Патопсихологія - Мартинюк І. А. - 4. Проблеми та перспективи організації спеціальних форм навчання й виховання дітей із відхиленнями у розвитку та поведінці

1. Спеціальні школи функціонують як інтернатні заклади, їх мережа досить рідка і віддалена від місця проживання дітей, тому вони переважно не можуть вчитись у такій школі і проживати вдома. Відбувається відрив від сім'ї, характерна замкненість дитячого колективу та ізоляція від здорових дітей.

2. Недостатня диференціація та індивідуалізація навчального процесу в межах школи.

3. Відсутність матеріальної бази, сучасного обладнання, нестача транспортних засобів (наприклад, у допоміжних школах не вистачає наочних посібників, спеціальних іграшок, матеріалів для ліплення, малювання, рукоділля тощо). Необхідно розширити можливості творчого самовираження дітей, адже часто діти з відхиленнями у психофізичному розвитку мають вибіркові здібності.

Перспективи:

- Зараз відбувається розвиток альтернативних навчально-виховних закладів, що призначаються для дітей із порушеннями розвитку (центри лікувальної педагогіки, у яких сім'я може отримати консультативну допомогу, навчання вдома або у групах, що організовані працівниками такого центру).

- Виникають дитячі дошкільні заклади, в яких діти навчаються за програмами Вальфдорської педагогіки. Це дає змогу знайти той тип програми, який максимально відповідає здібностям дитини.

- Виникають і батьківські об'єднання, які дають можливість обмінюватись досвідом навчання, виховання, лікування "нестандартних дітей", вони запрошують на виховну роботу фахівців, створюють свої навчально-виховні центри.

- Відкриваються (рідко) приватні школи для дітей із порушеннями психічного розвитку.

4. Проблема комплектування спецшкіл. У такі навчальні заклади відкритого типу дітей направляють ПМПК. Це самостійні, бюджетні, постійно діючі навчальні заклади, які раніше функціонували на громадських засадах з періодичністю 1 раз на місяць при обласних і міських відділах народної освіти. До штату ПМПК мають входити педагог-дефектолог, лікар-психіатр, логопед, психолог.

Недостатня мережа ПМПК не дає змоги виявляти дітей з відхиленнями у психофізіологічному розвитку, інтелектуальній сфері.

Часто не виконується інструкція про те, що учні, які протягом двох років навчання у молодших класах на засвоїли програму, повинні пройти обстеження у ПМПК. Причини:

- батьки мають право самі вирішувати, вести дитину на обстеження, чи ні;

- навіть, якщо при оформленні дитини до школи у неї виявляють затримку психічного розвитку чи інші відхилення, рекомендації психолога не мають обов'язкового характеру;

- за чинним законодавством, школа має приймати усіх дітей, які досягли шкільного віку і проживають у відповідному мікрорайоні; виключити зі школи учня у віці до 15 років можна лише на підставі серйозних порушень у його поведінці (наприклад, дії дитини несуть загрозу для життя і здоров'я інших дітей, поведінка учня не дає змоги вчителю проводити урок); але якщо дитина не засвоює шкільну програму і при цьому не заважає, це не є підставою для її виключення зі школи. На практиці це призводить до того, що: - з класу в клас переводять учня з розумовою відсталістю;

- навчають за невідповідними програмами дітей з мовною патологією;

- виключають зі школи дітей з інфантилізмом чи ситуаційно-зумовленими реакціями за порушення дисципліни, надаючи батькам право самим вирішувати проблему подальшого навчання дитини.

Розширення мережі ПМПК дасть змогу її співробітникам проводити ранню (дошкільну) діагностику відхилень у психофізичному розвитку дітей та надавати їм відповідну допомогу.

Очевидною є необхідність зміни законодавства в напрямі збільшення прав адміністрації масової загальноосвітньої школи проводити відбір свого контингенту учнів. Водночас необхідно збільшувати кількість спеціальних шкіл та спеціалізованих класів.

Серйозних змін потребує проблема навчання дітей із відхиленнями у поведінці. Необхідно вирішити питання про правомірність позбавлення волі дітей і підлітків, особливо тих, які не скоїли злочину, і, отже, не є соціально небезпечними. До закритих спеціальних навчальних закладів слід направляти тільки тих неповнолітніх, які порушили закон. Розглядати їх кримінальні справи повинні спеціальні суди; рішення суду має виноситись на підставі аналізу даних комплексної психолого-педагогічної, психіатричної та медичної експертизи.

Судовий процес повинен проходити відповідно до вимог міжнародних норм. Термін позбавлення волі визначається судом, передбачаючи, однак, право дострокового звільнення.

Оскільки в більшості соціально дезадаптованих підлітків є відхилення в психічному та особистісному розвитку, необхідно ввести диференціацію їх навчання. Програми навчання повинні бути теж диференційованими та спеціалізованими, а не просто дублювати програму загальноосвітньої школи. Обов'язкова рання професіоналізація підлітків, створення умов для їх творчості та самореалізації.

Для зниження негативного впливу фактора позбавлення волі доцільно розробити систему відпусток для учнів, особистість яких значною мірою ресоціалізована. Ці підлітки матимуть право виходу (з дозволу вихователя) за територію спецшколи для спілкування з рідними, друзями, відвідування спортивних або культурних закладів.

Запитання для самоперевірки

1. Чому для дітей з відхиленнями у розвитку і поведінці створено систему відповідних шкіл?

2. Які спеціальні школи для дітей з відхиленнями у розвитку і поведінці існують в Україні?

3. Яка мета та завдання таких спецшкіл?

4. Для кого призначені закриті спецшколи, яка їх мета?

5. Чи існують протипоказання щодо прийому у закриті спецшколи?

Які?

6. Назвіть види відкритих спеціальних навчальних закладів для дітей із відхиленнями у розвитку.

7. Охарактеризуйте класи та школи для дітей із ЗПР.

8. Охарактеризуйте допоміжні школи.

9. Охарактеризуйте школи для дітей з порушеннями мови.

10. Охарактеризуйте школи для дітей з порушеннями моторики.

11. Охарактеризуйте школи-інтернати для дітей з психоневрологічними захворюваннями.

12. Охарактеризуйте закриті спеціальні навчальні заклади для неповнолітніх із відхиленнями у поведінці.

13. Опишіть проблеми та перспективи організації спеціальних форм навчання й виховання дітей із відхиленнями в розвитку та поведінці.

Схожі статті




Патопсихологія - Мартинюк І. А. - 4. Проблеми та перспективи організації спеціальних форм навчання й виховання дітей із відхиленнями у розвитку та поведінці

Предыдущая | Следующая