Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.1.3. Типологія особистостей О. Ф. Лазурського

На противагу "безособистісній психології", що розвивалась у рамках гештальтпсихології, асоціативної психології, біхевіоризму, на початку XX ст. виникла так звана "описова психологія". її засновником став В. Дільтей (1833-1911), а яскравим продовжувачем - Е. Шпрангер (1882-1963).

В. Дільтей вважав, що психіку людини не можна вивчати експериментальними методами, а можна лише розуміти. Завдання психології і полягає у розкритті смислового, душевного життя особистості, ціннісних орієнтацій людини. Згідно з Е. Шпрангером, психологія, що "розуміє", має базуватися на таких основних поняттях: 1) психічне розвивається з психічного; 2) психічне зводиться до інтуїтивного розуміння "модулів дійсності життя" - при цьому йдеться не про співпереживання, а саме про розуміння; 3) не варто шукати якихось об'єктивних причин розвитку людської особистості, потрібно лише співвіднести структуру окремої особистості з духовними цінностями суспільства.

Головне в особистості, за Е. Шпрангером, - це ціннісна орієнтація, яка є включенням суб'єкта у пізнання. Ціннісна орієнтація с духовне начало, що визначає світобачення і є похідною частиною загального людського духу. Тому краще говорити не про "описову", а про "духовну" психологію. Е. Шпрангер виділив шість типів пізнання світу, шість "форм життя" і відповідних їм типів людини.

1. Теоретична людина - це така людина, яка тягнеться до пізнання закономірностей світу, відносин між людьми. Це є для неї провідним. Для теоретичної людини, незалежно від того, хто вона за фахом - науковець, ремісник або лікар, - головна ціннісна орієнтація - це осмислення в теоретичному плані того, що відбувається навкруги. Життя для теоретичної людини представлене у вигляді "віяла проблем".

2. Економічна людина звичайно шукає користь у пізнанні Для такого типу людини цінність пізнання пов'язана з тим, що приносить користь ЇЙ самій, сім'ї, колективу, людству. Мислення такої людини має прагматичну спрямованість на створення чогось корисного на основі природничонаукових знань і техніки.

3. Естетична людина сприймає довкілля як щось гармонійне або дисгармонійне, намагається пізнати світ через естетичні враження у вигляді форми, кольору, ритму. Має потяг до самовираження в естетичній формі. І йдеться не лише про професійних художників, скульпторів, композиторів, а й про звичайних людей.

4. Соціальна людина - це та, яка прагне знайти себе в іншій людині, жити заради інших. Вона тягнеться до всеосяжної любові, любові до людства. В цій любові розчиняються межі індивідуальності "Я" особистості, що любить, відрізняється від "Я" егоїстичної людини. Це "Над-Я", що знаходить себе в служінні іншим.

5. Політична людина тягнеться не до суто адміністративної влади, а до такої влади, що відповідає вищим духовним вимогам, базується на істинних духовних цінностях і на цій основі детермінує мотиви та дії інших людей.

6. Релігійна людина - це тип людини, ціннісна орієнтація якої полягає у пошуку смислу життя, начала всіх начал життя, вищої духовної сили - Божества. Релігійна людина може й не належати до жодної з церков, не виконувати обрядів. Головне для неї - саме пошук вищого смислу, вищої правди, першопричини буття.

У своїй класифікації Е. Шпрангер показав, що люди відриняються одне від одного не лише темпераментом, конституцією, поведінкою, а передусім цінностями своєї духовної орюнтації. Це утворює духовну індивідуальність особистості, її духовну сутність.

2.1.3. Типологія особистостей О. Ф. Лазурського

Спроба побудови всеосяжної класифікації типів особистості здійснена на початку нашого століття О. Ф. Лазурський (1874-1917). В основі запропонованої ним "психосоціальної в широкому розумінні" класифікації лежить принцип активного пристосування особистості до навколишнього середовища, яке містить не тільки речі, природу, людей, а й ідеї, духовні блага, естетичні, моральні та релігійні цінності.

Використання вказаного основного принципу зумовлює наявність у класифікації двох головних розділів: за психічним рівнем, який у свою чергу розподіляється на три підрозділи (нижчий, середній, вищий), та за психічним змістом. У зв'язку з цим О. Ф. Лазурський виділяє чисті, комбіновані, спотворені та перехідні типи особистостей різних рівнів.

Так, до чистих типів особистості належать такі:

І. Нижчий рівень

1. Розсудливі 2. Афективні: 3. Активні:

А) рухливі а) енергійні нижчого порядку

Б) чутливі б) покірно-діяльні

В) мрійники в) уперті

II. Середній рівень

Непрактичні, теоретики-ідеалісти Практики-реалісти

1. Вчені 4. Людинолюбці (альтруїсти)

2. Художники 5. Громадські працівники

3. Релігійні споглядачі 6. Владні

7. Господарі

III. Вищий рівень

Типи-ідеали цього рівня за своїм змістом відповідають таким психосоціальним комплексам рис особистості:

1. Альтруїзм 3. Краса 6. Зовнішня діяльність, ініціатива

2. Знання: 4. Релігія 7. Система, організація

А) індуктивні 5. Суспільство 8. Влада, боротьба

Б) дедуктивні

До комбінованих типів особистості належать:

1. Науково-практичні 3. Художньо-практичні

2. Науково-суспільні 4. Релігійно-адміністративні

У перелік спотворених типів особистостей різних рівнів входять такі типи:

I. Нижчий рівень

1. Пасивні: 3. Афективні спотворені

А) апатичні 4. Активні спотворені (гвалтівники):

Б) безвільні а) безладні гвалтівники

2. Розважливі егоїсти б) зосереджено-жорстокі

II. Середній рівень

Невдахи: Успішні:

1) не пристосовані мрійники 4) лицеміри

2) афективні невдахи 5) владні спотворені

3) енергійні, розлючені

Хоча класифікація О. Ф. Лазурського с незакінченою, вона справила значний вплив на подальші психологічні дослідження особистості.

Схожі статті




Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.1.3. Типологія особистостей О. Ф. Лазурського

Предыдущая | Следующая