Психологія - Трофімов Ю. Л. - Співвідношення свідомості та несвідомого
Крім свідомих форм відображення дійсності, для людини характерні й такі, що перебувають немовби за "порогом" свідомості, не досягають належного ступеня інтенсивності або напруженості, щоб звернути на себе увагу. Терміни "несвідоме", "підсвідоме", "неусвідомлене" часто трапляються в науковій і художній літературі, а також у повсякденному житті. Інколи про людину говорять: "Вона зробила це несвідомо"; "Вона не хотіла цього, але так сталося" тощо. Часто ми звертаємо увагу на те, що ті або інші думки виникають у нас в голові мовби "самі по собі", в готовому вигляді, невідомо як і звідки.
Явища людської психіки дуже різноманітні. і далеко не всі з них охоплюються сферою свідомості Психічна діяльність може не перебувати у фокусі свідомості, не досягати рівня свідомості (досвідомий чи передсвідомий стан) або опускатися нижче порога свідомості (підсвідоме). Сукупність психічних явищ, станів і дій, відсутніх у свідомості людини, що лежать поза сферою розуму, непідзвітні їй І принаймні в даний момент не піддаються контролю, належать до несвідомого.
Зона максимально ясної свідомості у психічній діяльності порівняно невелика. За нею починається смуга просто ясної свідомості, а потім мінімальної свідомості, за якою вже йде неусвідомлене. Останнє виступає то як потяг, то як відчуття, сприймання, уявлення і мислення, то як сомнамбулізм, то як здогадка, інтуїція, то як гіпнотичний стан або сновидіння, стан афекту чи несамовитості.
До несвідомих явищ відносять і наслідування, і творче натхнення, що супроводжується раптовим "осяянням" новою ідеєю, яка народжується немовби від якогось поштовху зсередини, і випадки миттєвого вирішення задач, які тривалий час не піддавалися свідомим зусиллям, і мимовільне згадування того, що здавалося назавжди забутим, та ін.
Несвідоме не є чимось містичним, його не варто уявляти як ірраціональну, "темну" силу, що затаїлася в глибинах психіки людини. Це цілком нормальна сторона психіки, особливий рівень психічної діяльності. Несвідомі процеси і явища реалізують специфічну функцію людської психіки, сутність якої полягає в адекватному відображенні людиною дійсності й ефективному регулюванні її стосунків з цією дійсністю, що відбуваються за порогом свідомості.
На відміну від свідомості несвідоме не передбачає попередньої уявної побудови дій, проектування їхніх результатів і постановки мети. Кінцевим результатом несвідомого відображення та пізнання є пристосування до дійсності, засноване на неосмисленому врахуванні інформації про властивості та відношення предметів зовнішнього світу.
Несвідомі процеси виконують певну охоронну функцію: позбавляють психіку від постійного напруження свідомості там, де в цьому немає потреби. Розум людини ніс би, мабуть, непомірно великий тягар, якби був змушений контролювати кожний психічний акт, кожний рух і дію. Людина не могла б ані результативно думати, ані розумно діяти, якби всі елементи її життєдіяльності одночасно потребували усвідомлення.
Несвідоме як психічне явище характеризується не лише негативно - в розумінні чогось неусвідомленого (прихованого у даний момент, але здатного за певних умов виявитись у свідомості або приреченого назавжди залишатися невиявленим). Воно має позитивну особливість: це специфічне відображення, що має свою структуру, елементи якої пов'язані як між собою, так і з свідомістю та дією, впливаючи на них і відчуваючи їхній вплив на собі.
Розглянемо деякі із структурних елементів несвідомого. Почнемо з відчуттів. Ми відчуваємо те, що впливає на нас. Але далеко не все, що впливає, стає при цьому фактом свідомості Значна частина наших відчуттів не усвідомлюється нами, залишається підсвідомим.
Отримуючи одночасно велику кількість вражень, люди легко випускають із виду окремі з них. Так, ідучи вулицею, ми виступаємо свідками величезної кількості подій, чуємо безліч звуків, які допомагають орієнтуватися в потоці вуличного руху. Але ми звертаємо на них увагу лише у випадку якогось утруднення чи незвичності. Нескінченна кількість речей, явищ, властивостей і відношень, що існують об'єктивно і постійно потрапляють у поле зору, не усвідомлюється нами. Якби на кожний вплив людина реагувала усвідомлено, вона не впоралася б із цим, оскільки не здатна миттєво переключатися з одного впливу на інший або утримувати у фокусі своєї уваги практично нескінченні подразники. На щастя, ми маємо здатність відключатися від одних впливів і зосереджуватися на інших, зовсім не помічаючи третіх.
Діяльність людини у звичайних умовах є свідомою. Разом із тим окремі її елементи здійснюються несвідомо або напівсвідомо, автоматизовано. В житті людини формуються складні звички, вміння і навички, в яких свідомість одночасно і присутня, і відсутня. Будь-яка автоматизована дія мас неусвідомлений характер, хоча, зрозуміло, не кожна неусвідомлена дія є автоматизованою.
Свідома діяльність людини можлива лише за умови автоматичного здійснення максимальної кількості її елементів. Так, для того, щоб майстерно виконати музичний твір, треба мати хорошу навичку гри на музичному інструменті. А повністю зосередити свою увагу на змісті усного виступу може лише той, у кого сформований певний автоматизм самого процесу виголошення промови.
Автоматизація функцій є суттєвою і необхідною особливістю багатьох психічних процесів (мислення, сприймання, мовлення, запам'ятовування та ін.). її порушення може паралізувати нормальний перебіг психічних процесів. Автоматизм відточує і полегшує різні вили діяльності, в ряді розумових і практичних дій обслуговує вищі форми свідомої діяльності. Механізми психічної автоматизації позбавляють свідомість від постійного спостереження і непотрібного контролю за кожним фрагментом дії.
Несвідоме проявляється і в так званих імпульсивних діях, коли людина не дає собі ради в наслідках своїх учинків. Наші наміри далеко не завжди виражаються в наслідках наших дій адекватно, так, як нам би цього хотілося. Іноді, здійснивши той або інший вчинок, людина сама не може зрозуміти, чому вона вчинила саме так. І досить часто саме про такі імпульсивні вчинки, коли їхні наслідки не прогнозувалися усвідомлено, нам і доводиться шкодувати.
Несвідоме проявляється в тій інформації, що накопичується протягом усього життя й осідає у пам'яті як досвід. З усієї суми наявних у нас знань у кожний даний момент у центрі свідомості осідає лише невелика їх частка Про деякі знання, що зберігаються в пам'яті, люди навіть не підозрюють. Проте спеціальні дослідження показали, що в регулюванні поведінки людини значну роль відіграють враження, отримані в ранньому дитинстві і закладені в глибинах несвідомої психіки.
Формою прояву несвідомого є й так звана психологічна установка. Цей психічний феномен являє собою цілісний стан людини, який виражає динамічну визначеність її психічного життя, спрямованість особистості на активність у якомусь виді діяльності, загальний нахил до дії, стінку орієнтацію на певні об'єкти, що зберігається доти, доки очікування людини виправдовуються.
Проявляється несвідоме і в інших психічних процесах. Навіть мислення людини може протікати на несвідомому рівні. Що ж до уявлення або таких явищ, як інтуїція і творчість, то їх без участі несвідомих компонентів навіть важко собі уявити.
Схожі статті
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.1.8. Особистість у логотерапії В. Франкла
Австрійський психолог і психіатр В. Франкл (нар. 1905) вважав, що рушійною силою людської поведінки і розвитку особистості є пошук логосу, смислу житія,...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.1.9. Особистість у теорії С. Л. Рубінштейна
Австрійський психолог і психіатр В. Франкл (нар. 1905) вважав, що рушійною силою людської поведінки і розвитку особистості є пошук логосу, смислу житія,...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.1.4. Фрейдизм і неофрейдизм
Одна з найвидатніших теорій особистості була створена 3. Фрейдом (1856-1939). Відомий австрійський психоаналітик виділяв дві основні природжені...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - Свідомість як рівень психічного відображення
Свідомість як рівень психічного відображення Вищим рівнем психічного відображення, властивого тільки людині як суспільно-історичній істоті, є свідомість....
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - Характер процесу усвідомлення
Усвідомлення є актом свідомості, предметом якого с сама и діяльність. Усвідомлення - це фокусування свідомості на психічних процесах, на тих чуттєвих...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.2.7. Свідомість і несвідоме. Самосвідомість особистості
Свідомість як рівень психічного відображення Вищим рівнем психічного відображення, властивого тільки людині як суспільно-історичній істоті, є свідомість....
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 1.1. ПРИРОДА ПСИХІКИ І ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЧНОЇ НАУКИ
1.1. ПРИРОДА ПСИХІКИ І ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЧНОЇ НАУКИ 1.1.1. Наукова, життєва та народна психологія, парапсихологія як джерела знань про психіку Кожний, хто...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.2.1. Індивід, людина, особистість, індивідуальність, суб'єкт
2.2.1. Індивід, людина, особистість, індивідуальність, суб'єкт Для розуміння природи особистості потрібно з'ясувати співвідношення цього поняття з іншими...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.2. СКЛАД І СТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ
2.2.1. Індивід, людина, особистість, індивідуальність, суб'єкт Для розуміння природи особистості потрібно з'ясувати співвідношення цього поняття з іншими...
-
1.1. ПРИРОДА ПСИХІКИ І ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЧНОЇ НАУКИ 1.1.1. Наукова, життєва та народна психологія, парапсихологія як джерела знань про психіку Кожний, хто...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 1. ПСИХОЛОГІЯ ЯК НАУКА
1.1. ПРИРОДА ПСИХІКИ І ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЧНОЇ НАУКИ 1.1.1. Наукова, життєва та народна психологія, парапсихологія як джерела знань про психіку Кожний, хто...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.1.2. Особистість в "описовій психології" В. Дільтея й Е. Шпрангера
На противагу "безособистісній психології", що розвивалась у рамках гештальтпсихології, асоціативної психології, біхевіоризму, на початку XX ст. виникла...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.1.3. Типологія особистостей О. Ф. Лазурського
На противагу "безособистісній психології", що розвивалась у рамках гештальтпсихології, асоціативної психології, біхевіоризму, на початку XX ст. виникла...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 1.1.2. Розвиток наукових знань про природу психіки
Шлях розвитку уявлень про психіку можна розділити на два періоди - донауковий і науковий. У донауковий період психіку розглядали як душу. Первісні люди...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.1.12. Концепція особистості Г. С. Костюка
Видатний вітчизняний психолог О. М. Леонтьєв (1903-1979) визначав особистість як цілісне утворення, яке є відносно пізнім продуктом суспільно-історичного...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.1.11. Погляди Б. Г. Ананьєва на особистість
Видатний вітчизняний психолог О. М. Леонтьєв (1903-1979) визначав особистість як цілісне утворення, яке є відносно пізнім продуктом суспільно-історичного...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.1.10. Теорія діяльності О. М. Леонтьєва та поняття особистості
Видатний вітчизняний психолог О. М. Леонтьєв (1903-1979) визначав особистість як цілісне утворення, яке є відносно пізнім продуктом суспільно-історичного...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 1.2.4. Галузі психології
Сучасна наукова психологія являє собою досить розмаїту систему дисциплін та галузей. За спрямованістю діяльності психологів на пізнання, дослідження або...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 1.2.2. Методи наукової психології
Характер предмета і принципів психологічної науки визначає її методи. Сучасна наукова психологія зосереджує свої зусилля як на подальшому вивченні...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.1.5. Гуманістичні теорії особистості
Одним із фундаторів гуманістичної психології вважається американський дослідник К. Роджерс (1902- 1990). Центральною ланкою особистості, за К. Роджерсом,...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 1.2.1. Принципи психологічної науки
1.2.1. Принципи психологічної науки Отримання наукових знань про таке складне явище, яким є психіка, значною мірою залежить від підходу дослідника до...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 1.2. ПРИНЦИПИ, МЕТОДИ, СТАН І СТРУКТУРА СУЧАСНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
1.2.1. Принципи психологічної науки Отримання наукових знань про таке складне явище, яким є психіка, значною мірою залежить від підходу дослідника до...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 1.1.4. Мозок і психіка
Об'єктивна логіка розвитку психологічних знань потребує з'ясування поняття відображення, яке є ключовим у теоретичній психології. Передусім це...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.2.4. Діяльність та особистість
Однією з важливих психологічних характеристик особистості є її активність, яка виявляється у формі поведінки та діяльності Зв'язок між поведінкою,...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.2.3. Соціально-психологічна характеристика особистості, характер
При соціально-психологічному підході, що властивий соціології та соціальній психологи, особистість розглядається переважно з боку міжособистісних...
-
Для пояснення природи психіки важливо спиратися на наукові дані про закономірності її виникнення і становлення в умовах еволюції протягом багатьох...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.1.7. Особистість у культурно-історичній теорії Л. С. Виготського
Засновником французької соціологічної школи був відомий філософ і соціолог Е. Дюркгейм (1858-1917), який висунув положення про біосоціальну природу...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.1.6. Теорії особистості у французькій соціологічній школі
Засновником французької соціологічної школи був відомий філософ і соціолог Е. Дюркгейм (1858-1917), який висунув положення про біосоціальну природу...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.2.6. Психологічна структура особистості
Особистість слід розглядати як складну систему, в якій диференціюються та інтегруються психічні властивості, що розвиваються в індивіді під впливом...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.2.5. Генетичний аспект особистості; від задатків до здібностей
Генетичний аспект психологічної характеристики особистості визначає рівень її розвитку як цілісної системи якостей, здібностей. Весь період життя людини...
Психологія - Трофімов Ю. Л. - Співвідношення свідомості та несвідомого