Політична економія - Федоренко В. Г. - 1.2. Предмет політичної економії

Кожна наука має свій предмет дослідження, тобто те, що вона вивчає. Науки відрізняються одна від одної саме предметом своїх досліджень.

Визначення предмета політичної економії надзвичайно важлива і складна проблема. Останнє пов'язане з багатогранністю та динамізмом економічної діяльності людини й розмаїттям напрямків і шкіл в цій науці, що в цілому породжує різні підходи до визначення предмета політекономії. Окрім того політична економія, досліджуючи реальні процеси і явища, котрі наявні у мінливій та динамічній господарській діяльності людей, перебуває у постійних творчих пошуках та розвитку. Складовою частиною останніх є еволюція уявлень про предмет політичної економії. У табл. 1.1. представлено зміст його основних визначень.

Таблиця 1.1

Еволюція основних визначень предмета політичної економії

Визначення предмета політичної економіїАвтори
12
Вчення про правила ведення домашнього господарства та землеробстваКсенофонт, Платон, Арістотель та інші давньогрецькі й давньоримські мислителі
Наука про створення, примноження та розподіл національного багатства країниМеркантилісти, фізіократи, основоположники класичної політичної економії
Наука про виробничі відносини у їх взаємодії з продуктивними силами та закони, що управляють виробництвом, розподілом, обміном та споживанням благ на різних історичних етапах розвитку суспільстваК. Маркс, Ф. Енгельс, В. 1. Ленін

Продовження табл. 1.1

Сучасні західні економісти пов'язують політичну економію з поняттям "економікс" і трактують її предмет як предмет науки, яка займається дослідженням нормальної життєдіяльності людського суспільства та вивчає ту сферу індивідуальних І суспільних дій, що тісно пов'язані зі створенням і використанням матеріальних основ добробуту людей:А. Маршалл
- наука, котра вивчає дії людей у процесі вибору рідкісних ресурсів для виробництва різних товарів;П. Самуельсон
- наука про ту сферу людської діяльності, що належить до виробництва, обміну і споживання товарів і послуг;С. Фішер
- наука про ефективне використання обмежених виробничих ресурсів або управління ними з метою досягнення максимального задоволення потреб людини.К. Р. Макконнелл, Е. Л. Брю

З наведеної таблиці випливає, що є певні відміности у розумінні предмета політичної економії представниками різних шкіл і напрямів економічної науки. Західні економісти політичну економію нерозривно пов'язують з поняттям "економікс", котре перекладається як "економіка". Предметом останньої вони вважають вивчення поведінки людей у процесі виробництва всього різноманіття благ в умовах обмеженості ресурсів та управління ними з метою досягнення максимального задоволення потреб людей на основі отримання прибутку. На відміну від цього прихильники марксизму при визначенні предмета політекономії акцентують увагу на виробничих відносинах між людьми у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ.

Такі розбіжності у трактуванні предмета політекономії не можна вважати недоліком або її недостатньою розвиненістю як науки. Це природне явище зумовлене еволюцією як цієї науки, так і об'єкта, який вона вивчає. Слід мати на увазі, що наведені визначення не можуть претендувати на повне та вичерпне розкриття предмета політекономії як науки. Кожний напрям у трактуванні цієї проблеми віддзеркалює її певну грань або аспект і в такий спосіб здійснює свій внесок у розвиток економічної науки.

Отже, політична економія як наука розвивається та постійно збагачується новими здобутками в дослідженні господарського життя суспільства та процесів і явищ, котрі йому притаманні. Складовою частиною цього розвитку виступає розширення та уточнення її предмета.

В сучасних умовах предметна сфера економічної науки еволюціонує в напрямку розширення та ускладнення проблематики. На цій основі вона поряд з існуванням політичної економії збагатилася такими новими розділами, як мікроекономіка, мезоекояоміка, макроекономіка, мегае-кономіка.

Політична економія - фундаментальна, методологічна основа економічної науки, котра розкриває сутність понять, категорій, законів та закономірностей функціонування і розвитку економічних систем на різних історичних етапах існування людського суспільства.

Мікроекономіка досліджує економічні процеси і явища та поведінку економічних суб'єктів на рівні первинної ланки економічної системи (домогосподарства, фірми, окремі підприємства). Вона досліджує попит і пропозицію на товари, їх ціни, витрати виробництва, прибуток, заробітну плату тощо.

Мезоекономіка вивчає стан та розвиток окремих галузей і підсистем національної економіки (паливно-енергетичний, агропромисловий, транспортний, територіально-економічні та інші комплекси, вільні економічні зони).

Макроекономіка аналізує закономірності функціонування національної економіки в цілому. Об'єктом її дослідження є сукупний попит і сукупна пропозиція, валовий національний продукт, національний дохід, національне багатство, рівень життя населення, проблеми його зайнятості та безробіття, причини й наслідки інфляції, податкова, кредитно-фінансова політика держави тощо.

Мегаекономіка досліджує закони та закономірності функціонування й розвитку світового господарства в цілому, на глобальному рівні.

Схожі статті




Політична економія - Федоренко В. Г. - 1.2. Предмет політичної економії

Предыдущая | Следующая