Правознавство - Молдован В. В. - 2. Поняття та ознаки правопорушення
Правопорушення - Це протиправне, винне, соціально шкідливе діяння (дія чи бездіяльність) деліктоздатної особи, що зумовлює юридично визначені негативні наслідки для правопорушника.
Ознаки правопорушень:
1) за своїм соціальним значенням Протиправна поведінка (правопорушення) соціально шкідлива, тобто спричиняє чи може спричинити шкоду нормальним суспільним відносинам, правам, свободам, законним інтересам суб'єктів. Ця шкода може бути різною залежно від наслідків протиправного діяння, його соціальної оцінки (матеріальною і моральною, значною і незначною);
2) за психологічними ознаками правопорушення як вчинок завжди має свідомо-вольовий характер, тобто здійснюється під контролем волі і свідомості суб'єкта. Правопорушенням є лише те діяння, яке вчиняється як результат прояву усвідомленої волі особи і вчинене з її вини (душевнохворий не усвідомлює наслідків);
3) юридична ознака правопорушення полягає в його протиправності. Поведінка Суперечить приписам правових норм. Держава в законі фіксує ознаки правопорушення. Критерієм правомірності дій має бути право як втілення справедливості, тому саме з позицій гарантованих конституцією прав і свобод людини повинні розцінюватися державою ознаки протиправності діянь. В умовах недемократичного режиму державна влада може свавільно, самостійно і за своїми уподобаннями, ігноруючи правовий критерій, визначати формально-юридичні критерії протиправності і міру відповідальності за правопорушення;
4) з погляду юридичних наслідків правопорушення як юридичний факт породжує охоронні правовідносини, в межах яких реалізуються заходи відповідальності за вчинене правопорушення. Для суб'єкта правопорушення юридичні наслідки завжди будуть негативними (втрата благ);
5) зовнішня (об'єктивна) характеристика правопорушення полягає в тому, що Воно завжди є діянням суб 'єкта (дія чи бездіяльність), яке з юридичного погляду виражається: 1) у невиконанні суб'єктом своїх обов'язків, що випливають з договору чи закону; 2) у недотриманні заборон, установлених правовими нормами; 3) у зловживанні суб'єкта своїми правами, створенні будь-яких перепон для використання своїх прав іншими суб'єктами (наприклад, правомочностей власника стосовно володіння, користування, розпорядження своїм майном) тощо. Різноманітні наміри, думки з приводу вчинення правопорушень не є правопорушеннями і вважаються юридично нейтральними, поки вони не проявилися як конкретні протиправні вчинки (діяння) суб'єктів;
6) Контролюючі можливості держави полягають у тому, що вона може притягнути до юридичної відповідальності за правопорушення з метою поновлення порушених прав суб'єктів з наступним покаранням правопорушника. Слід враховувати, що правопорушення можливе лише тоді, коли воно вчинене деліктоздатним суб'єктом, тобто суб'єктом, здатним згідно із законом самостійно нести юридичну відповідальність за власні винні протиправні діяння.
Таким чином, протиправна поведінка може бути визнана правопорушенням, якщо вона є: діянням (дія чи бездіяльність); протиправною; винною; соціально шкідливою (небезпечною); караною.
3. Види правопорушень
Злочини (суспільно небезпечні, кримінально карані діяння). Юридичним вираженням особливої суспільної небезпеки злочинів є їх заборона кримінальним законом і застосування за їх вчинення кримінального покарання. У кримінальному законодавстві наведено вичерпний перелік злочинів. Злочинами визнаються лише ті діяння, що порушують заборони, встановлені Кримінальним кодексом.
Провини (проступки, вчинки) - правопорушення не настільки небезпечні, відповідальність за які передбачена іншими галузями законодавства.
Адміністративні провини - правопорушення, які посягають на суспільні відносини, пов'язані зі здійсненням державного управління; на громадський або державний порядок; регулюються нормами адміністративного, фінансового, аграрного та інших галузей права.
Дисциплінарні провини - у сфері трудових, службових відносин, шкодять порядку діяльності трудових колективів, порушують трудову дисципліну та ін.
Цивільно-правові провини - здійснюються у сфері майнових і певних немайнових відносин (наприклад майнові збитки потерпілої сторони). На відміну від злочинів - не мають вичерпного переліку у законодавстві, а їх юридичні наслідки охоплюють значною мірою правовідновлюючі заходи.
Основні причини правопорушень у сучасному суспільстві:
1) чинники суб'єктивного характеру - низький рівень правосвідомості і правової культури, правовий нігілізм, деформації у ціннісних орієнтаціях людей;
2) конкретні протиріччя, які існують у суспільстві;
3) недоліки у правовому регулюванні, неефективна діяльність правоохоронних органів тощо.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених у законі ознак, за наявності яких діяння визнається правопорушенням. Склад правопорушення - це його модель, закріплена законодавчо стосовно кожного виду правопорушень.
Елементи складу правопорушення:
Об'єкт правопорушення - Це ті суспільні відносини та цінності, які охороняються правом і на які дане правопорушення посягає. Це обов'язково суспільні відносини, які охороняються правом, а не конкретні речі. Наприклад: крадіжка особистого майна громадянина - автомобіля. Об'єктом цього правопорушення є відносини, пов'язані зі здійсненням права на власність громадянина на автомобіль, а сам автомобіль розглядається як предмет правопорушення. Безпосередніми об'єктами є честь, гідність, здоров'я людини та ін.
Суб'єкт правопорушення - це особа, яка вчинила правопорушення.
Необхідною умовою визнання особи суб'єктом правопорушення є наявність у неї деліктоздатності, тобто закріпленої у законі здатності нести юридичну відповідальність за вчинене правопорушення. Так, повністю неделіктоздатними є душевнохворі особи, частково - неповнолітні та ін. Рівень деліктоздатності залежить від віку особи, стану її фізичного та психічного здоров'я, посади та інших обставин. Наприклад, суб'єктом злочину згідно зі ст. 22 КК визнається фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до кримінального законодавства може наставати кримінальна відповідальність.
Суб'єктами ряду видів правопорушень можуть бути не лише фізичні особи (люди), а й державні та громадські органи, організації, але вони не можуть бути суб'єктами злочинів. Деліктоздатність юридичних осіб виникає з моменту їх створення (офіційної реєстрації).
Об'єктивна сторона правопорушення - це зовнішнє вираження протиправного діяння, те, як воно виявилося у реальній дійсності. Об'єктивно правопорушення може здійснюватися як в активній поведінці суб'єкта (вчинення заборонених правом дій), так і в пасивній поведінці суб'єкта (невиконання правових обов'язків).
Елементи об'єктивної сторони правопорушення: місце, час, спосіб вчинення, оточення, а також причинний зв'язок між вчиненим діянням і шкідливими наслідками - результатом цього діяння (їх настання або загроза настання).
Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішнє, психологічне ставлення суб'єкта до вчиненого протиправного діяння та його наслідків. Правопорушенням визнається лише діяння особи, яка здатна усвідомлювати значення свого вчинку і керувати ним, тому відсутність такої властивості робить її неделіктоздатною. Здатність особи усвідомлювати значення свого вчинку (інтелектуальний аспект) і керувати ним (вольовий аспект) - необхідна умова оцінки вини, яка залежно від конкретного поєднання цих характеристик може бути у двох формах: умислу й необережності.
Схожі статті
-
Правознавство - Молдован В. В. - 1. Поняття, ознаки і види правовідносин
Мета: Розкрити поняття правовідносин, суб'єктів правовідносин, надати уявлення про об'єкти правовідносин та юридичні факти. Основна проблема: Усвідомлене...
-
Правознавство - Молдован В. В. - 3. Поняття і види функцій права
Принципи права - це основні ідеї, вихідні положення, які закріплені в законі, мають загальну значущість, вищу імперативність (веління) і відображають...
-
Правознавство - Молдован В. В. - 1. Поняття та види правової поведінки
Мета: Ознайомити студентів з основними видами правомірної поведінки та юридичної відповідальності. Основна проблема: Свідоме засвоєння знань про основні...
-
Мета: Ознайомити студентів з основними видами правомірної поведінки та юридичної відповідальності. Основна проблема: Свідоме засвоєння знань про основні...
-
Правознавство - Молдован В. В. - 4. Поняття юридичних фактів
Об'єкти правовідносин - це матеріальні або нематеріальні блага, заради одержання, передачі або використання яких виникають права і обов'язки учасників...
-
Правознавство - Молдован В. В. - 2. Суб'єкти правовідносин
Юридичний зміст правовідносин утворюють зафіксовані у нормах права суб'єктивні права та юридичні обов'язки їх учасників (сторін). Суб'єктивне право...
-
Правознавство - Молдован В. В. - 2. Принципи права: поняття, види, зміст
Принципи права - це основні ідеї, вихідні положення, які закріплені в законі, мають загальну значущість, вищу імперативність (веління) і відображають...
-
Правознавство - Молдован В. В. - 5. Поняття та ознаки правової держави
Держава повністю не зливається із суспільством, не розчиняється в ньому, вона є організацією, яка певним чином відокремлена від суспільства,...
-
Правознавство - Молдован В. В. - 4. Поняття та елементи механізму держави. Органи держави
Держава повністю не зливається із суспільством, не розчиняється в ньому, вона є організацією, яка певним чином відокремлена від суспільства,...
-
Правознавство - Молдован В. В. - 1. Поняття та сутність права
Право, як і держава, належить до явищ не тільки найбільш важливих, а й найбільш складних. Намагаючись зрозуміти, що таке право і яка його роль у житті,...
-
Правознавство - Молдован В. В. - 1. Поняття держави та її ознаки
Сутність держави полягає у тому, що вона є організатором і гарантом певних суспільних відносин, конкретний зміст яких залежить від певного етапу розвитку...
-
Правознавство - Молдован В. В. - Міні-модуль 1.5. Правові відносини
Мета: Розкрити поняття правовідносин, суб'єктів правовідносин, надати уявлення про об'єкти правовідносин та юридичні факти. Основна проблема: Усвідомлене...
-
Правознавство - Молдован В. В. - 3. Об'єкти правовідносин
Об'єкти правовідносин - це матеріальні або нематеріальні блага, заради одержання, передачі або використання яких виникають права і обов'язки учасників...
-
Правознавство - Молдован В. В. - 1. Поняття системи права
Мета: Ознайомити студентів з особливостями системи права та системи законодавства України. Основна проблема: Охарактеризувати основні елементи системи...
-
Правознавство - Молдован В. В. - Міні-Модуль 1.3. Поняття, сутність та походження права
Мета: Розкрити поняття права, його ознаки, принципи права та функції права, проаналізувати місце норм права в системі соціальних норм та основні джерела...
-
Правознавство - Молдован В. В. - Міні-модуль 1.1. Поняття, сутність та походження держави
Міні-модуль 1.1. Поняття, сутність та походження держави Мета: Розкрити поняття держави, її ознаки, елементи механізму держави, ознайомити з теоріями...
-
Правознавство - Молдован В. В. - 2. Теорія походження держави
Сутність держави полягає у тому, що вона є організатором і гарантом певних суспільних відносин, конкретний зміст яких залежить від певного етапу розвитку...
-
Правознавство - Молдован В. В. - 5. Джерела права
Джерело (форма) права - офіційно-документальні форми вираження і закріплення норм права, які виходять від держави і надають їм юридичного,...
-
Правознавство - Молдован В. В. - 4. Місце норм права в системі соціальних норм
Для регулювання поведінки людей та їх об'єднань у суспільстві формуються певні правила поведінки, які орієнтують на досягнення певної мети, - соціальні...
-
Правознавство - Молдован В. В. - Вступ
Стратегія розвитку сучасного суспільства в умовах правової реформи в Україні об'єктивно потребує підвищення вимог до освітньої системи та професійної...
-
Правознавство - Молдован В. В. - 3. Систематизація нормативно-правових актів
Система законодавства - це система всіх упорядкованих певним чином нормативно-правових актів даної держави. Система законодавства об'єднує усі джерела...
-
Правознавство - Молдован В. В. - 2. Система законодавства
Система законодавства - це система всіх упорядкованих певним чином нормативно-правових актів даної держави. Система законодавства об'єднує усі джерела...
-
Правознавство - Молдован В. В. - 4. Державно-правовий (державний) режим
Форма державного устрою - національно-територіальна та адміністративно-територіальна організація державної влади. Територія держави поділяється на окремі...
-
Правознавство - Молдован В. В. - Міні-модуль 1.4. Система права і система законодавства
Мета: Ознайомити студентів з особливостями системи права та системи законодавства України. Основна проблема: Охарактеризувати основні елементи системи...
-
Правознавство - Молдован В. В. - 3. Форма державного устрою
Форма державного устрою - національно-територіальна та адміністративно-територіальна організація державної влади. Територія держави поділяється на окремі...
-
Правознавство - Молдован В. В. - 2. Форма державного правління
Мета: Ознайомити студентів з поняттям форми держави та її складовими елементами. Основна проблема: Засвоєння сутності понять "форма державного...
-
Правознавство - Молдован В. В. - 1. Форма держави та її складові елементи
Мета: Ознайомити студентів з поняттям форми держави та її складовими елементами. Основна проблема: Засвоєння сутності понять "форма державного...
-
Правознавство - Молдован В. В. - Міні-Модуль 1.2. Форма Держави
Мета: Ознайомити студентів з поняттям форми держави та її складовими елементами. Основна проблема: Засвоєння сутності понять "форма державного...
-
Правознавство - Молдован В. В. - Види функцій держави
Функції держави - Це основні напрями діяльності держави, що розкривають її соціальну сутність і призначення в суспільстві. Функції не є власне юридичними...
-
Правознавство - Молдован В. В. - 3. Характеристика функцій держави
Функції держави - Це основні напрями діяльності держави, що розкривають її соціальну сутність і призначення в суспільстві. Функції не є власне юридичними...
Правознавство - Молдован В. В. - 2. Поняття та ознаки правопорушення