Психофізіологія - Кокун О. М. - 2.2. Метод викликаних потенціалів

Викликані потенціали (ВП) - це зміни в сумарній біоелектричній активності мозку (біоелектричні коливання), що виникають у відповідь на різні види зовнішнього подразнення (сенсорні стимули). Ці біоелектричні коливання виглядають як послідовність з декількох позитивних і негативних хвиль, що тривають 0,5-1 сек. після стимулу.

Реєстрація ВП здійснюється спеціальними технічними пристроями, що дозволяють виділяти потрібний сигнал з ЕЕГ.

Прикладами ВП є: коливання, пов'язані з активністю рухової кори (моторний потенціал); потенціал, пов'язаний з наміром зробити певну дію (так звана Е-хвиля); потенціал, що виникає при пропуску очікуваного стимулу.

У психофізіології метод реєстрації ВП переважно застосовується для вивчення фізіологічних механізмів і корелятів пізнавальної діяльності людини. Цей напрямок дістав назву когнітивної психофізіології.

2.3. Реєстрація електричної активності шкіри

Існують два основних способи дослідження електричної активності шкіри (ЕАШ). У методі Фере використовується зовнішнє джерело струму - вимірюється електричний опір шкіри при пропущенні через неї слабкого струму; тобто, вимірюється провідність шкіри (ПрШ). У методі Тарханова зовнішнє джерело струму не застосовується - вимірюється різниця потенціалів між різними ділянками шкіри - електричний потенціал самої шкіри (ПШ). Раніш обидва цих показники ЕАШ називали загальним терміном - шкіро-гальванічна реакція (ШГР).

Нині до ЕАШ відносять такі показники: рівень потенціалу шкіри, реакція потенціалу шкіри, спонтанна реакція потенціалу шкіри, рівень опору шкіри, реакція опору шкіри, спонтанна реакція опору шкіри.

Виникнення електричної активності шкіри зумовлено, головним чином, активністю потових залоз у шкірі людини. У психофізіологічних дослідженнях показники електричної активності шкіри переважно використовували як індикатор психічної (емоційної) напруги - у результаті виникнення такої напруги посилювалося потовиділення, що приводило до зміни ЕАШ.

Окремим напрямком досліджень можна вважати реєстрацію ЕАШ у біологічно активних точках (БАТ). На основі подібного підходу були розроблені численні методи оцінки, контролю та прогнозу психофізіологічного стану (ПФС) людини. Вибір БАТ для діагностики ПФС обгрунтовується тим, що БАТ у значній мірі являє собою відображення біоенергетичного рівня функціональної системи ПФС [2].

У дослідженнях було підтверджено взаємозв'язок біофізичних параметрів БАТ з різними психічними процесами та станами: втомою, ступенем оптимальності мобілізаційного стану, тривалою психічною діяльністю в умовах монотонії та з різними типами інтелектуальної активності.

2.4. Реєстрація показників серцево-судинної системи

Основними індикаторами активності серцево-судинної системи є: частота серцевих скорочень (ЧСС), сила скорочень серця; хвилинний об'єм кровотоку; артеріальний тиск (AT).

У психофізіологічних дослідженнях реєстрація показників роботи серцево-судинної системи може знаходити застосування, оскільки ці показники здатні досить відчутно реагувати на зміни в ПФС людини під впливом різних факторів.

Поширений також метод обробки кардіоінтервалів за допомогою гістографічного аналізу: обчислюється мода розподілу, її амплітуда і варіаційний розмах, і на підставі цих параметрів обчислюється інтегральний показник - індекс напруги (ІН) за P. M. Баєвським [1].

2.5. Реєстрація реакції очей

За допомогою пупілометрії (вивчення реакцій зіниць) можна вивчати суб'єктивне ставлення людей до тих чи інших зовнішніх подразників. Це пов'язано з тим, що діаметр зіниці людини може змінюватися не тільки в залежності від кількості світла, що падає на око, а й при емоційній реакції досліджуваного на подразник.

У психофізіологічних дослідженнях можна також використовувати реєстрацію частоти моргання, що може змінюватися в залежності від зміни психічного стану людини.



Схожі статті




Психофізіологія - Кокун О. М. - 2.2. Метод викликаних потенціалів

Предыдущая | Следующая