Психологія управління - Кулініч І. О. - 5.4. Установки і форми поведінки керівників під час оцінювання підлеглих
У керівників різних рівнів є декілька досить стійких психологічних установок, яких вони дотримуються незалежно від реальної установки або особистісних особливостей під час оцінювання.
Перша установка характеризується тим, що керівник намагається завжди орієнтуватися на позитивну оцінку працівника і його внесок.
Ця установка сприяє формуванню у підлеглих упевненості у своїх силах і можливостях. Але є і слабкі сторони. Така установка пояснюється необхідністю гуманного ставлення до працівника. Відповідно до цього, турбота про підлеглого полягає в тому, щоб не викликати в нього незадоволеності роботою, керівником, організацією. Таке оцінювання виконує функцію не стільки засобу аналізу дійсності, скільки засобу задобрення. Завдання оцінювання не виконується, і воно поступово втрачає значення засобу активізації управлінської праці.
Друга установка (протилежна першій) - орієнтація головно на негативну оцінку. Ця установка реалізується в таких формах поведінки, які постійно посилюють негативну оцінку. Відомі три форми поведінки. Перша (близька до нейтральної) - відмова від оцінювання, так звана реакція замовчування за наявності позитивних результатів. Друга (належить до проміжної) - замовчування про позитивні моменти та акцентування на негативних. Найсильніший вияв (третя форма) - активне негативне ставлення до будь-яких результатів діяльності.
Які можливі дії зумовлюють названі форми поведінки керівника щодо підлеглих?
Перша форма поведінки. У разі "реакції замовчування" підлеглий досить довго домагатиметься позитивної оцінки. Деякий час його активність розвиватиметься висхідною. Поведінка характеризуватиметься поступками, цілі яких - довести до відома керівника свої успішні результати діяльності.
Якщо декілька спроб залишаться без уваги, тобто буде "реакція замовчування", то підлеглий поступово знизить активність, мотивуватиме це тим, що "за заслугами людину не оцінюють". Помилковість такої установки полягає в тому, що керівник не враховує того, як підлеглому необхідне психологічне підкріплення своєї діяльності. Відсутність такого підкріплення, безперечно, призводить до перегляду мотивів діяльності й, головне, до зростання незадоволення працею, організацією і, нарешті, керівником.
Друга форма поведінки. Незважаючи нате, що виявляється негативне ставлення до недоліків діяльності у випадку збереження "реакції замовчування" на її позитивні результати, це більшою мірою сприяє підтримуванню працездатності й позитивного ставлення до керівника. Підлеглий таку поведінку починає диференціювати на такі складові: "реакція замовчування" сприймається як схвалення, а висловлені зауваження - як негативна оцінка. У разі такої інтерпретації поведінки керівника підлеглий може бути задоволений своєрідною манерою оцінювання, але все-таки така задоволеність не буде абсолютною. Стійкість задоволення залежатиме від форми вияву негативної оцінки з боку керівника. У випадку допущення різкої форми негативної оцінки й замовчування позитивних результатів порушується збалансованість переживань підлеглих, що призводить до незадоволеності, яка може виявлятися в афективній формі.
Третя форма поведінки. У цій ситуації оцінювання має два різновиди:
- негативне оцінювання, яке супроводжується повчанням, як треба діяти, щоб досягнути позитивних результатів і позитивної оцінки;
- негативна оцінка без усяких коментарів.
Ця форма прояву установки на негативне оцінювання найменшою мірою ефективна. Вона не здатна стимулювати діяльність підлеглих. На перший погляд може видатися, що негативне оцінювання, яке супроводжується постійним повчанням підлеглого, впливатиме позитивно. Однак невизнання досягнень під час вказування на те, як треба чинити, призводить до втрати ініціативи, а як наслідок - зменшується бажання контактувати з керівником.
Негативна оцінка без усяких коментарів спричиняє активний спротив підлеглого, а з часом й індиферентне ставлення до одержаної оцінки. Ця форма оцінювання характерна для некомпетентних керівників.
Третя установка базується на збалансованості оцінювання, яке виявляється удвох варіантах:
- відносне переважання позитивної оцінки з елементами негативної оцінки;
- відносне переважання негативної оцінки з елементами позитивного підкріплення.
Орієнтація на третю установку свідчить про професійний досвід і знання психології людей.
Користуючись першою формою оцінювання, потрібно враховувати індивідуальні психологічні особливості людей, наприклад, порядність, а в людей з низькою дисциплінованістю, відсутністю інтересу до праці ця форма оцінювання не приведе до необхідних позитивних результатів.
Другу форму застосовують здебільшого там, де діяльність справді позитивна. Дають напрям професійного розвитку й одночасно вказують на високий критерій оцінки. За такої оцінки підлеглий намагатиметься розширити зону позитивного оцінювання, вдосконалюючи свою роботу.
Схожі статті
-
Оцінка за головними параметрами діяльності буває: - комплексною; - локальною; - пролонгованою; - експресивною. Комплексна оцінка стосується діяльності в...
-
Психологія управління - Кулініч І. О. - 5.2. Соціально-психологічні завдання оцінювання
Оцінювання може бути важливим чинником (умовою) задоволення деяких соціальних потреб особистості, сприяти стимулюванню праці, підвищенню якості праці та,...
-
Психологія управління - Кулініч І. О. - 5.1. Роль оцінювання працівників у процесі управління
5.1. Роль оцінювання працівників у процесі управління 5.2. Соціально-психологічні завдання оцінювання 5.3. Оцінювання за головними параметрами діяльності...
-
5.1. Роль оцінювання працівників у процесі управління 5.2. Соціально-психологічні завдання оцінювання 5.3. Оцінювання за головними параметрами діяльності...
-
Психологія управління - Кулініч І. О. - 2.3. Соціальні норми як регулятори поведінки особистості
Поведінка особистості як об'єкта управління будується на підставі відповідних соціальних норм. Ці норми можна визначити як історично сформовані стандарти...
-
Психологія управління - Кулініч І. О. - 4.2. Функції та структура діяльності керівника
Одним із аспектів розподілу праці є поділ на керівників і підлеглих. Тривалий час у нашій літературі керівництво розглядали лише як різновид...
-
Психологія управління - Кулініч І. О. - 4.1. Кадри управління. Класифікація та характеристика
4.1. Кадри управління. Класифікація та характеристика 4.2. Функції та структура діяльності керівника 4.3. Критерії та показники ефективності...
-
Психологія управління - Кулініч І. О. - Розділ 4 СОЦІАЛЬНІ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ КЕРІВНИЦТВА
4.1. Кадри управління. Класифікація та характеристика 4.2. Функції та структура діяльності керівника 4.3. Критерії та показники ефективності...
-
У сучасних умовах, коли збільшується роль управління, велике значення мають критерії, якісні та кількісні показники його ефективності. Для чого потрібні...
-
Психологія управління - Кулініч І. О. - 1.3. Психологія управління як наука. Її об'єкт і предмет
Управління є найстарішою сферою людської діяльності. Воно існує стільки, скільки люди живуть і працюють разом. Тільки завдяки скоординованим діям люди...
-
Психологія управління - Кулініч І. О. - ВСТУП
Психологію управління розглядають як комплексну психологічну науку, що вивчає психологічний аспект управлінських відносин, котрі функціонують у процесі...
-
Психологія управління - Кулініч І. О. - 2.1. Соціальна позиція та роль особистості в організації
2.1. Соціальна позиція та роль особистості в організації 2.2. Рівень домагань особистості та їх значення в управлінських відносинах 2.3. Соціальні норми...
-
Психічні стани - це психологічна характеристика особистості, що відображає ЇЇ порівняно тривалі душевні переживання, що впливають на життєдіяльність...
-
Психологія управління - Кулініч І. О. - Розділ 2 ОСОБИСТІСТЬ В ОРГАНІЗАЦІЇ
2.1. Соціальна позиція та роль особистості в організації 2.2. Рівень домагань особистості та їх значення в управлінських відносинах 2.3. Соціальні норми...
-
Ставлення особистості до своїх соціальних ролей в системі управлінських відносин значною мірою зумовлено рівнем її домагань. Рівень домагань визначається...
-
1.1. Поняття про науку управління 1.2. Організація і трактування цього поняття наукою управління 1.3. Психологія управління як наука. Її об'єкт і предмет...
-
3.1. Мотиви трудової діяльності, їх характеристика 3.2. Деякі напрями дослідження мотивів трудової діяльності у США 3.3. Психічні стани в трудовій...
-
Психологія управління - Кулініч І. О. - 1.1. Поняття про науку управління
1.1. Поняття про науку управління 1.2. Організація і трактування цього поняття наукою управління 1.3. Психологія управління як наука. Її об'єкт і предмет...
-
Психологія управління - Кулініч І. О. - 1.4. Психологія управління на Заході
Психологічний та соціально-психологічний аспекти в управлінні персоналом промислових підприємств вперше стали предметом спеціальної уваги в США, де...
-
Декілька слів ще про мотивацію трудової діяльності та її' вивчення на Заході. Отже, як ми з'ясували, вивчення мотивів діяльності людини - дуже складне...
-
Психологія управління - Кулініч І. О. - 3.1. Мотиви трудової діяльності, їх характеристика
3.1. Мотиви трудової діяльності, їх характеристика 3.2. Деякі напрями дослідження мотивів трудової діяльності у США 3.3. Психічні стани в трудовій...
-
Психологія управління - Кулініч І. О. - Розділ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ
1.1. Поняття про науку управління 1.2. Організація і трактування цього поняття наукою управління 1.3. Психологія управління як наука. Її об'єкт і предмет...
-
Соціальна психологія - Орбан-Лембрик Л. Б. - Сутність соціальної установки
Особистість, будучи суб'єктом спілкування у групі, займаючи певну позицію в соціальному середовищі, виявляє оцінне, вибіркове ставлення до людей, що її...
-
Соціальна психологія - Орбан-Лембрик Л. Б. - 2.4. Соціальна установка
Особистість, будучи суб'єктом спілкування у групі, займаючи певну позицію в соціальному середовищі, виявляє оцінне, вибіркове ставлення до людей, що її...
-
Загальна психологія - Максименко С. Д. - Управління спільністю людей
Функції керівника Серед провідних функцій керівника виділяють чотири: виховну, гностичну, регулюючу і контрольну. Вони тісно пов'язані і стосуються...
-
Управління людськими ресурсами - Воронкова В. Г. - 4.8. Теорії стилю керівництва
Стиль є феноменом, який часто не має кількісного виміру і сприймається інтуїтивно як комплекс особливостей об'єкта. Такий погляд прийнятний для...
-
Виховання і навчання - випробуваний шлях підготовки людини до участі у творенні матеріальних І духовних цінностей, необхідних для суспільства і для неї...
-
Психодіагностика - Галян І. М. - Психологічне оцінювання у психодіагностиці
Першими про психологічне оцінювання почали вести мову американські психологи і психіатри, описуючи процедуру відбору осіб для розвідувальної та...
-
Загальна психологія - Максименко С. Д. - Психологія установки
Психологічна установка - теорія, розроблена грузинським психологом Д. М. Узнадзе. Вона розкриває закономірності неусвідомлюваної регуляції психічних...
-
Психологія управління - Ходаківський Є. І. - 6.1. Загальні теорії
6.1. Загальні теорії Економічні, соціальні, науково-технічні, політико-правові, соціальні зрушення в Україні вимагають підготовки спеціалістів у сфері...
Психологія управління - Кулініч І. О. - 5.4. Установки і форми поведінки керівників під час оцінювання підлеглих