Провідники духовності в Україні - Курас І. Ф. - БІЛОКУР Катерина Василівна

Українська майстриня народного декоративного живопису

Народилася 7 грудня 1900 р. в с. Богданівка (тепер Яготинського району Київської області) в селянській родині. З дитячих років мала великий потяг до малювання. Здобути освіту дівчинці не довелося, читати, писати й малювати вона навчилася самотужки.

Майже все життя К. Білокур працювала в колгоспі, поєднуючи важку фізичну працю із заняттям живописом у вільний від роботи час. У 30-ті роки самодіяльна художниця стала учасницею обласних, республіканських, всесоюзних та зарубіжних виставок.

Основними сюжетами її картин були квіти та плоди. Твори: "Берізки увечері" (1940), "Квіти увечері" (1942), "Квіти" (1943), "Буйна" (1944-1947), "Декоративне панно" (1945), "Колгоспний добробут" (1946), "Колгоспне поле" (1948-1949), "Цар-колос" (1949), "Гарбузи цвітуть", "Сніданок" (обидва 1950), "Жоржини" (1940, 1957), "Рожі і троянди" (1954-1958), "Півонії" (1958), "Натюрморт з хлібом", "Осінь" (обидва 1960). Пензлю К. Білокур належать також кілька портретів односельців: "Оля Білокур" (1928), "Тетяна Бахмач" (1932-1933) та автопортрети (1950, 1955, 1957).

Роботи художниці, просякнуті народнопоетичним сприйняттям природи, вирізняються оригінальністю композиції, ретельністю проробки деталей, яскравістю барв. Більшість її творів зберігаються в Державному музеї декоративного мистецтва в Києві.

У 1956 р. К. Білокур було присвоєно звання народного художника УРСР. Творчість талановитої народної майстрині здобула широке визнання як в Україні, так і за її межами. В 1977 р. в Богданівці відкрито меморіальний музей-садибу К. Білокур (філіал Яготинського історичного музею ім. Т. Шевченка). На території садиби споруджено пам'ятник художниці роботи скульптора І. Білокур (1986). У 1989 р. встановлено республіканську премію ім. К. Білокур.

Померла 10 червня 1961 р.

Схожі статті




Провідники духовності в Україні - Курас І. Ф. - БІЛОКУР Катерина Василівна

Предыдущая | Следующая