Психологія - Трофімов Ю. Л. - 1. ПСИХОЛОГІЯ ЯК НАУКА

1.1. ПРИРОДА ПСИХІКИ І ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЧНОЇ НАУКИ
1.1.1. Наукова, життєва та народна психологія, парапсихологія як джерела знань про психіку

Кожний, хто вивчає психологію і хоче глибше оволодіти цією цікавою наукою, має усвідомити, для чого йому потрібні ці знання. Саме усвідомлення особистісного значення психологічних знань сприятиме засвоєнню складних понять і категорій та їх ефективному використанню в житті, навчанні та професійній діяльності По-перше, психологічні знання необхідні для глибшого розуміння себе та інших. Людям властиві якості, що сприяють або заважають у певних життєвих ситуаціях. Імпульсивність, низький рівень самоконтролю можуть ускладнювати стосунки з оточуючими, ставати причиною стресів і хвороб. У народі кажуть: "Лихий чоловік у громаді, що вовк в отарі".

Людям, здатним зрозуміти, порадити, підтримати, можна довірити власні думки і переживання, отримати від них співчуття, допомогу. Про це складеш прислів'я та приказки: "Добре той радить, хто людей не звалить", "Вірний приятель - то найбільший скарб", "У лиху годину узнаєш вірну людину", "Не той друг, що леститься, а той, що печалиться", "Дружба родиться в біді, а гартується в труді". Знання власної особистості с необхідною умовою пізнання сенсу життя, місця людини у Всесвіті, розуміння складних світоглядних проблем.

По-друге, психологічні знання необхідні для самовдосконалення, пристосування до змін у навколишньому середовищі Без саморозвитку людина не відповідає вимогам сучасності, не може самореалізуватися в суспільстві. Знання психологи створює базу для самовиховання та впливу на інших людей. Психологічні знання і методи людина починає свідомо використовувати ще у підлітковому віці, коли вдруге "народжується" як особистість (вперше - у два-три роки, коли вимовляє "Я сам!"). Процес самотворення триває впродовж усього життєвого шляху.

Людина є педагогом для власних дітей; у період зрілості вона як керівних певного колективу мусить дбати про професійне зростання, навчання та виховання своїх підлеглих. Професія педагога передбачає оволодіння психологічними знаннями. Без психології неможливо реалізувати особистіший підхід у роботі з учнями. "Якщо педагогіка хоче виховувати людину в усіх відношеннях, - зазначав видатний педагог К. Д. Ушинський, - то вона повинна спочатку пізнати її також в усіх відношеннях".

По-третє, вивчення психології потрібне для підвищення ефективності власної професійної діяльності, найповнішого використання особистісного потенціалу людини, налагодження стосунків між членами трудового колективу та між людиною і технікою, щоб запобігти техногенним та екологічним катастрофам. Сучасні інформаційні технології вимагають досконалої підготовки спеціалістів, максимальної актуалізації їхніх інтелектуальних, творчих ресурсів. Створення систем "людина - машина" неможливе без урахування психічних особливостей людини.

Ці чинники визначають незаперечну важливість психологічних знань для кожного студента. Виникає запитання: з яких джерел черпати ці знання? Існує кілька джерел психологічних знань. Це народна психологія, життєва, або побутова, психологія, релігійна психологія, парапсихологія та наукова психологія. Навчаючись у храмі науки, яким є університет або інститут, цілеспрямовано формуючи в себе науковий світогляд, студент має надавати перевагу науковій психології.

Кожна людина зазнає того чи іншого впливу народної психології. Народні казки, міфи, прислів'я, приказки, художні твори містять описи психічних явищ, характерів тощо. Разом із тим народна психологія, що складалась упродовж тисячоліть, в умовах сучасного високотехнічного виробництва, складних технологій, нових видів професійної діяльності має обмежену сферу використання - міжлюдські стосунки, які вона, зрештою, успішно регулює.

В умовах науково-технічного поступу для адаптації до сучасного виробництва треба спиратися на наукові психологічні знання. Водночас при реформуванні суспільства доцільно враховувати особливості народної психології, національного менталітету, загальнолюдські цінності.

У кожної людини накопичується досвід психічного життя, складаються уявлення про психічні можливості особистості Формується індивідуальна життєва психологія, якій притаманні безпосередність, життєдайність, небезсторонність, особистість.

У життєвій психології втілюються надбання народної, релігійної, наукової психології, реалізується організуюча функція психологічних знань. Життєва психологія людини дедалі більше стає об'єктом уваги практичної психології.

Релігійна психологія людини характеризується спрямованістю до Божества і базується на вірі у певні постулати духовного життя. Релігійна психологія значною мірою впливала на формування духовних цінностей протягом усієї історії людської цивілізації. На засадах релігійної психології виховується переважна частина людства і в наш час. У пізнанні психіки релігійна психологія грунтується на ідеалістичних догматах. Релігійна психологія не поступається народній, життєвій та науковій за своїм значенням у морально-психічному житті людини.

Останнім часом набуває поширення парапсихологія - сукупність нетрадиційних поглядів на незвичайні явища та "таємниці" психіки, зокрема такі, як екстрасенсорне сприймання, телекінез, левітація, полтергейст, пірогенія, яснобачення, проскопія, ретроскопія, дистанційна дія тощо. Ці явища не вдається дослідити за допомогою методів психологічної науки, що має справу з об'єктивними явищами та фактами, котрі можуть бути схарактеризовані якісно й кількісно. Парапсихологічні явища неможливо визначити як об'єктивно існуючі, дати їх науковий опис, пояснити їхню природу. Тому ці явища залишаються поза предметом наукової психології.

Наукове дослідження об'єктивно існуючого психічного явища або факту передбачає не лише його якісний та кількісний опис, а й розкриття його природи, закономірностей розвитку, перебігу, побудови та функціонування, виявлення психічного механізму, що стоїть за ним. Наукове дослідження спирається на методологічний апарат, теоретичні принципи і методи отримання психологічних даних, серед яких слід виділити спостереження, експеримент, опитування, тестування, засоби статистичного аналізу та інтерпретації експериментальних даних. Результатом вивчення психічних явищ і фактів є нові поняття, якими узагальнюються та фіксуються особливості, закономірності, закони психіки.

Психологія сформувала систему наукових уявлень, які розкривають природу психіки, слугують поліпшенню життя людей, їхньої поведінки та діяльності. Інтенсивне дослідження найскладнішого з існуючих у науці об'єктів - психіки людини - триває.

Отже, психологія як наука за допомогою спеціальних методів розглядає і вивчає об'єктивні, реально існуючі психічні явища і факти. Узагальнюючи результати досліджень у системі наукових понять, вона виявляє особливості, закономірності побудови та розвитку психіки, функціонування її механізмів.

Оволодіння системою психологічних знань сприяє зростанню психологічної культури окремої людини і всього суспільства, покращенню якості життя, психічного здоров'я людини, підвищенню рівня навчальної та професійної діяльності, громадської поведінки.

Проте треба зазначити, що в цьому визначенні власне ще не розкрита природа самої психіки. Над вирішенням цієї дуже складної проблеми впродовж тривалого періоду історії людства працюють філософи, медики, педагоги, психологи, інші спеціалісти, поступово наближаючись до істини. Тому доречно розглянути еволюцію уявлень, поглядів на психіку, розвиток наукових знань про природу психіки, що складалися від давньої доби до нинішнього часу.


Схожі статті




Психологія - Трофімов Ю. Л. - 1. ПСИХОЛОГІЯ ЯК НАУКА

Предыдущая | Следующая