Регіональна економіка - Зінь Е. А. - Зв'язок

Розширення території міст, зростання чисельності населення вимагають розвитку транспортних систем, виявляють властиві місту транспортно-експлуатаційні та планувальні тенденції і проблеми, які особливо гостро відчуваються у великих (з населенням понад 250 тис. чол.) містах, де використовують декілька видів міського транспорту. В результаті зростання чисельності населення міст, в них відбувається освоєння нових, віддалених від центру територій, що приводить до збільшення протяжності транспортних ліній, зростання пересадочності й дальності перевезень.

Якість обслуговування населення міста міським транспортом оцінюється даними аналізу згідно з яким виявлено, що біля 30% населення проживає в зоні якісного транспортного обслуговування, 30% населення - в зоні задовільного транспортного обслуговування і 40% населення - в зоні незадовільного транспортного обслуговування. Середні витрати часу на так звані "трудові поїздки" становлять 40-50 хв., в деяких випадках більше години, що значно перевищує норми знаходження на транспорті.

Для забезпечення пасажирських перевезень у містах використовують автомобільний (автобуси, маршрутні таксі, таксі) та електричний (трамваї, тролейбуси) транспорт; для великих міст - також метрополітен. Кожен із вказаних видів транспорту має переваги і недоліки. Автомобільний бум останнім часом привів до значною завантаження вулиць міста автомобілями, будівництво інфраструктури, необхідної для обслуговування автомобілів у місті, здійснюється повільно. В результаті швидкість руху автомобіля зменшилась до 10-15 км/год., незадовільним залишається обслуговування населення.

Значні переваги має електротранспорт: використання трамваїв та тролейбусів. В умовах урбанізації, розширення території багатьох міст, появою обширних приміських зон із житловими забудовами появилась необхідність населення у дальніх поїздках. Електротранспорт допомагає забезпечити обслуговування пасажирів в цих умовах, забезпечує високу середню швидкість сполучення (30-40 км/год.); дозволяє зменшити витрати часу на здійснення поїздок.

Гострою проблемою міського електротранспорту України є значна зношеність рухомого складу, відсутність нових трамваїв та тролейбусів, які були б використані для розвитку транспортної системи міста, відкриття нових ліній та для заміни зношеного рухомого складу. Фактична потужність трамвайних депо у більшості міст України обмежена і становить 75 %, а тролейбусних - 50-60% від потреби. Рівень обслуговування населення міським транспортом не відповідає показникам транспортного забезпечення.

Широкого розповсюдження для перевезень пасажирів в межах великих міст мають метрополітени. Класичний метрополітен нині діє більш як у 100 містах світу. В Україні метрополітен використовують в Києві, Харкові, Дніпропетровську. Значна швидкість сполучення (30-40 км/год.), комфортабельність та надійність - стає надзвичайно привабливим видом транспорту для більшості громадян. Метрополітеном користується велика кількість людей, в м. Києві, наприклад, щоденно перевозять біля 1 млн. пасажирів.

Із-за надмірної вартості будівництва, значних експлуатаційних витрат метрополітен стає прийнятним лише для потужних, сталих пасажиропотоків. При сучасному стані тарифів на перевезення пасажирів експлуатаційні витрати покриваються лише на 60-70%, у м. Києві - 15-20%.

Для вирішення транспортної проблеми міст останнім часом почали роботи по створенню нових транспортних засобів, які одержали назву "полегшений швидкісний ринковий транспорт" (ПШРТ). Працівниками ДНТК ім. Антонова розроблені проекти спорудження в містах ПШРТ, базуючись на засадах класичного трамваю, увібравши в себе новітні технології.

Можливі наземний і підземний варіант ПШРТ вдало вписуються у будь-яку забудову міста, різні варіанти кількості вагонів залежать від потужності пасажиропотоку, створені належні умови для автоматизованого управління рухом. Маса вагону ПШРТ втричі менша маси вагону звичайного метро, що при незмінній місткості зменшується вартість будівництва. Застосування полегшених вагонів дасть можливість знизити рівень шуму та вібрації, знизити витрати на електроенергію під час експлуатації.

Системи легкого електротранспорту активно впроваджуються у більш як 200 містах світу, діють в Парижі, Тулузі, Мілані, Лондоні, Торонто, Чикаго та інших містах.

Зв'язок

Зв'язок є однією з пріоритетних та надзвичайно важливих галузей економіки України, покликаний задовольняти потреби споживачів, органів державної влади, місцевого самоврядування, оборони й безпеки держави у засобах і послугах поштового та електричного зв'язку.

Послуги поштового зв'язку - це продукт діяльності підприємств зв'язку з приймання, обробки перевезення та доставки письмових відправлень, матеріальних цінностей, виконання доручень фізичних та юридичних осіб щодо грошових переказів, банківських операцій. Послуги електронного зв'язку являють собою продукт діяльності підприємств зв'язку з передачі, випромінювання або прийому знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах.

Для оцінки діяльності підприємств зв'язку використовуються такі показники:

- ємність міських і сільських телефонних станцій;

- ємність вузлів комунікації каналів загальнодержавної системи передачі даних (ЗДСПД) і телефонної мережі;

- протяжність каналів на міжнародних лініях зв'язку;

- кількість телевізійних станцій потужністю 1 кВт і більше;

- кількість комплексно-механізованих вузлових підприємств поштового зв'язку;

- обсяг продукції зв'язку в грошовому виразі;

- доходи, витрати, прибуток, рентабельність.

Зв'язок як галузь економіки розвивається надзвичайно інтенсивно, враховуючи, що послуги, які надаються підприємствами зв'язку, охоплюють всю територію країни та всі сфери діяльності, забезпечують передачу телефонних, телеграфних, поштових повідомлень, роботу установ телебачення, радіомовлення, обслуговування автоматизованих систем управління тощо. За останні чотири роки загальні доходи підприємств від надання послуг зв'язку збільшилися в три рази, в тому числі від надання міських і сільських телефонних послуг - в 1,6 рази, від телефонних міжміських передач в 2,1 рази, від передачі телевізійних та радіопрограм - в 3,3 рази. Особливо інтенсивно розвивається мобільний зв'язок та обслуговування комп'ютерних мереж. За визначений період доходи від надання послуг мобільного зв'язку доходи збільшилися в сім разів, від обслуговування комп'ютерних мереж - в шість разів.

На формування системи обслуговування підприємств та населення установами зв'язку впливає географічне розташування окремих регіонів. Кожен регіон характеризується особливими природно-кліматичними, економічними, історичними та іншими умовами, наявністю населення, розвитком продуктивних сил. Все це формує свій специфічний ринок послуг, особливу структуру видів послуг зв'язку, що споживається. В таких умовах стає необхідним вдосконалювати планування діяльності підприємств зв'язку з врахуванням регіональних особливостей, з попереднім вивченням зовнішніх факторів, що визначають наявність попиту, його обсяг, наявність постійних споживачів тощо. Також необхідно врахувати дотримання загальної технічної політики експлуатації засобів зв'язку, формування єдиної автоматизованої мережі зв'язку держави та загальнодержавної системи передачі даних. Вагомого значення набуває роль місцевих органів місцевого самоврядування. Ці органи зобов'язані забезпечувати підтримку діяльності підприємств зв'язку, сприяти створенню належних умов для їх розміщення, для проектування та будівництва об'єктів зв'язку відповідно до встановлених норм, в обслуговуванні віддалених від районів центрів населених пунктів.

Схожі статті




Регіональна економіка - Зінь Е. А. - Зв'язок

Предыдущая | Следующая