Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 5.1. Зародження та розвиток українського літературознавства (XI-XVIII ст.)
5.1. Зародження та розвиток українського літературознавства (XI-XVIII ст.)
5.2. Українське літературознавство в перші десятиріччя XIX століття
5.3. Розвиток українського літературознавства в середині XIX століття
5.4. Українське літературознавство в останні десятиліття XIX століття
5.5. Українське літературознавство XX століття: здобутки і втрати
5.1. Зародження та розвиток українського літературознавства (XI-XVIII ст.)
Першою працею з літературознавства в Україні був вільний переклад з болгарської мови трактату Георгія Херабоска "О образах", вміщений в "Ізборнику Святослава" (1073 р.). Значну частину праці Херабоска складають визначення тропів і синтаксичних фігур. Невідомий перекладач замінив грецькі терміни слов'янськими: приятноє - епітет, превод - метафора, лицетвореніє - уособлення, інословіє - алегорія, отіменіє - метонімія, приклад - символ, лихоречіє - гіпербола, поруганіє - іронія, переходноє - інверсія, возврат-повтор, нестаток-еліпсис, ізрядіє-градація, ізобіліє - тавтологія, прилог - паралелізм, імятвореніє - звуконаслідування.
Проблеми літературознавства розглядає і невідомий автор "Слова про Ігорів похід". Він характеризує два види творчості: "по билицях часу нашого", тобто так, як було у житті і "за вимислом Бояна". Вимисел Бояна полягав у надмірній метафоризації. М. Наєнко слушно відзначає: "Маємо справу з тими ж уявленнями про два типи художнього мислення, які існували ще у античності і базувались або на формах самого життя, або на символах (ідеях) його"1.
Окремі питання літературознавства розглядав письменник І. Вишенський (між 1538 і 1550 рр. - 20-ті роки XVII ст.), він вимагав від художньої літератури "пафосу правди" і гостро критикував книгу Петра Скарги "Про єдність церкви божої" за те, що у ній слово "на лжи основано", з захопленням писав про рідну мову і пісню.
Проблем літературознавчого характеру торкалися автори передмов і післямов книжок, зокрема К. Острозький до Біблії, І. Федоров до нового Заповіту. Він - автор післямови до "Апостола".
Певний внесок в українське літературознавство зробив Лаврентій Зизаній (рік народження невідомий - помер після J633 року). У 1596 році надрукував у Вільні книгу "Граматіка словенска сьвершеннаго искуства осми частій слова", у якій є розділ "О метре и о рифме", присвячений особливостям силабічного віршування.
Теоретичні відомості з літературознавства подавали давні українські поетики XVII-XVIII століть, які були специфічними курсами з літературознавства, що читалися в Києво-Могилянській колегії (згодом - академії), колегіумах і братських школах. Таких поетик учені налічують близько тридцяти, більшість збереглася у рукописах. Найдавніша з'явилася у 1637 році, всі поетики написані латинською мовою. "У підручниках поетики, - зазначає канадська дослідниця Н. Пилипюк, - літературна теорія підпорядковувалася процесові освоєння латинської мови". Латиномовні поетики Феофана Прокоповича і Митрофана Довгалевського "Поетика. Сад поетичний" (1736-1737 рр.), "Про поетичне мистецтво" (1705 р.) і визначили напрям розвитку теоретико-літературної думки в Україні на XVIII століття.
У "Поетиці" Ф. Прокоповича - три частини. У першій, що мас назву "Вступ до поетики", йде мова про походження, специфіку і призначення поезії. У другій аналізується епічна і драматична поезія, третя присвячена буколічній, сатиричній та епіграматичній поезії.
У "Риториці" Ф. Прокопович характеризує три мовні стилі: "високий" (важливий), "середній" (барвистий) і "низький" (простий). "Високий" стиль використовується у роздумах, "низький" - у листах до друзів, діалогах і трактатах, "середній" - у похвальних словах та історичних описах. Історичним описам учений присвятив розділ "Про спосіб написання історії". За спостереженням М. Наєнка, "автори поетик (передусім Ф. Прокопович) помітили тенденцію до зміни в літературному процесі жанрових "лідерів". Якщо досі (як і в часи Арістотеля) визначальним вважалося драматичне художнє мислення, то у XVIII столітті намітився "зсув" у бік епічності. Літературна історія XIX століття і пізнішого часу цілком підтвердила це передбачення: в літпроцесі переміг епос - спочатку віршований, а згодом - прозовий".
Курс поетики Митрофана Довгалевського (роки життя невідомі) "Поетика. Сад поетичний" подає відомості про особливості давньої української літератури і бароковий стиль у ній. Поетики Гедеона Слонимського (рік народження невідомий - 1772 р.) і Георгія Кониського (1717-1795 рр.) характеризують особливості силабічної системи віршування.
Схожі статті
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - Розділ 5. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА
5.1. Зародження та розвиток українського літературознавства (XI-XVIII ст.) 5.2. Українське літературознавство в перші десятиріччя XIX століття 5.3....
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 1.1. Основні й допоміжні літературознавчі дисципліни
1.1. Основні й допоміжні літературознавчі дисципліни 1.2. Літературознавство та інші наукові дисципліни Слово "література" походить від латинського...
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 2.1. Літературознавство періоду античності
2.1. Літературознавство періоду античності 2.2. Літературознавство в епоху середньовіччя 2.3. Теоретико-літературна думка епохи Відродження 2.4....
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - Розділ 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИКО-ЛІТЕРАТУРНОЇ ДУМКИ
2.1. Літературознавство періоду античності 2.2. Літературознавство в епоху середньовіччя 2.3. Теоретико-літературна думка епохи Відродження 2.4....
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 1.2. Літературознавство та інші наукові дисципліни
1.1. Основні й допоміжні літературознавчі дисципліни 1.2. Літературознавство та інші наукові дисципліни Слово "література" походить від латинського...
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 3.4. Компаративізм
Родоначальник культурно-історичної школи французький історик, мистецтвознавець Іпполіт Тен (1828-1893 pp.). Школа базувалася на філософії позитивізму,...
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 3.3. Культурно-історична школа
Родоначальник культурно-історичної школи французький історик, мистецтвознавець Іпполіт Тен (1828-1893 pp.). Школа базувалася на філософії позитивізму,...
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - Розділ 1. ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА
1.1. Основні й допоміжні літературознавчі дисципліни 1.2. Літературознавство та інші наукові дисципліни Слово "література" походить від латинського...
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 4.5. Постколоніальна критика
Цей напрям виник в англомовному літературознавстві наприкінці 70-х років XX століття. У його формуванні помітну роль відіграли деконструктивізм, новий...
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 4.3. Фемінізм
Фемінізм (пат. femina - жінка) - напрям постмодернізму, що набув популярності в другій половині XX століття. Ідеологію фемінізму в Європі обгрунтували...
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 3.6. Фройдизм
Популярним напрямом світового літературознавства XX століття став фройдизм. Його засновник австрійський лікар-психіатр Зигмунд Фройд (1856-1939 рр.) у...
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 2.4. Теоретико-літературна думка в епоху бароко
По завершенні доби Відродження наприкінці XVI ст. утверджується естетика бароко. Цей загальноєвропейський напрям охопив країни Південної та Східної...
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 2.3. Теоретико-літературна думка епохи Відродження
Розпал античного світу і встановлення феодального ладу позначилися на особливостях культури. В епоху середньовіччя (V-XV ст.) антична література була...
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 4.2. Деконструктивізм
4.1. Постструктуралізм 4.2. Деконструктивізм 4.3. Фемінізм 4.4. Рецептивна естетика 4.5. Постколоніальна критика 4.1. Постструктуралізм Постструктуралізм...
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 4.1. Постструктуралізм
4.1. Постструктуралізм 4.2. Деконструктивізм 4.3. Фемінізм 4.4. Рецептивна естетика 4.5. Постколоніальна критика 4.1. Постструктуралізм Постструктуралізм...
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - Розділ 4. НОВІТНІ НАПРЯМИ І ТЕЧІЇ У ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ
4.1. Постструктуралізм 4.2. Деконструктивізм 4.3. Фемінізм 4.4. Рецептивна естетика 4.5. Постколоніальна критика 4.1. Постструктуралізм Постструктуралізм...
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 3.8. Екзистенціалізм
Популярною течією у літературознавстві був екзистенціалізм (лат. exstentia - існування). Він почав формуватися у працях російських філософів Лева...
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 3.7. Структуралізм
Структуралізм (лат. struktura - будова, розміщення) почав формуватися у 20-30-х роках XX століття. У його становленні відіграла важливу роль концепція Ф....
-
На початку XIX ст. найвищого рівня розвитку досягла естетична думка в творах класичних німецьких філософів Канта, Фіхте, Шеллінга і Гегеля. Еммануїл Кант...
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 3.5. Інтуїтивізм
На початку XX століття у європейському літературознавстві набув популярності інтуїтивізм. Його основоположник француз Анрі Бергсон (1895-1941 рр.) у...
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 2.6. Літературознавство епохи Просвітництва
По завершенні доби Відродження наприкінці XVI ст. утверджується естетика бароко. Цей загальноєвропейський напрям охопив країни Південної та Східної...
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 2.5. Літературно-критична думка в епоху класицизму
По завершенні доби Відродження наприкінці XVI ст. утверджується естетика бароко. Цей загальноєвропейський напрям охопив країни Південної та Східної...
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 3.2. Біографічний метод
3.1. Міфологічна школа 3.2. Біографічний метод 3.3. Культурно-історична школа 3.4. Компаративізм 3.5. Інтуїтивізм 3.6. Фройдизм 3.7. Структуралізм 3.8....
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 3.1. Міфологічна школа
3.1. Міфологічна школа 3.2. Біографічний метод 3.3. Культурно-історична школа 3.4. Компаративізм 3.5. Інтуїтивізм 3.6. Фройдизм 3.7. Структуралізм 3.8....
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 4.4. Рецептивна естетика
Цей напрям обгрунтували німецькі літературознавці з Констанцського університету Ганс Роберт Яусс і Вольфганг Ізер. Він набув широкої популярності у 70-ті...
-
3.1. Міфологічна школа 3.2. Біографічний метод 3.3. Культурно-історична школа 3.4. Компаративізм 3.5. Інтуїтивізм 3.6. Фройдизм 3.7. Структуралізм 3.8....
-
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 2.2. Літературознавство в епоху середньовіччя
Розпал античного світу і встановлення феодального ладу позначилися на особливостях культури. В епоху середньовіччя (V-XV ст.) антична література була...
-
Втома романтизму і шукання нових методологій у межах Історичної школи Романтизм і породжена ним історична школа в літературознавстві підійшли у своїх...
-
Тим часом у Східній Україні в 40-х роках молоді письменники і вчені створили Кирило-Мефодіївське братство. Серед його найактивніших фундаторів - М....
-
Історія українського літературознавства - Наєнко М. К. - Періодизація
Міркування з цього приводу підводить нас до необхідності періодизації літературного процесу і літературознавства. В літературних кулуарах, як правило, до...
Основи літературознавства - Ференц Н. С. - 5.1. Зародження та розвиток українського літературознавства (XI-XVIII ст.)