Регіональна економіка - Качан Є. П. - 10.11. Інноваційні зв'язки України та їх форми

Формами інноваційної діяльності є;

- обмін науково-технічною інформацією, нагромадження останньої в банках даних для спільного використання, зокрема обмін програмними продуктами;

- укладання і реалізація угод щодо проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) з наступною передачею всієї інформації і права розпорядження результатами розробок, зокрема оформлення патенту або ліцензії на виробництво;

- реалізація міжнародних науково-технічних програм з розробки важливих спеціальних проблем, зокрема телекомунікаційних технологій чи біотехнологій;

- виконання міжнародних комплексних науково-технічних програм.

Основними формами реалізації науково-технічних досягнень є міжнародна передача технологій та міжнародне технічне сприяння.

Міжнародний обмін технологіями є лише частиною світового обміну науково-технічними знаннями. Він більше розвинений, ніж національний і характеризується безпрецедентним ступенем його монополізації.

У провідних країнах світу міжнародний обмін технологіями посідає друге за обсягом реалізації місце після туризму. Левова частка доходів від міжнародної торгівлі технологіями припадає на торгівлю інформаційними технологіями чи інформаційно-комунікаційними технологіями.

Міжнародна передача технологій може здійснюватися у таких формах:

- патентна угода - міжнародна торгова операція, за якою власник патенту поступається правами на використання винаходу покупцеві;

- ліцензійна угода - міжнародна торгова операція, за якою власник винаходу дає іншій стороні дозвіл на його використання у певних рамках;

- ноу-хау - передача технічного досвіду і деяких секретів виробництва;

- інжиніринг, що становить угоду на інженерно-консультаційні послуги покупцю для реалізації технічного проекту. Сюди входять роботи з підготовки техніко-економічного обгрунтування (ТЕО) проектів, науково-дослідні роботи, випробування, нагляд і консультації;

- реінжиніринг - угода про інженерно-консультаційні послуги щодо перебудови, перегляду і перепроектування бізнес-процесів з метою підвищення конкурентоспроможності господарського суб'єкта. В даному випадку передбачається винахід істотно нових методів роботи, щоб забезпечити потужне зростання результативності;

- франчайзинг - це надання великою фірмою права малій фірмі вести впродовж певного періоду свою виробничу діяльність та, використовуючи її обладнання, реалізовувати через неї свою продукцію. Це система безпосередньої передачі або продажу ліцензій на технологію або товарний знак;

- консалтинг - консультаційна діяльність, спрямована на підвищення ефективності здійснення певної міжнародної чи зовнішньоекономічної операції.

Крім цього технології передаються між країнами в межах угод про промислове співробітництво, про науково-технічну та виробничу кооперацію, про інвестиційне співробітництво тощо.

Прикладами пріоритетних реальних і можливих сфер співробітництва у високотехнологічних галузях із використанням передових українських досягнень є: міжнародні програми ракетно-космічного комплексу морського базування "Морський старт" і "Глобалстар", де застосовуються українські ракети "Зеніт" і "Циклон". Проект "Морський старт" особливо показовий з погляду можливостей українських виробників брати участь у національних та міжнародних технологічно авангардних проектах. Йде мова передусім про вітчизняне конструкторське бюро "Південне" із заводом "Південмаш".

Академічні установи України щорічно виконують 300-350 контрактів, замовниками яких е фірми практично усіх провідних держав, зокрема США, Німеччини, Китаю та Японії.

Україна має висококваліфікований науково-технічний і технологічний потенціал у літакобудуванні. Серед семи розвинених країн світу вона має повний цикл проектування й виробництва літаків. За останні роки випущено три принципово нові моделі літаків АН-70, АН-148 та АН-38, що вважаються перспективними моделями XXI ст.

Велика перспектива передачі технологій у танкобудуванні. Україна входить до п'ятірки країн світу із замкнутим циклом виробництва цієї складної і високотехнологічної продукції. За своїми технічними характеристиками українські танки не лише не поступаються передовим світовим аналогам, а й за багатьма параметрами перевищують їх.

Участь України у міжнародному обміні технологіями має лише одну мету - залучення передової технології і підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції. Основні впровадження технологій в нашій країні припадають на середньо-технологічні галузі виробництва (будівництво і промисловість будматеріалів, металургію, легку і харчову промисловості).

Масштаби участі України в міжнародній торгівлі ліцензіями і ноу-хау незначні. Необхідно відзначити, що отримуючи ліцензії, українські покупці припускалися суттєвих помилок, зокрема мали місце формальний і суб'єктивний характер у виборі ліцензіарів, недостатня вивченість кон'юнктури на міжнародному ліцензійному ринку, домінування ліцензій не на кінцеву продукцію, а на технологічний процес. Низькими є показники України і з продажу ліцензій, сума від яких не перевищує максимум, досягнутий у 1995 р. (6 млн дол. США).

Впливають на таке відставання насамперед відсутність державної підтримки підприємців, які впроваджують нові технології, а також занедбаний стан науки. З України виїхало близько б тис. вчених, що зашкодило економіці (на думку західних експертів ця втрата становить приблизно 1 млрд дол. США), 90 % підприємців перестало займатися інноваціями; 70 % продукції вітчизняного виробництва не має жодного обгрунтування.

Розвиток консалтингових послуг здійснюється переважно за рахунок приватизації, яка ще не завершилася, а також все більшого попиту на обов'язковий аудит за міжнародними стандартами з боку банків. В умовах стабілізації ринкових відносин збільшується споживання консалтингових послуг з питань поточної діяльності підприємств. Формування вітчизняного ринку консалтингових послуг здійснюється за підтримки західних урядових та бізнесових організацій.

Нині в Україні є всі умови для розвитку франчайзингу. Просторий ринок відчуває недоотримання сучасних технологій (особливо у сфері послуг), а потенціал малого бізнесу неможливо реалізувати повною мірою без франчайзингових відносин, які зменшують підприємницький ризик, дають можливість фінансувати підприємства малого бізнесу або допомагати їм знайти потенційного інвестора, розробити відповідний бізнес-план. Однак незважаючи на позитивні передумови, на вітчизняному ринку діє обмежена кількість франчайзерів. Це пояснюється тим, що останній є новим видом діяльності для України. Варто зазначити, що франчайзинг є важливою формою поєднання ринкових потенціалів малого бізнесу та провідних транснаціональних корпорацій.

Схожі статті




Регіональна економіка - Качан Є. П. - 10.11. Інноваційні зв'язки України та їх форми

Предыдущая | Следующая