Політологія - Логвина В. Л. - 2. Взаємодія політики з іншими сферами суспільного життя
Політика відчуває на собі вплив економіки, моралі, права, художньої культури тощо. Але ж й вона діє на ці та інші сфери.
Тривалий час політика сприймалась як всезагальна універсальна форма людської активності. Розуміння певної автономії політики дало змогу більш чітко співвіднести політику з іншими сферами життя.
Це співвідношення різні мислителі оцінювали доволі неоднозначно. Деякі бачили її як першорядну сферу людської діяльності (Моска); інші, навпаки, розчиняли її в різних видах діяльності, заперечували можливість її автономізації (Фрейд); декотрі розглядали її як залежну від економіки (Маркс), права (Гоббс), моралі (Аристотель) чи релігії (теологічна парадигма); інші - визначали її як відносно автономну рівноправну з іншими сферу суспільного життя.
Існують дві крайні точки зору: одна з них детермінує політичні процеси неполітичними факторами, інша гіперболізує самодетер-мінованість політики, говорить про її непідвладність впливу інших сфер життя. Здається, що більш об'єктивним є підхід, за яким політика та інші сфери взаємодіють, взаємозалежать як відносно самостійні системи регулювання соціальних процесів. Можлива перевага тих чи інших регуляторів обумовлюється різними причинами (історична ситуація, менталітет та ін.).
В умовах стабільних демократій зв'язок політики з іншими сферами має стійкий динамічний характер. Простежується тенденція до зниження ролі методів політичного регулювання, посилення впливу моральних, релігійних норм, методів самоорганізації в суспільстві.
Перехідний стан політичного режиму, який часто супроводжується кризою, сприяє посиленню впливу факторів політичного характеру, підвищує значення політичної волі та рівня інституціалізації політичних відносин. Особливо це виявляється в логіці дії авторитарного режиму, для якого політика - засіб пріоритетного впливу на посилення регульованості соціальних процесів.
Щодо тоталітарного режиму, то в ньому політична сваволя досягає неосяжних розмірів. Політичні методи за суттю підміняють та девальвують чинники іншого порядку. Навіть економічна доцільність віддає місце ідеологічним міркуванням. Політика набуває гіпертрофованого значення, вона проникає навіть у особисте життя громадян.
Тепер розглянемо конкретну взаємодію політики з деякими сферами людської життєдіяльності.
Економіка має значний детермінуючий вплив на формування політичної влади. Зокрема, девелопменський підхід (з англ. - розвиток) визначає, що слабо розвинута економіка передбачає централізацію влади, посилює авторитарні тенденції. Високий рівень економічного розвитку є важливим фактором встановлення та збереження стабільної демократії.
Зарубіжні дослідники використовують таке поняття, як індекс комплексного розвитку, в якому економічні показники посідають важливе місце. В залежності від їх розвинутості прогнозується перспектива встановлення стабільної демократії в тій чи іншій країні, що переживає етап модернізації.
Такий дослідник, як Б. Рассел, синтезував показники соціально-економічного та політичного характеру, та виділив п'ять типів держав, що відповідають п'яти типам соціально-економічного розвитку суспільства. Традиційні, примітивні суспільства; традиційні цивілізації; перехідні суспільства; суспільства промислових революцій; суспільства високого масового споживання.
Зв'язок політики та економіки необхідно розглядати діалектично. Політика також має регулюючі можливості щодо економіки, бо є формою владно-державного примусу. В разі необхідності вплив її набуває особливого значення. Сьогодні як ліберальні ідеологи заходу, так і консервативні відмовляються від різко негативного ставлення до державного регулювання економіки. Вони визнають необхідність застосування цих важелів.
У сучасній Україні, як і в інших державах, що проводять посттоталітарні трансформації, питання посилення регульованості соціальних процесів є найбільш актуальним. Політичний аналіз потрібен для проведення ефективних економічних перетворень: встановлення конкурентного середовища, ствердження ринкових відносин, розвитку підприємництва. Міри політичного характеру необхідні й для подолання негативних наслідків минулої системи та подолання кризових явищ перехідного періоду.
Однак успіх демократичних перетворень буде залежати від збереження динамічного балансу між чинниками політичного та економічного характеру. Наприклад, не менш значущим виявляється розвиток вільної економічної діяльності, ствердження господарської ініціативи та широкий розвиток підприємництва.
Економіка та політика взаємодіють опосередковано через соціальні відносини. Тому характер їх взаємодії багато в чому залежить від змісту інтересів соціальних груп, що складають те чи інше суспільство.
Правова, юридична сфера закріплює в законодавстві основні принципи політичного панування. Воно постає своєрідним індикатором дозрілості політики, держави. Визначає межі припустимої політичної поведінки суб'єктів політичної діяльності. Особливо це повинно стосуватися правлячих кіл. Щодо нашої нещодавньої історії: в умовах тоталітарного режиму право слугувало політиці, ніяк не регламентувало правове, владне свавілля. Абсолютна влада розбещує абсолютно.
Дослідження проблеми співвідношення політики і моралі бере свій початок ще за давніх часів. У цілому в історії філософської та політичної думки можна визначити три основні підходи.
Перший підхід (Макіавеллі, Моска, Міхельс, Бентам) відкидає будь-яке серйозне значення моралі для політики.
Другий підхід (Платон, Аристотель, Фромм), навпаки, розчиняє політичні підходи в морально-етичних оцінках. Висловлювалась точка зору, що етичні орієнтири є найсуттєвішими в людській життєдіяльності (однаково в усіх сферах, не відокремлюючи політику).
Третій підхід (А. Швейцер, М. Ганді) відстоювали думку ушляхетнювання політики мораллю. З цього погляду, мораль є важливим чинником оцінки політичної діяльності взагалі.
У політиці процес формування та реалізації інтересів первісно пов'язаний з моральним вибором людини. Уявлення про справедливість, характер відносин з державою, про межі свободи та рівність впливають на політичні настанови та поведінку. У відносинах з державою (державною владою) людина керується вимогами користі та моральності. Мораль розміщує політичні питання у площині взаємовідносин "добра" та "зла". Індивідуальний вибір більшою мірою залежить від морального апробування, тоді як професійні аспекти управлінської діяльності еліт містять мінімальний рівень моральної рефлексії.
Зрозуміло, що моральність політики відносна, тим більше, що моральна оцінка політичних засобів, що застосовуються, залежить від конкретної ситуації. Наприклад, держава може ефективно використовувати своє монопольне право на використання сили тільки тоді, коли має легітимність. Інакше кажучи, коли моральні почуття народу збігаються з нормами офіційної владної моралі.
У відносинах моралі та політики також необхідний баланс неприпустимий як гіперморалізм, що призводить до містифікації політичних уявлень, що є шляхом до соціальних катастроф, так і нехтування соціальними принципами, що характерно для всіх відомих історії диктаторських режимів.
Якщо політика не цурається моральних вимог, тоді їй властиве прагнення досягти цілей за рахунок меншої соціальної ціни, зберегти мир та громадянську згоду.
Індивідуальний, груповий та загальнолюдський рівні політичної свідомості повинні отримувати інтегральну формулу. Перевага одного з них негативна за своїм впливом, бо порушує динамічний баланс між політикою та мораллю, реальним та ідеальним. Для збереження цього балансу необхідно посилювати ті настанови, що об'єднують суспільство, а не призводять до його розпаду. Стабільність суспільства передбачає одним з важливих чинників мораль як джерело політичного розвитку та політику - як засіб зміцнення універсальних норм та цінностей моралі.
Схожі статті
-
Політологія - Логвина В. Л. - 2. Взаємозв'язок політології з іншими суспільними науками
Політологія взаємодіє з великою кількістю наук, предметом дослідження яких є окремі аспекти політичної дійсності. Співвідношення між Політикою та...
-
Політологія - Логвина В. Л. - 6. Теорії природного права та суспільного договору
Одну з перших світських державно-правових концепцій у XVI ст. розробив італійський політичний мислитель Ніколо Макіавеллі (1469-1527). Він у творах...
-
Політологія - Логвина В. Л. - 7. Просвітництво. Раціоналістичні концепції політики
В історії суспільного розвитку Просвітництво постає як ідейний рух у країнах Західної Європи та Північної Америки кінця XVІІ-XVІІІ ст. Головною метою...
-
Політологія - Логвина В. Л. - 1. Політика як суспільне явище
Загальні положення Характеристика політики як науки проявляється досягненням великих цілей в реалізації суспільних політичних акцій. Політика, як...
-
Політологія - Логвина В. Л. - Тема 1. ПРЕДМЕТ І МЕТОДИ ПОЛІТОЛОГІЇ
Загальні положення Характеристика політики як науки проявляється досягненням великих цілей в реалізації суспільних політичних акцій. Політика, як...
-
Політологія - Логвина В. Л. - ПЕРЕДМОВА
Політологія як наука та навчальна дисципліна існує досить давно. Це особлива сфера життєдіяльності людини, один з найважливіших здобутків людського...
-
Політологія - Логвина В. Л. - 3. Основні риси політичної думки епохи Середньовіччя
Епоха Середньовіччя припала на V-XVI ст. На протязі цього періоду політичні погляди активно розвивалися та змінювалися. Ця еволюція включає три великі...
-
Політологія - Логвина В. Л. - 5. Політичні погляди Ніколо Макіавеллі
Одну з перших світських державно-правових концепцій у XVI ст. розробив італійський політичний мислитель Ніколо Макіавеллі (1469-1527). Він у творах...
-
Політологія - Логвина В. Л. - Тема 4. ПОЛІТИКА І ВЛАДА ЯК СУСПІЛЬНІ ЯВИЩА
Загальні положення Політика і влада - найважливіші складові суспільного життя. Виявлення їх сутності дозволяє розібратися в складних проблемах сучасності...
-
Політологія - Логвина В. Л. - 2. Основні напрямки досліджень національних політологічних шкіл
Розглядаючи основні напрями розвитку політичної думки ХХ ст., слід мати уявлення про політологічні школи, які забезпечують її розвиток. Політична наука...
-
Епоха Середньовіччя припала на V-XVI ст. На протязі цього періоду політичні погляди активно розвивалися та змінювалися. Ця еволюція включає три великі...
-
Політологія - Логвина В. Л. - 1. Зміст, походження та функції політики
Загальні положення Політика і влада - найважливіші складові суспільного життя. Виявлення їх сутності дозволяє розібратися в складних проблемах сучасності...
-
Політологія - Логвина В. Л. - 3. Політологія як наука
Політологія як наука про політику вивчає певні закономірності та тенденції політичного життя. Законам політичного життя не властиві такі ж стійкість і...
-
Політологія - Логвина В. Л. - 2. Політичні вчення античності
Приблизно так само, як і в Стародавньому Сході, розвивалися погляди на державу у Стародавній Греції. В історії давньогрецької політичної думки...
-
Політологія - Логвина В. Л. - 1. Генеза політичних ідей на початку - наприкінці ХХ ст
Загальні положення Зростання ролі політики, її вплив на економіку, ідеологію, культуру - характерне явище XX ст. Об'єктивно це пояснюється розвитком...
-
Політологія - Логвина В. Л. - Тема 3. ПОЛІТИЧНА ДУМКА ХХ СТОЛІТТЯ
Загальні положення Зростання ролі політики, її вплив на економіку, ідеологію, культуру - характерне явище XX ст. Об'єктивно це пояснюється розвитком...
-
Політологія - Логвина В. Л. - 1. Політична думка Стародавнього Сходу
Загальні положення При розгляді теми ми охарактеризуємо погляди давньосхідних мислителів на політику, визначимо відмінність між різними напрямками...
-
Політологія - Логвина В. Л. - Тема 2. ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ І УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ
Загальні положення При розгляді теми ми охарактеризуємо погляди давньосхідних мислителів на політику, визначимо відмінність між різними напрямками...
-
Політологія - Логвина В. Л. - 4. Методи політологічного дослідження
Політологія як будь-яка гуманітарна наука виконує такі функції: 1) описову, суть якої полягає в констатації фактів політичної реальності, на підставі...
-
Політологія - Логвина В. Л. - 3. Політологія посткомуністичних суспільств
Розглядаючи це питання, наголосимо, що така політологія лише формується. Розпад світової держави - Радянського Союзу, утворення незалежних держав стали...
-
Політологія - Логвина В. Л. - 8. Історія української політичної думки
Становлення політичної думки в Київській Русі теж відбувалося під впливом християнської релігії, яка з 988 р. стала державною. Про це свідчать перші...
-
РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ, МЕТОД І СИСТЕМА ГОСПОДАРСЬКОГО ПРАВА Тема 1. Господарська діяльність 1. Історія становлення та розвитку правового регулювання...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 1. Основи суспільного життя (природні, економічні, культурні)
1. Основи суспільного життя (природні, економічні, культурні) Вивчення природи та специфіки суспільного життя слід починати із вивчення його первинного...
-
Свого апогею українська козацька державність досягла в середині XVII ст., коли центр політичного життя України перемістила на Наддніпрянщину, де в...
-
Норми цивільного права як приватного права завжди спрямовані на забезпечення приватних інтересів учасників цивільних відносин. Виходячи із цього, ніхто,...
-
Приватне життя і поліція - Римаренко Ю. І. - У сфері діяльності виконавчої поліції
Зазвичай у демократичній правовій державі поліція є резервним засобом, який в умовах загального правопослуху використовується тільки у надзвичайних...
-
Перелік загальних засад цивільного законодавства, передбачених ЦК України, починається саме з принципу неприпустимості свавільного втручання у сферу...
-
Курс безпеки життя та діяльності людини (БЖДЛ) існує для того, щоб показати людині, робітнику найбільш небезпечні для його здоров'я і життя ділянки...
-
Рада Європи - перша організація, членство в якій стало для України "своєрідним каталізатором прискорення процесу сприйняття європейського мислення" на...
-
Національна економіка - Носова О. В. - 3.2. Сутність та генеза держави суспільного добробуту
Однією з найбільш вдалих функціонуючих моделей соціальної ринкової економіки є шведська (скандинавська) модель - держава загального добробуту....
Політологія - Логвина В. Л. - 2. Взаємодія політики з іншими сферами суспільного життя