Риторика - Мацько Л. І. - Ораторство Демосфена
Прекрасно прославитися найвищими достоїнствами, дарованими долею, але набагато прекрасніше бути причетним до всякого славного діла завдяки власній наполегливості
У класичній давньогрецькій риториці Демосфен (384-322 рр. до н. е.) став вершинною постаттю-її символом. Цьому сприяло те, що більшого патріота й захисника серед ораторів, як Демосфен, Давня Греція не знала. З одного боку, саме це патріотичне почуття надихало його досягти вершин в ораторському мистецтві, а з другого - особиста незавидна доля. Хворобливий хлопець-сирота, якого розорили нахабні опікуни, дійшовши повноліття, почав відстоювати свої права на спадкове майно, а для цього брав уроки у вже відомого оратора у спадкових справах Ісея і виграв процес. Набравшись у такий спосіб певного ораторського досвіду, Демосфен став логографом. Проте у виступах перед великою публікою зазнав невдач. Погана дикція, нервовий тік плечей, часте дихання не подобалися слухачам. Плутарх цю історію Демосфена описав так. У розпачі після поразки, закрившись плащем, ішов Демосфен додому, його проводив вірний приятель актор Сатир. І Демосфен йому поскаржився, що віддає всі сили красномовству, але публіка шанує не його, а якихось п'яниць, що не сходять з підмостків. Сатир попросив Демосфена прочитати щось з Евріпіда або Софокла. Демосфен виконав прохання. Цей самий текст прочитав і Сатир, але з іншим настроєм, і Демосфен зрозумів, у чому програвав. Треба думати, як подати, зіграти промову, бо самі собою вправи успіху не принесуть. Демосфен облаштував у підземеллі кімнату для занять і щоденно вчився там акторській грі, вдосконалював дикцію, змінював голос. Все життя підпорядковував меті стати прекрасним оратором. Заради цієї мети аналізував бесіди, зустрічі, розмови, виступи інших ораторів. Запам'ятавши чужу гарну промову, намагався розкласти в ній всі ходи міркувань, доказів і спростувань, потім шукав інший шлях, свій, виразити цю саму думку. Оскільки в Афінах навіть судовому ораторові доводилося виступати на площі перед тисячами суддів-слухачів, а Демосфен мріяв бути політичним оратором і виступати перед Народними зборами, де ще більше слухачів, то він почав фізично загартовуватися, тренувати дихання і голос: піднімався в гори, читаючи вірші, набравши в рот камінців, перекрикував шум моря, відпрацьовував жести й міміку. Щоб позбавитися нервового посмикування лівого плеча, підвішував над ним меч. І, нарешті, таки зробив з себе прекрасного оратора. Такі тренування привчили Демосфена завжди готуватися до промови. Він не виступав без попереднього обдумування промови, і через це над ним піджартову вал и. Демосфен же доводив, що істинний прихильник демократії повинен готуватися до промови, бо це знак поваги до народу, віра в силу слова. Тільки прихильники олігархії покладаються на силу рук, а не слів. Скромному і працьовитому Демосфену було соромно, якщо на світанку хтось ставав до роботи раніше за нього.
Демосфен усе життя був пристрасним прихильником демократії і патріотом Афін. У цьому йому не було рівних, перемагав він щирістю і пристрастю, тому що не мав ані політичної, ані фінансової, ані військової влади. Однак добре розумівся у зовнішній політиці і свої пропозиції проводив як постанови через Народні збори і раду п'ятисот. Він був радником з міжнародних справ, брав участь у дебатах і посольських делегаціях, мав талант дипломата, аналітика, публіциста.
Політичний пафос Демосфена спрямований на боротьбу з тиранією і захист демократії. Демосфен вважав, що "не слово і не звук голосу цінні в оратора, а те, щоб він прагнув до того ж, до чого прагне народ, і щоб він ненавидів чи любив тих самих, кого ненавидить чи любить батьківщина". Намагаючись об'єднати еллінський світ, Демосфен виступив проти македонського царя Філіппа, що хотів прихопити собі частину демократичної Греції, а, як удасться, то й більше. Демосфен гнівними посланнями проти царя Філіппа започаткував у риториці окремий жанр - філіппіки. У його філіппіках є такі думки: "Будь-який цар або тиран є ворогом свободи і противником законів"; "Не підкоряй собі закони, а підкоряйся їм сам: тільки цим зміцнюється народовладдя". Опора на закон - ось головне завоювання демократії і основа народовладдя, тому що демократична держава є державою правовою.
Демосфен вступає в багаторічну боротьбу з оратором Есхіном, прихильником царя Філіппа. Демосфен додає до високої політичної патетики у своїх промовах інвективну лексику, використовує дотепний прийом претериції (з грецької мови дослівно перекладається як "проходжу мимо"), який полягає в тому, що автор заявляє, ніби не буде сваритись, а потім лається, обіцяє не згадувати, а потім згадує тощо. У звинувачувальних промовах Демосфен поєднує елементи урочистої політичної мови і мови майдану, вулиці, майстерно вплітає елементи народної сміхової, комічної культури (грубі жарти, образи). Македонський цар одержує перемоги не своєю мудрістю і силою, а зрадою грецьких політиків, бо, як писав Демосфен, "в Елладі в ту пору - та й не десь в одному місці, а повсюдно - зійшов такий урожай зрадників, хабарників та інших святотатців, що подібного достатку нікому й не пригадати, скільки не згадуй. Ось з цими-то спільниками і помічниками він ввергнув еллінів, що здавна не ладили і ворогували один з одним, в ще зліші нещастя; одних обманув, інших одурив подачками, ще інших при-лестив усякими обіцянками і в такий спосіб роз'єднав усіх, хоча насправді для всіх було найкращим лиш одне - не давати йому такої сили. По-моєму, в цю саму пору і трапилось так, що майже повсюдно громадяни через свою непомірну і недоречну безпечність повністю позбавились свободи, а їхні провідники, які раніше думали, ніби торгують усіма, але не собою, зрозуміли, що себе продали ще на самому початку торгу. Нині не величають їх друзями і гостями, як у старі часи, коли наживались вони на хабарях! Нині вони звуться і підлабузниками, і клятвопорушниками, і ще по-вся-кому - слухають, що заслужили!". Правдивість таких оцінок Демосфена підтверджується і сучасною політичною ситуацією в Україні - уже більше як через два тисячоліття.
Політичні промови Демосфена (а серед них вісім філіппік) були настільки майстерними і загальнозрозумілими, що навіть вороги оратора їх визнавали. Розповідають, що коли цар Філіпп Македонський прочитав третю філіппіку Демосфена, то сказав: "Якби я слухав Демосфена, я сам би подав голос за нього як за вождя в боротьбі проти мене". Коли на суді з уже згаданим суперником Есхіном Демосфен переміг, Есхін не схотів платити штраф і подався у вигнання на острів Родос, де й організував школу риторики. Одного разу учні попросили Есхіна прочитати його останню промову на суді з Демосфеном, і Есхін охоче задовольнив їхнє бажання. Промова була прекрасна, і учні здивовано запитали, чому ж після такої промови їхній учитель у вигнанні, а мав би бути переможцем. На що Есхін відповів: "Якби ви чули, що говорив Демосфен, ви б про це не запитували".
До Демосфена грецька риторика вже мала чимало технічних напрацювань. Демосфен, скориставшись частиною з них, доповнив арсенал риторичної техніки своїми засобами. Він вважав, що першою умовою успіху оратора є жвавість, другою - жвавість і третьою - жвавість. Політичні промови, філіппіки Демосфена сповнені іронії, пародіювання, етичних антитез, риторичних запитань.
Членування періодів, довгі склади і ритми, евфонія кінцівок колонів робили вимову Демосфена плавною, приємною. У промовах Демосфена слово вирізнялося логічним наголосом, ключові слова ставилися на початку або в кінці періоду, вони повторювалися, створюючи риторичну фігуру анафори.
Улюбленими тропами Демосфена були метафора і гіпербола. Не цурається він фігури умовчання, ніби запрошує слухачів до співтворчості, продовжити думку і дати свою оцінку.
Демосфен прожив активне життя. І не тільки тим, що багато виступав (збереглося 60 промов), а й тим, що і виступи, і вчинки, і самі промови були діями і давали результат. Одну з таких описує Плутарх: цар Філіпп захопив Елатію і Фокіду, афіняни злякалися і розгубилися, ніхто не наважувався піднятися на ораторський поміст. Зійшов на нього Демосфен, порадив об'єднатися з Фівами, окрилив народ надією, взяв на себе посольський обов'язок виїхати у Фіви, щоб домовитись і разом виступити проти Філіппа. Однак цар також послав до Фів послів. Та ораторство Демосфена ніхто не міг перевершити. Фіви приєдналися до Афін і разом вони перемогли Філіппа.
Рада п'ятисот і весь народ постановили Демосфена увінчати золотим вінком у театрі Діонісія за вірність вітчизні і народу. Демосфен виступив перед слухачами: "Чого зі мною не бувало: мене вимагали видати з головою, мене страхали помстою.., мені погрожували, мене пробували підкупити, на мене натравлювали ось цих гидких тварюк - але, не зважаючи ні на що, моя вірність вам була незмінною. А чому? А тому, що, ледве ступивши на державне поприще, зразу вибрав я для себе прямий і чесний шлях - берегти і невпинно примножувати силу і успіхи вітчизни. Така моя служба".
Кінець ораторської кар'єри й життя Демосфена був таким же незвичним, як і початок.
Афіни програли війну зі спадкоємцями Александра, підписали тяжкий мир і змушені були винести на Народних зборах смертні вироки тим ораторам, які закликали проти війни з Македонією. Оратори втекли в храм, але були знайдені і закатовані. Демосфен знайшов пристановище у храмі Посейдона; але й там трагічний актор Архій знайшов його. Демосфен висміяв Архія за сценічні провали, попросив трохи часу, щоб залишити письмові розпорядження, сам зайшов у святилище, підніс до губ очеретяну паличку, якою писали давні, прикусив її і впав отруєний біля вівтаря.
Афіняни вшанували оратора-патріота бронзовим пам'ятником, на п'єдесталі якого викарбували такі слова:
"Мав би ти силу таку, Демосфене, як розум, могутню,
То македонський Арей влади в Елладі не взяв би".
Схожі статті
-
Риторика - Мацько Л. І. - Риторика Арістотеля
Хто рухається вперед у науках, але відстає у моралі, той швидше йде назад, ніж уперед Сімнадцятирічним юнаком прибув Арістотель з Македонії до Афін і...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Риторика Давньої Греції
Розвиток риторики в Давній Греції у V-IV ст. до н. е. пов'язаний з епохою софістики і цим вченням стимулювався. Як філософське вчення, що виникло на...
-
Риторика - Мацько Л. І. - АНТИЧНА РИТОРИКА
АНТИЧНА РИТОРИКА Міфологія красномовства Як і все з давнього життя, у міфології знаходив своє відродження і дар красномовства, майстерне володіння...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Міфологія красномовства
АНТИЧНА РИТОРИКА Міфологія красномовства Як і все з давнього життя, у міфології знаходив своє відродження і дар красномовства, майстерне володіння...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Риторика Цицерона
Істинно красномовний той, хто звичайні речі виражає просто, великі - велично, а середні - помірно Найвидатніший оратор і оратор римської риторики був...
-
Риторика - Мацько Л. І. - 1. ІСТОРІЯ РИТОРИКИ
АНТИЧНА РИТОРИКА Міфологія красномовства Як і все з давнього життя, у міфології знаходив своє відродження і дар красномовства, майстерне володіння...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Горгій
Слово - величний владика: на вид мале й непомітне, а творить чудесні справи Наступним з великих сицилійських ораторів був Горгій (483 - бл. 375 рр. до н....
-
Риторика - Мацько Л. І. - Оратор Гай Юлій Цезар
Прийшов, побачив, переміг Видатним оратором був Гай Юлій Цезар (100-44 pp. до н. е.) - засновник Римської імперії, військовий полководець, політик,...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Основоположні розділи класичної риторики
Інвенція (лат. inventio - винахід, вигадка) - це перший розділ класичної риторики, в якому розробляється етап задуму, намірів, Ідей, формулювання...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Риторика Стародавнього Риму
Із занепадом демократії в Афінах уповільнюється розвиток риторики, бо вона втрачає політичну основу. Певний час (близько трьох століть) риторика гідно...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Риторика еллінської Греції
Із занепадом демократії в Афінах уповільнюється розвиток риторики, бо вона втрачає політичну основу. Певний час (близько трьох століть) риторика гідно...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Основні поняття класичної риторики
Найпростіше визначення класичної риторики - мистецтво переконувати - реалізується через такі основні загальні поняття риторики, що мали назви в античній...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Сократ як ритор
Усякому, хто творить промову, годиться пристосуватися до слухачів, хто не хоче слів на вітер кидати... Сократ (469-399 рр. до н. е.) залишився в історії...
-
Риторика - Мацько Л. І. - ВСТУП
Риторика як наука і навчальна дисципліна З демократизацією суспільного життя і гуманізацією освітньої системи в Україні посилюється інтерес до такої...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Риторика як наука і навчальна дисципліна
Риторика як наука і навчальна дисципліна З демократизацією суспільного життя і гуманізацією освітньої системи в Україні посилюється інтерес до такої...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Педагогічна риторика Квінтіліана
Перехід Риму від республіки до імперії (І ст. н. е.) трагічно позначився на розвитку римського красномовства. Воно повторило долю давньогрецького...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Риторика в Римській імперії
Перехід Риму від республіки до імперії (І ст. н. е.) трагічно позначився на розвитку римського красномовства. Воно повторило долю давньогрецького...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Платон про риторику
Насамперед слід пізнати істину стосовно будь-якої речі, про яку говориш і пишеш У 407 р. до н. е. зустрівся Сократу дужий, красивий юнак, який мав ще й...
-
Риторика - Мацько Л. І. - ПЕРЕДМОВА
Історія риторики сягає середини 1 тис. до н. е. Зародившись у Давній демократичній Греції з суспільної потреби переконувати слухачів живим словом, вона...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Зв'язок риторики з іншими науками
Риторика пов'язана з іншими науками як пранаука, з якої вийшло мистецтво мовного спілкування в усіх наукових сферах. Найближче риторика пов'язана з...
-
Риторика - Колотілова Н. А. - РОЗДІЛ 1. ПРЕДМЕТ РИТОРИКИ
РОЗДІЛ 1. ПРЕДМЕТ РИТОРИКИ 1.1. Визначення риторики Термін "риторика" Походить від давньогрецького слова "оратор" і означає теорію ораторського...
-
Риторика - Олійник О. Б. - 1.2. Ораторське мистецтво як соціальне явище
Термін "ораторське мистецтво" (від лат. oratio - мова, красномовство) античного походження. Його синонімами є грецьке слово "риторика" (rhetorik) і...
-
Риторика - Колотілова Н. А. - РОЗДІЛ 2. ІНВЕНЦІЯ
РОЗДІЛ 2. ІНВЕНЦІЯ Інвенція (лат. "inventio" - "винахід") - це розділ риторики, який вивчає розробку предметної царини ораторської промови. На цьому...
-
Риторика - Колотілова Н. А. - Частина 2. ТЕОРІЯ РИТОРИКИ
РОЗДІЛ 2. ІНВЕНЦІЯ Інвенція (лат. "inventio" - "винахід") - це розділ риторики, який вивчає розробку предметної царини ораторської промови. На цьому...
-
Риторика - Колотілова Н. А. - 1.1. Визначення риторики
РОЗДІЛ 1. ПРЕДМЕТ РИТОРИКИ 1.1. Визначення риторики Термін "риторика" Походить від давньогрецького слова "оратор" і означає теорію ораторського...
-
Риторика - Колотілова Н. А. - Частина 1. РИТОРИКА ЯК НАУКА
РОЗДІЛ 1. ПРЕДМЕТ РИТОРИКИ 1.1. Визначення риторики Термін "риторика" Походить від давньогрецького слова "оратор" і означає теорію ораторського...
-
Служителями язичницького культу слов'ян були волхви - засновники вчення про першотворця. Вони володіли секретами лікування травами, стали творцями...
-
Риторика - Олійник О. Б. - 1.1. Із історії риторики
"Знать, от Бога і голос той, і ті слова ідуть між люди... !" (Тарас Шевченко) 1.1. Із історії риторики. 1.2. Ораторське мистецтво як соціальне явище....
-
Риторика - Олійник О. Б. - Тема 1 РИТОРИКА: НАУКА І МИСТЕЦТВО СЛОВА
"Знать, от Бога і голос той, і ті слова ідуть між люди... !" (Тарас Шевченко) 1.1. Із історії риторики. 1.2. Ораторське мистецтво як соціальне явище....
-
Риторика - Колотілова Н. А. - 1.4. Загальна характеристика розділів риторики
Ще в епоху Античності було встановлено, що ораторська діяльність складається з п'яти етапів. Найбільш яскраво ця думка виражена у відомого...
Риторика - Мацько Л. І. - Ораторство Демосфена