежить від досвіду та знань особистості. Тому одні й ті самі предмети людьми різного віку і освітнього рівня сприймаються та осмислюються по-різному.
У результаті сприймання у свідомості людини відображаються окремі властивості предметів та явищ, що діють у цей момент на органи чуття. Водночас не лише результати безпосередніх відчуттів (зорових, моторних, тактильних, больових, слухових тощо) відображаються у свідомості тих, хто навчається, а й результати їх минулого досвіду.
На сприймання впливають як суб'єктивні, так і об'єктивні умови. Серед об'єктивних умов, які забезпечують адекватність сприймання, слід визначити яскравість, звучність, динамічність предмета чи явища, тобто силу подразника, та фізичні умови сприймання - освітленість предмета, віддаленість від особи, що сприймає, будову самого предмета (структуру, де чітко окреслені компоненти предмета, контрастність тла та фігури).
У процесі сприймання людина не лише відтворює предмети та явища, а й співвідносить, зіставляє їх з певними групами предметів, які відомі тому, хто сприймає інформацію, з минулим досвідом. Результатом сприймання є образи предметів та об'єктів, що сприймаються. Створенню образів сприяє застосування різноманітного наочного матеріалу. При цьому образ, який сприймається, відтворюється за допомогою матеріалу, що є в розпорядженні студента, тобто стає більш доступним для нього.
Сприймання навчальної інформації здійснюється у такому напрямку: перехід від сприймання простих до сприймання більш складних предметів; збільшення предметів і явищ, що сприймаються; розширення просторових та часових рамок сприймання.
У результаті сприймання виникають суб'єктивні образи об'єктів, що сприймаються, тобто уявлення. Уявлення - це збереження у свідомості людини зовнішніх рис (ознак, властивостей) предметів та явищ, які сприймаються. Вони вважаються нижчою формою знань, оскільки фіксують лише зовнішні властивості предметів та явищ, не розкриваючи їхньої сутності.
Сприймання також тісно пов'язане з осмисленням навчальної інформації, тобто установленням зв'язків між явищами та процесами, з'ясуванням їхньої будови, призначенням, визначенням причин явищ чи подій, що вивчаються, мотивів окремих вчинків особистості тощо.
Осмислення навчальної інформації характеризується більш глибоким перебігом процесів порівняння, аналізу зв'язків між явищами, що вивчаються, з'ясування різноманітних залежностей. У процесі осмислення значно збагачується розуміння інформації, воно стає більш різностороннім та глибоким. На цьому етапі з'являються певне ставлення до інформації, наукові поняття, переконання.
Процес осмислення включає такі дії:
1) аналіз зовнішніх властивостей і ознак предметів або інформації, яка була сприйнята і вивчається, що фіксуються в уявленнях;
2) логічне узагальнення ознак і властивостей предметів та явищ, які вивчаються, та виокремлення з-поміж них найбільш суттєвих і загальних для всіх подібних предметів та явищ;
3) "мисленнєве" осягнення сутності (причин та наслідків) предметів та явищ, що вивчаються, і формування теоретичних понять та узагальнюючих висновків, правил тощо;
4) перевірку обгрунтованості та істинності теоретичних висновків.
Слід зазначити, що у процесі осмислення інформації можуть виникати певні труднощі. Встановлено, що значно складніше виокремити загальні ознаки предметів і явищ, ніж їх відмінності. Це пов'язано з тим, що загальні, суттєві ознаки частіше бувають внутрішніми, а тому їх складніше з'ясувати.
Результатом осмислення є розуміння інформації, що вивчається, та утворення понять. Якщо в уявленнях, як зазначалося раніше, віддзеркалюються одиничні, зовнішні властивості та ознаки, то в поняттях визначається їх глибинна сутність, внутрішні причини та наслідки.
У психології розрізняють два види осмислення: первинне та подальше. Якщо матеріал, який вивчається, не містить складних понять, то достатньо лише первинного осмислення, щоб його зрозуміти. Але якщо матеріал складний, його первинне сприймання та осмислення дають змогу досягти лише розуміння, яке найчастіше буває поверховим, неповним і не завжди стійким. Тому для кращого засвоєння матеріалу підвищеної складності слід рекомендувати студентам його подальше глибоке осмислення. На ефективність процесу осмислення впливає сформованість у студентів загальнонавчальних умінь та навичок, різноманітних прийомів розумової діяльності (аналіз, синтез, порівняння, класифікація тощо). Найкраще ці уміння формуються під час проблемного навчання, проведення власної науково-дослідної роботи.
На етапі осмислення навчальної інформації необхідно спонукати студентів виокремлювати в ній суттєве, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, порівнювати та зіставляти явища, факти, події, що вивчаються, і включати їх у ту систему знань, яка
Схожі статті
-
Соціальна педагогіка - Богданова І. М. - 1.2. Психологічні механізми засвоєння інформації
Засвоєння інформації - основний шлях набуття індивідом суспільно-історичного досвіду. У процесі засвоєння людина опановує спеціальні значення предметів...
-
Соціальна педагогіка - Богданова І. М. - 1.8. Планування студентом самостійної навчальної діяльності
Самостійна навчальна діяльність - це один із методів навчання і самоосвіти, в процесі якої студент виступає як активна творча особистість. Ядром такої...
-
Соціальна педагогіка - Богданова І. М. - 1.4. Основні правила та прийоми запам'ятовування матеріалу
Для того, щоб знання стали надбанням особистості, потрібно не тільки сприйняти, осмислити відповідну інформацію, а й заучити та запам'ятати деякі...
-
Соціальна педагогіка - Богданова І. М. - 1.6. Основні правила конспектування
Робота з книгою, документами, першоджерелами, конспектування, доопрацювання та оформлення нотаток з лекційного матеріалу, написання рефератів, виконання...
-
Соціальна педагогіка - Богданова І. М. - 1.7. Режим індивідуальної праці та відпочинку студента
Вирішальним чинником наукової організації праці, пов'язаної з розумовою діяльністю, є раціональне використання бюджету часу за умов систематичного...
-
ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ АУДИТОРНОГО ВИВЧЕННЯ Тема 1. НАУКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ СТУДЕНТА1 Ще на початку XX от. значного поширення набули дослідження з...
-
Соціальна педагогіка - Богданова І. М. - 1.5. Забування та його профілактика
Забування - процес, протилежний запам'ятовуванню. Забування виявляється в тому, що втрачається чіткість того, що запам'ятовується, зменшується його...
-
Соціальна педагогіка - Богданова І. М. - Тема 2. АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ
2.1. Філософські аспекти соціалізації особистості Соціалізація (від лат. socialis - суспільний) як явище суспільного життя - історично зумовлений процес...
-
Соціальна педагогіка - Богданова І. М. - Змістовий модуль 1. СУТНІСТЬ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ В УКРАЇНІ
ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ АУДИТОРНОГО ВИВЧЕННЯ Тема 1. НАУКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ СТУДЕНТА1 Ще на початку XX от. значного поширення набули дослідження з...
-
Соціальна педагогіка - Богданова І. М. - Тема 1. НАУКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ СТУДЕНТА1
ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ АУДИТОРНОГО ВИВЧЕННЯ Тема 1. НАУКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ СТУДЕНТА1 Ще на початку XX от. значного поширення набули дослідження з...
-
Соціальна педагогіка - Богданова І. М. - 2.1. Філософські аспекти соціалізації особистості
2.1. Філософські аспекти соціалізації особистості Соціалізація (від лат. socialis - суспільний) як явище суспільного життя - історично зумовлений процес...
-
ВСТУП Підготовка майбутніх фахівців до оволодіння спеціальністю "Соціальна педагогіка" охоплює широке коло теоретичних і практичних завдань щодо...
-
Соціальна педагогіка - Богданова І. М. - Тема 3. Актуальність соціальної роботи в Україні
Тема 3. Актуальність соціальної роботи в Україні Характеристика терміна "соціальне". Особливості взаємодії особистості та соціуму. Економічні причини...
-
Соціальна педагогіка - Богданова І. М. - 2.2. Нормативно-правова база соціалізації дітей і молоді
В Україні на сучасному етапі під соціальним становленням молоді розуміють кількісні та якісні зміни цієї демографічної групи. Молодь як...
-
Педагогіка - Фіцула М. М. - Основні етапи розвитку педагогіки
Розвиток педагогіки охоплює такі стадії: народна педагогіка - духовна педагогіка - світська педагогіка. Народна педагогіка Уперше цей термін запровадив...
-
Філософія - Щерба С. П. - Розділ І. Історія філософії, основні етапи розвитку
Тема 2. філософія Давнього світу Вперше філософська думка виникла у Єгипті та Вавилоні. Вона була нерозривно пов'язана з релігійними уявленнями і, за...
-
1.1. Предмет економічної теорії Економічна наука є однією з найдавніших. Її предмет намагалися окреслити ще давньогрецькі філософи Арістотель і Ксенофонт...
-
Педагогіка - Фіцула М. М. - Етапи педагогічного дослідження
Розпочинаючи педагогічне дослідження, важливо з'ясувати його вихідні положення, передусім актуальність проблеми, об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та...
-
До них належать аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, за умови, якщо рівні якісних характеристик цих параметрів позначають певними числовими...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Об'єкт, предмет, основні функції і завдання педагогіки
Педагогіка - не наука, а мистецтво, - найбільше, найскладніше, найвище і найнеобхідніше з усіх мистецтв. К. Д. Ушинський 1.1. Предмет і завдання...
-
Освіта - основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави Закон України "Про освіту" Мета:...
-
Освіта - основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави Закон України "Про освіту" Мета:...
-
Розгляд конкретних політичних доктрин передбачає певний рівень абстрагування від дії низки чинників. У їхній сукупності помітна роль належить...
-
Як будь-яка галузь знань, джерелознавство має свою власну історію. Воно зародилося у найдавніші часи і невіддільне від основних етапів становлення й...
-
Психологія особистості - Столяренко О. Б. - 3. Основні етапи історії досліджень особистості
У СССР систематизовані спроби аналізу розвитку теоретичних уявлень про психологію особистості розпочинали Л. І. Анциферова, К. Обухівський, В. С. Мерлін,...
-
Основи економічної теорії - Ажнюк М. О. - 1.1.Предмет і основні етапи розвитку економічної теорії
Цей навчальний посібник підготовлено на основі лекційного курсу "Основи економічної теорії". У викладі матеріалу автори намагались не допустити...
-
Педагогіка - Фіцула М. М. - Предмет і основні категорії педагогіки
1.1. Предмет і завдання педагогіки Педагогіка як наука На ранніх етапах свого розвитку людство почало розмірковувати над проблемами передачі життєвого...
-
1.1. Світове господарство і міжнародні економічні відносини: предмет, метод, основні етапи розвитку 1.2. Теорія світогосподарських зв'язків та її базові...
-
Філософія - Данильян О. Г. - Частина перша. Сутність філософії та основні етапи її розвитку
РОЗДІЛ 1. Філософія, коло її проблем та роль у суспільстві Термін "філософія" приблизно в VI ст. до н. е. ввів славнозвісний математик і мислитель...
-
Цей навчальний посібник підготовлено на основі лекційного курсу "Основи економічної теорії". У викладі матеріалу автори намагались не допустити...
Соціальна педагогіка - Богданова І. М. - 1.3. Основні етапи сприймання та осмислення навчальної інформації