Основи психології - Киричук О. В. - Творчість як засіб довершеності життя
Проблема співвідношення "людина і світ" у будь-яких філософських системах завжди визнавалася найголовнішою, у вирішенні якої філософія безпосередньо наближається до життя, оскільки дає можливість людині пізнати сутність цього співвідношення і володіти цим знанням у повсякденному житті, а отже бути більш продуктивною, незалежною, вільною у виборі способів взаємодії зі світом. У багатьох традиціях філософствування "сутнісне", "космічне" значення людської особистості визначається через ствердження її свободи, а свобода може мати сенс тільки тоді, коли вона є можливістю творення.
Людина передстоїть світові як самостійна творча сила, що здатна осягати та перетворювати цей світ. "Людині в позитивному бутті її властива творча психологія, - писав М. Бердяев. - Вона може бути пригніченою чи прихованою, може бути розкрита, але вона екзистенціально властива людині. Творчий інстинкт в людині є безкорисливий інстинкт, в ньому людина забуває себе, виходить із себе. Наукове відкриття, технічний винахід, творчість художня, творчість суспільна можуть бути потрібними для інших і використані для цілей утилітарних, але сам той, хто творить, є безкорисливим і позбавленим себе. В цьому сутність творчої психології".
Сфера творчості людини не є сферою тільки моральної боротьби, боротьби за моральне удосконалення світу, за єдиний ідеал, за життєвість однієї ідеї. Сфера творчості людини - це сфера творчості нових форм буття, нових значень у всіх напрямах розуміння істини, краси, добра, справедливості, тобто тих форм буття, котрі викликаються до дійсності творчою силою людини. Саме у здатності до творчості постає зміст буття людини як культурно-історичної особистості.
Світ, що передстоїть людині, є певним "неорганізованим", "не-оформленим" нагромадженням речей, явищ, подій, поки людина не осягне його у своєму пізнавальному та перетворюючому діянні і не наділить певними якостями, характеристиками, ознаками, "організує" його в своїй уяві в певне ціле, що існує незалежно від її, людини, волі, проте здатне приймати впливи з її боку, змінюватись у взаємодії з нею, залишаючись при цьому сутнісно постійним. Світ отримує якість бути світом тільки внаслідок творчої активності людини, як отримує він якості "бути красивим", "бути добрим" і т. ін. Достеменна природа особистості полягає в тому, що вона є центром творчої енергії.
Поза творчістю не існує особистості. Креативність онтологічно властива буттю людини. Творчість постає як специфічна форма діяння людини - як духовне діяння, В цій специфічній формі діяння людина не тільки осягає навколишній світ і навчається його організовувати, розуміти, певним чином взаємодіяти з ним. Людина також осягає власну здатність до подібних взаємодій, вона осягає межі та міру власної самостійності та індивідуальної сили у протистоянні світові Проте не тільки осягнення меж власного єства відкривається людині в акті творчої взаємодії зі світом. Людина пізнає можливості виходу за ці межі, подолання встановленої міри відкритості світові. Тому творчість завжди є потрясіння, в якому долається замкнутість людського життя, відкривається новий простір існування, суттєвого діяння, і іноді здається, що цей простір - безмежний.
У творчому акті людина переживає своєрідний злет духу, творення нової сили, "нового себе". Тому творчий акт - це саморозкриття сил людського буття, єдиного і неповторного. Саме в творчому акті людина розкриває свою людяність, стверджує себе як вільну індивідуальність, як суб'єкта власного життя. У творчому акті людина вибудовує свій власний світ, формує змістовий простір свого життя. Цей індивідуальний світ "Я" вбирає в себе багатоманіття проявів інших сутніх, з якими особистість перебуває у взаємодії, та виявляє багатомірність і багатозмістовність власної сутності. Людина вибудовує таким чином власний всесвіт, елементи якого існують за певними законами, а існуванню як такому властиві певні цілеспрямованість, доцільність. За словами Г. В. Лейбніца, індивідуальне "Я", окрема "душа" представляє Всесвіт на безконечну кількість ладів, які всі різні і всі - істинні. "Душі" примножують Всесвіт у стільки разів, у скільки це можливо, і у відповідності з цим вони "наближаються до божества", наскільки це можливо, і дають Всесвітові довершеність, "на яку він тільки здатен". З існуванням особистості існує вже не світ, а світи, що об'єднуються у Всесвіт - індивідуально-неповторний і не менш прекрасний, ніж природний Всесвіт, Космос.
Хоча здатність перетворювати'світ онтологічно властива людині, дана їй за сутністю самого способу існування, в реальності ця здатність має бути розгорнута, досягнута, звершена. Як здатності бути особистістю, бути суб'єктом, бути індивідуальністю ніби у "згорнутому вигляді" властива людському буттю, а протягом свого життя людина "розгортає" ці здатності від віку до віку, від одного етапу розвитку до іншого, від одного рівня їх здійснення до іншого, так і здатність творити, звершувати себе як носія та володаря величної культуротворчої сили поступово розгортається людиною. Лише на певному етапі своєї життєдіяльності людина здатна сформуватись як суб'єкт власної культуротворчої сили", що свідомо й цілеспрямовано "застосовується", "прикладається". Саме тоді кожний акт діяння та вчинювання людини стає творчим актом, в якому не просто виявляються активність людини щодо певних явищ світу та здатність певним чином реагувати на їхні сутнісні впливи. В кожному окремому акті діяння та вчинювання людина створює нову сутність, народжує новий зміст, новий світ - чи йдеться про світ її ідей та ідеалів, чи про світ її предметного, речового оточення, чи про світ її взаємодій з іншими людьми, у встановленні стосунків з якими творча особистість досягає достеменної майстерності. Чи коли йдеться про її професійне діяння, в якому особистість досягає такого рівня виявлення своєї сутності, коли її індивідуальні прояви набувають культурно-історичного змісту, а кожний окремий продукт цього діяння виходить за межі встановленого раніше, позначає нові грані, нові потенційно можливі площини професійно-творчого діяння (не тільки для самої цієї особистості, а й для її наслідувачів).
Кожна людина здатна до творчого діяння у світі, до створення "нових сутніх", що мають предметно-речову, суспільну чи духовну природу, як вона здатна дати нове життя біологічному існуванню свого роду, свого покоління. Кожна людина обдарована своєрідними можливостями та здібностями для створення нового, і тому результати її творчого діяння завжди неповторні, індивідуально-цінні Необхідно лише зуміти оволодіти цими можливостями та здібностями, розкрити у самодіяльності свого буття культуротворчу силу власного "Я".
Схожі статті
-
Основи психології - Киричук О. В. - Життєвий поклик, акме, вичерпаність
Людина за сутністю свого єства перебуває у безлічі зв'язків з довколишнім світом. Вона сприймає його впливи, певною мірою протистоїть йому, в свою чергу...
-
Основи психології - Киричук О. В. - Особистість та її характер
Ідея особистості виявляла культурно-історичний зміст кожної епохи розвитку людства. Античний світ створював особистостей всім своїм способом життя та...
-
Основи психології - Киричук О. В. - Життя як учинок, що здійснюється перманентно
У творчому пориві, у стані прозріння, перед лицем страшної небезпеки чи самої смерті людина здатна побачити, відчути все своє життя загалом, від початку...
-
Основи психології - Киричук О. В. - Миттєвість, розширена до меж людського життя
У творчому пориві, у стані прозріння, перед лицем страшної небезпеки чи самої смерті людина здатна побачити, відчути все своє життя загалом, від початку...
-
Основи психології - Киричук О. В. - Життя, зосереджене в миттєвості
Людина не може залишатися байдужою до власного життя. Вона переживає все, що стає складовими частинами її біографії, як трагедію, драму, комедію, фарс,...
-
Основи психології - Киричук О. В. - Шлях до професіоналізму. Жалоба життя
Молодість - це вік, у якому людина обирає між "Я" реальним і "Я" ідеальним себе реальну, що саме сьогодні активно шукає шлях до чогось унікального,...
-
Основи психології - Киричук О. В. - Життя як переживання
Людина не може залишатися байдужою до власного життя. Вона переживає все, що стає складовими частинами її біографії, як трагедію, драму, комедію, фарс,...
-
Основи психології - Киричук О. В. - Дійова включеність у світ
Молодість - це вік, у якому людина обирає між "Я" реальним і "Я" ідеальним себе реальну, що саме сьогодні активно шукає шлях до чогось унікального,...
-
Людина реалізує сутність властивого їй способу існування, пізнаючи та перетворюючи світ - предметний, стосунків з іншими людьми, свого власного "Я",...
-
Основи психології - Киричук О. В. - Завершеність життя ї природна смерть
"Тварина проводить своє життя, не знаючи власне про смерть; тому тваринний індивідуум безпосередньо користується нетлінністю своєї породи: він усвідомлює...
-
Основи психології - Киричук О. В. - Сенс людського життя як психологічна проблема
Проблема сен-совості існування є однією з найважливіших у психології, філософії, світогляді взагалі. Цю проблему можна сформулювати таким чином: чи варте...
-
Основи психології - Киричук О. В. - Геронтопсихологія
Акмеологія - галузь психологічної науки, що виникла на перехресті природничих, суспільних і гуманітарних дисциплін. Вона вивчає феноменологію,...
-
Основи психології - Киричук О. В. - Світ первинного досвіду та допитливості
На початку життєвого шляху цінності мало усвідомлюються, запозичуються, грунтуються на бажаннях, потягах. Існують автоматичне відтворення взірців...
-
Основи психології - Киричук О. В. - Етапи життєвого шляху людини
На початку життєвого шляху цінності мало усвідомлюються, запозичуються, грунтуються на бажаннях, потягах. Існують автоматичне відтворення взірців...
-
Основи психології - Киричук О. В. - Життєвий шлях як зміна ціннісних орієнтацій
Людина не може дивитися на зовнішній світ безсторонньо, поза особис-тісною позицією. Тільки постійне зіставлення реального та ілюзорного, перманентне...
-
Основи психології - Киричук О. В. - Усвідомлювані й неусвідомлювані способи тлумачення світу
Людина не може дивитися на зовнішній світ безсторонньо, поза особис-тісною позицією. Тільки постійне зіставлення реального та ілюзорного, перманентне...
-
Основи психології - Киричук О. В. - Життєвий шлях
Психологічною основою вчинку є встановлення та розрив зв'язків людини з середовищем. Вчинок є істинне, справжнє творення нових форм, якостей психічного -...
-
Психологічною основою вчинку є встановлення та розрив зв'язків людини з середовищем. Вчинок є істинне, справжнє творення нових форм, якостей психічного -...
-
Основи психології - Киричук О. В. - Диференціальна психологія
Акмеологія - галузь психологічної науки, що виникла на перехресті природничих, суспільних і гуманітарних дисциплін. Вона вивчає феноменологію,...
-
Основи психології - Киричук О. В. - Психологія творчості
Акмеологія - галузь психологічної науки, що виникла на перехресті природничих, суспільних і гуманітарних дисциплін. Вона вивчає феноменологію,...
-
Основи психології - Киричук О. В. - Акмеологія
Акмеологія - галузь психологічної науки, що виникла на перехресті природничих, суспільних і гуманітарних дисциплін. Вона вивчає феноменологію,...
-
Основи психології - Киричук О. В. - Рушійні сили життєвого шляху
"Тварина проводить своє життя, не знаючи власне про смерть; тому тваринний індивідуум безпосередньо користується нетлінністю своєї породи: він усвідомлює...
-
Основи психології - Киричук О. В. - Універсальна обдарованість і конкретні здібності людини
Ставлення до власного життя у похилому віці стає новим ставленням до себе, власної тлінності й вічності. Людина відчуває, що психологічний час ніби...
-
Основи психології - Киричук О. В. - Психологія вмирання та подолання страху смерті
Ставлення до власного життя у похилому віці стає новим ставленням до себе, власної тлінності й вічності. Людина відчуває, що психологічний час ніби...
-
Основи психології - Киричук О. В. - Маска, гідність особи, її цілісність і роздвоєність
Істинний зміст особистісного "Я" постає у неповторному, індивідуальному здійсненні власного буття, розгортанні сутнісних відношень зі світом,...
-
Основи психології - Киричук О. В. - Онтогенез. Час життя. Життєвий цикл. Життєвий шлях
Психологічна наука сьогодні оперує кількома термінами для характеристики індивідуального розвитку. Найчастіше вживається таке поняття, як онтогенез....
-
Основи психології - Киричук О. В. - Свідоме та неусвідомлене в людській психіці
Якби людська поведінка дійсно абсолютно не залежала від зовнішніх умов та інших чинників зовнішнього середовища, то неможливо було б прогнозувати дії...
-
Розділ 6. ВЧИНОК ЯК ПРИНЦИП ПОБУДОВИ ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ ПСИХОЛОГІЇ Психологія у пошуках власного осередку. В науці, як і в реаліях, які вона досліджує,...
-
Розділ 6. ВЧИНОК ЯК ПРИНЦИП ПОБУДОВИ ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ ПСИХОЛОГІЇ Психологія у пошуках власного осередку. В науці, як і в реаліях, які вона досліджує,...
-
Основи психології - Киричук О. В. - Психологічна проблема свободи волі
Якби людська поведінка дійсно абсолютно не залежала від зовнішніх умов та інших чинників зовнішнього середовища, то неможливо було б прогнозувати дії...
Основи психології - Киричук О. В. - Творчість як засіб довершеності життя