Політична економія - Федоренко В. Г. - 2.3. Економічні потреби суспільства
Кінцевою метою суспільного виробництва є задоволення всього різноманіття потреб людей.
Потреби мають об'єктивний характер і виражають необхідність у матеріальних та духовних благах для забезпечення умов життєдіяльності окремої особи, соціальної групи, класу, суспільства в цілому. Прагнення задовольнити свої потреби мотивує поведінку людини, формує сукупність її інтересів. Внаслідок наявності ряду причин потреби людей дуже різноманітні, задовольнити їх нелегко та дедалі складніше, беручи до уваги їх кількісне зростання і якісне вдосконалення.
Спонукальним мотивом до виробничої діяльності і окремої особи, і суспільства в цілому виступають потреби. Намагаючись їх задовольнити, суспільство щоразу наштовхується на відносну обмеженість виробничих ресурсів. Основна суперечність економічного розвитку саме й полягає в суперечності між потребами, що постійно зростають, і обмеженістю виробничих ресурсів.
Потреба - це природний та постійний потяг людини до визначених умов життя, відсутність яких викликає негативні відчуття і прагнення змінити такий стан речей. Вони є об'єктивною основою "ідеальних спонукань" - інтересів, бажань, цілей людини.
Загальна класифікація потреб залежить від обраного критерію. Залежно від цього потреби поділяються:
1. За рівнем необхідності (першочерговості):
А) потреби у предметах першої необхідності (їжа, житло, одяг);
Б) потреби у предметах розкоші (яхти, норкові шуби і т. п.).
2. За об'єктами:
А) матеріальні потреби;
Б) духовні потреби.
3. За суб'єктами:
А) особисті потреби;
Б) потреби фірм;
В) суспільні потреби.
4. За формами задоволений:
А) потреби, які задовольняються індивідуально;
Б) потреби, які задовольняються колективно (водопостачання, газопостачання та ін.).
5. За роллю в суспільному виробництві:
А) потреби у предметах споживання;
Б) потреби в засобах виробництва.
Існує класифікація потреб відповідно до інших критеріїв.
У західній економічній літературі найбільшого поширення при класифікації потреб людини набула так звана "піраміда потреб" відомого соціолога США А. Маслоу, яка відображає рівні їх пріоритетності. В основі такої піраміди знаходяться основні матеріальні (фізіологічні) потреби у продуктах харчування, одязі, житлі, відтворенні роду. Наступний рівень - потреби "в безпеці", тобто захист особи від негативних зовнішніх факторів (посягання на свободу та життя), так і від соціальних проблем (від безробіття, злиднів тощо). Третій рівень потреб передбачає потреби в стосунках між людьми, які грунтуються на доброзичливості, любові. Четвертий - характеризує повагу до людини з боку інших людей та самоповагу. Вершину піраміди складає потреба, що відтворює людину як особистість у суспільстві, тобто така, яка реалізується через розвиток і примноження здібностей, інтелекту та ін. й характеризується як самореалі-зація.
Матеріальні і духовні потреби практично безмежні, а це означає, що повністю задовольнити їх за допомогою товарів та послуг неможливо. Ця ознака властива саме сукупності потреб. Що ж стосується потреби в конкретному товарі або послузі, то її, звичайно, можна задовольнити. Скажімо, протягом короткого періоду можна купити потрібний одяг, піти в театр або полікувати зуби. Деякі потреби можуть бути задоволені протягом життя людини тільки раз (наприклад, операція апендициту).
Інша справа, коли йдеться про сукупні суспільні потреби. Розвиток виробництва завжди породжує нові потреби, які одразу задовольнити неможливо. Наприклад, ще не так давно у нас не було бажання придбати персональний комп'ютер, відеомагнітофон, електронні годинники тощо. Більше того, задоволена одна потреба породжує іншу: це всезагальний економічний закон, що діє як на рівні конкретної особи, так і на рівні груп людей або інститутів, які утворюють суспільство. Сутність все загального економічного закону зростання потреб відображає внутрішньо необхідні суттєві та сталі зв язки між виробництвом і споживанням, потребами та наявними можливостями їх задоволення. Його дія розповсюджується як на загальні матеріальні потреби людини (харчі, одяг, житло), так і на специфічні потреби, що зумовлюються соціальним і культурним середовищем, в якому перебуває людина. З часом потреби змінюються, примножуються з появою нових виробів та під впливом широкої реклами й енергійного стимулювання збуту. Кінцева мета, або завдання економічної діяльності, полягає у прагненні діяти відповідно до цього закону та задовольнити багатогранні і різноманітні потреби і окремої особи, і суспільства.
Задоволення потреб пов'язане з використанням обмежених виробничих ресурсів. Ресурси (фактори) виробництва - це ті матеріальні та нематеріальні об 'єкти, що використовуються для продукування матеріальних благ та надання послуг. Зміст цього поняття передбачає введення до його складу природних ресурсів людини, а також створених нею та використовуваних у суспільному виробництві. Різноманітні ресурси поділяються на такі види: матеріальні ресурси (земля та сировинні матеріали, корисні копалини, ріки, ліси і т. д.) та капітал; людські ресурси - праця та підприємницька діяльність.
Вся виробничо-економічна діяльність людини завжди і повсюдно спрямовувалась на подолання обмеженості ресурсів. Деякі з них нам надає природа, але ці запаси обмежені (поклади вугілля, руди, наявність запасів нафти, газу, інших корисних копалин). Людські ресурси обмежуються здобутою освітою, знаннями, вміннями, кваліфікацією, тобто є наслідком нашого власного розвитку. Добре відомо, що підприємницьку діяльність не можуть здійснювати абсолютно всі члени суспільства, а тільки їх незначна частина. Деякі з видів ресурсів можуть відтворюватись, і тому їх наявність регулюється людиною.
Обмеженість ресурсів породжує потребу в їх раціональному використанні та дбайливому ставленні до них, що є однією з глобальних проблем сучасної цивілізації.
2.4. Економічні інтереси: їх сутність та класифікація
Економічні інтереси являють собою об'єктивні, зумовлені відносинами власності, спонукальні мотиви, стимули трудової діяльності, спрямовані на задоволення потреб кожної особи і суспільства в цілому. У реальному житті потреби набувають конкретної форми інтересів. Іншими словами, економічні інтереси - це усвідомлені економічні потреби, що мають спонукальну силу.
Економічний інтерес - категорія суб'єктивно-об'єктивна. Суб'єктами економічних інтересів є окремі індивіди, сім'ї, домогосподарства, колективи, групи людей, спільнот, держава, суспільство в цілому. Об'єкти економічних інтересів - економічні блага (товари, послуги, інформація тощо).
Економічні інтереси суспільства утворюють складну та динамічну систему. їх можна класифікувати за різними критеріями:
За суб'єктами:
- особисті;
- колективні,
- групові;
- суспільні.
Відповідно до їх важливості:
- основні,
- першочергові;
- другорядні.
У часовому аспекті:
- поточні;
- перспективні.
За об'єктами:
- майнові;
- фінансові;
- інтелектуальні
- інформаційні.
За рівнем усвідомлення:
- дійсні;
- уявні.
Виразниками специфічних економічних інтересів виступають суб'єкти економічних відносин. Відповідно до цього в ринковій економіці виокремлюють економічні інтереси підприємств, котрі спрямовані на максимізацію прибутку, зменшення витрат виробництва і підвищення конкурентно здатності продукції. Економічні інтереси домогосподарів спрямовані на максимізацію користі споживних благ з урахуванням цін на них та власних доходів. Економічні інтереси держави спрямовані на створення умов для реалізації потреб суспільства. При цьому економічні інтереси держави і суспільства не тотожні, тому що до складу перших входять інтереси державної бюрократії.
Система економічних інтересів охоплює складові, котрі з одного боку взаємопов'язані, а з іншого - суперечливі. В кожному суспільстві існує вічна проблема узгодження суперечливих економічних інтересів. Вона досягається у процесі їх взаємодії та взаємореалізації.
Конкретними шляхами поєднання економічних інтересів служать субординоване підпорядкування одних з них іншим та координоване узгодження різнобічних інтересів суб'єктів господарювання.
Проблема співвідношення та пріоритетності економічних інтересів учасників господарської діяльності залишається до нинішнього часу дискусійною. Механізм їх поєднання та узгодження перебуває під вирішальним впливом сутнісних характеристик кожної з відомих економічних систем.
Контрольні запитання та завдання
1. Що таке суспільне виробництво?
2. Дайте характеристику факторів суспільного виробництва.
3. Як впливає форма поєднання факторів виробництва на суспільний устрій?
4. Охарактеризуйте кожну складову продуктивних сил суспільства.
5. Як визначаються виробничі можливості суспільства?
6. Що описує крива виробничих можливостей?
7. Що є основою поділу суспільного виробництва на три сфери?
8. Як взаємодіють між собою окремі фази суспільного виробництва?
9. Охарактеризуйте властивості суспільного продукту.
10. Що таке виробниче споживання?
11. Визначте сутність особистого споживання та його основні характеристики.
12. Поясніть сутність потреб. Що впливає на їх структуру?
13. У чому полягає об'єктивність дії закону зростання потреб?
14. Як взаємодіють між собою потреби та інтереси?
15. Як співвідносяться інтереси окремих суб'єктів, колективів та держави в цілому?
Схожі статті
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - 2.4. Економічні інтереси: їх сутність та класифікація
Кінцевою метою суспільного виробництва є задоволення всього різноманіття потреб людей. Потреби мають об'єктивний характер і виражають необхідність у...
-
2.1. Суспільне виробництво та його основні фактори. Виробничі можливості суспільства Основу існування суспільства складає виробництво матеріальних благ,...
-
2.1. Суспільне виробництво та його основні фактори. Виробничі можливості суспільства Основу існування суспільства складає виробництво матеріальних благ,...
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - Глава 3. ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА
3.1. Зміст і структура економічної системи Розвиток людського суспільства відбувається на основі виробництва матеріальних і духовних благ, Інших...
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - 3.2.2. Адміністративно-командна економічна система
Історія розвитку суспільства являє собою цілий ряд економічних систем, які змінювали одна одну. В економічній науці існують різні підходи щодо їх...
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - 3.2.1. Традиційна економічна система
Історія розвитку суспільства являє собою цілий ряд економічних систем, які змінювали одна одну. В економічній науці існують різні підходи щодо їх...
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - 3.2. Типи економічних систем та їх еволюція
Історія розвитку суспільства являє собою цілий ряд економічних систем, які змінювали одна одну. В економічній науці існують різні підходи щодо їх...
-
Кожна наука у процесі пізнання об'єктивної реальності займається систематизацією фактів, подій, процесів, щоб виявити певні причини і наслідкові зв'язки...
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - 3.1. Зміст і структура економічної системи
3.1. Зміст і структура економічної системи Розвиток людського суспільства відбувається на основі виробництва матеріальних і духовних благ, Інших...
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - 1.2. Предмет політичної економії
Кожна наука має свій предмет дослідження, тобто те, що вона вивчає. Науки відрізняються одна від одної саме предметом своїх досліджень. Визначення...
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - 4.1. Відносини власності та їх економічний зміст
4.1. Відносини власності та їх економічний зміст Вивчення структури економічної системи в тій або іншій країні неминуче призводить до виникнення перед...
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - Глава 4. ВІДНОСИНИ ВЛАСНОСТІ
4.1. Відносини власності та їх економічний зміст Вивчення структури економічної системи в тій або іншій країні неминуче призводить до виникнення перед...
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - 2.2. Суспільний продукт та стадії його руху
Результатом суспільного виробництва є його продукт праці, або благо. Суспільний продукт характеризується двома властивостями; 1) здатністю задовольнити...
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
В умовах трансформаційних перетворень у нашому суспільстві значно зростає потреба в пошуку дієвих методів та напрямків утвердження ринкових відносин,...
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - 3.2.3. Ринкова економіка вільної конкуренції
Ринкова економіка , за теорією А. Сміта, - це лад, заснований на приватній власності, за якого здійснюється вільна гра ринкових сил. Рушійною силою...
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - 4.2. Типи, види та форми власності
Складною проблемою для економічної науки є класифікація форм власності. Форма власності - це стійка система економічних відносин і господарських...
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - 1.1. Виникнення і розвиток політичної економії
В умовах трансформаційних перетворень у нашому суспільстві значно зростає потреба в пошуку дієвих методів та напрямків утвердження ринкових відносин,...
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - Глава 1. ПРЕДМЕТ I МЕТОД ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ
В умовах трансформаційних перетворень у нашому суспільстві значно зростає потреба в пошуку дієвих методів та напрямків утвердження ринкових відносин,...
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - 3.2.4. Змішана економічна система
Ринкова економіка , за теорією А. Сміта, - це лад, заснований на приватній власності, за якого здійснюється вільна гра ринкових сил. Рушійною силою...
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - ВСТУП
В умовах трансформаційних перетворень у нашому суспільстві значно зростає потреба в пошуку дієвих методів та напрямків утвердження ринкових відносин,...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 2.5. Економічні потреби та економічні інтереси суспільства
Розглянемо рушійні сили економічного розвитку. Першопричиною будь-яких дій людини, в тому числі і у сфері економіки, є потреби - бажання споживачів...
-
Розвиток і становлення політичної економії як науки супроводжувався формуванням її функцій. Нині їх виокремлюють декілька. Пізнавальна функція...
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - 3.3. Критерії історичних етапів економічного розвитку
Універсальною закономірністю розвитку економічних систем є їх поступовий перехід від нижчих шаблів до вищих. Історія еволюції суспільства налічує кілька...
-
Політична економія - Федоренко В. Г. - 1.3. Методи політичної економії
Політична економія, як і будь-яка інша наука, має властиві їй методи дослідження процесів та явищ господарської діяльності. З цією метою використовується...
-
Реформування відносин власності в постсоціалістичних країнах здійснюється шляхом роздержавлення та приватизації. Роздержавлення - це зменшення ролі...
-
У політичній економії немає, можливо, жодного предмета, пояснення якого було б таким важливим, як потреби. Як би ви не обмежували їх коло, вони все-таки...
-
Політична економія - Щетинін А. І. - РОЗДІЛ 3. ЕКОНОМІЧНІ ПОТРЕБИ ТА ІНТЕРЕСИ
1. Економічні потреби, їх суть і структура. 2. Закон зростання потреб і механізм його дії. 3. Економічні інтереси, їх сутність і структура. 4. Економічні...
-
Політична економія - Щетинін А. І. - 3.1. Економічні потреби, їх суть і структура
1. Економічні потреби, їх суть і структура. 2. Закон зростання потреб і механізм його дії. 3. Економічні інтереси, їх сутність і структура. 4. Економічні...
-
Політична економія - Ніколенко Ю. В. - Глава 3. ПОТРЕБИ, РЕСУРСИ ТА ВИРОБНИЧІ МОЖЛИВОСТІ СУСПІЛЬСТВА
§ 1. ПОТРЕБИ ЯК РУШІЙНИЙ МОТИВ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Економічні відносини, які є предметом вивчення економічної теорії, складаються у виробництві, або з...
-
Економічна теорія - Мочерний С. В. - Економічні потреби
Економічні потреби. Важливим елементом людини економічної є її потреби, які постійно зростають. Економічні потреби - ідеальний внутрішній мотив людини,...
Політична економія - Федоренко В. Г. - 2.3. Економічні потреби суспільства