Педагогіка - Пальчевський С. С. - Мотивація учіння та зовнішня стимуляція його
Поняття "мотивація" не слід змішувати з поняттям "мотивування", яке означає наведення системи доказів із метою обгрунтування чого-небудь. У психології під мотивацією розуміють спонуки, які викликають активність організму і визначають її спрямованість (А. В. Петровський, М. Г. Ярошевський). У дидактиці мотивація - це процес формування і закріплення у школярів позитивних мотивів учіння. Мотивація не тільки детермінує навчальну діяльність школяра, а й пронизує пізнавальну сферу його психічної активності з усіма її пізнавальними процесами: сприйманням, мисленням, уявою та пам'яттю.
Мотиваційні чинники, які впливають на сприймання, залежать від настанови. Як правило, учень чутливіший до того об'єкта, який відповідає його настанові. Вплив мотивів на сприймання виявляється і у так званому феномені сензитивізації, або принципі резонансу, тобто школяр завжди сприйнятливий до того об'єкта, який для нього є актуально значущим.
Мотиви мислення виникають у самому його процесі. Традиційно їх поділяють на дві групи: 1) зовнішні (розумова діяльність спрямована на результат, не пов'язаний із пізнанням об'єкта); 2) внутрішні (розумова діяльність, пов'язана з пізнанням об'єкта). Зміни в мисленні відбуваються під впливом змін у мотивації. Наприклад, в одній ситуації піддослідний розв'язував задачу за "нейтральною" інструкцією, а в іншій повідомлялося про дослідження розумової обдарованості. Виявилося, що із запровадженням мотивації продуктивність знаходження рішень зросла у 3,5 рази (Т. С. Кудріна).
У процесі психологічних досліджень виявлено також вплив мотивації на уявлення та фантазію. Найчастіше учень мріє про те, що для нього значуще або в чому він відчуває потребу. Як особистість він проектується в продуктах уявлень та фантазії разом із своєю мотиваційною сферою.
Зв'язок мотивації з пам'яттю підтверджує "ефект Зейгарник". Виявляється, що людина краще запам'ятовує незавершену дію, ніж завершену. Наприклад, якщо учень за завданням учителя розпочав виконувати у класі якесь завдання і з певних причин не завершив його, у нього виникає потреба в діяльності. Це викликає напруження, яке могло б отримати розрядку в діяльності, спрямованій на виконання цього завдання. Але ця діяльність на певний час виявилася загальмованою, що не допустило розрядки напруження. Потреба ж у цій розрядці викликає у школяра прагнення повернутися до припиненої діяльності. А це вже свідчить про мотиви, які лежать в основі його.
Таким чином, учителю у процесі формування позитивних мотивів навчальної діяльності учня необхідно спиратися на: 1) формування відповідних психологічних настанов в нього; 2) наближення об'єкта пізнання до кола актуально значущих для цього учня об'єктів; 3) заміну в тих випадках, коли це можливо, "нейтральних" навчальних інструкцій мотивованими; 4) врахування у відборі змісту навчального матеріалу орієнтації на проекцію особистості школяра у світлі його уявлень та фантазії; 5) використання "ефекту Зейгарник" під час організації виконання самостійних навчальних робіт та домашніх завдань.
Однак, як уже згадувалося, базові потреби у пізнанні відзначаються градацією від потреби елементарної допитливості до захопленого пошуку істини.
Проведені нами дослідження засвідчили, що учні з подібним рівнем захоплення певним улюбленим навчальним предметом зустрічаються значно рідше, ніж "круглі відмінники". У вчителя зі стажем не менше 10 років їх було лише 2-3.
Схожі статті
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - 3.6. Мотивація навчальної діяльності школярів
Не можна вчителю, який готується до уроку, приступити до вибору методів, прийомів навчання та визначення форми його проведення, не врахувавши...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Розвиток особистості та його рушійні сили
У вітчизняній педагогічній літературі прийнято під розвитком людини розуміти процес становлення особистості, удосконалення її фізичних та духовних сил...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Внутрішній процес засвоєння знань та його структура
Ними виступає наукова теорія пізнання, яка висвітлює його природу, головні закономірності пізнавального процесу, умови істинності пізнання, його основні...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - 3.2. Процес навчання та стратегія його організації
Кожний молодий учитель, який уперше переступив поріг класу, повинен розуміти, що йому, як обраному, суспільство доручає таїнство передачі певної частини...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Класифікація мотивів навчання
Позитивні мотиви - мотиви, які зумовлюють навчальну активність учня на основі позитивних емоцій. Негативні - мотиви, які для своєї стимуляції орієнтують...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Позитивні й негативні мотиви навчання
Позитивні мотиви - мотиви, які зумовлюють навчальну активність учня на основі позитивних емоцій. Негативні - мотиви, які для своєї стимуляції орієнтують...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Поняття про зміст загальної середньої освіти та його структуру
Поняття про зміст загальної середньої освіти та його структуру. Генріх Гейне свого часу стверджував: "Кожна людина - це світ, який із нею народжується і...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Мета навчання як базова основа для визначення його цілей
Відомі слова французького письменника і громадського діяча Ромена Ролана про знання, "випоєне" власною "кров'ю", примушують задуматися над місцем і роллю...
-
До них належать аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, за умови, якщо рівні якісних характеристик цих параметрів позначають певними числовими...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Методи науково-педагогічних досліджень
У ході науково-педагогічних досліджень використовують систему відповідних методів. Метод науково-педагогічного дослідження - це спосіб проникнення в...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Мета і завдання дослідження
Правильне визначення їх є не менш важливим. Необхідність розрізнення цих двох понять пояснюється тим, що, насамперед, необхідно розрізняти, з одного...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Поняття про стимуляційно-мотиваційний компонент процесу навчання
Не можна вчителю, який готується до уроку, приступити до вибору методів, прийомів навчання та визначення форми його проведення, не врахувавши...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Предмет і об'єкт дослідження
Правильне визначення їх є не менш важливим. Необхідність розрізнення цих двох понять пояснюється тим, що, насамперед, необхідно розрізняти, з одного...
-
Окрім спадковості, важливими взаємозв'язаними чинниками розвитку та формування особистості є середовище, виховання та навчання. Як уже відомо,...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Дошкільний вік
Триває від п'яти до шести-семи років, Вершинним досягненням цього періоду є шкільна зрілість як готовність до школи. У цей час стає важливим забезпечення...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - III. Ланка узагальнення
І. Ланка сприймання. 1. Намагання формувати образи вивчених об'єктів із використанням можливо більшої кількості складових вищого рівня відображення...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - ІІ. Ланка осмислення і розуміння
І. Ланка сприймання. 1. Намагання формувати образи вивчених об'єктів із використанням можливо більшої кількості складових вищого рівня відображення...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - І. Ланка сприймання
І. Ланка сприймання. 1. Намагання формувати образи вивчених об'єктів із використанням можливо більшої кількості складових вищого рівня відображення...
-
І. Ланка сприймання. 1. Намагання формувати образи вивчених об'єктів із використанням можливо більшої кількості складових вищого рівня відображення...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Підлітковий вік (11-15 років)
Молодший шкільний вік - період життя дитини в межах від 6-7 до 11 років. Вершинним досягненням цього періоду є навчальна зрілість як готовність до...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Методологічні засади процесу навчання
Ними виступає наукова теорія пізнання, яка висвітлює його природу, головні закономірності пізнавального процесу, умови істинності пізнання, його основні...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Педагогічна діяльність Й. Гербарта та Ф. Дістервега
У кінці XVIII ст. у Німеччині з'явилася група так званих "нових вихователів", які намагалися шляхом піднесення освіченості населення поліпшити суспільні...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Неогуманізм у педагогіці В. Гумбольдта
У кінці XVIII ст. у Німеччині з'явилася група так званих "нових вихователів", які намагалися шляхом піднесення освіченості населення поліпшити суспільні...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Педагогічні ідеї та проекти німецьких педагогів-філантропістів
У кінці XVIII ст. у Німеччині з'явилася група так званих "нових вихователів", які намагалися шляхом піднесення освіченості населення поліпшити суспільні...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Навички та вміння
Відомі різні розуміння понять навичок та вмінь, а також взаємозв'язків між ними. Одні вважають, що уміння - результат виробленої системи навичок (М....
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Молодший шкільний вік
Молодший шкільний вік - період життя дитини в межах від 6-7 до 11 років. Вершинним досягненням цього періоду є навчальна зрілість як готовність до...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - IV. Ланка закріплення
І. Ланка сприймання. 1. Намагання формувати образи вивчених об'єктів із використанням можливо більшої кількості складових вищого рівня відображення...
-
Останнім часом у вітчизняній педагогічній пресі починає з'являтися поняття автентичної педагогіки, яка започатковує свій розвиток на вітчизняних теренах....
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Жан-Жак Руссо і його теорія природного виховання
Жан-Жак Руссо (1712-1778) - французький просвітитель, філософ і письменник. Освіту в основному здобув самотужки. Після поневірянь у Франції і Швейцарії...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - 1.1. Предмет і завдання педагогіки
Педагогіка - не наука, а мистецтво, - найбільше, найскладніше, найвище і найнеобхідніше з усіх мистецтв. К. Д. Ушинський 1.1. Предмет і завдання...
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Мотивація учіння та зовнішня стимуляція його