Основи педагогічної ергономіки - Карапузова Н. Д. - Вимоги до моделей

На різних уроках використовують моделі - засоби навчання, які умовно відтворюють навчальні об'єкти і передають їх форму, пропорції, структуру, внутрішні та зовнішні зв'язки. Моделі поділяють на муляжі, власне моделі, макети, рельєфні, моделі-аплікації.

У моделях за необхідності допускають зміну розмірів, тобто зменшення макрооб'єктів і збільшення мікрооб'єктів. Розрізняють моделі роздавальні та демонстраційні. Роздавальні моделі Повинні бути зручними і простими у використанні, мати розміри, достатні для розміщення на учнівських столах. Деталі будови та функціонування Демонстраційної моделі Мають бути такими, щоб учні добре бачили їх незалежно від місця перебування у навчальній кімнаті. З метою кращого унаочнення деталі кодують прийнятими в науці кольорами або числами, буквами чи написами. Модель супроводжують схемою та описом будови, інструкцією з монтажу і зберігання, методичними рекомендаціями щодо використання на уроці, а також завданнями для самостійної роботи учнів.

До муляжів належать засоби навчання, які детально відтворюють натуральні предмети з метою вивчення їх зовнішніх властивостей і ознак. Для зберігання муляжі загортають у цигарковий папір і кладуть на м'який пакувальний матеріал у коробки зі щільного картону. Ламкі муляжі захищають прозорими накривками.

Власне моделі Об'ємно зображають предмет або його частини в натуральних або змінених розмірах зі збереженням основних особливостей будови. Допускається певна схематизація в передаванні будови об'єкта та умовність забарвлення. Забарвлення власне моделі має відповідати кольорам аналогічних об'єктів і деталей в інших засобах навчання, які використовують при вивченні того самого матеріалу. Елементи однієї власне моделі мають бути виконані в єдиному стилі. Не допускається різноманітність форм, деталей, використання різних фактур і матеріалів.

Залежно від функціонального призначення власне моделі поділяють на динамічні і статичні, розбірні та нерозбірні. Динамічна власне модель повинна мати просту, надійну і довговічну конструкцію вузлів, що забезпечують їх переміщення і кріплення. Форму і розміри елементів розбірної моделі обирають такими, щоб вони відповідали розміру та силі руки людини.

Макети Є об'ємними спрощеними зображеннями складних промислових або природних комплексів.

Об'єкти комплексу на макеті відтворюють у масштабі відповідно до оригіналу. їх забарвлення подібне до оригіналу.

Рельєфні моделі - це скульптурні зображення з вінілової плівки на площині, які відтворюють істотні ознаки модельованого предмета, що виокремлюються рельєфом (опуклим або поглибленим) і забарвленням. Фон рельєфної моделі має бути світло-сірим або яскраво-бежевим з коефіцієнтом відбиття 60%, забарвлення фону та інформативних елементів - контрастним. При цьому дотримуються загальноприйнятих у науці та виробництві принципів кольорового кодування. Це забезпечує візуальну відмінність однорідних об'єктів, оскільки їх забарвлення несе інформаційний зміст. Для вирізнення інформативних елементів використовують явище зворотного контрасту, тобто фон, обмежений контуром об'єкта, який вивчають, слід робити темним, наприклад коричневим, кольором (коефіцієнт відбиття 20%), а інформативні елементи - світлим, білим або кольоровим із коефіцієнтом відбиття ЗО-80%. Найінформативніші елементи фарбують яскравими кольорами. Рельєфна модель має надавати лише основну навчальну інформацію, додаткова інформація є тільки орієнтиром. Елементи з основною інформацією виокремлюють глибоким рельєфом, із допоміжною - менш помітним. Рекомендують застосовувати глибину рельєфу від 1,0 до 7,0 см.; розміри демонстраційних рельєфних моделей - 63,0x43,0 см2, роздавальних 31,5* х 43,0 см2 або 31,5x21,5 см2. Бажано, щоб одна модель мала не більше трьох градацій його глибини.

Схожі статті




Основи педагогічної ергономіки - Карапузова Н. Д. - Вимоги до моделей

Предыдущая | Следующая