Релігієзнавство - Кислюк К. В. - Текст 9.7. БЕРЕСТЕЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ
АРТИКУЛИ, НА ЯКІ ПОТРЕБУЄМО ГАРАНТІЇ ВІД ПАНІВ РИМЛЯН РАНІШЕ, ЗАКИ ПРИПУСТИМО ДО ЄДНОСТІ З РИМСЬКОЮ ЦЕРКВОЮ
Перша умова: Тому, шо між людьми Римської Церкви і грецької віри є спір про походження Св. Духа, що дуже перешкоджає з'єдиненню,... вимагаємо: щоб нас не примушувано до іншого віровизнання, а тільки... що Св. Дух не з двох початків, ані подвійним походженням, але з одного початку, немов із джерела, від Отця через Сина походить.
Друга умова: Богопочитання і всі молитви, ранішні, вечірні й нічні, щоб нам залишилися незмінні по звичаю й обичаю, прийнятному в Східній Церкві, а саме - три св. Літургії: Василія, Золотоустого й Епіфанія, яка буває в часі Великого Посту з наперед освяченими Дарам и, а також усі інші обряди та пере монії нашої Церкви, що ними ми дотепер користувалися..., щоб те все ми виконували в нашій мові.
Третя умова: Тайна Пресвятішого Тіла і Крови Господа нашого Ісуса Христа, щоб нам була збережена навічно, повно і непорушно під обидвома видами, хліба й вина, як ми дотепер уживали.
Четверта умова: Щоб св. Тайна Хрещення була нам повнотою і щодо форми запевнена і без ніяких додатків, теж як ми її уживали до сьогодні.
П'ята умова: Про чистилище не входимо в ніякі спори, а бажаємо бути поучені св. Церквою.
Шоста умова: Новий календар, якщо неможливо вживати старого, приймемо; але під тією умовою, що час і спосіб святкування Пасхи й інших свят буде нам збережений і залишений повний та незмінний...
Дев'ята умова: Подружжя священиків нехай залишаться вповні без зміни, за винятком двоєженців.
Десята умова: Достоїнства Митрополита, Єпископів чи іншого духовенства, щоб не давати людям іншого народу, а тільки народу руського або грецького, якщо вони є нашого обряду <...>.
Дванадцята умова: Щоб ми мали більшу повагу, а наші вірні овечки, щоб тим більше нас шанували й слухали, то прохаємо про допущення нашого Митрополита й Єпископів нашого обряду до Сенату Його королівської Милості, і з багатьох і слушних причин: бо ж ми маємо ту саму гідність і уряд, що й Єпископи обряду Римської Церкви <...>.
П'ятнадцята умова: Якщо на майбутнє люди нашого обряду, погорди вил и своїм обрядом і церемоніями, забажали б прийняти обряді церемонії римські, то нехай їх не приймають, бо всі вони вже в одній Церкві і під одним Пастирем.
Шістнадцята умова: Подружжя між людьми грецького і римського обрядів будуть свобід ні без примушування до одного обряду в одній Церкві.
Дев'ятнадцята умова: Архімандрити, Ігумени, ченці й їхні монастирі аби по-старому були під послухом своїх Єпископів у своїх єпархіях, бо в нас є лише один чернечий чин-устав, яким користуються Єпископи, а провінціалів у нас нема.
Двадцята умова: Прохаємо також, щоб по звичаю й обичаю Римської Церкви ми могли висилати до державних трибуналів двох духовників нашого обряду, які будутьберегги наші права і вольності обряду.
Двадцять перша умова: Архімандрити, Ігумени, Священики, Архідиякони та інші духовники нашого обряду нехай користуються і втішаються такими самими почестями й пошанівком у народу, як і особи римського обряду, та нехай користуються достойностями й привілеями, що їх колись визнав для нас бл. пам'яті король Володис-лав<...>.
Двадцять п'ята умова: Монастирів і церков наших руських, щоб на костели не обертано, а навпаки, якби який католик у своїм маєтку церкву пошкодив, то повинен її знову направити для підданих руського народу, або наново побудувати або старі зрепарувати <...>.
Двадцять сьома умова: Нехай нам буде також вільно закладати школи і семінарії грецької і слов'янської мови всюди, де це буде виглядати вигідно й відповідно, а також і друкарні для друкування книг, які, однак, будуть підчинені владі Митрополита й Єпископів, та нехай нічого не друкується без їхнього дозволу, щоб тим способом забрати лиходіям нагоду поширювати свої єресі <...>.
Тридцята умова: Якщо б хто-будь за якусь провину був ви клятий своїм Єпископом, то щоб такого в Римській Церкві не приймали, а навпаки, щоб про це там оголошено, подібно як і ми будемо ставитися до тих, що будуть ви кляті Римською Церквою <...>.
Тридцять третя умова: Отож ми, нижче підписані, бажаючи вчинити те святе поєднання на Божу славу і для миру Церкви, повищі умови, які уважаємо необхідними для нашої Церкви та які треба, щоб наперед підтвердили Найвищий Архієрей і його королівська милість, передаємо для більшої достовірності цією нашою грамотою Преподобним Братам Отцеві Іпатієві Потіеві, прототронієві, Єпископові Вол оди мирсько му і Берестейському, та отцеві Кирилові Терлецько-му, Екзархові й Єпископові Луцькому та Острозькому, шоб вони наперед прохали підтвердження і запевнення тих усіх артикулів, які ми письмово подали від імени нашого, від свого Найвищого Отця Папи, а також щоб просили його королівську милість; а ми, будучи упевнені про нашу віру, святі Тайни й обряди наші, тим певніше, без найменшого порушення сумління нашого і доручених нам духовних овечок, могли приступити до святого з'единення і Римською Церквою, а й інші, бачачи, що все було там збережене непорушним і цілим, щоб тим радніше пішли нашими слідами.
Дано в рік Божий 1595 червня, 1 дня за старим календарем.
Михаїл Митрополит Київський і Галицький, власною рукою.
Іпатій Єпископ Володимирський і Брестський, власною рукою.
Кирилл Терлецький Божою благодаттю Екзарх, Єпископ Луцький і Острозький, власною рукою.
Леонтій Пел ьчитський з благодаті Божої Єпископ Пінський і Туровський, власною рукою.
(8 печаток, серед яких-єпископа львівського Гедеона Балабана и холмського Діонісія Збируйського; на звороті сьомого аркуша є підпис Йони Гоголя: "Йона архимандрит кобринський церкви святого Спаса, власною рукою підписав". Все підписи кирилицею).
Стохів М. Христова церква в Україні: 988-1596. - Л., 1993. - С. 396-405.
Схожі статті
-
Релігієзнавство - Кислюк К. В. - Текст 4.2. БГАГАВАД-ГІТА. ПЕРЕСЕЛЕННЯ ДУШ
Як людина одягає нове вбрання, скидаючи старе, такі душа вбирається в нове тіло, залишаючи старе й непридатне (2.22). Той, хто народився, обов'язково...
-
Релігієзнавство - Кислюк К. В. - Текст 6.2. БІБЛІЯ. НОВИЙ ЗАПОВІТ. НАГІРНА ПРОПОВІДЬ
Від Матвія 5 1 І, побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього. 2 І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став,...
-
Релігієзнавство - Кислюк К. В. - Текст 5.1. ТИПІТАКА. ВОГНЕВЕ КАЗАННЯ
Як людина одягає нове вбрання, скидаючи старе, такі душа вбирається в нове тіло, залишаючи старе й непридатне (2.22). Той, хто народився, обов'язково...
-
Релігієзнавство - Кислюк К. В. - Текст 8.1. УРИВКИ ЗІ СВЯЩЕННОГО КОРАНУ
Сура 35 - "Сотворитель" В ім'я всемилостивого, все милосердного Бога. 9. Не хто інший як Бог посилає віри, і вони рухають хмару, і Ми женемо її в мертвий...
-
Релігієзнавство - Кислюк К. В. - Текст 7.9. АУГСБУРЗЬКЕ ВИЗНАННЯ
Артикул 1: Про Бога. Наші церкви в повній згоді учать, що рішення Никейського собору щодо єдності Божественної Сутності, а також щодо Трьох І постасей...
-
Релігієзнавство - Кислюк К. В. - Текст 7.1. НІКЕО-КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ СИМВОЛ ВІРИ
Від Матвія 5 1 І, побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього. 2 І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став,...
-
Релігієзнавство - Кислюк К. В. - Текст 6.3. БІБЛІЯ. НОВИЙ ЗАПОВІТ. НАЙБІЛЬША ЗАПОВІДЬ
Від Матвія 5 1 І, побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього. 2 І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став,...
-
Вихід 19 1 Третього місяця по виході Ізраїлевих синів із єгипетського краю, того дня прибули вони на Си найську пустиню. 2 І рушили вони з Рефідіму, і...
-
Релігієзнавство - Кислюк К. В. - Текст 9.1. ЛЮДСЬКЕ ЯЗИЧНИЦЬКЕ ЖЕРТВОПРИНЕСЕННЯ
У РІК 6491 [983]. Пішов Володимир на ятвягів і взяв землю їх. 1 вернувся він до Києва, і приносив жертву кумирам із людьми своїми. І сказали старці і...
-
Релігієзнавство - Кислюк К. В. - Текст 9.3. ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ. АНДРІЇВСЬКА ЛЕГЕНДА
Коли ж поляни жили особно по горах сих [київських], то була тут путь із Варягів у Греки, а із Греків [у Варяги по Дніпру, а у верхів'ї Дніпра-волок до...
-
Релігієзнавство - Кислюк К. В. - Текст 9.2. КУПАЛЬСЬКЕ СВЯТО
У РІК 6491 [983]. Пішов Володимир на ятвягів і взяв землю їх. 1 вернувся він до Києва, і приносив жертву кумирам із людьми своїми. І сказали старці і...
-
Релігієзнавство - Кислюк К. В. - Текст 9.6. ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ. ЗАСНУВАННЯ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ
Не раніше 995 р. 1. Во имя Отца, и Сына, и Святаго духа. 2. Се яз, князь великий Василей, нарицаемый Володимер, сын Святославль, внук И горев (и)...
-
Не раніше 995 р. 1. Во имя Отца, и Сына, и Святаго духа. 2. Се яз, князь великий Василей, нарицаемый Володимер, сын Святославль, внук И горев (и)...
-
Релігієзнавство - Кислюк К. В. - Текст 9.4. ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ. ХРЕЩЕННЯ РУСІ
Коли ж поляни жили особно по горах сих [київських], то була тут путь із Варягів у Греки, а із Греків [у Варяги по Дніпру, а у верхів'ї Дніпра-волок до...
-
Релігієзнавство - Кислюк К. В. - Текст 3.1. ОБРЯДИ ІНІЦІАЦІЇ
Виявляється, обрядова ініціація дітей відбувається лише раз на п'ять - сім років. У ній беруть участь кілька сіл. Насамперед вони спільно намічають на...
-
В ім'я любові до істини і прагнення роз'яснити її, нижченаведе-не буде запропоноване на обговорення у Віттенбергу під головуванням високоповажного отця...
-
Релігієзнавство - Кислюк К. В. - Текст 7.7. УСТАВ ЧЕРНЕЧОГО ЖИТТЯ АНТОНІЯ ВЕЛИКОГО
БОЖІ ЧЕСНОТИ 1. Віра 2. Надія З. Любов МОРАЛЬНІ ЧЕСНОТИ 1. Мудрість 2. Справедливість 3. Мужність 4. Здержливість (Стриманість) ГОЛОВНІ ДОБРІ ДІЛА 1....
-
Релігієзнавство - Кислюк К. В. - Текст 7.6. ПРАВОСЛАВНИЙ КАТЕХІЗИС. ЧЕСНОТИ, ДОБРІ ДІЛА І ГРІХИ
БОЖІ ЧЕСНОТИ 1. Віра 2. Надія З. Любов МОРАЛЬНІ ЧЕСНОТИ 1. Мудрість 2. Справедливість 3. Мужність 4. Здержливість (Стриманість) ГОЛОВНІ ДОБРІ ДІЛА 1....
-
Об'явлення 21 1 І бачив я небо нове й нову землю, перше бо небо та перша земля проминули, і моря вже не було. 2 І я, Іван, бачив місто святе, Новий...
-
Текст 1.1. БІБЛІЯ. СТАРИЙ ЗАПОВІТ. ПРИПОВІСТКА ПРО АВРВВМВ ТА ЙОГО СИНА ІСААКА Буття 17 1 І був Аврам віку дев'ятидесяти літ і дев'яти літ, коли явився...
-
Релігієзнавство - Кислюк К. В. - Текст 2.2. ПРОТОІЄРЕЙ ОЛЕКСАНДР МЕНЬ. РЕЛІГІЯ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ
За своєю сутністю релігія це - окреме явище, що має тільки індивідуальне значення і як таке не піддається об'єктивному формулюванню. Звичайно, спроби...
-
Релігієзнавство - Кислюк К. В. - Текст 2.1. У. ДЖЕЙМС СТАВЛЕННЯ ФІЛОСОФІЇ ДО РЕЛІГІЇ
За своєю сутністю релігія це - окреме явище, що має тільки індивідуальне значення і як таке не піддається об'єктивному формулюванню. Звичайно, спроби...
-
Релігієзнавство - Кислюк К. В. - Текст 6.1. БІБЛІЯ. НОВИЙ ЗАПОВІТ. ЄВАНГЕЛЬСЬКА БІОГРАФІЯ ІСУСА
Від Матвія 1 18 Народження ж Ісуса Христа сталося так. Коли Його матір Марію за ручено з Йосипом, то перш, ніж зійшлися вони, виявилося, що вона має в...
-
Релігієзнавство - Кислюк К. В. - Збірка священних текстів
Порівняно з іншими напрямками, тибетський буддизм має свої особливості, до яких належать: 1. Релігійний синкретизм, органічне поєднання в ламаїзмі...
-
Релігієзнавство - Кислюк К. В. - РОЗДІЛ 4. ЕТНІЧНЕ ТА РЕГІОНАЛЬНІ РЕЛІГІЇ
4.1. ОСОБЛИВОСТІ ЕТНІЧНИХ ТА РЕГІОНАЛЬНИХ РЕЛІГІЙ Тотемізм, табу, магія, фетишизм, анімізм, про які йшлось у попередньому розділі, існували в первісному,...
-
Релігієзнавство - Кислюк К. В. - Суккот
Суккот - Свято Кущів, у цей день у Палестині починалися жнива, тому Суккот називають ще святом врожаю. Сама ж назва свята походить від давньоєвр. "сукка"...
-
Релігієзнавство - Кислюк К. В. - 4.1. ОСОБЛИВОСТІ ЕТНІЧНИХ ТА РЕГІОНАЛЬНИХ РЕЛІГІЙ
4.1. ОСОБЛИВОСТІ ЕТНІЧНИХ ТА РЕГІОНАЛЬНИХ РЕЛІГІЙ Тотемізм, табу, магія, фетишизм, анімізм, про які йшлось у попередньому розділі, існували в первісному,...
-
Релігієзнавство - Кислюк К. В. - Йом-Кипур
Суккот - Свято Кущів, у цей день у Палестині починалися жнива, тому Суккот називають ще святом врожаю. Сама ж назва свята походить від давньоєвр. "сукка"...
-
Релігієзнавство - Кислюк К. В. - Пурим
Суккот - Свято Кущів, у цей день у Палестині починалися жнива, тому Суккот називають ще святом врожаю. Сама ж назва свята походить від давньоєвр. "сукка"...
-
Релігієзнавство - Кислюк К. В. - Ханука
Суккот - Свято Кущів, у цей день у Палестині починалися жнива, тому Суккот називають ще святом врожаю. Сама ж назва свята походить від давньоєвр. "сукка"...
Релігієзнавство - Кислюк К. В. - Текст 9.7. БЕРЕСТЕЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ