Підприємництво - Гой І. В. - 1.1 Історія розвитку теорії підприємництва

1.1 Історія розвитку теорії підприємництва

Сутність підприємництва є предметом інтенсивного вивчення як в популярній, так і в науковій літературі.

На даний час не існує загальноприйнятої економічної теорії підприємництва та відсутнє однозначне трактування його сутності. Підприємництво - це складне, багатоаспектне явище. Його розглядають з філософської, політекономічної, юридичної, психологічної, соціальної точок зору.

Вивчення сутності та особливостей підприємництва неможливе без застосування історичного підходу, який залучає вже набутий досвід дослідження.

Вперше наукове поняття "підприємництво" (англ. enterprise, entre-preneurship) було введено банкіром-економістом ірландського походження Р. Кантільйоном у XVIII ст., який вів свої справи в європейських країнах (Франції, Іспанії, Англії). Він розглядав підприємництво як особливу економічну функцію, а ризик вважав основною його характеристикою. Підприємцями він вважав людей з нефіксованими прибутками (ремісників, селян, торговців), а дохід підприємця - платою за ризик.

Вагомий внесок у розвиток теорії підприємництва протягом XVIII-XIX ст. зробили відомі західні економісти А. Сміт, Ж. Б. Сей, А. Маршалл та ін.

А. Сміт розглядав підприємця як власника, метою діяльності якого є отримання прибутку. Згідно з позицією Ж. Б. Сея, до функцій підприємця входять сполучення факторів виробництва, збір інформації та накопичення необхідного досвіду, прийняття рішення та організація виробничого процесу. Рисою, яка відрізняє підприємця від капіталіста та менеджера, є, перш за все, творчий, експериментальний, ризиковий характер його діяльності. А. Маршалл приділяв увагу організаторській функції підприємця, а підприємницьку здатність до організації виробництва виділив як окремий фактор виробництва.

Важливим етапом в розробці теорії підприємництва вважаються праці австро-американського економіста і соціолога Й Шумпетера та австрійського економіста Ф. Хаєка (перша половина XX ст.). Й Шумпетер розглядав підприємця як центральний елемент механізму економічного розвитку та особистість з яскраво вираженими новаторськими діловими здібностями, що реалізуються в оригінальних, нетрадиційних, відмінних від існуючих комерційних проектах. Й Шумпетер дав визначення: підприємець - це людина, що намагається перетворити нову ідею або винахід на успішну інновацію. Він визначив основні функції підприємця: виготовлення нового блага або старого нової якості; освоєння нового ринку збуту, джерел сировини або напівфабрикатів; впровадження нового методу виробництва; відповідна реорганізація виробництва. Ф. Хаєк пов'язував підприємництво насамперед з особистою свободою, яка дає людині змогу раціонально розпоряджатися своїми здібностями, знаннями, інформацією та доходами. Суттю підприємництва він вважав пошук та дослідження нових економічних можливостей. За американським економістом П. Самуельсоном, підприємництво пов'язане з новаторством, а сам підприємець є сміливою людиною з оригінальним мисленням.

В подальших дослідженнях приділялася увага особливим особистим якостям підприємця (здібність реагувати на зміни, самостійність в прийнятті рішень, управлінські здібності), ролі підприємництва в економічній системі, управлінському аспекту в діях підприємця, внутрішньо-фірмовому підприємництву (підприємницькій формі організації виробництва, що передбачає свободу дій підрозділів підприємства).

Таким чином, всі науковці виділяли інноваційнність як основну відмінну рису підприємництва.

Для усвідомлення сутності підприємництва слід зрозуміти, що воно є багатоплановим явищем. Його соціально-економічну сутність слід розглядати як економічну категорію, специфічний фактор виробництва, особливий вид діяльності, певні тип і стиль господарської поведінки. На сьогодні не існує загальноприйнятого визначення підприємництва. В навчальній та науковій літературі міститься велика кількість визначень, що характеризують підприємництво та підприємця з економічної, психологічної, управлінської та інших точок зору.

К. Макконнелл і С. Брю, автори американського підручника "Економіко", розглядають підприємництво як особливий вид діяльності, в основі якої лежить ряд неодмінних умов і вимог. Підприємець бере на себе ініціативу з'єднання ресурсів землі, капіталу і праці в єдиний процес виробництва, прийняття основних рішень. Підприємець - це новатор, людина, що йде на ризик.

Американський вчений Р. Хизрич, автор відомого підручника з підприємництва, визначає підприємництво як процес створення чогось нового, що має вартість, а підприємця - як людину, яка витрачає на це необхідний час та сили, бере на себе весь фінансовий, психологічний та соціальний ризик, одержуючи у винагороду гроші та задоволення від досягнутого.

Англійський професор А. Хоскинг стверджує: "Індивідуальним підприємцем є особа, яка веде діло за свій рахунок, особисто займається управлінням бізнесом і несе особисту відповідальність за забезпечення необхідними засобами, самостійно приймає рішення. її винагородою є отриманий в результаті підприємницької діяльності прибуток і відчуття задоволення від зайняття вільним підприємництвом. Але поряд з цим підприємець повинний прийняти на себе весь ризик втрат у випадку банкрутства його підприємства."

А. Бусигін, автор одного з перших сучасних російських базових підручників з підприємництва, зазначає: "підприємництво - це особливий вид економічної активності (під якою ми розуміємо доцільну діяльність, спрямовану на здобуття прибутку), яка базується на самостійній ініціативі, відповідальності та інноваційній підприємницькій ідеї. Економічна активність є формою участі індивіда в суспільному виробництві і способом отримання фінансових коштів для забезпечення життєдіяльності...".

У російському підручнику групи авторів під редакцією М. Г. Напусти сказано: "Підприємництво - вільне економічне господарювання в різних сферах діяльності (крім заборонених законодавчими актами), здійснюване суб'єктами ринкових відносин з метою задоволення потреб конкретних споживачів і суспільства в товарах (роботах і послугах) та одержання прибутку (доходу), необхідних для саморозвитку власної справи (підприємства) і забезпечення фінансових обов'язків... ". І далі: "Підприємництво - це принципово новий тип господарювання, який базується на інноваційному поводженні власників підприємства, на умінні знаходити і використовувати ідеї, утілювати їх у конкретні підприємницькі проекти...".

Професор А. Асаул (м. Санкт-Петербург) вважає, що "підприємництво - це особливий вид господарської діяльності, сутність якої полягає в стимулюванні та задоволенні попиту суспільства на конкретні потреби його членів... та спрямованої на завоювання конкурентних переваг через порушення ринкової рівноваги".

Згідно з "Економічною енциклопедією" (2001 р.) "підприємництво - самостійне організаційно-господарське новаторство на основі використання різних можливостей для випуску нових або старих товарів новими методами, відкриття нових джерел сировини, ринків збуту тощо з метою отримання прибутків та реалізації власної мети".

Вітчизняні науковці З. Варналій, С. Мочерний, Л. Шваб, А. Виноградська, В. Колот, В. Подсолонко, В. Сизоненко та ін., узагальнюючи наукові погляди на сутність підприємництва та роль підприємця, а також практику підприємницької діяльності виділяють специфічні Риси (ознаки) підприємництва.

Таким чином, підприємництво - це особливий вид господарської діяльності, тип господарської поведінки, для якого характерним є:

- свобода та самостійність рішень його суб'єктів (вільний вибір виду діяльності, партнерів, вільне розпорядження прибутком);

- особиста економічна зацікавленість та відповідальність (підприємець діє заради збільшення власних доходів, несе відповідальність по зобов'язаннях та відшкодовує збитки);

- інноваційний характер діяльності (новаторство, творчість. створення нового товару, послуги. застосування нової технології, організації ділового процесу);

- наявність фактора ризику (можливість втрати ресурсів чи неодержання доходів).

Основою підприємницької діяльності є власність підприємця. Суб'єктами підприємництва є підприємці - фізичні або юридичні особи, що здійснюють підприємницьку діяльність та є власниками справи (підприємства). Якщо окрема особа виробляє або купує товари(послуги) для власного споживання, то вона не є підприємцем. Якщо особа виробляє або купує більш, ніж її необхідно для власного споживання і продає надлишки - вона є підприємцем.

Особливості даного типу діяльності вимагають певних рис особистості підприємця, новаторських, комерційних та організаторських здібностей.

Зміст підприємницької діяльності розкривається через функції підприємництва (табл. 1.1).

Як правило, до переліку функцій підприємництва включають інноваційну (новаторську, творчу), ресурсну (господарську, мобілізацію різних ресурсів) та організаційну функцію (організація, маркетингу, виробництва та інших господарських операцій). Деякі дослідники виділяють ще соціальну (виготовлення необхідних товарів, створення робочих місць), особистісну (реалізація мети, задоволення підприємця), стимулюючу, управлінську, захисну функції.

Таблиця 1.1. Порівняння різних підходів до класифікації функцій підприємництва [54, 56, 86, 107, 141]

Мочерний С. В.

Колот В. М.

Виноградська А. М.

Варналій З. С.

Сизоненко В. О.

Новаторська,

Творча

Ресурсна

Ресурсна мобілізація

Становлення власної справи (мобілізація ресурсів)

Організаційна

Ресурсна

Творча

Інноваційна (творча)

Організаційна

Господарська

Організаційна

Організаційна

Організаційна

Розвитку бізнесу(пошук можливостей, реалізація стратегії)

Соціальна

Стимулююча

Стимулююча (мотиваційна)

Особистісна

Управлінська

Захисна

Інші (маркетинг, облік)

Багаторічний досвід господарювання у країнах з розвиненою ринковою економікою свідчить про те, що підприємницька діяльність може здійснюватись за класичною чи інноваційною моделлю.

Класична модель Підприємництва орієнтована на максимально ефективне використання наявних ресурсів підприємництва.

Інноваційна модель Підприємництва передбачає активне впровадження інноваційних рішень і пошук джерел відповідних ресурсів.

В Україні терміни "підприємництво" та "бізнес" часто застосовуються як синоніми, але вони мають певні відмінності. По-перше, слово "бізнес" в англомовних країнах має кілька значень ("BUsiness" - справа, заняття, комерція, угода, торговельна операція тощо) і тому є більш широким поняттям, ніж українськомовний термін "підприємництво", який згідно з законодавством є особливим видом господарської діяльності. Деякі дослідники вважають, що, підприємництво виділяється з усього бізнесу такою властивістю як новаторство і тому бізнесмен може не бути підприємцем. У практиці ці терміни звичайно ототожнюють, тобто вузький термін "підприємництво" вважають рівнозначним більш широкому терміну "бізнес". Поряд з цим, іноді у вітчизняному застосуванні термін "бізнес" має більш кримінальний відтінок, або значення більш солідної, успішної комерційної діяльності, ніж підприємництво.

У сучасному господарюванні синонімами бізнесу є комерційне або виробниче підприємство, фірма, торгівля, ділова активність, ділові відносини між людьми. Гарвардська школа бізнесу визначає бізнес як "вміння приймати правильні господарські рішення в умовах невизначеності".



Схожі статті




Підприємництво - Гой І. В. - 1.1 Історія розвитку теорії підприємництва

Предыдущая | Следующая